Книговидання івритом в УСРР (1918—1928)

ЗаявникСахневич Юлія Анатоліївна (Україна)
ФорумМіжнародна наукова конференція «Бібліотека. Наука. Комунікація: формування національного інформаційного простору»
ЗахідСекція 2. Історія книжкової культури України
Назва доповідіКниговидання івритом в УСРР (1918—1928)
Інформація про співдоповідачів
Презентаціяне завантажено
Статтяне завантажено


Тези доповіді

Сахневич, Ю.
завідувачка Державного архіву друку ДНУ «Книжкова палата України ім. І. Федорова», sahnevich_y@ukr.net
Тези доповіді: «Книговидання івритом в УСРР (1918—1928)»

В Державному архіві друку Книжкової палати України зберігається колекція єврейських книжкових видань загальною кількістю понад 4,5 тис. друк. од. за період з 1917 го по 1940 й рік. Мовою видань переважно є їдиш (офіційно визнана мова єврейської національної меншини в СРСР), але у фонді також представлені книги івритом.
В системі карткових каталогів Книжкової палати окремо виділено каталог так званого «спецфонду», п’ять ящиків карток цього каталогу об’єднані під назвою «Єврейські книги» (книги мовами їдиш, «староєврейською» — івритом). Загальна кількість карток книжкових видань єврейськими мовами в каталозі — 4744 од. Каталог «спецфонду» так і не був розформований — це полегшує роботу з бібліографічного описування, створення електронної бази даних цих книг і значно спрощує роботу над колекціями.
Колекція книг мовою іврит у фонді Державного архіву друку Книжкової палати України складає 46 од. зб. Очевидно, це далеко не все з того, що було видано івритом за досліджуваний період в Україні, оскільки обов’язковий примірник книг, як колись, так і зараз видавці надсилають недобросовісно, через що ми не можемо мати цілісної картини репертуару івритомовних книг, аналізуючи фонд Державного архіву друку. За умов недостатньої дослідженості питання, автор прагне на основі аналізу наявних у фонді видань зробити свій внесок у висвітлення цього питання.
Невелика кількість єврейських видань у фонді за 1917—1919 роки, пояснюється налагодженням діяльності інституції (Книжкова палата була створена в 1919 році) та нерегулярністю надходження обов’язкового примірника, підпільною роботою багатьох єврейських видавництв (зокрема сіоністських, релігійних) в цей період, зумовленою політичною кон’юнктурою.
Після Лютневої революції 1917 року протягом нетривалого періоду в Україні виникли сприятливі умови для книговидання івритом. За Центральної Ради та УНР вони значно поліпшилися. У 1917—1919 роках, доки існувала українська влада, було видано близько двохсот івритських книжок та журналів в Одесі, майже вісімдесят у Києві, по кілька у Харкові, Полтаві, Катеринославі, Бердичеві, Житомирі. Кожна друга єврейська книга на території колишньої імперії виходила в Україні. Кількість видавництв як у центральних містах України, так і в єврейських містечках повсякчас зростала [1].
У 1917—1920 роках Одеса стала головним (на території колишньої імперії) центром книгодрукування івритом. У 1917—1919 роках зі 188 видань, що вийшли на території колишньої імперії, 109 були видані в Одесі, 18 — у Києві. У цей час Одеса стає також центром світського єврейського книговидання в Україні. Одне з найбільших видавництв Одеси цього часу — «Морія» (відновило свою діяльність у 1917 році, існувало до 1921 го — до остаточної його заборони в Союзі) — видавало як оригінальні івритські книги, так і перекладну літературу.
В Книжковій палаті України велика кількість єврейських видань (переважно івритомовних), на жаль, не представлена, зокрема книги видавництва «Оманут» (אומנות / «Мистецтво»), яке в 1918—1919 роках видавало підручники, хрестоматії та дитячу літературу івритом в Києві та Одесі. У 1920 му видавництво переїхало і до 1925 року працювало в Хомбурзі, біля Франкфурта-на-Майні, а з 1925 го остаточно оселилося в Ерец-Ісраель (м. Тель-Авів) [2]. Всього лиш одне видання одеського видавництва «Кінерет» представлене у фонді Державного архіву друку [3].
