Наукові бібліотеки як центри управління знаннями в дослідницькій інфраструктурі України

Тези доповіді

УДК 01.895(477)+001.90:004+002.6.01/.09+026.072:004

ЛОБУЗІНА, К. В.
ORCID: https://orcid.org/0000-0003-3371-4029
доктор наук із соціальних комунікацій, с.н.с.,
директор Інституту інформаційних технологій
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
е-mail: lobuzina@nbuv.gov.ua

НАУКОВІ БІБЛІОТЕКИ ЯК ЦЕНТРИ УПРАВЛІННЯ ЗНАННЯМИ В ДОСЛІДНИЦЬКІЙ ІНФРАСТРУКТУРІ УКРАЇНИ

Розглянуто сучасні напрями діяльності наукових бібліотек в галузі управління науковими документальними знаннями на прикладі інноваційних проектів і сервісів Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського.

Ключові слова: наукові бібліотеки, електронна дослідницька інфраструктура, бібліотечні сервіси підтримки наукових досліджень, бібліотечні цифрові гуманітарні проєкти

Сучасна бібліотечна система підтримки наукових досліджень має перетворити наукову бібліотеку в активний сегмент електронної дослідницької інфраструктури. Виходячи з функції наукової організації інтелектуального доступу до широкого кола цифрових джерел наукової інформації наукові бібліотеки сьогодні пропонують низку інноваційних підходів до організації цифрових ресурсів і сервісів.
Створення цифрових ресурсів наукової інформації поза експертним бібліотечним середовищем, вже має значні негативні наслідки, які не влаштовують світову наукову спільноту, а саме:
– головні вади таких систем пов’язані з недоступністю, неповнотою або неякісністю даних;
– комерціалізація наукової інформації, що аж ніяк не призвела до удосконалення якості результатів наукових досліджень та їх ефективності і доступності;
– перехід у приватну власність цифрової спадщини: проєкти аналогічні Google Books, якість і наповнення яких не відповідає очікуванням науковців в процесі використання таких ресурсів;
– популярні загальнодоступні цифрові платформи відкритого доступу – інтегратори наукової інформації в світовому масштабі, такі як CrossRef (metadata search), Europeana, Google Scholar, arXiv.org, Internet Archive, які є простим технологічним збиранням наукових метаданих та цифрових ресурсів на єдиній платформі, що не дає очікуваного ефекту семантичного наукового пошуку;
– стихійно створені на платформі Наука 2.0 різноманітні сервіси обміну самоархівованими науковими публікаціями і в багатьох випадках можуть містити неякісну та недостовірну інформацію;
– методично і технологічно неузгоджений характер різноманітних наукових цифрових проектів, що виявляються, на етапі необхідності інтеграції наукових даних, принципово несумісними.
Наукові бібліотеки традиційно реалізовували можливість відкритого доступу до наукових даних та експертну організацію наукової інформації, саме те, чого як правило не вистачає наявним системам наукової інформації. Особливе значення для формування цифрових інформаційних ресурсів та розвитку науки в Україні мають національні наукові бібліотеки які надають оперативний доступ та здійснюють професійне управління документальними знаннями.
У цьому контексті серед основних завдань, що реалізують наукові бібліотеки як активний сегмент електронної дослідницької інфраструктури, сьогодні сформувались два основні напрями: 1) сервіси підтримки наукових досліджень (Research Support Services), 2) цифрові гуманітарні проєкти (Digital Humanities Projects).
1. Бібліотечні сервіси підтримки наукових досліджень.
Високоякісні дані про дослідницьку діяльність та процеси, які отримали загальну назву наукова інформація, мають стратегічну актуальність та життєво важливе значення як для наукових комунікацій, так і для управління дослідженнями. Як свідчить міжнародний досвід створення і підтримки, стратегічно важливих в умовах сучасної цифрової наукової комунікації, систем наукової інформації, якість даних стає критичним важелем у підтримці такої системи. Найбільш успішними стали проекти здійснювані науковими установами під кураторством наукових бібліотек, завдяки тому, що професійні бібліотечні спеціалісти проводили навчання, методично супроводжували та здійснювали контроль цілісності, повноти та якості даних в системі.
У напрямі розвитку цифрової платформи підтримки наукових досліджень НБУВ як національний інформаційний центр України реалізує підтримку інформаційного порталу «Наука України: доступ до знань», призначеного для популяризації, підвищення рейтингу і доступності наукових досягнень учених України, надання розширеного до них доступу за рахунок використання сучасних бібліотечних та вебтехнологій, розробляє бібліотечний портал НАН України «LibNAS UA», формує репозитарій НБУВ «eVerLib».
Для українських вчених пошук наукових робіт на порталі «Наука України: доступ до знань» проводитися за всіма науковими електронними ресурсами системи (електронного каталогу, реферативної бази даних, електронної бібліотеки, науковій періодиці) та всім бібліографічним формам імені автора наукових робіт. Наразі у профілях науковці України на порталі НБУВ додатково до інформації наукових е-ресурсів НБУВ динамічно відображаються публікації, зареєстровані міжнародною науковою базою даних CrossRef (реєстратора DOI), яка містить метадані понад 100 мільйонів наукових публікацій. Список публікацій автоматично формується за авторським ідентифікатором – ORCID, вказаним у профілі науковця на порталі НБУВ. Сервісні інтерфейси системи також надають користувачеві можливість переглянути інформацію про співавторів робіт наявних в системі, однофамільців і схожі імена вчених, підібрати інформацію про вчених певної спеціальності або тих що працюють в даній науковій установі, простежити наукові зв'язки вченого.
Всі ці бібліотечні ресурси і сервіси спрямовані на удосконалення та оптимізацію пошуку та використання наукової інформації для дослідників України. В умовах карантинних обмежень в період з січня 2020 р. до серпня 2021 р. матеріалами порталу НБУВ «Наука України» скористались понад 750 тис. користувачів, які здійснили близько 2 млн. пошукових запитів (3,5 тис. запитів на добу); до бази даних «Наукової періодики України» звернулось в цей період понад 1,2 млн. користувачів, які здійснили понад 7,1 млн. пошукових запитів (12 тис. запитів на добу). За даними статистики вебсервера у 2020 році з порталу НБУВ було завантажено понад 390 млн. повних текстів (приблизно 1 млн. на добу – 10 файлів щосекунди).
2. Бібліотечні проєкти цифрової гуманітаристики.
Вагомим першочерговим завданням для українських вчених залишається участь у формуванні цивілізаційного вибору України та її цивілізаційного проекту, стратегії вільної, гідної та ефективної реалізації у світі. Потребує постійного подолання недостатня поінформованість українського суспільства щодо питань власної історії, походження, мовних витоків тощо. В умовах постійного розвитку та трансформації середовища цифрових комунікацій значну роль у напрацюванні загального позитивного іміджу України та української культури найближчим часом будуть відігравати потужні національні цифрові проєкти, особливо консолідовані ресурси установ соціальної пам'яті (бібліотек, архівів, мзеїв). Значний сегмент введення у широкий суспільний обіг цифрових ресурсів національної спадщини у всьому світі відіграють національні бібліотеки. Проєкти національних бібліотек (Polona (Польща), Gallica (Франція), American Memory (США), Canadiana (Канада)), якы вважаються спеціалістами та сприймаються громадянами цих країн як «пам’ять нашої нації». Реалізація їх на належному академічному та професійному рівні є стратегічним завданням з точки зору національної самоідентифікації та ідентичності. Нагальна інформаційна потреба в реалізації цих цифрових проектів, яка відчувається в українському суспільстві, спричиняє те, що їх починають реалізовувати аматори, ентузіасти та комерційні компанії. Такі процеси, в перспективі призводять до того, що деякі з цих проєктів без відповідної академічної експертизи виконуються на неналежному рівні, а з іншого боку значний сегмент цифрових ресурсів національного надбання уходить із державної до приватної власності.
Саме на виконання цих стратегічних завдань спрямований інноваційний проєкт НБУВ із створення е-бібліотеки «Україніка», розробки її інтелектуального довідкового і пошукового апарату, удосконалення видимості матеріалів е-бібліотеки для користувачів глобальної мережі, інтеграції її ресурсів до семантичних вебтехнологій. Реалізація проєкту е-бібліотеки «Україніка» має на меті створення комплексу бібліографічних та повнотекстових ресурсів національної бібліографії, біографістики, документальної спадщини України, який забезпечить достойну інформаційну інфраструктуру для проведення ефективної наукової, освітньої та культурної діяльності в цифровому форматі. Розвиток сервісних можливостей е бібліотеки передбачає інтеграцію всіх наявних інформаційних ресурсів за заданою темою, удосконалення тематичної навігації, розширення довідкового апарату (історичний, культурний, персональний, геграфічний, хронологічний контекст), постійну підтримку інтелектуального календаря «Україніка в датах», який актуалізує матеріали е-бібліотеки на щодень, створення виокремлених цифрових колекцій, присвячених визначальним для України особам та подіям.
В умовах карантинних обмежень в період з січня 2020 р. до серпня 2021 р. матеріалами е-бібліотеки «Україніка» на порталі НБУВ скористались понад 670 тис. користувачів, які здійснили 3 млн. пошукових запитів, за цей період відбулось 0,5 млн. звернень до книг, це приблизно 850 книг на добу.

