Чому вчить наукометриста та бібліометриста досвід Google Flu Trends

Тези доповіді

Розглянуто літературу стосовно Google Flu Trends: проведено аналіз інфо- та вебометричної складової, виявлені можливі причини похибок. Оцінено перспективи використання інструментарію вебо- та інфометрії в дослідженнях універсального патерну стресової відповіді наукового товариства.
Ключові слова: Google Flu Trends, вебометрія, бібліометрія, наукометрія, альтметрія, інфометрія, стресова відповідь наукового товариства.

Ще на початку виникнення вебометрії її засновники наголошували на наявності тісної взаємодії між всіма складовими інфометрії, в тому числі – між вебометрією та науко- і бібліометрією, що обумовлено тим, що саме галузі бібліотечної справи та інформаційних технологій разом з дотичними галузями соціальних наук згенерували цілий ряд теорій та розробили методології обрахунку генерації, організації, поширення та використання різними користувачами в різних контекстах різних типів інформації. Подальші дослідження довели, що аналогічно статистичним законам Лотки, Бредфорда і Ципфа відбуваються закони розподілу і для Інтернету, а процеси, що лежать в основі індексів цитування та аналізів мереж цитування та взаємодій між гіпертекстуальними міждокументними структурами Мережі, подібні між собою. Також одні з центральних бібліометричних методів (співцитування та бібліографічного поєднання) були застосовані до досліджень Мережевих кластеризації, зростання та пошуку. Але, хоча інструментарій вебометрії й походить напряму від інструментарію бібліометрії і (в широкому сенсі) інфометрії, вебометрія збагатила його також і новими, власними розробками, зокрема підходами, що включають методології комп’ютерних наук, аналізу соціальних мереж, досліджень гіпертексту, медіадосліджень тощо.
Наразі все більше наукових заходів відбуваються в Інтернеті, що зумовлює тісну взаємодію вебометрії та бібліо-/наукометрії та стрімке зближення методологій субгалузей інфометрії, – так званий третій етап еволюції інфометричного дослідницького інструментарію, який отримав назву кіберметричного й особливостями якого саме і є виникнення вебометрії та альтернативних метрик (альтметрії). Останні виникли в 2010 році, коли була зроблена спроба створити додатковий інструмент оцінювання наукових результатів через неспроможність традиційних бібліометричних показників достовірно визначити якість будь-якої окремо взятої статті чи вагомість дослідження та однозначно висвітлити рівень вченого, – і з того часу їх поширеність поступово зростає: так, наразі з альтметричними сервісами співпрацюють Web of Science та Scopus. Водночас досить довгий час в наукових колах відношення до альтметрії залишалось стриманим. Це було обумовлено низкою лімітуючих факторів: неможливістю самостійного використання методики, її залежністю від маніпуляцій автором, відсутністю кореляції між альтметричними індикаторами та показниками цитування і залежністю від інтересів широкої громадськості, що цікавиться переважно популярними темами. Але бібліо- та наукометричні дослідження епідемій, на матеріалах яких ще з 1998 року вивчають єдиний глобальний патерн, за яким відбувається реакція академічної спільноти на критичне наукове навантаження, допомагають більш чітко окреслити місце вебометричних методик в сучасних бібліометрії та наукометрії. Так, вже початкові роботи на матеріалі COVID-19 показали, що бібліометричні бази даних, які індексують літературу поза звичайним колом наукових публікацій, більш оперативно і чітко відображають тренди відповіді наукових колективів і окремих дослідників на критичні академічні навантаження, а попередня публікація в соцмережах збільшує цитованость публікації в короткостроковій перспективі (безпосередній зв’язок індексу Гірша вченого із його соціальною активністю в Мережі).
Ми дослідили літературу стосовно аналітично-прогностичної служби Google – Google Flu Trends, яка побудована на методології аналізу великих (переважно) даних і має базою обробку пошукових запитів та сповіщень в Інтернеті за відповідними ключовими словами, як еталонний взірець спроби використання інструментарію вебометрії для «цифрового» дослідження епідемій. Цей проєкт був розпочатий в 2008 р. і, після початкових вдалих прогнозів, закритий у 2015 р. через численні помилки, після чого конфіденційні дані розробника стали частково доступними для науковців.
При аналізі оглядових публікацій та ретроспективних і проспективних досліджень, в тому числі із відновленням алгоритмів Google Flu Trends, виявилось, що: в дослідженнях з перерахунком наявних даних чи модифікацією алгоритму спостерігалося загальне зниження похибки служби до 80%; на пошукові запити, аналіз яких є базою для алгоритмів Google Flu Trends, впливають зміни, внесені в алгоритми пошуку з комерційними цілями командою інженерів Google (т. зв. «blue team»); в цілях покращення обслуговування клієнтів Google змінює також й процес генерування даних, що впливає на кінцеві результати пошуків в цій системі; такі самі підходи використовуються й соцмережами, звідки збирають дані програми альтметрик – Twitter, Facebook тощо.
Таким чином, можна констатувати, що: досвід Google Flu Trends загалом доводить можливість використання методик вебометрії для прогнозування; аналітичні інструменти, які використовують можливості комерційних систем Інтернету (Google, платформи Twitter і Facebook), в тому числі і альтметрія, за допомогою якої наразі широко досліджують універсальний патерн стресової реакції наукового товариства, залежать від впливу blue team, і результати, отримані за їх допомогою, не можуть бути повністю релевантними.
Загальне перенесення подій, документів і взаємовідносин в Мережу обумовлює нагальну потребу вивчення інструментарію інфометрії загалом і вебометрії зокрема для вдосконалення методик традиційної науко- та бібліометрії, особливо інструментів оцінки використання результатів наукової діяльності та прогнозів. Доцільне подальше дослідження інструментарію інфометрії та вебометрії з метою запозичення методологій для виокремлення та уточнення патерну стресової реакції академічної спільноти на надкритичні наукові навантаження та можливостей прогнозування на його основі. Для остаточного вирішення питання місця інструментарію вебометрії в галузі науко- та бібліометрії потрібні подальші розвідки.