Вплив цифрових технологій на процеси підготовки інформаційно-аналітичних матеріалів з економічної проблематики

Тези доповіді

Сергій Кулицький
старший науковий співробітник НБУВ,
канд. екон. наук, доцент
Вплив цифрових технологій на процеси підготовки інформаційно-аналітичних матеріалів з економічної проблематики
Широке використання цифрових технологій надзвичайно важливе для раціональної організації інформаційно-аналітичного супроводу економічної діяльності в Україні. Значний потенціал високоякісного інформаційно-аналітичного забезпечення потреб економіки мають великі наукові бібліотеки.
Використання цифрових технологій в процесі інформаційної діяльності є предметом постійної уваги фахівців з різних галузей знань. Але більшість авторів акцент робить на організаційно-технічних, а не гуманітарно-змістовних, аспектах використання зазначених технологій в інформаційному процесі. Мета цього дослідження полягає у вивченні механізмів трансформації технічних можливостей цифрових технологій у змістовні проблеми інформаційно-аналітичної діяльності при створенні на базі великої наукової бібліотеки інформаційних продуктів, необхідних органам державної влади та управління, а також іншим замовникам.
Послідовними стадіями виробничого циклу (інформаційно-технологічного процесу) зі створення інформаційного продукту та доставки його споживачеві є наступні етапи роботи відповідних фахівців з повідомленнями (інформацією): формулювання проблеми, пошук, збір та перетворення (обробка) повідомлень, зберігання, передача (для індивідуальних споживачів), розповсюдження/тиражування (для численних споживачів) та використання інформаційного продукту. На практиці інформаційно-технологічний цикл виробництва конкретного інформаційного продукту, залежно від його змістовних характеристик, може містити й дещо меншу кількість виробничих стадій, ніж було перераховано вище.
Використання електронних технологій набуло різного поширення на різних стадіях виробничого циклу інформаційно-аналітичної діяльності. Адже обов’язковою умовою застосування означених технологій є відповідна стандартизація подачі повідомлень, що висуває свої вимоги до параметрів інформаційних, а також інших ресурсів, до режиму інформаційної діяльності в цілому. Утім далеко не всі характеристики тих чи тих інформаційних продуктів придатні до відповідної стандартизації, а тим більш спрощення.
Так, синонімія притаманна не лише побутовій мові та художнім текстам. На практиці має місце і різне тлумачення спеціальних термінів. Наприклад, термін «інвестиції» може вживатись для позначення капітальних вкладень («реальних інвестицій»), для позначення «фінансових інвестицій» і у значенні кредитів. І хоча останнє застосування цього поняття неправильне, на практиці, особливо в ЗМІ, воно існує. Аналогічні приклади багатозначного тлумачення коду, притаманного перш за все природній мові, можна навести й по інших економічних термінах : «інфляція», «тіньова економіка» тощо. Існують й інші проблеми однозначного тлумачення повідомлень, пов’язані з формалізацією інформації та її експертними оцінками. Тому на стадії постановки проблеми використання цифрових можливе у мінімальних масштабах.
Враховуючи, що застосування цифрових технологій передбачає відповідну стандартизацію та формалізацію інформації, найбільш придатними для широкого застосування цих технологій є такі стадії інформаційно-технологічного циклу як пошук, збір та зберігання відповідної інформації, передача її замовникові або тиражування створеного інформаційного продукту за допомогою відповідної комп’ютерної техніки.
Використання інформаційних ресурсів за допомогою Internet обумовлює збільшення швидкості обігу інформаційних продуктів, оскільки покращення можливостей доступу до цих продуктів підвищує сукупний попит на них. Це висуває нові вимоги до процесу виробництва інформаційних продуктів. Загострюється проблема ресурсного дисбалансу між різними стадіями інформаційно-технологічного процесу.
Зокрема, гостро постає проблема інформаційного шуму при використанні методу ключових слів для пошуку інформації та створенні інформаційного продукту в ситуації, коли існує висока частка повідомлень по темі запиту в сукупному масиві повідомлень, що обробляються. Йдеться не лише про випадки коли в цілому за напрямком досліджень, з якого готується відповідний інформаційний продукт, в інформаційному просторі існує дуже багато різноманітних відомостей, а й про характер формулювання теми конкретного запиту. Навіть у рамках інформаційно насиченої тематики можливе таке формулювання запиту на підготовку інформаційно-аналітичного матеріалу, коли кількість повідомлень та обсяг відомостей, що конкретно стосуються теми запиту вельми обмежені. При підготовці аналітичних матеріалів на інформаційно дефіцитну економічну тематику частка прагматичного інформаційного шуму, як правило, менша, ніж при підготовці аналітичних матеріалів на інформаційно насичену тематику.
Найменшого прогресу від поширення цифрових технологій зазнала стадія перетворення (обробки) інформації. Найпростіші форми цього процесу, (наприклад, групування текстів за формальними ознаками, включаючи наявність тих же ключових слів) переважно піддаються безпосередньо комп’ютерній обробці. Там, де обробка інформації полягає у створенні нового змісту на підставі сукупності початкових повідомлень (текстів), виникають проблеми штучного інтелекту (ШІ), найповнішим втіленням якого виступають інтелектуальні системи (ІС). Йдеться про здатність комп’ютерів виконувати дії, що вважаються прерогативою людського інтелекту. Розрізняють робото-технічні й людино-машинні системи штучного інтелекту.
Штучний інтелект (як напрямок досліджень) займається апроксимацією сукупності здібностей природного інтелекту. На нинішньому етапі розвитку науки в інтелектуальних системах імітуються лише деякі здібності природного інтелекту, що утворюють «ядро» наближеного відображення пізнавальних здібностей людини в автоматичному режимі роботи цих систем. Деякі пізнавальні здібності можуть імітуватись лише в інтерактивному режимі за участю людини, що використовує можливості спілкування з інтелектуальними системами за допомогою комфортного інтерфейсу.
На сучасному етапі розвитку українського суспільства впровадження у практику інформаційно-аналітичної діяльності навіть великих наукових бібліотек ІС робото-технічного типу було б дуже витратним з фінансової точки зору й надзвичайно складним технічно. І, якщо навіть такий проект вдалося б реалізувати, не було б жодної гарантії в отриманні прийнятних результатів роботи таких систем у терміни, що влаштовували б замовника. Поки мова може йти про наукове дослідження та впровадження у практику інформаційно-аналітичної роботи великих наукових бібліотек людино-машинних систем штучного інтелекту. Цей інформаційно-аналітичної діяльності вимагає значних витрат фінансових, технічних і трудових ресурсів для свого вдосконалення й практичного використання.
Наведені вище результати дослідження засвідчують, що використання цифрових технологій у процесі підготовки інформаційно-аналітичних матеріалів з економічної тематики на базі ресурсів наукової бібліотеки є складною багатоплановою проблемою. На сучасному етапі використання цифрових технологій для підготовки інформаційно-аналітичних матеріалів з економічної тематики по суті йдеться про оптимізацію використання людино-машинних (людино-комп’ютерних) систем в процесі підготовки інформаційно-аналітичних матеріалів з економічної тематики.