Після Жовтневої революції книгодрукування івритом всіляко переслідувалося і придушувалося, а з еміграцією основних видавців фактично припинилося. З остаточним встановленням радянської влади видавнича діяльність івритом була заборонена. Влітку 1919 року РНК РСФРР видала постанову, якою оголосила іврит релігійною мовою («клерикально-реакційною») і заборонила викладання нею в єврейських школах, це був початок наступу на книгодрукування івритом та інші форми культурної та освітньої діяльності. Наркомосвіти УСРР, в свою чергу, видав постанову, яка визнавала єдиною мовою євреїв їдиш, а не іврит, і теж заборонив останній. Попри заборону мови, поодинокі книги виходили в Києві, Одесі, Харкові до 1927 року, а релігійні видання — навіть великими накладами — в Полтаві, Житомирі, Бердичеві.
Кількісні показники книг івритом у фонді Державного архіву друку Книжкової палати України
Рік вид. Кількість
1918 3
1919 2
1923 3
1924 4
1925 12
1926 12
1927 8
1928 1
[1914/1915] ? 1
Всього 46
За 1918—1919 роки в Книжковій палаті зберігається лише 5 книг на івриті, зокрема два сіоністських видання: Шифман, Пінхас. Традиційна культура. — Катеринослав, 1918 [4]; та Усишкін, М. Твори сучасності(?). [Нариси про сіоністський рух]. — Одеса : Вид. "Кінерет", [1918]. Релігійна література репрезентована сідурами (молитовниками), літературним ілюстрованим календарем для торговців та «Пасхальною Аґадою».
Книг івритом за 1920—1922 роки у Державному архіві друку немає в наявності.
Період 1923—1924 років представлений кількома релігійними календарями, сідурами (молитовниками) і двома збірками поезій, які привертають увагу. Незважаючи на заборону владою івриту, окрема група ентузіастів (так звані «октябристи») оголосили себе переконаними комуністами і з великими зусиллями спромоглися видати кілька літературних збірників, серед яких найбільший інтерес викликають «Цілцелей шема» («Дзвінкі цимбали»), «Гааш» («Шаленство» / «Буяння») й «Берешіт» («Спочатку»). Перший збірник було опубліковано 1923 року в Харкові, другий — того ж року у Києві, третій — в 1926 році вже в Берліні [5]. Цілцелей-шема / Голосні цимбали: літературна антологія. — Харків, 1923 [6] та Новак, Мілі. Гааш / Буяння: [Збірка поезій]. — Київ, 1923 [7] – збірки революційної поезії на івриті, що в патетичних тонах прославляли Жовтневу революцію, одні з небагатьох, які вдалося видати в Радянському Союзі.
За 1925 рік у фонді зберігається виключно релігійна література — сідури, календарі, псалтир.
Єврейських книг 1926 року видання івритом — 12 од. зб., це сідури, календарі, «Пасхальна Аґада», коментарі до релігійних книг, репринтні видання Бобруйських, Віленських молитовників. За 1927 рік в архіві друку зберігається 9 книг, більшість з яких теж релігійного характеру. Цікавим зразком світського книгодрукування на івриті є збірка революційної поезії Бенціона Фрадкіна, видана в Харкові 1927 року під псевдонімом (Ципрін, Б. Алей асор / На десятиструнній лірі : присвячено 10-річному ювілею заснування СРСР. — Харків, 1927) [8]. Ця книга є останньою світською книгою на івриті, виданою в СРСР. У 1994 році державне видавництво «Прапор» (Харків) на основі рукописів, які збереглися у Лії Михайлівни Ковальчук, видало збірку віршів Б. Фрадкіна івритом під редакцією М. Янкельзона. Це перша художня книга на івриті, видана на території колишнього СРСР після 1927 року.
Всього 1 книга на івриті зберігається у фонді за 1928 рік — це останній сідур (молитовник), виданий в Радянському Союзі в довоєнний час, який вийшов в Бердичеві у 1928 му [9]. Таким чином, можна вважати, що 1928 року повністю припинилося книгодрукування як світської, так і релігійної літератури мовою іврит в УСРР і в усьому СРСР. Після 1928 року радянський івритомовний письменник міг опублікувати книгу, лише переправивши її за кордон.
Посилання:
1. Нариси з історії і культури євреїв України / упор. та ред. Л. Фінберг, В. Любченко. Вид. 3 тє. — Київ: Дух і літера, 2009. — С. 395.
