УКРАЇНСЬКА ВІЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК (УВАН): МІСІЯ ТА ЗДОБУТКИ (За виданнями з фонду відділу зарубіжної україніки Інституту книгознавства Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського)

Тези доповіді

УДК 001.32 (477) УВАН] (477-87)
Антонюк Тетяна Дмитрівна,
https://orcid.org/0000-0002-6446-2795,
доктор історичних наук, доцент, провідний науковий співробітник відділу
зарубіжної україніки
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
e-mail: zabula_@ukr.net

УКРАЇНСЬКА ВІЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК (УВАН): МІСІЯ ТА ЗДОБУТКИ
(За виданнями з фонду відділу зарубіжної україніки Інституту книгознавства Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського)

Розглянуто видання Української вільної академії наук (УВАН) як важливе джерело дослідження історії, діяльності та здобутків головного наукового осередку емігрантів, що відзначає у листопаді 2020 року свій 75-літній ювілей.
Ключові слова: фонд відділу зарубіжної україніки Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, Українська вільна академія наук, українська діаспора.
У листопаді 2020 р. українська наукова спільнота відзначатиме 75-літній ювілей постання в еміграції Української вільної академії наук (УВАН). На жаль, до нині широкий загал в Україні ще недостатньо обізнаний з історією та здобутками цієї важливої установи. Метою даного дослідження є актуалізація місії та здобутків головної наукової інституції діаспори, її історії й значення для розвитку української науки.
Фонд відділу зарубіжної україніки Інституту книгознавства Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (ВЗУ ІК НБУВ) зберігає видавничу продукцію УВАН, в якій зосереджено цінну інформацію про найуспішнішу наукову установу за межами України. УВАН була утворена групою українських науковців у 1945 р. в Німеччині, у 1949 р. постала УВАН в Канаді, а через рік – УВАН у США як осередки єдиної наукової установи. У Канаді академія обрала назву «Українська вільна академія наук у Канаді» («Ukrainian Free Academy of Sciences in Canada»), а в США – Українська академія мистецтв та наук у США» («The Ukrainian Academy of Arts and Sciences in the U.S.»). Упродовж 75-літньої діяльності УВАН гідно презентувала українську науку в світі, розробляла актуальні для українознавства, інших галузей знання наукові теми та розгортала значну видавничу діяльність. Продукція видавництва УВАН, інших видавництв діаспори, що друкували праці науковців – членів і співробітників УВАН, а також публікації про ВУАН дають змогу осягнути передумови постання, мету і завдання, діяльність та здобутки наукової установи, познайомити з її діяльністю широкий загал в Україні та світі. Видання УВАН у Німеччині, Канаді та США дають змогу дослідити масштаби діяльності, імена дійсних членів, членів-кореспондентів ( вчених, які не брали участі в засіданнях академії, а комунікували з нею через листування), співробітників та прихильників цієї важливої установи. Праці висвітлюють важливі аспекти її історії, джерела фінансування, зв’язки з українськими науковими інституціями діаспори та науковими установами країн, в яких постали осередки УВАН, іншими країнами світу.
Місія УВАН полягала в організації центру вільної української наукової думки, поза межами рідного краю, в плеканні й розвитку тих галузей знання, які в силу режимних умов були занедбані, викривлені, а то й заборонені в Україні. Уже в перші двадцять років діяльності УВАН продемонструвала вражаючі здобутки своїх зусиль. Як зазначає нинішній президент УВАН у США Альберт Кіпа, це був «золотий вік діяльності УВАН на 3-х територіях: Німеччини, Канади та США». Упродовж 1945–1965 рр. були утворені Інститути шевченкознавства при УВАН у Німеччині (1949), Канаді (1951), США (1955), які розгорнули плідну діяльність, забезпечили появу головних наукових видань з галузі шевченкознавства. Зокрема, 4 томи «Кобзаря Шевченка» (Канада, укладач Л. Білецький), 10 томів «Річника Шевченка» (США, укладач В. Міяковський). Великим досягненням УВАН США у розвитку шевченкознавства був перший у світі англомовний збірник «Taras Shevchenko. 1814–1861: A. Simpozium», укладений за редакцією Ю. Шевельова і В. Міяковського та виданий у 1962 р. в Голландії [3].
НБУВ зберігає видання багатьох серій УВАН («Славістика», «Ономастика», «Українські вчені», «Шевченко та його доба», «Довідники», «З нашого минулого», «Бібліографія», «Література» та інші), збірники праць секцій, комісій, матеріали конференцій, позасерійні видання. Наявні числа «Бюлетеню УВАН», «Літопису УВАН», «Бюлетень УВАН у США», «Вісті УВАН у США» тощо. За виданнями УВАН її діяльність виявляється в організації дослідної праці в різних ділянках науки, в проведенні наукових конференцій і засідань, на яких члени і співробітники УВАН, а також запрошені науковці з інших українських наукових установ і представники наукового світу країн, в яких постали центри УВАН, були учасниками. Дослідна робота в Академії проводилася по секціях і комісіях, а також в спеціально організованих осередках. Зокрема, в УВАН США це такі осередки: Інститут Шевченкознавства, Музей-Архів ім. Д. Антоновича, Мистецька кураторія, Кабінет археології і антропології ім. Чикаленка, лабораторія протозоології в Філадельфії, групи УВАН у Денвері, Вашингтоні й Дітройті [1, с. 3–4].
У виданні «Літопис УВАН, ч. 13. – Вінніпег, 1955. – 22 с.» знаходимо цінні матеріали Володимира Безушка та Ярослава Рудницького про Академію та її перших двох президентів Дмитра Дорошенка (1882–1951) та Леоніда Білецького (1882–1955), інформацію про видання УВАН у першому десятилітті. В. Безушко висвітлює питання видавничої діяльності УВАН у Канаді, подає характеристику таких видань, як «Українізми в мові Гоголя» В. Чапленка, «Українська стихія в творах М. Гоголя» П. Филиповича, 4-томне видання «Кобзаря» за редакцією Л. Білецького, що вийшло накладом видавничої Спілки «Тризуб» у Вінніпегу у 1952–1954 рр. тощо. Я. Рудницький досліджує видавничу діяльність УВАН у 1945–1955 р., розкриває фінансову базу діяльності УВАН. Акцентує увагу на тому, що «Для установ типу УВАН на еміграції видавнича діяльність – одна з найважливіших ділянок життя й праці. …Наукові ... видання залишаються й зберігаються як основний вклад у розвиток науки й стають до деякої міри показником праці й життєздатності даної установи».
