Полемологічні підходи до аналізу інформаційних стратегій

ЗаявникЗакірова Світлана Геннадіївна (Україна)
ФорумМіжнародна наукова конференція "Бібліотека.Наука.Комунікація"
ЗахідСекція 4. Оптимізація бібліотечної діяльності у розвитку національного інформаційного простору
Назва доповідіПолемологічні підходи до аналізу інформаційних стратегій
Інформація про співдоповідачів
Презентаціяне завантажено
Статтяне завантажено


Тези доповіді

УДК 316.776.23:94(100)
Світлана Закірова,
канд. іст наук, доц., ст. наук. співроб.
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Полемологічні підходи до аналізу інформаційних стратегій
У статті розглядаються особливості використання інформації в підготовці і проведенні військових кампаній, проаналізовано методику рефлексивного управління як елемент полемологічної стратегії.
Ключові слова: полемологія, інформаційні технології, інформаційна війна, інформаційний вплив, комунікація.

Svitlana Zakirowa,
Cand. Sci. (Historical), Associate Professor, Senior Research Associate,
V. I. Vernadsky National Library of Ukraine

Polymological approaches to the analysis of information strategies
The article deals with the peculiarities of the use of information in the preparation and conduct of military campaigns, analyzed the method of reflexive management as an element of the polemological strategy.
Keywords: polemology, information technology, information warfare, information influenc, communication.


