РОЗВИТОК RDA. СТАН УПРОВАДЖЕННЯ У БІБЛІОТЕКАХ ЄВРОПИ

Тези доповіді

УДК 025.31:001.4
Стрішенець Надія Володимирівна,
ORCID 0000-0001-8032-6622,
доктор історичних наук, старший науковий співробітник,
провідний науковий співробітник,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
e-mail: strishenets@nbuv.gov.ua

РОЗВИТОК RDA. СТАН УПРОВАДЖЕННЯ У БІБЛІОТЕКАХ ЄВРОПИ

Про реструктуризацію і постійний розвиток стандарту «Опис та доступ до ресурсу»; переклади іншими мовами, стан впровадження у європейських бібліотеках.

Ключові слова: каталогізація, міжнародні стандарти, «Опис та доступ до ресурсу», зарубіжне бібліотекознавство.

Відтоді, як перші бібліотеки впровадили у 2013 р. новий міжнародний стандарт створення метаданих «Resource Description and Access» (скороч. RDA), він постійно розвивався. Найбільших змін він зазнав у процесі виконання проєкту 3R, результатом чого стала реструктуризація й узгодження RDA з Еталонною (концептуальною) бібліотечною моделлю (Library Reference Model), яка прийшла на зміну сімейству функціональних вимог (FR): Функціональних вимог до бібліографічних записів (FRBR), Функціональних вимог до авторитетних даних (FRAD) і Функціональних вимог до авторитетних даних предметних рубрик (FRSAD) [1].
Якщо на початках, особливо до й у перший період упровадження RDA, йшлося про нові правила каталогізації, які мають прийти на зміну Англо-американським правилам (Anglo-American Cataloging Rules, AACR2), то нинішній стандарт називають пакетом елементів даних, вказівок та інструкцій для створення метаданих у бібліотеках та установах культурної спадщини.
Перша версія оновленого й реструктиризованого RDAToolkit, відома як бета-версія, була опублікована червня 2018 р. (https://beta.rdatoolkit.org). Розробники попереджали, що вона попередня, й не слід поки що вносити зміни до перекладів. Справді, відтоді додалися ще п’ять нових випусків, які покращували функціональність і зміст документа. Лише текст, який з’явився 30 квітня 2019 р., був оголошений як стабільний. І хоча робота над ним продовжується, вносяться незначні зміни й виправлення редакційного характеру, але дизайн і структура лишаються незмінними. З текстом вже можна працювати, зокрема, використовувати його для перекладу іншими мовами. Доступ до бета-версії, як і до робочої версії, є платним, але заохочується безкоштовний тестовий доступ упродовж одного місяця.
На остаточне доопрацювання й тестування бета-версії відведено один рік. Офіційного статусу вона має набути 15 грудня 2020 р. Можливо пандемія коронавірусу внесе свої корективи й дату буде змінено.
RDA пройшла шлях від правил опису втілень (manifestations) та точок доступу до правил, які описують сутності та визначають точний вид відносин між ними. Представлення даних у форматі RDF робить метадані бібліотеки видимими та ефективними в інтернет-середовищі. Спираючись на нові технології створення баз даних, новий стандарт розроблявся, маючи також на меті підтримання пов’язаних даних, використання можливостей семантичного вебу. Засадничою відмінністю RDA від AACR2 є увага до змісту видання, а не до його формату чи носія. Значний акцент робиться на зв’язках, оскільки метою є розширення доступу читачів до ресурсу. Досить революційним рішенням стала відміна поля загального визначення матеріалу. Замість нього (у MARC21 це 245 поле – наприклад, відеозапис) встановлено три поля:
 336 – тип ресурсу, наприклад, двовимірне рухоме зображення (передбачено також: комп’ютерна програма, звукозапис, нерухоме зображення, текст, виконувана музика);
 337 – тип носія (який тип пристрою потрібен для відтворення), наприклад, відео. У переліку подано також такі типи зображень, як мікроскопічне, електронне, проектоване, стереографічне. Якщо це – друковане видання й ніякого пристрою для його відтворення не потрібно, то воно позначається як unmediated;
 338 – сам носій (контейнер), наприклад, відеодиск. Для аудіозаписів – це аудіодиск, аудіокасета, котушка (з магнітною плівкою); для e-носіїв – комп’ютерний диск, онлайновий ресурс; для мікроформ – мікрофіша, котушка (з мікрофільмом); для проектованих зображень – касета з плівкою, котушка з плівкою, діафільм, слайд.
Першими на RDA перейшли бібліотеки США, Канади, Австралії, Британська бібліотека. Нині ж більшість європейських бібліотек упровадили чи перебувають на стадії впровадження нового стандарту. Керують цим процесом зазвичай національні бібліотеки країн. На сайті стандарту RDAToolkit поряд з англійським оригіналом функціонують і його переклади німецькою, французькою, іспанською, італійською, норвезькою, фінською, каталанською мовами. Роботи з перекладу ведуться також в Угорщині, Ізраїлі, Китаї, Японії, арабському регіоні. Деякі національні бібліотеки, наприклад, Латвійська, пішли по шляху часткового перекладу і створення методичних рекомендацій для каталогізаторів. Інші вирішили використовувати оригінальний текст англійською мовою, переклавши лише окремі аспекти (Нідерланди, Данія та ін.), оскільки бібліотекарі національної і наукових бібліотек цих країн володіють англійською мовою й немає потреби перекладати такий об’ємний і складний документ. Відтак Європейська група RDA налічує 47 членів із 28 країн, серед яких – нині й Україна.

Список використаної літератури

1. Стрішенець Н. Нова 3R версія міжнародного стандарту «Опис та доступ до ресурсу» («Resource Description and Access»). Наукові праці Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Київ, 2019. Вип. 56. Науково- методичне забезпечення розвитку бібліотечно-інформаційної діяльності. С. 254–263.

References
1. Strishenets, N. (2019). Nova 3R versiia mizhnarodnoho standartu "Opys ta dostup do resursu" ["Resource Description and Access"]. Naukovi pratsi Natsionalnoi biblioteky Ukrainy imeni V. I. Vernadskoho, 56, 254-263. Kyiv, Ukraine. [In Ukrainian].

Nadiya Strishenets,
ORCID 0000-0001-8032-6622,
Doctor of Historical Sciences, Senior Research Associate,
Leading Research Associate,
V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine
e-mail: strishenets@nbuv.gov.ua

RDA DEVELOPMENT. ITS IMPLEMENTATION IN EUROPEAN LIBRARIES

About the restructure and redesign of the international cataloguing standard «Resource Description and Access». It refers to its translations in other languages and the state of implementation among European libraries.

Keywords: cataloguing, international standards, «Resource Description and Access», library science abroad.