Соціальні мережі як інструмент популяризації Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського

ЗаявникФедоренко Оксана Ігорівна (Україна)
ФорумМіжнародна наукова конференція «Адаптація завдань і функцій наукової бібліотеки до вимог розвитку цифрових інформаційних ресурсів» (2013)
ЗахідРозвиток інформаційно-аналітичної діяльності в умовах цифрового середовища
Назва доповідіСоціальні мережі як інструмент популяризації Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського
Інформація про співдоповідачів
Презентаціяне завантажено
Статтяне завантажено


Тези доповіді

ХХІ ст. – час революційних інформаційно-технічних звершень. Безумовно, перше місце серед таких досягнень посідає Інтернет, одна з найголовніших функцій якого – комунікативна. Використовуючи Інтернет, ми з легкістю можемо знайти знайомих у будь-якій частині світу, його середовище дозволяє нам заводити особисті блоги та ставати членами різноманітних соціальних мереж. Щодо останніх, то вони не лише допомагають тримати всіх своїх друзів у полі зору, слідкувати за їхнім життям, ділитися власними успіхами та досягненнями, а й бути в курсі останніх новин різних компаній, організацій, брендів тощо. Результатом впровадження інформаційних і комунікаційних технологій Інтернету стало виникнення нових видів суспільних відносин і організаційних структур, таких як мережеве суспільство й віртуальні співтовариства.
Віртуальне співтовариство є групою осіб, які, знаходячись в стані взаємозалежності один від одного, координують і погоджують свою спільну діяльність за допомогою інтернет-технологій. Існують й інші визначення, утім для всі них характерна риса – наголос на спільній діяльності членів співтовариства за допомогою інтернет-технологій.
Принципова особливість віртуальних співтовариств полягає в тому, що використання інтернет-технологій в процесі спільної діяльності людей дозволяє більшою мірою, ніж раніше, здійснювати її регулювання на основі прямих інформаційних обмінів і взаємодій між всіма членами співтовариства. Ці нові можливості дозволяють членам віртуальних співтовариств конструювати нові правила соціальної поведінки і відповідні регулятивні інституційні механізми. Наявність прямих рівноправних зв’язків всіх зі всіма є визначальною якістю віртуального співтовариства, дає всім особам, які беруть участь в них, значне підвищення дієздатності.
Якщо ж говорити про структуру глобальної соціальної спільності кіберпростору, то вона складається з макро- і мікросоціальних віртуальних мережевих співтовариств. У свою чергу макросоціальні співтовариства (великі групи) можуть складатися як з окремих мікросоціальних співтовариств, так і не мати розподілу на стійкі мікросоціальні співтовариства.
Зазвичай інтернет-комунікацію забезпечують соціальні мережі. Вони є тим інструментом, завдяки якому в режимі реального часу можна налагодити спілкування не лише з людьми, а й з представленими в Інтернеті аккаунтами компаній, фірм, брендів (у нашому випадку бібліотеки). Для початку розглянемо загальні відомості про соціальні мережі. Соціальна мережа (англ. socіal network) – структура, що складається із групи вузлів, якими є соціальні об’єкти (люди або організації), і зв’язків між ними (соціальних взаємин). Термін «соціальна мережа» був уведений в 1954 р. соціологом з Манчестерської школи Дж. Барнсом у роботі «Класи й збори в норвезькому острівному приході», що ввійшов у збірник «Людські відносини». У другій половині XX ст. це поняття стало популярним у західних дослідників суспільства.
У зв’язку з постійним збільшенням соціальних мереж у користувачів виникає проблема, пов’язана з необхідністю знаходження перетинань у соціальних зв’язках на різних ресурсах. Зібравши коло спілкування на одному ресурсі, користувач буває змушений шукати людей із цього кола й на інших сайтах для повноцінного зв’язку з ними. Існують сервіси, що дозволяють з’єднати інформацію з декількох сайтів одночасно й одержувати інформацію про події, що відбуваються в мережах, у яких він зареєстрований.
На сьогоднішній день найпопулярнішими соціальними мережами в світі є Facebook та Twitter, в країнах СНД – «ВКонтакті».
Facebook – веб-сайт соціальної мережі, який розпочав свою роботу 4 лютого 2004 р. Засновником сервісу є М. Цукерберг. На сьогоднішній день сайтом активно користуються понад 1 млрд користувачів і він є сьомим за відвідуваністю сайтом в Україні та другим у США.
Twitter – соціальна мережа, що дозволяє користувачам надсилати короткі текстові повідомлення (до 140 символів), використовуючи SMS, служби миттєвих повідомлень і сторонні програми-клієнти. Відповідно, ваші друзі прочитають це на своїх головних сторінках, де відображається загальний потік повідомлень тих, кого вони «зафоловили». Зафоловити – означає додати когось до списку спостережуваних, тобто приєднатися до списку читачів цього твіттер-аккаунту.
«ВКонтакті» – російська соціальна мережа. За статистикою це четвертий за відвідуваністю сайт в Росії, другий в Білорусі, третій в Україні, сьомий в Казахстані та тридцять п’ятий у світі. Наразі щоденна аудиторія соціальної мережі перевищує 43 млн чол.
Сучасні інтернет-технології не лише надають нові можливості для комунікації, але й породжують особливий культурний простір, в якому суб’єкт залучається до нових видів діяльності і одержує в своє розпорядження знаряддя, що опосередковують процес формування образу «Я», розвитку його комунікативного потенціалу. На прикладі комунікації між Національною бібліотекою України імені В. І. Вернадського та її читачами за допомогою соціальних мереж прослідкуємо всі особливості сучасної інтернет-комунікації з її психологічними, когнітивними та креативними чинниками.