Документи про участь академіка А. Д. Коваленка у міжнародних конгресах з теоретичної та прикладної механіки

ЗаявникБулгаков Юрій Володимирович (Україна)
ФорумМіжнародна наукова конференція "Бібліотека.Наука.Комунікація"
ЗахідСемінар: Документальні історико-культурні фонди: традиції та новації місць зберігання, формування, використання
Назва доповідіДокументи про участь академіка А. Д. Коваленка у міжнародних конгресах з теоретичної та прикладної механіки
Інформація про співдоповідачів
Презентаціяне завантажено
Статтяне завантажено


Тези доповіді

УДК 930.253(477)(Коваленко А. Д.)
Булгаков Ю. В.,
Bulgakov Yu. V.,
наук. співроб.,
researcher,
НБУВ,
VNLU,
канд. іст. наук,
candidate of historical sciences

ДОКУМЕНТИ ПРО УЧАСТЬ АКАДЕМІКА А. Д. КОВАЛЕНКА
У МІЖНАРОДНИХ КОНГРЕСАХ З ТЕОРЕТИЧНОЇ ТА ПРИКЛАДНОЇ МЕХАНІКИ

DOCUMENTS ON PARTICIPATION OF ACADEMIC A. D. KOVALENKO IN INTERNATIONAL CONGRESSES OF THEORETICAL AND APPLIED MECHANICS

Досліджено за архівними джерелами участь видатного вченого-механіка А. Д. Коваленка у 12-му та 13-му міжнародних конгресах з теоретичної та прикладної механіки.
Investigated by archival sources, the participation of the outstanding scientist-mechanic AD Kovalenko in the 12th and 13th International Congress of Theoretical and Applied Mechanics.

Ключові слова: документ, Інститут архівознавства НБУВ, історія науки, механіка, НАН України, А. Д. Коваленко.
Keywords: document, Institute of Archival Studies of VNLU, history of science, mechanics, NAS of Ukraine, A. D. Kovalenko.

