РЕФЕРАТИВНИЙ ТЕКСТ ЯК СКЛАДОВА ІНФОРМАЦІЙНОГО РЕСУРСУ БІБЛІОТЕК

ЗаявникЛахтаріна Наталія Василівна (Україна)
КонференціяМіжнародна наукова конференція «Бібліотека. Наука. Комунікація. Від управління ресурсами – до управління знаннями» (2021)
ЗахідСекція 2. Технології управління знаннями в науковій бібліотеці.
Назва доповідіРЕФЕРАТИВНИЙ ТЕКСТ ЯК СКЛАДОВА ІНФОРМАЦІЙНОГО РЕСУРСУ БІБЛІОТЕК
Інформація про співдоповідачів
Презентаціяне завантажено
Статтяне завантажено


Тези доповіді

УДК 024.54(477-25)НБУВ:[004.738.5:025.2]:004.91
Лахтаріна Наталія Василівна,
молодший науковий співробітник,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
ORCID: http://orcid.org/0000-0001-5617-0373
е-mail: lakh.nata@ukr.net

РЕФЕРАТИВНИЙ ТЕКСТ ЯК СКЛАДОВА ІНФОРМАЦІЙНОГО РЕСУРСУ БІБЛІОТЕК
Висвітлено деякі аспекти реферування, зокрема специфіку формування національних реферативних ресурсів НБУВ. Розглянуто особливості реферативного тексту як результату наукової обробки документів. Проаналізовано методологічні та практичні засади реферування документів та проблеми, з ними пов’язані. Вказано на семантичний вимір функціонування реферативних текстів у прикладному аспекті баз даних.
Ключові слова: реферування документів, інформаційна цінність, індикативний реферат, інформативний реферат, реферативна база даних «Україніка наукова».
За умов входження в цифрову епоху, що нині переживає світова спільнота в глобальному масштабі, людина не може осягнути навіть маленької частки того потоку, який щодня проходить різними інформаційними каналами, адже незважаючи на постійне зростання обсягів інформації, швидкість її сприймання істотно не змінилася. Щоб забезпечити ефективне використання нагромадженого суспільством інформаційного потенціалу, слід компетентно організувати науково-інформаційну діяльність, забезпечити зручний доступ до наукової інформації через бази даних, реферативні ресурси, тобто особливої актуальності набуває аналітико-синтетична обробка документів, але в більш модернізованому сучасному контексті.
З метою забезпечення інформаційних запитів користувачів існують різні види аналітико-синтетичної обробки документів: складання бібліографічних описів, індексування, анотування, реферування. У процесі реферування складають реферат — короткий виклад змісту документа або його частини, який включає основні фактичні відомості та висновки, необхідні для первісного ознайомлення з документом і виявлення доцільності звертання до нього. У порівнянні з анотуванням реферування є досконалішим методом обробки джерел інформації: якщо в анотації міститься лише короткий перелік питань, що розглядаються, то в рефераті викладається сутність питань та наводяться найважливіші висновки.
В НБУВ створено розгалужену, диференційовану за галузями знання систему реферування української наукової літератури. Результатом діяльності Відділу наукового формування національних реферативних ресурсів є реферативна база даних (РДБ) «Україніка наукова», яка ґрунтується на бібліотечних інструментах упорядкування знань. Також щоквартально у співпраці з Інститутом проблем реєстрації інформації НАН України випускаються друковані версії чотирьох галузевих серій Українського реферативного журналу «Джерело»: Серія 1. Природничі науки; Серія 2. Техніка. Промисловість. Сільське господарство; Серія 3. Соціальні та гуманітарні науки. Мистецтво; Серія 4. Медицина. Медичні науки.
Джерелом формування записів реферативної інформації є опрацьовані за стандартною бібліотечною технологією бібліографічні описи українських наукових видань, що надходять до бібліотеки переважно як обов’язковий примірник видань України.
