Цифровий бібліотечний проект: визначення, структура, організаційні форми

ЗаявникЛобузіна Катерина Вілентіївна (Україна)
ФорумМіжнародна наукова конференція «Бібліотека. Наука. Комунікація. Розвиток бібліотечно-інформаційного потенціалу в умовах цифровізації» (2020)
ЗахідСекція 2. Цифрові проекти наукових бібліотек
Назва доповідіЦифровий бібліотечний проект: визначення, структура, організаційні форми
Інформація про співдоповідачів
Презентаціяне завантажено
СтаттяЗавантажити статтю


Тези доповіді

УДК 02:004+009:004

Катерина Лобузіна,
директор Інституту інформаційних технологій,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
e-mail: lobuzina@nbuv.gov.ua

Цифровий бібліотечний проект: визначення, структура, організаційні форми

Розглянуто поняття цифрового бібліотечного проекту як інтелектуального міждисциплінарного продукту творчої співпраці бібліотечних спеціалістів та вчених у галузі соціогуманітарних наук. Окреслено перспективи такої наукової співпраці на базі методологічних підходів цифрової гуманітаристики бібліотечних та науково-дослідних колективів для розбудови ефективної цифрової дослідницької інфраструктури України.
Ключові слова: цифрова гуманітаристика, цифровий бібліотечний проект, наукова бібліотека, цифрова дослідницька інфраструктура

У зарубіжних дослідженнях поняття цифрового проекту сформувалась у межах дослідницьких практик цифрової гуманітаристики як результат здійснення завдань, так званих, цифрових стипендій (Digital Scholarship) для гуманітарних дисциплін. Багаторічний досвід проведення таких досліджень визначив цифровий проект як основний результат наукової роботи у галузі цифрової гуманітаристики.
Цифровий гуманітарний проект – це проект, який використовує цифрові методи та комп’ютерні технології як частину методології та інфраструктури досліджень, розповсюдження наукових результатів та залучення широкої аудиторії користувачів. Найчастіше у цифрових проектах використовуються методи аналізу та дослідження цифрових даних, цифрового видавництва, менеджменту (управління) цифровими ресурсами [3, 4]. Бібліотечні цифрові пректи, до здійсненя яких залучаються знання науковців та експертів певної галузі знань, також можна віднести до цієї категорії.
Більшість цифрових гуманітарних проектів є опублікованими безпосередньо у вебсередовищі мультимедійними виданнями. Таке онлайнове видання містить мультимедійні джерела (рухомі та нерухомі зображення, аудіо та картографічні матеріали, тексти та рукописи) + інформаційно-аналітичні інструменти (геоінформаційні системи, інформаційно-пошукові системи, засоби інфографіки та візуалізації даних) [2].
Спеціалісти з цифрової гуманітаристики зазначають багатство форм втілення результатів цифрових проектів:
• бази даних (бібліографічна, архівна, музейна, довідкова, фактографічна тощо);
• цифрові архіви культурної спадщини;
• електронні анкетування, інтерв’ю, етнографічне дослідження для текстового або дискурсного аналізу;
• електронна текстова (критична) публікація рукописів, листів, генеалогічних даних;
• кодування даних та розробка структури метаданих для побудови бази знань та онтології предметної галузі;
• аналіз великих цифрових архівів, таких як газети, журнали та бібліотеки зображень;
• дослідження та аналіз матеріалів соціальних медіа;
• створення та анотування аудіовізуальних баз даних (аудіо, ноти, зображення та відео);
• іммерсивні технології (3D-віртуальна реконструкція, доповнена та віртуальна реальність тощо);
• веб-додатки, мобільні додатки, веб-сайти, віртуальні виставки, он-лайнові дослідницьки ресурси;
• цифрове картографування, історичні та екскурсійні геоінформаційні ресурси;
• цифрова та корпусна лінгвістика;
• візуалізація гуманітарних даних, графіки, діаграми [1, 4].
Як показує аналіз наукових публікацій із цифрової гуманітаристики, стосовно зв’язків з низкою спеціальних дисциплін, що активно використовуються під час науково-дослідної та практичної роботи з об’єктами наукової та культурної спадщини в бібліотеках, архівах та музеях, є багато спільних тем: пошук та отримання інформації; цифрові бібліотеки та архіви; метадані та опис ресурсів; онтології, класифікації та систематизація інформації; публікація та поширення цифрових даних; електронні видавничі проекти; відкритий доступ до інформації; пов’язані дані; управління та зберігання колекцій; портали та сховища знань; бібліографія; оцифрування об’єктів спадщини та джерел; збереження цифрових ресурсів; інтерактивні ресурси, користувацький інтерфейс, вебперегляд; цифрова культурна спадщина; візуалізація інформації; обмін даними; бібліометрія. У наукових публікаціях обох досліджуваних дисциплін на ці теми спрямовані як практична діяльність, так і теоретичний аналіз [5].
Створення умов для природної інтеграція між бібліотечними науками та напрямами досліджень цифрової гуманітаристики в наукових бібліотеках, сприяє здійсненню спільних цифрових проектів та використанню нових дослідницьких підходів на межі цих дисциплін. Отже, відбувається перехід до партнерських стосунків та стратегічної співпраці, який спирається на подібність та взаємодоповнювальні аспекти цифрової гуманітаристики [3].
Сьогодні наукові бібліотеки світу залучаються до цифрових гуманітарних проектів не лише як ресурсна база гуманітарних досліджень, а і як повноправні наукові партнери у побудові ефективної цифрової інфраструктури наукових досліджень. Вже традиційними, зокрема і для українських наукових бібліотек, цифровими проектами в галузі підтримки наукових досліджень є формування цифрових бібліотек, створення віртуальних історико-культурних виставок, підтримка інституційних репозитаріїв. Особливо успішними та вагомими стають проекти, до здійснення яких залучалися відповідні фахові вчені. Така міждисциплінарна робота є інтетектуальним внеском у цифрової проект, який вважається формою наукової публікації, інтелектуальним продуктом і сприяє появі проектів, які мають переваги як для бібліотек, так і для наукових установ.


