Експертиза книжкових пам’яток у бібліотеках: презентація науково-методичного електронного ресурсу
Заявник | Ковальчук Галина Іванівна (Україна) |
---|---|
Конференція | Міжнародна наукова конференція «Адаптація завдань і функцій наукової бібліотеки до вимог розвитку цифрових інформаційних ресурсів» (2013) |
Захід | Історико-культурні фонди бібліотек: науковий опис і презентація цифрового ресурсу |
Назва доповіді | Експертиза книжкових пам’яток у бібліотеках: презентація науково-методичного електронного ресурсу |
Інформація про співдоповідачів | |
Презентація | не завантажено |
Стаття | не завантажено |
Тези доповіді
Експертиза книжкових пам’яток у бібліотеках: презентація науково-методичного електронного ресурсу
У доповіді насамперед розкривається мета та правові засади проведення експертизи книжкових пам’яток у бібліотеках. Актуальність постановки питання щодо експертизи книг у бібліотеках викликана цілим рядом чинників, серед яких можна назвати:
- необхідність відбору книжкових пам’яток для занесення до Державного реєстру національного культурного надбання – відповідно до рекомендацій Програми ЮНЕСКО «Пам’ять світу» та відповідних нормативно-правових документів України;
- купівля книжок, запропонованих для фондів бібліотеки;
- проведення експертизи книг на замовлення Державної служби контролю за переміщенням культурних цінностей через державний кордон України;
- викрадення книжок з бібліотечних фондів або їх пошкодження, в т. ч. вирізання з видань ілюстрацій, карт, окремих розділів чи частин;
- передавання книжкових пам’яток для тимчасового експонування на виставках за межі постійного зберігання;
- атрибуція та експертиза книжкових пам’яток із приватних бібліотек, за замовленням читачів чи інших осіб;
- атрибуція та експертиза книжкових пам’яток із фондів інших бібліотек, музеїв, установ – за їх замовленням;
- проведення експертизи книг на прохання митниці, міліції, органів слідства та судочинства і т. п.;
- проведення грошової оцінки певних пам’яток, бібліотечних зібрань, історичних колекцій чи бібліотечних фондів загалом, адже традиційно в СРСР фонди, скажімо, стародруків вважалися «безцінними» і не підлягали балансовій оцінці.
2) Зроблено огляд існуючих документів та публікацій щодо експертизи книжкових пам’яток, встановлено відсутність узагальнюючої методики проведення експертизи книг у бібліотеках.
3) Розкрито теоретичне наповнення терміну «експертиза», її складових, у першу чергу ідентифікації та атрибуції книжкової пам’ятки.
4) Аналізуються критерії, що враховуються при експертизі і можуть підвищити цінність книги.
5) Сформульовано вимоги до експерта, його кваліфікації.
6) Ґрунтовно, наскільки це можливо у доповіді, розкрито особливості бібліографічного опису різних категорій книжкових пам’яток, принаймні вказано, на що саме при експертизі потрібно звертати увагу.
7) Названо основні джерела, за якими обов’язково потрібно перевіряти опис видання, представленого на експертизу.
8) Звернуто увагу на книгознавчу характеристику видань – шрифти, формат, художнє оформлення, особливості оправи та матеріалів, власницькі ознаки примірника.
9) Наведено приклади рідкісних і цінних видань, ознаки їх цінності.
10) Акцентовано увагу на визначенні фізичного стану примірника при експертизі.
11) Проаналізовано існуючі методики грошової оцінки книг, запропоновано підходи до оцінки рідкісних і цінних книжок із ретроспективних фондів бібліотек.
12) Подано рекомендації щодо уніфікації укладання експертного висновку, його складових.
Ми в соціальних мережах