Перспективи співпраці бібліотечних аналітичних підрозділів та цифрових медіа

Тези доповіді

Перспективи співпраці бібліотечних аналітичних підрозділів та цифрових медіа

Бібліотеки – сучасні інформаційні центри – тісно вбудовані в новітні інформаційно-комунікативні потоки і відіграють в них важливу роль. Стрімкий розвиток цифрового світу впливає на роботу бібліотечних закладів, трансформує інформаційно-бібліотечні функції. Перед бібліотеками постають проблеми й завдання, які виникають у всесвітній мережі і зачіпають інтереси всіх учасників інтернет-середовища.

За умови вироблення стратегії відбору, збереження і використання інформаційних ресурсів, бібліотеки можуть відігравати суспільно значиму роль концентрації необхідних інформаційних ресурсів, стати бар’єром для негативних інформаційних впливів, гарантом забезпечення вітчизняного інформаційного суверенітету.

Інтернет – важливий сегмент бібліотечної практики, зокрема для створення бібліотечного інформаційно-аналітичного продукту. Певний досвід роботи в цьому напрямку мають аналітичні підрозділи НБУВ: СІАЗ та НЮБ. З метою забезпечення високої якості продукованого підрозділами аналітичного матеріалу його критеріями стали повнота, достовірність та релевантність інформації при оперативному її опрацюванні; додавання логічно викладених думок, висновків та прогнозів. Ще одна важлива вимога до бібліотечного інформаційно-інтелектуального продукту – дотримання правових норм співпраці в інтернет-просторі.

Законодавством України створено правове поле для учасників Інтернет-простору, але, як свідчить вітчизняний і зарубіжний досвід, в цій царині виникають певні ситуації, які потребують осмислення, нових домовленостей, законодавчих ініціатив та правового вдосконалення.

Передрук з вказанням першоджерела – закріплена законодавством норма.

Існує велике розмаїття умов використання інформації мережевими виданнями. Низка інформаційних сайтів забороняє передрук матеріалів. Проте, Інтернет – це сфера, де цитування напряму пов’язане з відвідуваністю.

Зарубіжний досвід і тенденції розвитку вітчизняного інтернет-простору: ринковий попит впливає на умови роботи цифрових мас-медіа та якість їхньої продукції. Дані моніторингів регіональних видань, здійснюваних Українським освітнім центром реформ: у середньому рівень дотримання стандартів журналістики в регіонах становить 55–65%. А це означає, що часто споживач отримує неякісну, незбалансовану, неповну інформацію.

Маючи необхідну джерельну базу, значний досвід інформаційної роботи, професійний кадровий потенціал, доступ до ліцензійних світових інформаційних ресурсів, технічну базу, наукова бібліотека, й, зокрема, її інформаційно-аналітичні підрозділи, співпрацюють з онлайн-сектором ЗМІ, кумулюють, структурують та аналізують мережеві матеріали, включають їх в бібліотечні інформаційно-інтелектуальні продукти для повноти висвітлення певних тем.

Готова бібліотечно-інформаційна продукція, синтезована й представленими в мережі матеріалами, задовольняє інформаційні запити широкого кола споживачів за допомогою сучасних засобів зв'язку та форм представлення: електронною поштою, на бібліотечному сайті, на паперових чи електронних носіях, в залах бібліотеки.

Співпраця в інформпросторі бібліотечних закладів та їхній внесок в процес інформатизації відображає нову парадигму розвитку сучасної бібліотеки.

Аналіз інформаційного простору, кумуляція, обробка матеріалів мережевих медіа, включення їх в інформаційно-аналітичні бібліотечні продукти та забезпечення широкого кола споживачів потрібною саме для них інформацією/знаннями – це важливі бібліотечні функції, які мають бути сформовані в нову юридичну модель співпраці бібліотек та мережевих медіа. Інформаційно-аналітична робота бібліотечних закладів має загальнодержавне значення і повинна ґрунтуватися на принципах спільного використання накопичених знань, що відповідають Будапештській Ініціативі Відкритого Доступу.