Дванадцятий Міжнародний конгрес з прикладної механіки проходив у одному з найбільших університетів США, Стенфордському університеті, упродовж 26–31 серпня 1968 р. В особовій справі А. Д. Коваленка, яка зберігається в Архіві Президії НАН України, представлено розпорядження по АН УРСР, відповідно до якого у відрядження до Москви, а звідти – до США з 14 серпня 1968 р. строком на 15 днів було відправлено групу вчених у складі академіків АН УРСР Г. М. Савіна та А. Д. Коваленка, члена-кореспондента АН УРСР П. В. Харламова та кандидата технічних наук А. П. Ковревського. Вчені мали здійснити поїздку до США за власний кошт на засадах наукового туризму. Водночас, на період відрядження їм мала бути збережена заробітна плата [1, арк. 174].
В особовому архівному фонді А. Д. Коваленка, сформованому в Інституті архівознавства НБУВ, відклався подорожній щоденник вченого, складений під час наукового відрядження до США. У ньому зафіксовано, що загалом у 12-му Міжнародному конгресі з прикладної механіки від СРСР узяли участь 45 чоловік, з них 16 у складі делегації та 29 як туристи. На сторінках щоденника А. Д. Коваленко послідовно виклав перебіг авіа-перельоту за маршрутами Москва – Копенгаген – Монреаль, Монреаль – Нью-Йорк, Нью-Йорк – Лос-Анджелес та Лос-Анджелес – Сан-Франциско, який відбувся упродовж 20–24 серпня 1968 р. Вчений відзначив, що як «туриста» його особливо вразило відвідування Disneyland та кіностудії «Universal Studios» у Лос-Анджелесі.
Відповідно до записів вченого, він був присутнім на відкритті 12-го Міжнародного конгресу з прикладної механіки, яке відбулось 26 серпня 1968 р. в амфітеатрі Лоуренца Фроста, та загальній лекції шведського вченого професора Одквіста (F. K. G. Odquist) на тему «Нелинейная механика, прошлое, настоящее и будущее» у залі «Меморіал», доповідях з механіки континууму, а пізніше – на доповіді професора Є. І. Шемякіна «О волнах напряжений в твердых телах». Увечері вчений відвідав урочистий прийом у резиденції президента Стенфордського університету У. Стерлінга.
27 серпня А. Д. Коваленко взяв участь у засіданні в аудиторії «Дінкельшпіль», на якому зачитали доповідь академіка АН СРСР Ю. М. Работнова, виступили американські професори Флюге (W. Flügge) та Друкер (D. C. Drucker). Після виступів вчений передав професору Флюге книгу «Теория тонких конических оболочек и ее приложение в машиностроении» та окремий відбиток статті «Развитие теории гипергеометрических функций в связи с задачами об упругом равновесии пластин и оболочек». Після обіду А. Д. Коваленко прослухав доповіді в аудиторії «Кабберлі» з динаміки оболонок та на засіданні «Пружність ІІ». Наступного дня вчений здійснив переклад анотацій доповідей учасників конгресу, прослухав в аудиторії «Кабберлі» доповідь академіка АН СРСР Л. І. Сєдова «О теории тензоров напряжения для моделей из сплошных сред с внутренними степенями свободы», взяв участь в екскурсії до Сан-Франциско.
29 серпня вчений був присутнім на загальній лекції французького вченого професора Готьє (L. Gauthier) на тему «О выпучивании и вопросах потери устойчивости» у залі «Меморіал» та на засіданні секції «В’язкопружність». У кінці засідання А. Д. Коваленко зустрівся з американським вченим професором Шепері (B. A. Shapery), якому передав окремі відбитки статей «Про вплив циклічного навантаження на температуру циліндра з в’язкопружного матеріалу» та «Коливання круглої пластини, зумовлені тепловим ударом». Професор Шепері також обіцяв направити відбитки своїх статей до Інституту механіки АН УРСР. Після обіду А. Д. Коваленко взяв участь у роботі секції «Розповсюдження тріщин».
Наступний день був насичений екскурсіями. А. Д. Коваленко здійснив огляд Сан-Франциско, відвідав NASA AMES Research Centre, увечері – бенкет на честь конгресу. 31 серпня вчений був присутній на доповіді академіка АН УРСР С. В. Серенсена «Механическое разрушение как случайный процесс во времени» на секції «Руйнування», та взяв участь у роботі секції «Теорія оболонок ІІ». На церемонії закриття конгресу, де був присутній А. Д. Коваленко, було підбито підсумки роботи форуму. Усього було зареєстровано 1232 учасники конгресу; до п’ятірки лідерів за кількістю представників увійшли США – 814, Англія – 71, Франція – 56, ФРН – 48 та СРСР, який представляли 45 вчених.
Зафіксовано у щоденнику важливий факт звернення М. Д. Фрідмана (M. D. Friedman), який переклав статтю А. Д. Коваленка для «Lockheed Missiles and Space Company», щодо нових результатів досліджень вченого, та ще низку випадків обміну науковою літературою. 1–5 вересня 1968 р. відбувся авіа-переліт групи радянських вчених із Сан-Франциско до Москви із зупинкою у Нью-Йорку, де вчені відвідали Empire State Building, штаб-квартиру ООН, музей образотворчого мистецтва, Rockefeller Center [2, арк. 79–101].
За результатами відрядження А. Д. Коваленко підготував ґрунтовний звіт, який також відклався в особовому архівному фонді вченого. У звіті, поряд з аналізом наукових результатів 12-го Міжнародного конгресу з прикладної механіки, А. Д. Коваленко виклав особисті враження від відвідування Стенфордського університету та NASA. Зокрема, відзначив роль у розвитку наукових досліджень з механіки в університеті наукової школи С. П. Тимошенка, який у 1936–1953 рр. обіймав тут посаду професора, а на час проведення конгресу в університеті викладали та проводили наукові дослідження його учні – Дж. Н. Гудьєр (J. N. Goodier) (відділ прикладної механіки), Н. Дж. Хофф (N. J. Hoff) (відділ аеронавтики та астронавтики) та Д. Юнг (D. H. Young) (відділ цивільної інженерної справи).
За підрахунками А. Д. Коваленка, на конгресі відбулись 290 доповідей, з них чотири генеральні лекції та 31 загальна ґрунтовна доповідь. З 255 доповідей на тематичних засіданнях близько 160 були присвячені питанням механіки твердого тіла. На основі аналізу змісту доповідей на конгресі А. Д. Коваленко виділив 32 тематичні напрями, з яких 14 – у галузі аерогідродинаміки, та 18 – у галузі механіки твердого тіла. Усі доповіді у галузі механіки твердого тіла, окрім доповідей на засіданні «Динаміка», вчений відніс до механіки твердого деформованого тіла.
