Архів Леоніда Лісовського у фондах Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського

Тези доповіді

УДК 930.253(477)Лісовський:027.021.(477-25)НБУВ
Дробиш Анна Андріївна
ORCID: 0000-0001-8276-7712
Аспірантка кафедри історії української музики та музичної фольклористики Національної музичної академії імені П. І. Чайковського
Київ, Україна
Annesmile518@gmail.com

АРХІВ ЛЕОНІДА ЛІСОВСЬКОГО У ФОНДАХ
НАЦІОНАЛЬНОЇ БІБЛІОТЕКИ УКРАЇНИ ІМЕНІ В. І. ВЕРНАДСЬКОГО

Розглянуто проблематику роботи з архівом Леоніда Лісовського та шляхи введення його в науковий та виконавський обіг за допомогою каталогізації та електронного опрацювання.
Ключові слова: архів Леоніда Лісовського, рукопис, цифровізація.

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського – потужний заклад, обсяг фондів якого вражає. Інформаційний потенціал закладу актуальний практично в усіх сферах науки, зокрема й у музикознавстві та музичному виконавстві.
В Інституті Рукопису НБУВ зберігається архів Леоніда Лісовського – композитора, піаніста-віртуоза й ансамбліста, диригента, педагога, музичного критика й музикознавця, письменника, редактора музичних творів, перекладача, музично-громадського діяча. Незважаючи на різнобічну діяльність митця, його ім’я мало відоме музикознавцям, ще менше – музикантам-виконавцям і зовсім невідоме слухачам. У багатьох довідкових виданнях про нього навіть не згадано, або надано лише стислу біографічну інформацію. У ґрунтовних музично-історичних працях і навчальній літературі з історії української музики творчість Л. Лісовського зовсім не висвітлено. Автори публікацій С. Колтишева, М. Ржевська висвітлюють лише біографічні аспекти. До постаті композитора неодноразово зверталася й А. Литвиненко, розглядаючи його родинне оточення (а це родини Старицьких, Сокальських, Вернадських, Бенуа, Черепніних, Зарудних, Іполлітових-Іванових, Кавос та інші) в контексті регіональної культури.
Детальну ж інформацію про життя і творчість Л. Лісовського отримуємо з його архіву, зміст якого відображено у двох інвентарних книгах першого фонду Інституту Рукопису НБУВ. 1425 позицій – майже півтори тисячі джерел, серед яких щоденники, спогади, листування, замітки, рецензії, а також численні музичні твори (партитури симфонічних творів, клавіри опер, вокально-інструментальні композиції тощо) досі зберігаються лише в рукописах.
Зі щоденників Л. Лісовського, яких налічується 54 (з 1884 по 1833 р.), отримуємо надзвичайно цінну інформацію біографічного і творчого спрямування.
Леонід Лісовський (1866–1934) народився в Петербурзі, майже все життя прожив в Україні – у 1878 року родина переїхала до Харкова. Закінчивши історико-філологічний факультет Харківського університету (1889), вступив до Петербурзької консерваторії. Після завершення навчання повернувся в Україну – на 10 років до Полтави, а потім поселився у Харкові, де й лишився до кінця життя.
У процесі опрацювання матеріалів для виконання наукового дослідження, враховуючи різні типи документів, що зберігаються в архіві, та чималий обсяг інформації, було зроблено низку електронних каталогів – згідно з вихідними даними, зазначеними в інвентарній книзі фонду:
1. Типовий каталог, у якому всі документи описані за жанрами:
— Щоденники, мемуарна література, варіанти автобіографії. У них не тільки відображено особисте життя композитора, а й окреслено культурний, соціально-економічний, політичний контексти від Петербурга й Тифліса – до Полтави й Харкова, від часів навчання в консерваторії – до майже останніх днів життя.
— Музичні твори Л. Лісовського, що зберігаються у двох фондах – Інституту рукопису і фонді Музичних та нотних видань. Аналізуючи обидва, бачимо, що опубліковано лише близько 50-ти творів митця. Натомість тих, що залишилися рукописними – майже 200. Створення каталогу (опублікованих творів та рукописів) дало змогу побачити сумні та водночас перспективні реалії щодо потенціалу дослідження творчості Л. Лісовського.
— Епістолярій Л. Лісовського, що становить майже половину всього архіву.
— Рецензії, музикознавчі статті, навчальні програми.
2. Іменний покажчик, який поступово поповнюється у процесі опрацювання щоденників, епістолярію тощо. Кожне ім’я підпорядковано тому документу (щоденнику тощо), у якому про нього згадане. Така робота сприяє увиразненню творчих зв’язків композитора, полегшує дослідження біографічних деталей.
3. Загальний каталог – електронна версія інвентарної книги.
Кожний каталог має низку інформативних рядків, за якими, згідно з обраним ракурсом дослідження, можна легко простежити сферу спілкування композитора, визначити адресатів та періодичність листування, композиторську активність в той чи інший період, посвяти творів, жанрові пріоритети тощо.
Постать Л. Лісовського в українській музичній культурі незаслужено забута. Першим кроком для ознайомлення науковців та слухачів з його творчістю є цифровізація його здобутків: опрацювання, набір і друк щоденників, листувань; набір, друк та виконання музичних творів композитора – від камерно-інструментальних та камерно-вокальних до опер та творів для оркестру.
Збережені у фондах НБУВ матеріали архіву Леоніда Лісовського дають змогу науково осмислити творчу спадщину митця, докладно розглянути його діяльність, прокоментувати її результати і ввести їх до наукового обігу, а творчість композитора – до концертної та педагогічної практики.

UDC 930.253(477)Лісовський:027.021.(477-25)НБУВ
Drobysh Anna Andreevna
ORCID: 0000-0001-8276-7712
Postgraduate student of the third year of study at the Department of History of Ukrainian Music and Musical Folklore of the Tchaikovsky National Academy of Music.
Annesmile518@gmail.com

ARCHIVE OF LEONID LISOVSKY IN FUNDS
VERNADSKY NATIONAL LIBRARY OF UKRAINE
The problems of work with the archive of Leonid Lisovsky and its introduction into scientific and executive circulation by means of cataloging and electronic processing are considered.
Key words: archive of Leonid Lisovsky, manuscript, digitization.