Цифрове копіювання пам'яток книжкового мистецтва як важливий аспект їх подальшого збереження та презентації (на прикладі колекції рідкісних видань Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського)

Тези доповіді

Анна БОНДАРЧУК
м. н. с. НБУВ
Цифрове копіювання пам’яток книжкового мистецтва як важливий аспект їх подальшого збереження та презентації (на прикладі колекції рідкісних видань Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського)

Виділення з загального книжкового фонду рідкісних видань для їх кращого збереження, вивчення та популяризації практикується в багатьох бібліотеках світу. Критерії відбору до колекції рідкісних видань різноманітні, адже рідкісна книга – це не лише та, що рідко зустрічається. Рідкісними можуть бути примірники, що відрізняються за своїм оформленням, шрифтом, набором, ілюстраціями, тобто ті, які можна кваліфікувати як пам’ятки книжкового мистецтва:
- видання, друковані на незвичайному матеріалі;
- видатні зразки оправ ХVIII-ХХ ст.;
- розкішні і коштовні видання ХVIII-ХХ ст.;
- видатні зразки ілюстрованої книги ХІХ-ХХ ст.;
- книги незвичайного формату.
Ці видання є результатом плідної співпраці друкаря, художника ілюстратора та палітурника.
Технічний прогрес не стоїть на місті, і Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського (далі - НБУВ), як і інші бібліотеки світу, зазнає певних змін. Особливо це стосується переведення книг в електронну форму. Кожна конкретна бібліотека визначає пріоритети, відштовхуючись від власних задач та потреб стосовно оцифрування книг. Усі підходи щодо визначення критеріїв відбору видань для створення цифрових копій мають право на існування, адже їх кінцева мета полягає у надійному збереженні видань для наступних поколінь.
Дослідження рідкісних та цінних видань дає уявлення про характерні ознаки книг у процесі становлення книгодрукування, історії, культури, духовності людства. На жаль, вік деяких рідкісних видань або незвичайні матеріали, на яких вони виготовлені, негативно вплинуло на стан фізичного збереження книги. Певна кількість книг утратила цілісність, деякі оправи пошкоджені або руйнуються під плином часу, видання кінця ХІХ – поч. ХХ ст. мають досить низьку механічну міцність паперу. Це, звичайно, перешкоджає доступу до них читачів. Переведення рідкісного фонду в електронну форму забезпечить збереження примірників, дозволить представити та надати в користування електронні копії рідкісних видань для широкого кола дослідників, оскільки до оригіналів доступ обмежений. Тож виконуються основні завдання бібліотеки – доступ до інформації та фізичне збереження примірників.
Плануючи проведення робіт з оцифрування колекції рідкісних видань НБУВ, ми вирішили розпочати насамперед з україніки. В колекції рідкісних видань НБУВ, серед інших цінних примірників, зібрані перші, прижиттєві видання класиків української літератури, зокрема І. П. Котляревський «Енеїда» (1798), Т. Г. Шевченко «Кобзар» (1840), Л. Українка «На крилах пісень» (1893) та ін. Крім того присутні маловідомі видання, наприклад «Слово Дідича до земляків» (Житомир, 1862). Завдяки наявності цифрових копій ознайомитися з цими примірниками може кожний користувач Інтернет в будь-який час.
Робота з оцифрування фондів є логічним продовженням попередньої роботи – описування рідкісних книг, створення електронного каталогу колекції рідкісних видань. Цифрова копія рідкісних видань дозволяє зафіксувати унікальні прикмети цих примірників: оформлення, оправу, провенієнції тощо. Поряд із оцифрованими рідкісними виданнями їх бібліографічний опис дозволяє інформувати інші бібліотеки та наукові установи про наявність певних масивів наукової інформації. Також, створюється можливість атрибуції примірників для з’ясування автентичності видання.