У "Науковому збірнику І. – Нью-Йорк : Українська вільна академія наук у США, 1952. – 160 с. [Ред. кол.: Д. Горняткевич, О. Оглоблин, Л. Чикаленко; Головн. ред. М. Ветухів; Літературний ред. В. Чапленко; Керівн. Вид-ва Ю. Тищенко] надрукована стаття М. Ветухова «Дмитро Дорошенко – перший президент Української Вільної Академії Наук» (c. 7–8), в якій розкриває особистість відомого дослідника і неперевершеного знавця української історіографії, борця за українську державність. Автор свідчить про надзвичайну продуктивність праці вченого, зазначає, що «у виданій 1942 р. бібліографії праць Дмитра Івановича подано 804 назви, а за останні 9 років він написав ще кілька». Відзначає важливі праці Д. Дорошенка, зокрема, такі: «Історія України в 1917–1923 рр.» – 2 томи, підручник «Історія України», «Слов’янський світ» – 3 томи, «Православна церква в минулому й сучасному житті українського народу». Цінними доробками Д. Дорошенка є розвідка «Історія Козаччини ХVІІ ст.», монографія «Пантелеймон Куліш», декілька робіт про П. Куліша, М. Костомарова, Є. Чикаленка, В. Антоновича та багато інших.
Особливу увагу М. Ветухов приділяє у своїй статті ролі Д. Дорошенка в організації української вільної науки, що розвивалася в той час в діаспорі, як наука на поневоленій батьківщині була придушена. Розкриває всі грані особистості вченого, його працю як професора Українського вільного університету у Празі, як директора Українського наукового інституту в Берліні, як члена Українського наукового інституту в Варшаві і, нарешті, як президента УВАН. Характеризує Д. Дорошенка, як невтомного репрезентанта українського духовного світу перед Заходом, який стояв на рівні всесвітньої історичної науки, друкував численні статті з українською проблематикою в західноєвропейських наукових виданнях.
У "Науковому збірнику ІІ. – Нью-Йорк : Українська Вільна Академія Наук у США, 1953. – 200 с." вміщено статтю Ярослава Рудницького «Українські книгозбірні в Канаді» (с. 153–160). Ця стаття проливає світло на стан бібліотечної справи в українській діаспорі Канади. Автор характеризує церковні книгозбірні, наголошуючи, що українські церкви в Канаді не обмежувалися виключно релігійною діяльністю, але брали широку участь у загально-культурному рості канадського українства. Саме церкви й священики були першими й основними організаторами книгозбірень, «бо без книжки, без служебників, євангелій, требників і т. п. літературних книг не була мислима ніяка праця священика». Автор аналізує бібліотеки в Канаді різних українських конфесій, установ, а також приватні бібліотеки, характеризує їх фонди. Я. Рудницький коротко характеризує бібліотеку УВАН у Канаді, пише, що ця Бібліотека існує, як структурний підрозділ Академії, з моменту виникнення УВАН у Німеччині (1945 рік). З постанням УВАН у Канаді та США виникають і бібліотеки цих осередків УВАН. Зокрема, бібліотеку Української вільної академії наук у Вінніпегу утворено 1949 р., її заснування стало можливим завдяки надходженню матеріалів та книг з Авґсбургу з Центральної бібліотеки УВАН у Німеччині. Адреса бібліотеки УВАН у Канаді: UVAN Library, 498 Anderson Ave., Winnipeg, Man. Я. Рудницький так характеризує Бібліотеку УВАН в Канаді станом на 1953 р.: «Всіх книжок понад 1000 томів. Є тут деякі рідкісні видання, напр., «Рочнік Волиньскі» (3 томи), «Записки Наукового тов-ва ім. Шевченка», «Історія України-Руси» Михайла Грушевського (т. 1–3 та 5–7), «Літопис Бойківщини», й багато інших. Є комплект видань УВАН» [2, с. 157].
Автор розкриває джерела комплектування Бібліотеки УВАН у Канаді, зазначає, що Бібліотека поповнювалася переважно з обміну за видання УВАН з такими інституціями, як Єльський університет, Нью-Йоркська публічна бібліотека, Конгресова бібліотека у Вашингтоні, Академія наук у Гельсінки, університетська бібліотека в Упсалі й т. п. У Бібліотеці УВАН містився «Архів української преси» з великою кількістю українських періодичних видань, відділ рукописів із такими працями, як «Архаїзми в Шевченковій мові» Й. Лисяка, «Географія української розговірної мови» Г. Наконечної та інші. Бібліотекарем на той час була Катерина Антонович [2, c. 153].
Бібліотека УВАН у США виникла у 1950 р. При УВАН у США було розбудовано центр української документації: Бібліотеку ім. В. Міяковського – (50 000 одиниць зберігання) та Архів ім. Д. Антоновича (з різних періодів історії України). Їх організатором і директором ще в Авґсбурґу був Володимир Міяковський, пізніше Василь Омельченко, нині її очолює Людмила Шпильова. Бібліотека та Архів УВАН у США є одними з найкращих краєзнавчих книгозбірень в діаспорі. Тут зберігається велика частка літератури про Голодомор в Україні 1932–1933 рр. Зокрема, це книга-меморіал «Голод 1933» авторів Лідії Коваленко та Володимира Маняка. Також журнал «Жіноча доля» за 1933 р., газета «За Україну» за жовтень 1933 р. Ці видання висвітлюють події голодної смерті в Україні [3].
Отже, видання УВАН та про УВАН з фондів НБУВ дають змогу дослідити історію та діяльність однієї з найуспішніших наукових установ української діаспори, познайомити українське суспільство з її науковими здобутками та досвідом розгортання наукової праці в умовах еміграції, вияву свідомості та громадської ініціативи у підтримці наукової установи. Видавнича продукція УВАН засвідчує, що УВАН з честю виконувала і продовжує виконувати свою високу місію, забезпечуючи утвердження позитивного іміджу України та української науки у світі.

