НАПРЯМИ І ФОРМАТИ ЗДІЙСНЕННЯ БІБЛІОТЕКОЮ ПОЛІТИКИ ПАМ’ЯТІ

Тези доповіді

УДК 02:[008+323]
Гранчак Тетяна Юріївна,
ORCID 0000-0001-7854-580X,
доктор наук із соціальних комунікацій, професор,
провідний науковий співробітник,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
e-mail: granchakt@ukr.net

НАПРЯМИ І ФОРМАТИ ЗДІЙСНЕННЯ БІБЛІОТЕКОЮ ПОЛІТИКИ ПАМ’ЯТІ

Висвітлено напрями участі бібліотек у здійсненні політики пам’яті, бібліотечні продукти усного, візуального і змішаного форматів.

Ключові слова:бібліотека, політика пам’яті, документована історико-культурна спадщина, усні історії, виставкова діяльність, дискурс.

Як меморіальні інформаційно-комунікаційні інституції бібліотеки беруть участь у здійсненні політики пам’яті. Утім в Україні така діяльність бібліотек на разі відбувається спорадично, їхнє значення як інституцій пам’яті залишається недооціненим владою і суспільством. З метою надання участі бібліотек у здійсненні політики пам’яті системного і комплексного характеру постає необхідність у визначенні напрямів і форматів такої діяльності.
Сьогодні діяльність бібліотеки з реалізації політики пам’яті відбувається в усному, візуальному і змішаному форматах.
До заходів усного формату можна віднести зустрічі з авторами, «живу газету», «живу бібліотеку», антилекції, усні історії. Поряд з усним форматом сьогодні надзвичайно актуалізуються візуальний формат бібліотечної діяльності і соціокультурний дискурс бібліотеки. Традиційним продуктом візуального формату бібліотечного сервісу є виставкова діяльність, яка сьогодні реалізується як в реальному, так і у віртуальному просторах. В аспекті участі бібліотек у реалізації політики пам’яті варто акцентувати увагу на їх тематиці, змістовному компоненті, візуальному ряді і назві. Якщо йдеться про віртуальні виставки, до переліченого слід додати можливий музичний супровід.
Кожний виставковий продукт, який готується бібліотекою, має переслідувати, як мінімум, дві стратегічні мети – внутрішню і зовнішню:
1) просувати і популяризувати фонди і ресурси бібліотеки;
2) формувати пам’яттєві смисли (нагадувати про важливі з погляду історичної пам’яті спільноти події, явища, постаті) і підтримувати (формувати) у такий спосіб національну ідентичність.
Щоб вирішувати основні завдання, виставка не обов’язково має бути присвячена державницько-патріотичній проблематиці – важливі смислові акценти можуть міститися в продуктах широкого тематичного спектра за рахунок композиційних або кольорових рішень, змістово-ілюстративного матеріалу, музичного супроводу.
Значущі для формування національної ідентичності смисли бібліотеки транслюють через інформаційну політику і наповнення офіційного сайту установи (інформування про бібліотечні фонди, колекції, заходи, продукти, новини), а також шляхом створення і підтримки функціонування додаткових ресурсів – електронних бібліотек, сайтів-проектів, сторінок у соціальних медіа.
Крім створення і підтримки функціонування інтернет-ресурсів, організації книжкових виставок і заходів усного формату, в контексті реалізації бібліотекою соціокультурного напряму діяльності можливе їх поєднання і реалізація у підсумку комплексних бібліотечно-інформаційних продуктів – творчих вечорів, презентацій, зустрічей, конкурсів, квестів, під час підготовки і проведення яких має враховуватися специфіка як усного, так і візуального форматів і дотримуватись відповідні рекомендації.
Важливими напрямами участі бібліотек у здійсненні політики пам’яті, крім соціокультурної діяльності, також є просування національної книги і читання, формування краєзнавчих фондів, збереження і представлення документованої історико-культурної спадщини у цифровому форматі, бібліографічна діяльність, наукові дослідження документованої історико-культурної спадщини.
Ефективна реалізація окреслених вище перспективних напрямів залучення бібліотечних інституцій до здійснення політики пам’яті потребує у теоретичній площині бібліотекознавства вирішення завдання з розробки теоретико-методичного забезпечення діяльності бібліотек як учасників реалізації політики пам’яті, що актуалізує виокремлення меморіального напряму бібліотекознавчих досліджень.

UDC 02:[008+323]
TetianaHranchak,
ORCID 0000-0001-7854-580X,
Doctor of Sciences in Social Communications, Professor,
LeadingResearchAssociate,
V. I. VernadskyiNationalLibraryofUkraine,
Kyiv, Ukraine
e-mail: granchakt@ukr.net


DIRECTIONS AND FORMATS OF LIBRARY IMPLEMENTATION
OF THE POLITICS OF MEMORY

Directions of library participation in the implementation of the politics of memory as well as library products of oral, visual, and mixed formats are covered.

Keywords: library, politics of memory, documented historical and cultural heritage, oral histories, exhibition activity, discourse