АВТОРЕФЕРАТИ ДИСЕРТАЦІЙНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ІЗ БІБЛІОТЕКОЗНАВСТВА ЯК ДЖЕРЕЛО ВИВЧЕННЯ РОЗВИТКУ БІБЛІОТЕКОЗНАВЧОЇ ДУМКИ (2018–2020)

ЗаявникБілінець Наталія Григорівна (Україна)
КонференціяМіжнародна наукова конференція «Бібліотека. Наука. Комунікація. Від управління ресурсами – до управління знаннями» (2021)
ЗахідСекція 1. Бібліотечно-інформаційний комплекс: управління в умовах трансформації наукових комунікацій.
Назва доповідіАВТОРЕФЕРАТИ ДИСЕРТАЦІЙНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ІЗ БІБЛІОТЕКОЗНАВСТВА ЯК ДЖЕРЕЛО ВИВЧЕННЯ РОЗВИТКУ БІБЛІОТЕКОЗНАВЧОЇ ДУМКИ (2018–2020)
Інформація про співдоповідачів
Презентаціяне завантажено
СтаттяЗавантажити статтю


Тези доповіді

УДК 001.817:02]:027.54(477-25)НБУВ
Білінець Наталія Григорівна,
ORCID 0000-0001-7249-6437,
молодший науковий співробітник,
відділ теорії та історії бібліотечної справи,
Інститут бібліотекознавства,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
е-mail: bilinets@nbuv.gov.ua

АВТОРЕФЕРАТИ ДИСЕРТАЦІЙНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ІЗ БІБЛІОТЕКОЗНАВСТВА ЯК ДЖЕРЕЛО ВИВЧЕННЯ РОЗВИТКУ БІБЛІОТЕКОЗНАВЧОЇ ДУМКИ (2018–2020)

Розглянуто основні тенденції розвитку бібліотекознавчої науки за матеріалами дисертаційних досліджень зі спеціальності 27.00.03 «Книгознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство» із фондів Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського.
Ключові слова: дисертація, бібліотекознавство, бібліографознавство, соціальні комунікації, автореферат, Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського.