Список використаної літератури

1. Drucker, J., Kim, D., Salehian, I., and Bushong, A. Introduction to Digital Humanities Course Book: Concepts, Methods, and Tutorials for Students and Instructors. 2014. 117 pp. URL: http://dh101.humanities.ucla.edu/wp content/uploads/2014/09/IntroductionToDigitalHumanities_Textbook.pdf.
2. Presner, Todd How to Evaluate Digital Scholarship // Journal of Digital Humanities. (2012). 1(4). pp. 36–39. URL: http://journalofdigitalhumanities.org/1-4/how-to-evaluate-digital-scholarship-by-todd-presner/
3. Rumsey, A. New-Model Scholarly Communication: Road Map for Change // Scholarly Communication Institute. University of Virginia Library. 2011 URL: http://www.uvasci.org/institutes-2003-2011/SCI-9-Road-Map-for-Change.pdf.
4. Ullyot, M. (2013). Review Essay: Digital Humanities Projects // Renaissance Quarterly. 66(3). pp. 937-947. doi: https://doi.org/10.1086/673587.
5. Robinson L., Priego E. and Bawden D. Library and information science and digital humanities: two disciplines, joint future? // Proceedings of the 14th International Symposium on Information Science, 19–21 May 2015, Zadar, Croatia. 2015. URL: https://openaccess.city.ac.uk/id/eprint/11889/.


References
6. Drucker, J., Kim, D., Salehian, I., and Bushong, A. (2014). Introduction to Digital Humanities Course Book: Concepts, Methods, and Tutorials for Students and Instructors. 117 pp. Retrieved from http://dh101.humanities.ucla.edu/wp content/uploads/2014/09/IntroductionToDigitalHumanities_Textbook.pdf.
7. Presner, Todd (2012). How to Evaluate Digital Scholarship. Journal of Digital Humanities 1(4): 36–39. Retrieved from http://journalofdigitalhumanities.org/1-4/how-to-evaluate-digital-scholarship-by-todd-presner/
8. Rumsey, Abby (2011) New-Model Scholarly Communication: Road Map for Change. Scholarly Communication Institute. University of Virginia Library. Retrieved from http://www.uvasci.org/institutes-2003-2011/SCI-9-Road-Map-for-Change.pdf.
9. Ullyot, M. (2013). Review Essay: Digital Humanities Projects. Renaissance Quarterly, 66(3), 937-947. doi: https://doi.org/10.1086/673587.
10. Robinson L., Priego E. and Bawden D. (2015) Library and information science and digital humanities: two disciplines, joint future?. In Proceedings of the 14th International Symposium on Information Science, 19–21 May 2015, Zadar, Croatia. Retrieved from https://openaccess.city.ac.uk/id/eprint/11889/.



Kateryna Lobuzina,
Director of the Institute of Information Technologies,
Vernadsky Nаtional Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
e-mail: lobuzina@nbuv.gov.ua


DIGITAL LIBRARY PROJECT: DEFINITIONS, STRUCTURE, ORGANIZATIONAL FORMS

The concept of digital library project as an intellectual interdisciplinary product of creative cooperation of librarians and scientists in the field of socio-humanitarian sciences is considered. Prospects of such scientific cooperation on the basis of methodological approaches of digital humanities of library and research collectives for development of an effective digital research infrastructure of Ukraine are outlined.
Keywords: digital humanities, digital library project, scientific library, digital research infrastructure