Серед сучасних викликів людства чи не найважливішою проблемою стає ефективна протидія інформаційним загрозам. Світ стрімко змінюється, і однією зі глобальних рис цих новацій є виокремлення принципово нової сфери життя людства – інформаційної, яка поступово стає домінуючою. Їй властивий новий вид ресурсу – інформація, яка в умовах глобалізації набуває конкретного політичного і матеріального виміру. Разом із появою нового цінного ресурсу з’являються і нові протиріччя, викликані боротьбою за всебічне володіння ним. На жаль, прикметою часу разом із інформаційним суспільством стала й інформаційна війна.
Науковці сьогодні наголошують на актуалізації такого напрямку соціогуманітарних досліджень як полемологія. Полемологія (від грец. πολέμιος – війна та λόγος – вчення) – це сучасна суспільна наука, що вивчає війни, військові конфлікти і політичне насильство. Полемологія виникла після закінчення Другої світової війни як спроба відповіді на питання про причини виникнення воєн і можливі способи їх усунення. Засновником цього наукового напрямку вважають французького соціолога, доктора права і філософії Г. Бутуля (1896 – 1980), який вперше вжив термін «полемологія», що став назвою «нової науки» про війну. Введення неологізму було обумовлено тим, що, за задумом її засновника Г. Бутуля, полемологія повинна була докорінно відрізнятися від класичної науки про війну і військового мистецтва і являти собою об’єктивне наукове дослідження війни як соціального явища. Відносячи війну до прискорених форм втрати соціальної рівноваги і своєрідної хвороби суспільства, вчений вважав за необхідне глибоке наукове вивчення війни саме як комплексного соціального явища.
Українські науковці, автори колективної монографії «Гібридна війна: in verbo et in praxi» вважають, що у методологічному відношенні вивчення війни полемологія є найбільш переконливою, адже згідно з її принципами, якщо людство намагається будувати мир, необхідно одночасно обмежувати, зменшувати і ліквідовувати джерела збройних конфліктів і війн.
Всебічне поширення інформаційних технологій у сучасному світі зумовлює використання відповідних технологій в усіх сферах життя, зокрема й у військовій. На те, що основним джерелом соціальних змін і конфліктів у будь-якому суспільстві виступають технологічні новації, звертав увагу ще один із засновників Торонтської школи теорії комунікації, канадський вчений Х. А. Інніс. За концепцією Х. А. Інніса, найбільш значущими технологіями є саме комунікативні, оскільки будь-якому суспільству, для того щоб підтримувати єдність у просторі і часі необхідні певні засоби, за допомогою яких важлива інформація може передаватися, зберігатися і тиражуватися. Саме появою і поширенням нових інформаційних технологій та боротьбою за монополію їх використання Х. А. Інніс пояснював причини регіональних і світових воєн, зокрема, навіть Першої і Другої світової війни.
Як вважав американський філософ і соціолог, один із авторів концепції постіндустріального суспільства Е. Тоффлер, сучасне світове суспільство знаходиться на інформаційній стадії розвитку людства, а війни на кожній з них були спричинені боротьбою за найважливіші ресурси: землю – в аграрній, промисловість – в індустріальній та інформацію – в постіндустріальній цивілізаціях. У війнах кожного із періодів цивілізаційного розвитку людства перемагає той, хто користується здобутками саме нових технологій і цивілізацій. Він наголошував, що вплив певних ідей призведе до руйнування національної самосвідомості: «інформаційна бомба» вибухне у самій гущі людей, осипаючи нас шрапнеллю образів, докорінно змінюючи і сприйняття нашого внутрішнього світу, і нашу поведінку».
Хоча сучасні терміни – «інформаційна війна», «інформаційний тиск», «інформаційна загроза» – наука відносить до постмодерністських, проте вплив на суспільство через створення і поширення певної інформації як явище суспільного життя виникло дуже давно, практично ще за часів держав стародавнього світу. Мета «інформаційних воєн» залишається така ж сама, що і воєн, які ведуться за допомогою звичайної зброї – вплив на супротивника для його поразки і захоплення територій, людських ресурсів чи матеріальних цінностей.
Сучасна наука сплановані дії, що спрямовані на ворожу, дружню або нейтральну аудиторію з метою схилення до прийняття управлінських рішень або вчинення дій, вигідних для суб’єкта інформаційного впливу, вважає спеціальною інформаційною операцією. Ознаками таких спеціальних інформаційних операцій є, зокрема, зростання тенденційності, емоційності, сенсаційності комунікаційних повідомлень. До основних методів проведення спеціальних інформаційних операцій відносять дезінформацію, пропаганду, диверсифікацію громадської думки, психологічний тиск, поширення чуток та міфів.
Інформаційні стратегії можуть бути спрямовані на широке коло аудиторії, до якої водночас належать як військові, так і цивільне населення. Важливим елементом використання спеціальних операцій як елементів інформаційних стратегій є спрямованість дії на декілька аспектів: підвищену емоційність повідомлення, скерованого на підрив моральних якостей військового супротивника; створення умов для напруги і розірвання внутрішніх соціальних зв’язків серед місцевого населення; активізацію повідомлень проти політики місцевого керівництва; повторення певної інформації-штампу задля звикання і створення необхідного резонансу під час очікуваних майбутніх дій. Такі дії можуть суттєво полегшити проведення військової кампанії, якщо певним чином привернути на свій бік цивільне населення.
Прикладом застосовували інформаційних технологій полемологічного характеру може слугувати відома фраза політичного діяча, давньоримського сенатора Марка Порція Катона Старшого, якою він завершував кожний свій виступ у Сенаті: «Втім, Карфаген має бути знищений». Таке постійне багаторазове повернення до одного й того ж питання перетворило змістовну інформацію на певний символ, який має на меті спосіб психологічного впливу на отримувачів комунікаційного посилу.
Важливою складовою сучасної теорії інформаційних впливів є концепція рефлексивного управління, яке визначається як спосіб передачі партнеру або противнику спеціально підготовленої інформації, щоб схилити його підсвідомо, а головне «добровільно» прийняти певне рішення, бажане і очікуване для комунікатора. Наука сьогодні встановила прямий зв’язок між інформаційними операціями і рефлексивним управлінням, відтак останнє можна розглядати як певний вид зброї, яке може бути інколи навіть більш важливим у досягненні військових цілей, аніж традиційна вогнева сила. Однак для досягнення поставленої мети у рефлексивному управлінні необхідно дотримуватися конкретних цілеспрямованих дій. Так, британський військовий аналітик, Ч. Бленді виділяє наступні можливі дії: тиск силою, допомога опонентові у формулюванні розуміння вихідної ситуації, формування цілей противника чи алгоритму прийняття рішень тощо.
Отже, у практиці історично мають місце різні форми і методи використання інформації в підготовці і проведенні військових кампаній, серед яких суттєвим елементом полемологічних стратегій виступає і методика рефлексивного управління.