Список літератури:
1. Дубровіна Л. А., Лобузіна К. В., Онищенко О. С., Боряк Г. В. Цифрова гуманітаристика та бази даних документальної культурної спадщини в бібліотеках України // Рукописна та книжкова спадщина України. 2020. Вип. 25. С. 290-309. doi: https://doi.org/10.15407/rksu.25.290.
2. Лобузіна К., Гарагуля С., Коновал Л., Лобузін І. Бібліотека цифрового суспільства в забезпеченні системної підтримки наукових досліджень // Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. 2020. №. 4. C. 5-12. doi: https://doi.org/10.32461/2409-9805.4.2020.227040.

References:
1. Dubrovina L., Lobuzina K., Onyschenko O., Boriak H. (2020). Digital humanities and databases of cultural heritage in libraries of Ukraine. Manuscript and book heritage of Ukraine, (25) 290-309. doi: https://doi.org/10.15407/rksu.25.290. (In Ukrainan).
2. Lobuzina K., Harahulia S., Lobuzin I. (2021). Digital society library in providing system support to science research. Library Science. Record Studies. Informology, (4). 5-12. doi: https://doi.org/10.32461/2409-9805.4.2020.227040. (In Ukrainan).

UDC 01.895(477)+001.90:004+002.6.01/.09+026.072:004

Lobuzina Kateryna,
ORCID: https://orcid.org/0000-0003-3371-4029
Doctor of Science in Social Communications, Associate professor,
Director of the Institute of Information Technologies,
Vernadsky Nаtional Library of Ukraine,
Kyiv 030039, Ukraine
е-mail: lobuzina@nbuv.gov.ua

ACADEMIC LIBRARIES AS KNOWLEDGE MANAGEMENT CENTERS IN THE RESEARCH INFRASTRUCTURE OF UKRAINE

Modern directions of activity of academic libraries in the field of management of scientific documentary knowledge on an example of innovation projects and services of the Vernadsky National library of Ukraine are considered.

Keywords: academic libraries, electronic research infrastructure, library services to support scientific research, library digital humanity projects