Список використаної літератури
1. Архімович О. Підсумки діяльності Української Вільної Академії Наук в 1967/8 академічному році. Нью-Йорк, 1969. 10 с.
2. Рудницький Я. Українські книгозбірні в Канаді // Науковий збірник ІІ. Нью-Йорк : Українська Вільна Академія Наук у США, 1953. C. 153–160.
3. Українська Вільна Академія Наук (УВАН) у США відзначає 60-річчя свого заснування. URL: http://newzz.in.ua/ob/1148869062-ukrayinska-vilna-akademiya-nauk-uvan-u-ssha-vidznachaye-60-richchya-svogo-zasnuvannya.html.
References

1. Arkhimovych, O. (1969). Pidsumky diialnosti Ukrainskoi Vilnoi Akademii Nauk v 1967/8 akademichnomu rotsi [Results of activities of the Ukrainian Free Academy of Sciences in the 1967/8 academic year]. Niu-York. 10 s. [In Ukrainian].
2. Rudnytskyi, Ya. (1953). Ukrainski knyhozbirni v Kanadi [Ukrainian book collections in Canada] // Naukovyi zbirnyk II. Niu-York : Ukrainska Vilna Akademiia Nauk u SShA. S. 153– 160. [In Ukrainian].
3. (2011). Ukrainska Vilna Akademiia Nauk (UVAN) u SShA vidznachaie 60-richchia svoho zasnuvannia [The Ukrainian Free Academy of Sciences (UFAS) in the United States celebrates its 60th anniversary]. URL: http://newzz.in.ua/ob/1148869062-ukrayinska-vilna-akademiya-nauk-uvan-u-ssha-vidznachaye-60-richchya-svogo-zasnuvannya.html. [In Ukrainian].


UDC 001.32 (477) УВАН] (477-87)
Antoniuk Tetiana,
https://orcid.org/0000-0002-6446-2795
Doctor of Historical Sciences,
Associate Professor,
Leading Researcher of department of foreign Ukrainistics
of the Book Science Institute of Vernadsky National Library,
Kyiv, Ukraine
e-mail: zabula_@ukr.net
UKRAINIAN FREE ACADEMY OF SCIENCES (UFAS): MISSION AND ACHIEVEMENTS
(According to publications from the fund of the Department of Foreign Ukrainian of the Institute of Bibliology of the National Library of Ukraine named after
VI Vernadsky)

The publication of the Ukrainian Free Academy of Sciences (UVAN) is considered as an important source of research of the history, activities and achievements of the main scientific center of emigrants, which celebrates its 75th anniversary in November 2020.
Key words: fund of the department of foreign Ukrainian of the Vernadsky National Library of Ukraine, Ukrainian Free Academy of Sciences, Ukrainian diaspora.