На початку ХХІ ст. в умовах становлення інформаційного суспільства, збагачення спектра функцій бібліотек, активна їхня участь у комунікаційних процесах сприяли розробці актуальних питань бібліотечної діяльності в комунікаційних процесах та розширенню в Україні проблематики наукових досліджень соціально-комунікаційного напряму. Внаслідок цього з 2007 р. до спеціальності «Книгознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство» додалась нова галузь – 27 «Соціальні комунікації», яка стала однією з пріоритетних наукових напрямів дисертаційних досліджень в Україні.
Важливим завданням у вирішенні питань інформаційно-аналітичного забезпечення розвитку вітчизняного бібліотекознавства, яке здійснює Інститут бібліотекознавства Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (далі НБУВ), є аналіз надходжень до НБУВ авторефератів дисертаційних досліджень із книгознавства, бібліотекознавства, бібліографознавства.
Численні наукові публікації та дисертаційні дослідження вказують на те, що питання в галузі бібліотекознавства на сьогодні є досить актуальними.
Упродовж 2018–2020 рр. за спеціальністю 27.00.03 «Книгознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство» до фондів НБУВ надійшло 30 кандидатських та докторських авторефератів дисертацій: 2018 р. – 17, 2019 р. – 5, 2020 р. – 8. Бібліотечно-інформаційну галузь за досліджуваний період поповнили 23 кандидати наук (22 – із соціальних комунікацій, 1 – з історичних наук) та 7 докторів наук (6 – із соціальних комунікацій, 1 – з історичних наук).
Так, у 2018 р. до фондів НБУВ надійшло 14 кандидатських дисертацій (13 – із соціальних комунікацій, 1 – історичних наук) та 3 докторських дисертації (2 – із соціальних комунікацій, 1 – історичних наук). У 2019 р. бібліотека отримала 3 кандидатські дисертації та 2 докторські, а упродовж 2020 р. – 6 кандидатських дисертацій та 2 докторські дисертації, які були захищені за спеціальністю 27.00.03 «Книгознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство» на здобуття наукового ступеня із соціальних комунікацій. Місцями захисту дисертацій бібліотекознавчої спеціальності є провідні вітчизняні науково-дослідні та освітні центри підготовки кадрів вищої кваліфікації, при яких діють аспірантури, спеціалізовані ради із захисту дисертацій, а саме: ради при Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського, Київському національному університеті культури і мистецтв та Харківській державній академії культури.
У НБУВ відбулися захисти 20 дисертацій: 16 – на здобуття наукового ступеня кандидата наук та 4 – на здобуття наукового ступеня доктора наук і тільки одному здобувачеві присуджено науковий ступінь у галузі історичних наук.
У Харківській державній академії культури було захищено 7 дисертацій – 4 кандидатських дисертації та 3 докторських дисертації, і всім здобувачам було присуджено наукові ступені у галузі соціальних комунікацій. У Київському національному університеті культури і мистецтв захистилися 3 кандидати наук із соціальних комунікацій. Найбільше докторських і кандидатських дисертацій було захищено у Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського, де левову частку дисертаційних досліджень захистили співробітники НБУВ.
Варто зазначити, що дослідження в напрямі соціальних комунікацій почали активізуватися ще з 2008 р. Цей процес і донині продовжує активно розвиватися, про що свідчить тематика дисертацій. Так, докторські дисертаційні дослідження у галузі соціальних комунікацій за 2018–2020 рр. були присвячені: розробленню цілісної концепції документної евристики як нового наукового напряму в системі соціальних комунікацій, зокрема бібліотекознавства (О. М. Збанацька); системі професійного спілкування в соціокомунікативному середовищі бібліотечної сфери (Н. Г. Грабар); розкриттю значення і потенціалу бібліотеки як соціального інституту в системі ідентичнісних процесів, які реалізуються через мережеві практики, визначенню основних напрямів її функціонування як активного елемента цієї системи (Ю. М. Половинчак). Розробкою цілісної концепції інформаційно-документаційного забезпечення розвитку сучасного соціокомунікаційного простору культури України в епоху цифрового суспільства та перспективами розвитку документальних цифрових систем культурної спадщини в соціокомунікаційному просторі культури України займалася В. В. Добровольська; теоретико-методологічні засади розвитку бібліотек України в цифровому медіапросторі та аспекти рекламної комунікації в книжковій галузі досліджували О. Ю. Мар'їна і Т. Д. Булах; вирішенню проблеми комплексної палеографічної атрибуції української уставної та півуставної рукописної книги кінця XIII – початку XVII ст. присвятила докторську дисертацію на здобуття наукового ступеня у галузі історичних наук Л. А. Гнатенко.
Л. В. Коновал, О. О. Пестрецова – кандидати наук бібліотекознавчої галузі із соціальних комунікацій дослідили інформаційні потреби користувачів в умовах електронної комунікації та напрями інформаційно-правового обслуговування користувачів як окремого змістового напряму роботи бібліотеки. Діяльності електронних бібліотек як інтеграторів джерел наукової інформації та організації тематичного доступу до електронних бібліотечних колекцій присвячені дисертаційні дослідження С. С. Гарагулі та І. П. Перенесієнка. Цифрові інструменти підтримки наукової комунікації, формування та використання відкритих електронних ресурсів в бібліотеках закладів вищої освіти розкрили М. А. Назаровець та Н. П. Левченко. В. В. Струнгар визначила та охарактеризувала бібліотечний сегмент соціальних медіа. О. М. Бруй розробила моделі, інструментарій та практичні рекомендації щодо впровадження збалансованої системи показників як основи стратегічного управління бібліотекою. О. Л. Сокур обґрунтувала теоретичні, методичні та організаційні засади упровадження форм взаємодії бібліотек наукових установ НАН України із застосуванням комплексу інноваційних рішень.
Отже, здійснений аналіз дисертаційних досліджень надає об’єктивні показники тенденцій, загального рівня розвитку бібліотекознавчої науки та дозволяє виявити стан наукових досліджень у зазначеній сфері.

UDC 001.817:02]:027.54(477-25)VNLU
Nataliia Bilinets,
ORCID 0000-0001-7249-6437,
Junior Research Associate,
Department of Theory and History of Library Science,
Institute of Library Science,
V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
е-mail: bilinets@nbuv.gov.ua
AUTO ABSTRACTS OF DISSERTATION RESEARCH ON LIBRARY SCIENCE AS A SOURCE OF STUDYING THE DEVELOPMENT OF LIBRARY SCIENCE (2018–2020)
The basic development tendencies of library science on the materials of dissertation researches in the specialty 27.00.03 bibliology, library science, bibliography from the funds of VNLU are considered.
Keywords: dissertation, Library Science, Bibliography science, Social Communications, auto abstract, V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine.