Збереження фондів : екологічний аспект безпеки в науковій бібліотеці

ЗаявникСурмашева Олена Василівна (Україна)
ФорумМіжнародна наукова конференція «Бібліотека. Наука. Комунікація: формування національного інформаційного простору»
Захід• Семінар: Збереження бібліотечних фондів: традиції, інновації, перспективи
Назва доповідіЗбереження фондів : екологічний аспект безпеки в науковій бібліотеці
Інформація про співдоповідачів
Презентаціяне завантажено
Статтяне завантажено


Тези доповіді

Проблема дотримання безпечного екологічного стану бібліотек завжди була актуальною. Основними складовими цього є забезпечення нормативних режимів зберігання фондів та правильне проведення робіт у санітарний день. У далекому 1952 році академік О.М. Марзеєв сказав пророчі слова «… а все – таки, все – таки, будущее принадлежит нам - гигиене». Минув час, відбулися значні зміни у становленні і розвитку бібліотек, кількості і якості друкарської продукції, розміщеної на бібліотечних полицях. На сьогодні в бібліотеках країни знаходяться великі масиви книжок, які мають непросту історію побутування, і потребують кваліфікаційного обслуговування. Одним з факторів негативної дії на стан бібліотечних фондів є так звані біологічні чинники, до яких відносяться мікроорганізми, а саме гриби та бактерії.
Мікроорганізми, які розповсюджуються через повітря, можна виявити в усіх приміщеннях бібліотеки. Вони присутні у повітрі як окремо (спори плісняви звичайно мають розміри 2-8 мкм, бактерії – 0,5-1,5 мкм), так і у вигляді агрегатів різного розміру, а також у формі мікробіологічних і мікологічних включень в інші частинки.
Нажаль, наразі відсутні чіткі нормативні критерії щодо кількості мікроорганізмів у повітрі приміщень громадських закладів, в тому числі, й у бібліотеках. Рівень мікробного забруднення в приміщеннях залежить від обміну повітря, санітарного стану та ін. Прийнято, що повітря в приміщені є чистим, якщо число бактерій не перевищує 750 КУО/м3 влітку і 150 КУО/м3 – взимку. За даними літератури, з повітря бібліотек виділяють сапрофітні, умовно-патогенні, патогенні мікроорганізми. Представники більш ніж 20 родів грибів, які руйнують папір, віднесені до умовно-патогенних та патогенних.
Небезпечність грибів зумовлена типом їх живлення, здатністю до необмеженого росту і ферментації безазотистих сполук. Розвиток грибів розпочинається в папері вже при вологості 8-10 %. Гриби вростають в папір, використовують його як джерело живлення і тим самим руйнують його. Повітряна поверхнева частина гриба – міцелій містить спори, які легко разлітаються навкруги. Спори володіють високою стійкістю до дії фізико-хімичних факторів, у тому числі й до дезинфектантів. Крім того, багато грибів продукують сполуки, які пригнічують розвиток інших мікроорганізмів. Все це дає їм переваги в біоценозах.
Деякі мікроскопічні гриби утворюють спори упродовж всього року, незалежно від температури (наприклад, Penicillum), інші, що паразитують на рослинах – навесні, влітку та восени (Cladosporium, Alternaria). Вологі умови чи відкрита вода забезпечують сприятливе середовище для росту цих мікроорганізмів.
Надзвичайно актуальною є проблема боротьби з мікроорганізмами в бібліотеках, де значна частина інформації знаходиться на паперових носіях, які можуть ними пошкоджуватися. Як зазначалось вище, вологість і температура чинять суттєвий вплив на розвиток мікроорганізмів, тому дотриманню цих параметрів необхідно приділяти особливу увагу. Вентиляція повітря у приміщеннях також відноситься до одного з найважливіших заходів у боротьбі із запиленістю та біологічними збудниками в бібліотеках.
Як відомо, людина за добу вдихає до 120000 літрів повітря. У людей з бронхіальною астмою виявляється підвищена чутливість до алергенів пліснявих грибів. Захворювання починається поступово, для нього характерне затяжне протікання. Сенсибілізація до грибів зустрічається тим частіше, чим більш серйозними респіраторними захворюваннями страждає людина. Вчені виявили пряму залежність легеневих захворювань від підвищенного рівня обсіменіння їх житла спорами грибів. Перебування в помешканнях з підвищенним грибковим навантаженням на протязі одного- двох років зумовлює погіршення здоров`я або з`являються риніти, астма. Своєчасне виявлення данного фактору забруднення та правильне застосування ефективних дезінфікуючих заходів, дозволить уникнути шкідливих наслідків.
Частка хворих алергією до мікроскопічних грибів серед атопічних захворювань складає 3-57%, серед хворих ринітом і бронхіальною асмою – до 78,5%. Зі всіх видів грибів 50 ідентифіковані як причина алергічних захворювань. Наведені дані свідчать про необхідність вивчення розповсюдження алергенів грибкової природи в умовах приміщень з гігієнічної точки зору.
Реалізація заходів по забезпеченню своєчасного контролю і виявленню мікробіологічного, в тому числі і мікологічного, обсіменіння середовища приміщень, проведення профілактичних дій (санітарних днів), які направлені на зниження забруднення мікроорганізмами, особливо грибами, своєчасне проведення дезінфекції, зазвичай, дозволяють знизити обсіменіння приміщень, що буде сприяти профілактиці захворюванності алергіями бронхолегеневого характеру у людей.
В таких умовах особливо важливим профілактичним заходом щодо поліпшення санітарно-гігієнічного стану приміщень бібліотек було і є обов’язкове проведення санітарних днів один раз на місяць, протягом яких проводяться генеральні прибирання (знепилювання) приміщень, обладнання, фондів та дезінфекційні роботи.