АКТУАЛЬНІСТЬ ПРОЕКТУ «БІБЛІОМЕТРИКА УКРАЇНСЬКОЇ НАУКИ» ЯК НАУКОМЕТРИЧНОГО ІНСТРУМЕНТУ В УМОВАХ ПАНДЕМІЇ COVID-19

ЗаявникКубко Анастасія Юріївна (Україна)
ФорумМіжнародна наукова конференція «Бібліотека. Наука. Комунікація. Від управління ресурсами – до управління знаннями» (2021)
ЗахідСекція 3. Наукова бібліотека в стратегічних комунікаціях глобального інформаційного простору.
Назва доповідіАКТУАЛЬНІСТЬ ПРОЕКТУ «БІБЛІОМЕТРИКА УКРАЇНСЬКОЇ НАУКИ» ЯК НАУКОМЕТРИЧНОГО ІНСТРУМЕНТУ В УМОВАХ ПАНДЕМІЇ COVID-19
Інформація про співдоповідачівнемає
Презентаціяне завантажено
СтаттяЗавантажити статтю


Тези доповіді

УДК 001.891
Кубко Анастасія Юріївна,
ORCID 0000-0001-6421-5105
молодший науковий співробітник,
відділ бібліометрії і наукометрії,
Інститут інформаційних технологій,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
e-mail: anastasiya.kubko@gmail.com

АКТУАЛЬНІСТЬ ПРОЕКТУ «БІБЛІОМЕТРИКА УКРАЇНСЬКОЇ НАУКИ» ЯК НАУКОМЕТРИЧНОГО ІНСТРУМЕНТУ В УМОВАХ ПАНДЕМІЇ COVID-19

Розглянуті особливості реагування світових наукометричних платформ на критичні наукові навантаження, що їх викликала пандемія COVID-19. Викладені результати застосування «Бібліометрики Української науки» для обчислення стресової динаміки наукометричних показників вітчизняної медичної галузі.
Ключові слова: наукометрія, стресова динаміка наукометричних показників, Бібліометрика української науки, наукометричні платформи.

Останні 20 років світова наукова спільнота намагається пристосувати бібліометрію та наукометрію не тільки для обчислення та оцінки регулярної, «повсякденної» діяльності науковців, але й для виявлення тенденцій в реакції окремих галузей науки на стресові навантаження. Перші результати були отримані на прикладах епідемій лихоманок Ебола та Зіка, грипу А типу H1N1 та коронавірусних хвороб SARS і MERS. Ці епідемії заклали підвалини вивчення стресової динаміки бібліометричних та наукометричних показників та сприяли пошукам універсального патерну реакції наукової спільноти на різке і критичне навантаження. Були виявлені наступні тренди: різке зростання кількості публікацій за специфічною тематикою; наявність внутрішньогалузевого розподілу публікацій із домінуванням зростання масиву публікацій з охорони здоров’я над зростанням масиву публікацій із інфекційних хвороб; стійкий щорічний приріст нових досліджень в галузі інфекційних хвороб після спалахів; публікаційне лідирування певних наукових організацій і установ; адекватне відображення в трендах реакції академічного товариства лише найбільш постраждалих регіонів. Пандемія COVID-19, що через свій глобальний характер дозволяє не тільки уточнювати отримані раніше дані на великих вибірках, а й позбутися прив’язки до регіону, підтвердила (з деякими корективами) існування перших трьох трендів, а також виявила нові тенденції. Зокрема, до вищезгаданих трендів додалися тренди неефективності стандартних методів пошуку публікації в умовах надшвидкого темпу публікації, одночасної ефективності альтметрики та високого ступеню зв’язку факту публікації статі в соціальній мережі з кількістю цитат в короткостроковій перспективі. Так, швидке збільшення числа опублікованих досліджень найкраще відображали платформи Google Scholar і Dimensions (9435 публікацій), які індексують як традиційну наукову літературу, так і документи, що не публікуються в журналах, включаючи препринти, значно гірше – Scopus (1568), ще гірше – Web of Science (718).
Пандемічний характер COVID-19 дозволяє обчислювати наведені вище тренди і на вітчизняному матеріалі. З урахуванням відміченої високої ефективності Google Scholar, вільного доступу й широкої представленості на цій платформі українських вчених, інструментом дослідження була обрана науково-аналітична система «Бібліометрика української науки» як національний сегмент Google Scholar. Для виявлення і оцінки тенденції стресової реакції були вже перевірені на результатах західних досліджень показники: h-index вченого на початок і кінець досліджуваного періоду; наявність у вченого робіт, що мають тематичне відношення до проблеми COVID-19; кількість вчених, що відреагували роботами, що мають тематичне відношення до проблеми COVID-19, у галузі; кількість робіт, що мають тематичне відношення до проблеми COVID-19, у галузі. Треба відмітити, що з Google Scholar пов’язана й низка недоліків, які треба враховувати: він не має інтерфейсу, що дозволяє збирати інформацію однією програмою з іншої, і має обмеження по кількості збігів на пошуковий запит. Через це дослідження із щоденним автоматичним вимірюванням числа публікацій на задану тему не проводились, а науково-аналітична система «Бібліометрика української науки» для виявлення наявних бібліометричних тенденцій була використана у ручному режимі із обмеженням вибірки десятьма провідними науковцями з кожної потенційно задіяної у вирішенні проблемі COVID-19 галузі української медичної науки. За результатами проведеного дослідження можна сказати, що відповідь медичної галузі України першого півріччя 2020 року в цілому зберегла основні риси світової (загальне зростання числа публікації, внутрішньогалузевий розподіл, максимізація публікаційної активності в галузях з найбільшим навантаженням новітністю, неохопленість частини публікацій індексуванням). Локальними особливостями стресової академічної відповіді в Україні є: публікаційне лідирування галузей, що поєднали навантаження новітністю із більшою можливістю проведення досліджень, відсутність лідирування у досліджуваний період галузі охорони здоров’я та загальний зріст публікаційної активності у другому півріччі 2020 року. Провідними установами є Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика.
Таким чином можна зробити висновок, що «Бібліометрика української науки», як національний сегмент Google Scholar, може використовуватися для аналізу і оцінки стану вітчизняної науки навіть в період критичних навантажень, що їх спричиняє пандемія COVID-19. Причинами невідповідності вітчизняних трендів світовим є: мала вибірка; пізній початок пандемії COVID-19 і менше число хворих в Україні, що не дозволяло у першому півріччі проводити масштабні дослідження; публікація основних матеріалів з охорони здоров’я у формі та джерелами, що не індексуються, та авторами, які переважно не потрапили в основну досліджувану групу науковців від своєї галузі.

UDC 001.891
Kubko Anastasiia,
ORCID 0000-0001-6421-5105,
Junior research fellow,
department of bibliometrics and scientometrics,
Institute of Information Technologies,
V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
e-mail: anastasiya.kubko@gmail.com

RELEVANCE OF THE PROJECT "BIBLIOMETRICS OF UKRAINIAN SCIENCE" AS A SCIENTOMETRIC INSTRUMENT IN THE CONDITIONS OF THE COVID-19 PANDEMIC

The peculiarities of the response of the world's scientometric platforms to the critical scientific loads caused by the COVID-19 pandemic are considered. The results of the application of "Bibliometrics of Ukrainian Science" for calculating the stress dynamics of scientometric indicators of the domestic medical industry are presented.
Keywords: scientometrics, stress dynamics of scientometric indicators, Bibliometrics of Ukrainian science, scientometric platforms.