Кілька зауважень до історії «київського архіву» Вернадського

Тези доповіді

УДК 930.253(477):929Вернадський
Кіржаєв Сергій Миколайович,
ORCID: 0000-0002-6715-5686
кандидат історичних наук, старший науковий співробітник,
Інститут архівознавства,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
е-mail: kirzh@ukr.net

КІЛЬКА ЗАУВАЖЕНЬ ДО ІСТОРІЇ «КИЇВСЬКОГО АРХІВУ» ВЕРНАДСЬКОГО

Запропоновано версії, чому Вернадському не повернули частину його власного архіву з Києва.
Ключові слова: В. І. Вернадський, архів, Київ, 1918–1919.

Дослідникам уже давно відомий «київський архів» В. І. Вернадського з Інституту рукопису НБУВ. Це документи і рукописи, що утворилися у 1918–1919 рр. під час діяльності академіка у Києві, привезені з собою із Петрограда до Полтави, а потім до Києва, листи до академіка, його щоденник 1918 р.
Раніше були спроби з’ясувати історію цієї збірки [1, с. 4–8; 2, с. 9], втім досі немає жодної версії, чому, наприклад, «полтавсько-київський» щоденник 1918 р. Вернадський не взяв з собою разом із записами 1919 р., коли у листопаді 1919 р. залишив Київ? Також незрозуміло, чому академік не домігся повернення щоденника-1918 та листів у 1921 р.? Чому не забрав їх власноруч, коли відвідав Київ 1926 р. і двічі 1928 р.?
Видане останнього десятиріччя в Україні листування В. І. Вернадського, зокрема з академіками М. П. Василенком, А. Ю. Кримським, В. І. Липським, співробітниками УАН А. З. Носовим, В. В. Дубʼянським, Б. Л. Лічковим [3, 4] додає нових фактів щодо історії київського зібрання академіка, однак не розв’язує головні питання.
У 1921 р. на прохання Вернадського у Києві підтвердили наявність залишених ним рукописів, а вже з березня з оказією почали відвозити до Петрограда його наукові матеріали, власні речі. Академік просив перш за все рукописи наукового змісту, але відразу нагадав, що хотів би отримати й всі інші рукописи і книги, листи, різні записи і навіть відібрані ним старі газети «за часи українські і совєтські» [4, c. 297]. Основні наукові рукописи з оказією вдалося перевезти до Петрограда вже до літа 1921 р., деякі не раніше осені 1921 р. [3, с. 310].
Втім уже восени 1921 р. тема повернення рукописів Вернадському зникла з листування, хоча про речі йшлося й далі [4, c. 466–467]. Більше всіх справою повернення опікувався В. Липський.
Можна припустити, що:
1. У Києві 1921 р. вирішили не ризикувати «свободою» і не перевозити з оказією приватні (непублічні) рукописи (листи, щоденник) Вернадського.
2. Листи й щоденник не були своєчасно знайдені 1921 р. Кияни згадували лише «рукописи», а про листи писав одного разу тільки Вернадський, жодного разу не нагадавши про щоденник.
3. Вернадський вважав щоденник зниклим (про крадіжки в АН, переїзди тощо йому писав В. Липський) або забув про нього.
4. Відвідуючи Київ восени 1926 р., Вернадський мав намір забрати шоденник-1918 і листи, однак не побачився з А. Кримським (того не було у Києві), який, на нашу думку, міг мати відомості щодо архіву першого президента УАН (серед обізнаних був, очевидно, і секретар господарчої управи ВУАН Г. А. Іванець (1873–1928). Утім 1928 р. Вернадський бачився з Кримським у Києві.
5. В. Липський міг не знати про масив листів і щоденник-1918 або, коли й знав, то щось/хтось завадив повернути їх.
6. Після «совєтизації» ВУАН на початку 1930-х, репресій і відсторонення від справ колишнього керівництва Академії, Вернадський не міг і сподіватися нагадати про повернення «київського архіву», зокрема, щоденника і епістолярію. Коли від 1937 р. він почав записувати спогади про 1917 і подальші роки, зрозуміло, що не міг скористатися щоденником 1918 р., тобто фактично змирився, коли готував «хронологію» життя для нездійснених мемуарів «Пережите і передумане». Його спогади в АРАН про 1918 фрагментарні і малофактажні.
Однак нерозв’язаним залишається питання: як в київському архіві Вернадського опинилися 4 машинописні сторінки розшифровки (за новою граматикою) не знайдених, і, можливо, втрачених, оригіналів записів щоденникового змісту 20–21 листопада 1917 р. [2, с. 225–227].

Список використаної літератури
1. Апанович Е. М., Киржаев С. Н. Рукописные материалы В. И. Вернадского, документы о его жизни и деятельности в архивохранилищах Киева // Бюллетень Комиссии по разработке научного наследия академика В.И. Вернадского. Ленинград, 1990. № 7. С. 3–40.
2. Вернадский В. И. Дневники: 1917–1921: октябрь 1917 – январь 1920. Киев: Наукова думка, 1994. 268 с.
3. Володимир Іванович Вернадський. Листування з українськими вченими. Кн. 1: Листування: А – Г. Київ, 2011. 823 с.
4. Володимир Іванович Вернадський. Листування з українськими вченими. Кн. 2: Листування: Д – Я, Ч. 1: Д – Н. Київ, 2012. 742 с.

References
1. Apanovich, E. M., Kirzhaiev, S. N. (1990) Rukopisnye materialy V. I. Vernadskogo, dokumenty o ego zhizni i deyatel'nosti v arkhivokhranilishchakh Kieva [V. I. Vernadsky's Manuscripts, Documents about His Life and Work in the Archives of Kiev]. Byulleten' Komissii po razrabotke nauchnogo naslediya akademika V. I. Vernadskogo. Leningrad, no. 7, рр. 3–40. [In Russian].
2. Vernadskii, V. I. (1994) Dnevniki: 1917–1921: oktiabr 1917 – ianvar 1920 [Diaries. 1917–1921: October 1917 – January 1920]. Kiev, Naukova dumka, 268 p. [In Russian].
3. Volodymyr Ivanovych Vernadskyi. Lystuvannia z ukrainskymy vchenymy. Kn. 1 : Lystuvannia: A–H (2011) [V. I. Vernadsky. Correspondence with Ukrainian Scientists. Book 1: Correspondence: A–Н]. Kyiv, 823 p. [In Ukrainian & Russian].
4. Volodymyr Ivanovych Vernadskyi. Lystuvannia z ukrainskymy vchenymy. Kn. 2 : Lystuvannia: D–Ya, Ch. 1: D–N (2012) [V. I. Vernadsky. Correspondence with Ukrainian Scientists. Book 2: Correspondence: D–Ya. Part 1: D–N]. Kyiv, 742 p. [In Ukrainian & Russian].

UDC 930.253(477):929Vernadsky
Kirzhaiev Sergii,
ORCID: 0000-0002-6715-5686
Candidate of Historical Sciences, Senior Research Associate,
The Institute of Archival Studies,
V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
е-mail: kirzh@ukr.net

SOME REMARKS ON THE HISTORY OF VERNADSKY'S "KYIV ARCHIVE"
Assumptions have been suggested as to why part of his own archive was not returned to Vernadsky from Kyiv

Keywords: V. I. Vernadsky, personal archive, Kyiv, 1918–1919