Твір та його автор: фата-моргана власних наукових знань в художньому тексті

Тези доповіді

УДК 82:1/929-9
Плющик Оксана Валентинівна,
ORCID 0000-0002-3725-0869,
кандидат філологічних наук, доцент, старший науковий співробітник,
відділ теорії та методики біобібліографії,
Інститут біографічних досліджень,
Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського,
Київ, Україна
e-mail: pliushchyk@nbuv.gov.ua

ТВІР ТА ЙОГО АВТОР: ФАТА-МОРГАНА ВЛАСНИХ НАУКОВИХ ЗНАНЬ В ХУДОЖНЬОМУ ТЕКСТІ

Здійснено стислий огляд життя та творчості Марини Гримич у проєкції її як повсякденних, так і наукових знань на власні художні тексти (на прикладі першого її роману «Ти чуєш, Марго?» (2000)).
Ключові слова: знання, наука, література, книги, біографія, інтереси.

Книжковий простір України рухають різновекторні та різнонаправлені як у стилях, так і у напрямках, письменники. Сучасна українська література крокує індивідуальним шляхом, а книжкові полиці з кожним роком поповнюються як новими авторами, так і новими форматами текстів. Не секрет, що письменниками можуть бути й фахівці не дотичних професій навіть до гуманітаристики, як-от Ю. Щербак, М. Амосов. Так і гуманітарії, здобуваючи досвід письменництва і маючи поглиблені спеціалізовані наукові знання з фаху, свідомо / не свідомо втілюють їх у власні художні напрацювання.
До прикладу, відома українська письменниця Марина Гримич, маючи хист і фах перекладача зі словенської, сербохорватської та македонської мов (закінчила слов’янське відділення філологічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка) – друкує книги перекладів. Секретарювання та посада заступника директора Міжнародної школи україністики НАН України, ймовірніше, підштовхнула до зміни вектору досліджень – з філології – в історичні науки, зокрема, в етнологію. Захистивши докторську дисертацію («Інститут власності у звичаєво-правовій культурі українців XIX – початку XX ст.»), здобула звання професора, а, маючи досвід завідувача кафедри етнології та краєзнавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка, – згодом обіймає посаду завідувача відділу, провідного наукового співробітника Науково-дослідного інституту українознавства. Вміло поєднавши філологію із історією – активна дослідниця університету Альберти (Едмонтон, Канада) факультету Сучасних мов та культурознавчих студій.
Зрозуміло, що філологічний та культурологічний досвід, помножений на історичні етнологічні та антропологічні студії – якнайкращий стимул до написання різножанрових романів, повістей, цілого ряду публіцистичних та літературно-критичних статей, персональних монографій, наукових проєктів. А організаційний, науковий та письменницький талант, мабуть таки, простимулювали на відкриття та діяльність видавництва «Дуліби» (до речі, його назва за місцем народження її чоловіка Ігора Осташа), у колі зацікавлень якого – сучасна українська, наукова та науково-популярна література антропологічного, етнологічного та історичного спрямування. Звісно, насамперед, оточення сприяє отриманню іншого досвіду та дає можливість розвитку абсолютно в інших, несподіваних напрямках: чоловік Марини Гримич філолог за першою освітою (знає більше семи мов, кандидат філологічних наук), правознавець, український політик та дипломат, зокрема, протягом п’яти років обіймав посаду Посла України в Канаді, а з 2016 року й дотепер – Надзвичайний і Повноважний Посол України в Ліванській республіці. Не виключено, що тільки власний досвід розширив межі світогляду дружини посла, а ми отримали «Нариси з українсько-канадської фольклористики: Богдан Медвідський» (2016), науковий проєкт «Українська канадіана. Збірник матеріалів з історії українців Канади» (разом з В. Кіпіані, 2016) та ін.
Здійснюючи тільки побіжний огляд наукових та повсякденних набутків письменниці, прочитавши певну кількість її книг, можна з упевненістю сказати про те, що як власний життєвий досвід, так і науковий уведено в її художній текст. У цьому ракурсі варто не обійти увагою і масив лекцій, які розміщено у доступі в інтернет-мережі, зокрема, «Нешароварна етнологія» (проєкт «Автентична Україна», 19.03.2016 р.), «Як змінилося повсякдення українських письменників за 100 років?» (від 01.12.2020 р.), «Культурна дипломатія на Близькому Сході» (у 2-х частинах: від 30.06.2020 та 18.11.2020).
Широке коло зацікавлень Марини Гримич антропологією (простору, війни та протесту, порубіжжя, юридичної), історією міграцій, методикою польових досліджень, традиційною культурою, фольклором тощо – пряме відсилання дослідників до пошуку ймовірних втілень її наукових знань, а, отже, і власної біографії (але вже наукової), у художній текст.
Починаючи огляд художніх текстів Марини Гримич у межах заявленої теми, хотілося б зупинитися на одному з перших її романів «Ти чуєш, Марго?» (2000), який «пересипаний» лексикою та явищами з шароварницької культури: у діалогах, монологах персонажів, простору оточення. Насиченість тексту такими елементами для споживачів масової літератури не тільки втілює тему інтелігенції й народу (класичний формат «ходіння в народ»), а й популяризує «українськість» (слово з лексикону самої ж авторки).
У романі місткині присутні два світи, реальний та ірреальний – також формат наукових знань – наш час та світ минувшини, де є козаки, королева, і навіть дивне, абсолютно не сучасне, ім’я головного персонажа – вже як відсилання на інший, вигаданий простір, і у простір фольклору: Андибер – головний герой української народної думи «Козак нетяга Фесько Ґанжа Андибер». Також активна стилізація письменницею фольклору – «на запит» сюжету, – з’являється у піснях-речитативах роману.
Досліджуючи традиційний світогляд та етнопсихологічні константи українців у своїх наукових дослідженнях («Традиційний світогляд та етнопсихологічні константи українців (Когнітивна антропологія)» (2000) та п’ятитомне видання «Народна культура українців. Життєвий цикл людини», (2008–2015)), М. Гримич розглядає, насамперед, традиційну культуру «зсередини» – так у романі присутній яскраво виражений архетип Матері-Землі тощо.
Отже, при аналізі художнього тексту письменника, який паралельно активно розробляє наукові дослідження, варто враховувати і його наукові здобутки, оскільки відображення наукових знань, повсякденного досвіду, у літературі, безпосередньо, дає можливість прослідкувати біографію митця усебічно.

UDC 82:1/929-9
Oksana Pliushchyk,
ORCID 0000-0002-3725-0869,
Candidate of Philological Sciences,
Associate Professor, Senior Researcher,
Department of Theory and Methodology of Biobibliography,
Institute of Biographical Research,
V.I. Vernadskyi National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
e-mail: pliushchyk@nbuv.gov.ua
A PIECE OF WORK AND ITS AUTHOR: FATA MORGANA
OF ONES OWN SCIENTIFIC KNOWLEDGE IN A LITERARY TEXT
A brief overview of the life and work of Maryna Grymych has been fulfilled in the projection of her both everyday and scientific knowledge on her own literary texts (on the example of her first novel "Do you hear, Margot?"(2000)).
Keywords: knowledge, science, literature, books, biography, interests.