Лінгвістичне забезпечення РБД базується на Рубрикаторі НБУВ, який враховує структуру науки та відображає всі галузі сучасного знання. Користувачі для ознайомлення з реферативними текстами можуть використовувати ті ж самі пошукові запити, що й для будь-яких документів бібліотеки: прізвище автора, назву публікації, ключові слова (будь-яке слово з бібліографічного опису або тексту реферату), галузь знання, назву періодичного видання, індекс Рубрикатора НБУВ, рік видання. Реферативні тексти мають неоціненне значення для користувачів: допомагають вибрати найбільш відповідну релевантну інформацію за короткий час та, зважаючи на психолінгвістичне сприйняття, запам’ятати певну суть проблеми невеликого за обсягом документа. На наступному етапі пошуку користувач може перейти за наявними посиланнями до інших електронних ресурсів НБУВ (каталогів, а також до повних текстів публікацій, які є в науковій електронній бібліотеці НБУВ, зокрема авторефератів дисертацій) та до БД «Наукова періодика України». Наявність у реферативному записі шифру зберігання книги або журналу в основному книгосховищі НБУВ також спрощує замовлення літератури.
Співробітники Відділу застосовують традиційну методику реферування, пов'язану з оцінкою, відбором, аналізом і узагальненням відомостей, які містяться у первинному джерелі, та удосконалюють новітні методи реферування та редагування, застосовуючи сканери, онлайн словники, мережу Інтернет. В процесі складання реферату пріоритетне значення надається відображенню в ньому нових ідей, гіпотез, експериментальних даних, нових методик, інформації про відкриття та дослідження явищ або процесів.
Традиційними методами складання реферативних текстів є екстрагування, перефразування, інтерпретація. Як правило, в процесі складання рефератів використовуємо найпоширеніший метод, за допомогою якого можна одержати реферат досить високої якості – метод екстрагування. Суть методики екстрагування полягає в тому, що, аналізуючи первинний документ, у тексті виявляють речення, які потім повністю або із незначними змінами переносять до реферату.
Як складова інформаційного ресурсу бібліотек реферативні тексти реалізують різноманітні функції. Основними функціями рефератів є: інформаційна, індикативна, пошукова, адресна, довідкова, науково комунікативна, сигнальна, прогностична і функція індексування. Щоб повноцінно виконувати зазначені функції, реферативний текст має відповідати певним вимогам, зокрема: повнота, об'єктивність, змістовність,стислість,зрозумілість.
За глибиною розкриття змісту реферативні тексти поділяють на інформативні та індикативні. Інформативний реферат може виконувати весь комплекс властивих рефератам функцій, оскільки він максимально повно розкриває зміст первинного документа. У такому рефераті наводять відомості про предмет дослідження і мету роботи, про методи й основні результати дослідження; подають пропозиції щодо їх застосування, звертають увагу на наукову новизну одержаних результатів. Індикативний реферат містить відомості про головні аспекти змісту первинного документа, без детальної інформації, практичних і теоретичних висновків. Такі реферати складають на документи великого обсягу, наприклад, на монографії, звіти про науково-дослідні роботи.
Зважаючи на перехід РБД «Україніка наукова» на новий технологічний алгоритм наповнення та користувацький інтерфейс, доцільним видається формувати наукові реферативні ресурси здебільшого інформативні за глибиною розкриття змісту. Це дозволить оптимізувати значення реферативних текстів серед інформаційного ресурсу бібліотеки.


UDC 024.54(477-25)НБУВ:[004.738.5:025.2]:004.91
Nataliia Lakhtarina
ORCID: http://orcid.org/0000-0001-5617-0373
junior researcher
Vernadsky National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
е-mail: lakh.nata@ukr.net

Abstract text as a component
information resource of libraries
Some aspects of abstracting are covered, in particular the specifics of formation of national abstracts of VNLU . Features of the abstract text as a result of scientific processing of documents are considered. The methodological and practical principles of abstracting documents and problems related to them are analyzed. The semantic dimension of the functioning of abstract texts in the applied aspect of databases is indicated.
Keywords: abstracting, informative value, indicative abstract, informative abstract, abstract database «Ukrainika Scientifi».