А. Д. Коваленко більш детально зосередився на аналізі доповідей з прикладної механіки твердого деформованого тіла, які він умовно розподілив на 10 груп. Викладаючи основні результати досліджень іноземних вчених, науковець проаналізував рівень аналогічних досліджень в СРСР. А. Д. Коваленко виокремив доповідь Тілмана (S. C. Tillman) (Англія), присвячену дослідженню випинання сферичної оболонки під дією зовнішнього тиску, у якій було отримано співпадіння експериментальних значень критичних тисків з теоретичними. Відзначив, що в СРСР не проводилось аналогічних досліджень динамічного стрибка під дією імпульсної та ступінчатої напруги (N. C. Huang, США), формули для визначення параметрів хвилеутворення при випинанні з пластичною течією під дією імпульсних навантажень (H. Vaughn, A. Florence, США), термічної втрати стійкості шаруватих пологих сферичних оболонок (A. Kalnins, США) та деяких інших. Однак, при аналізі переважної більшості доповідей іноземних вчених А. Д. Коваленко встановив, що тематика їхніх досліджень перекликалась із дослідженнями вчених Радянського Союзу [2, арк. 102–145].
Наступний, 13-й міжнародний конгрес проходив у Москві 21–26 серпня 1972 р. і, очевидно, спираючись на результати роботи попереднього конгресу, його тематика була розширена, що відобразилось у назві – «13-й Міжнародний конгрес з теоретичної та прикладної механіки». У ньому А. Д. Коваленко також брав участь. Інформація про перебіг відрядження вченого до Москви міститься у іншому робочому щоденнику, який був складений упродовж 1959–1973 рр. Зокрема, маємо інформацію про урочисту церемонію відкриття конгресу 21 серпня 1972 р. у Кремлівському палаці з’їздів. А. Д. Коваленко особливо відзначив у щоденнику виступи на відкритті конгресу академіка АН СРСР М. І. Мусхелішвілі та президента АН СРСР М. В. Келдиша про значення розвитку механіки у прискоренні технічного та суспільного прогресу. Після церемонії відкриття відбувся прийом для іноземних учасників конгресу, на якому А. Д. Коваленко познайомився з японськими вченими з Кафедри машинобудування Сідзуоцького університету. Конгрес проходив у головній будівлі Московського університету. У робочому щоденнику вченого зафіксовано його присутність упродовж 21–25 серпня 1972 р. на 17 доповідях вчених – представників від СРСР (11), США (2), Великобританії (1), Польщі (1), Бельгії (1) та Нідерландів (1) [3, арк. 103зв.–104зв., 107–109зв.].
Докладнішу інформацію про конгрес маємо з повідомлення про його роботу, виголошеного 20 вересня 1972 р. А. Д. Коваленком у Інституті механіки АН УРСР на загальноінститутському семінарі. Текст повідомлення відклався в особовому архівному фонді вченого. У своєму виступі А. Д. Коваленко порівняв кількісні характеристики 12-го та 13-го конгресів. За його підрахунками, за кількістю учасників 13-й конгрес виявився майже удвічі більш масовим – усього було зареєстровано 2255 учасників. При цьому кількість виголошених доповідей на ньому зменшилась до 250. Вчений особливо відзначив відсутність з боку іноземних вчених доповідей з термомеханіки твердого деформованого тіла [3, арк. 124–125зв., 129зв.].
Загалом, проаналізувавши наведені А. Д. Коваленком дані, можемо стверджувати про те, що у кількісному представленні делегацій різних країн на 12-му та 13-му конгресах простежується певна закономірність. Зокрема, в обох випадках від приймаючої сторони, тобто від США у Стенфорді та від СРСР у Москві, було порівняно найбільше делегатів. Водночас, їх процентне співвідношення різнилося. З 1232 учасників 12-го конгресу американських делегатів було 814, тобто 66%, а з 2255 учасників 13-го конгресу радянських делегатів – 1206, тобто 53%. Таким чином, американська сторона була зацікавлена у якомога ширшому представленні власних напрацювань перед світовою науковою спільнотою. Це ж простежується і щодо представництва США на 13-му конгресі, де друга по кількості делегація (181 людина) представляла саме цю країну, на відміну від СРСР, яку представляли на стенфордському конгресі всього 45 чоловік. Також впадає в око ситуація з представленням на 12-му та 13-му конгресах країн від капіталістичного та соціалістичного табору. Крім Канади та Нідерландів, від капіталістичних країн на 13-й конгрес було відправлено збільшені делегації. Натомість, на конгресі у Стенфорді були відсутні делегації від Чехословаччини, Болгарії, Югославії, НДР, Угорщини, Туреччини, ДРВ, Гани, Шрі-Ланки як від країн із закритими у політичному плані або ж нестабільними режимами.
Варто нагадати, що А. Д. Коваленко був присутній на конгресах як представник від Інституту механіки АН УРСР. Він мав змогу налагодити нові ділові контакти, презентувати власні новітні наукові публікації американським вченим професорам Флюге (W. Flügge) та Шепері (B. A. Shapery), підтримати книгообмін з польським вченим В. Новацьким, відвідати дослідний центр NASA.
За результатами відряджень до Стенфорда у 1968 р. та Москви у 1972 р. А. Д. Коваленко склав подорожні щоденники, підготував та представив в Інституті механіки АН УРСР ґрунтовні аналітичні звіти, тексти яких разом із фотознімками з церемоній відкриття конгресів [4, 5] відклались в особовому архівному фонді вченого і стали цінним джерелом для дослідження перебігу 12-го та 13-го міжнародних конгресів з теоретичної та прикладної механіки, а також участі у їх роботі А. Д. Коваленка, С. В. Серенсена та інших видатних вчених-механіків України та Світу.

1. Архів Президії НАН України. Особова справа академіка АН УРСР Коваленка Анатолія Дмитровича. Т. 2. 176 арк.
2. ІА НБУВ. Ф. 102. Оп. 4. Спр. 81. 145 арк.
3. ІА НБУВ. Ф. 102. Оп. 4. Спр. 72. 215 арк.
4. ІА НБУВ. Ф. 102. Оп. 4. Спр. 102. 2 арк.
5. ІА НБУВ. Ф. 102. Оп. 4. Спр. 110. 3 арк.