Видавничі варіанти кириличних видань друкарні Почаївського Успенського монастиря на (прикладі видання Літургії Іоанна Златоустого 1765 р.): результати наукового опису

ЗаявникЖелезняк Олена Олександрівна (Україна)
ФорумМіжнародна наукова конференція «Адаптація завдань і функцій наукової бібліотеки до вимог розвитку цифрових інформаційних ресурсів» (2013)
ЗахідІсторико-культурні фонди бібліотек: науковий опис і презентація цифрового ресурсу
Назва доповідіВидавничі варіанти кириличних видань друкарні Почаївського Успенського монастиря на (прикладі видання Літургії Іоанна Златоустого 1765 р.): результати наукового опису
Інформація про співдоповідачів
Презентаціяне завантажено
Статтяне завантажено


Тези доповіді

Олена ЖЕЛЕЗНЯК
м. н. с. НБУВ

Видавничі варіанти кириличних видань друкарні Почаївського Успенського монастиря на (прикладі видання Літургії Іоанна Златоустого 1765 р.): результати наукового опису

В історії української книжкової культури почаївські стародруки посідають особливе місце – і за своєю тематикою, і за конфесійною належністю, і за художнім оформленням, і за використанням живої української мови, і за своїм розповсюдженням як серед уніатів, так і серед православних.
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського (далі – НБУВ) володіє найбільшою у світі збіркою почаївських кириличних стародруків. Багато видань представлено значною кількістю примірників.
Під час науково-бібліографічного опису кириличних видань для дослідника важливим є питання виокремлення варіантів видань, виявлення межі між варіантами одного видання й окремим, зовні подібним, виданням. Для ідентифікації примірників та виявлення варіантів видань застосовується посторінкова звірка всіх наявних примірників одного видання. Завдяки такому порівнянню можна виявити розбіжності в друці примірників одного видання, що є важливим, з одного боку, для атрибуції, а з другого – для отримання непрямих відомостей про способи й технологію правки в друкарні.
Можна виділити основні ознаки, що характерні для варіантів видань, поява яких зумовлена технічними причинами. Ці відмінності необхідно враховувати в процесі атрибуції та опису стародруків. Найчастіше примірник, що є варіантом одного видання, характеризують такі відмінності: текстовий набір (змістова правка в тексті, пробіли, інтервали, зміни в гарнітурі шрифтів тощо); відмінність в художньому оформленні (в примірниках одного видання використано різні гравюри, заставки, кінцівки, виливні прикраси); різниця в аркушевій формулі та розташуванні розділів (до примірників підшиті окремі служби, може бути різний склад видання тощо); відмінність титульного аркуша.
Під час науково-бібліографічного опису кириличного церковно-богослужбового видання Літургії Іоанна Златоустого (1765 р, 2˚) було виявлено видавничі варіанти, що не відображені в бібліографічних джерелах. В ході попримірникового зіставлення цього видання було виокремлено сім варіантів. Така кількість дає нам підставу вважати, що деякі варіанти видання друкувалися не в зазначений на титулі 1765 рік.
Отже, перший варіант видання (умовно) Літургії представлений у відділі стародруків та рідкісних видань шістьма примірниками. Титульний аркуш відрізняється, перш за все, відсутністю в назві видання слів «С Службами Богородицы, и о усопшихъ». Замість цього надруковано «С некіими службами». На звороті титульного аркуша гравюра дереворит із зображенням святителя Іоанна Златоустого на п’єдесталі – однакова у всіх примірниках, окрім вагомої відмінності – тріщина на цій гравюрі, що яскраво виражена в п’ятому, шостому та сьомому варіантах, майже непомітна в другому, третьому та четвертому і повністю відсутня у першому варіанті. Це свідчить про зміни, що поступово відбувалися впродовж друкованого тиражу, зазвичай у 1000–1200 примірників. На арк. 94 зв., (ІІ рах.) відтиснута гравюра дереворит із зображенням Розп’яття. У першому варіанті видання Літургії, ця гравюра відмінна від інших варіантів, бо відтиснута з іншого кліше. Окрім вище згаданих відмінностей в художньому оформлені, варто сказати про кінцівку на арк. 102 ІІ рах., яка відбита тільки у першому варіанті видання та різні виливні прикраси, що обрамлюють титульний аркуш. Наступна відмінність – склад видання. В першому випадку видання Літургії відсутня «Служба Воскресная» та «Служба Успенію Пресвятой Богородицы». Не можна не помітити той факт, що у цьому видавничому варіанті нумерація аркушів у ІІ рах. починається з 88 аркуша, ніби Літургія Іоанна Златоустого взята із іншого почаївського видання Служебника. Такі друкарські додатки ставлять перед дослідниками багато питань, першим з яких є питання атрибуції таких видань, встановлення дати виходу. Часто «відправною точкою» в такому разі стають філіграні на папері.
Отже, на прикладі діяльності друкарні Почаївського Успенського монастиря можна спостерігати результати найрізноманітніших процесів, пов’язаних із підготовкою видань ХVІІІ ст. до друку.
Більш детальний аналіз наступних видавничих варіантів Літургії Іоанна Златоустого 1765 р. буде викладений у відповідній статті.