2. Электронная еврейская энциклопедия / [Електронний ресурс]. — http://www.eleven.co.il/article/12136.
3. מ. אוסישקין. דברים בעתם. — אודיסה, הוצאת "כּנרת", [1918]. — 16 ע. מחיר 30 ק.
[Ussishkin, Menahem Mendel. Dvarim beitom. — Odesa : hocaat "Kineret", [1918?]. — 16 a. Mehir 30 k. (19,5x14).]
Усишкін, М. Твори сучасності(?). [Нариси про сіоністський рух]. — Одеса : Вид. "Кінерет", [1918]. — 16 с. Ц. 30 к. (19,5x14). / Усишкін Абрахам Менахем Мендель (1863 — 1941) — один із лідерів світового сіоністського руху. Вів активну діяльність в Російській імперії (Україна, Росія, Кавказ). (Іврит). [1918-1578]
4. פינחס שיפמאן. מַסארת התּרבּוּת. / הוצאת הועד הגלילי היקטרינוסלבי של ההסתדרות הציונית. — יקטרינוסלב, בדפוס טורגמן, 1918. — 25 ע.
[Shifman, Pinchas. Masoret hatarbut. / Hocaat ha-vaad ha-galili ha-jekaterinoslavi shel ha-histadrut ha-tsionit. — Ekaterinoslav : Bet dfus Torgman, 1918. — 25 amudim. (14x20,3).]
Шифман, Пінхас. Традиційна культура / Видано Катеринославським Районним Комітетом Сіоністської Організації. — Катеринослав, 1918. — 25 с. (14x20,3). Друк. Торгмана. (Іврит). [1918-712]
5. А. Бєлов (Елінсон). 3.6.1.Іврит / Розділ ІІІ. / [Електронний ресурс]. — http://holocaust-ukraine.net/ru/razdel_iii.htm.
6. צלצלי-שמע: קבץ ספרותי. — הרקוב, 1923. — 32 ע.
[Tsiltsele-shama’: kobets sifruti. — Kharkov, 1923. — 32 amudim. (12x17,5).]
Голосні цимбали: літературна антологія. — Харків, 1923. — 32 с. — 100 прим. (12x17,5). — 1-а Державна Друкарня ім. Г. І. Петровського. (Іврит). [1923-2175]
7. מילי נוֹבַק. גַעַש. — קיוב, 1923. — 48 ע. המחיר 75 קאפ. מלוכע-טרעסט "קיעוו-דרוק", 4-טע דרוק. (מפני סבות טכניות נדפס הספר בלי נקודות).
[Novak, Mili [Shmuel]. Ga’ash. — Kijuv, 1923. — 48 a. Ha-mehir 75 kop. (22x16,5). — Melukhe trest "Kiev-druk", 4-te drukeray. — (Mifney sivot tehniyot nidpas ha-sefer bli nekudot).]
Новак, Мілі. Буяння: [Збірка поезій]. — Київ, 1923. — 48 с. — Ц. 75 коп. — 1000 прим. (22x16,5). — Держтрест "Київ-друк", 4-та друкарня. — (З технічних причин книга надрукована без оголосів). // Новак, Мілі (Шмуель). (Іврит). [1924-870]
8. ב. ציפרין. עלי עשור : לחג-יובּל השנה העשירית להוסדה של ס. ס. ר. — חרקובּ, 1927. — 8 ע.
[Tsiprin, B. Aley asor : lachag-yubel ha-shana ha-asirit lehusda shel S. S. R. — Charkov, 1927. — 8 a. (13,7x10,4).]
Ципрін, Б. На десятиструнній лірі : присвячено 10-річному ювілею заснування СРСР / [Фрадкін, Б. В.] — Харків, 1927. — 8 с. (13,7x10,4). — 3 тя Держдрукарня "Харків-Друк". (Іврит). [1928-1988]
9. סידור דרך החיים. עברי טייטש. במנהג ספרד. (בּרדיטשוב, שנת תרפ״ח לפ״ק). — בּרדיטשוב, 1928. — 418 ע. 2000 עותקים.
[Sidur derech ha-haim. Ivri taytsh. Be-minhag sefard. (Berditshuv, 5688). — Berditshuv, 1928. — 418 a. 2000 otakim. (21,4x14,5).]
Молитовник (Сідур дерех га-хаім) [Сидор дерех гахаим]. З коментарями єврейсько-німецькою мовою (арх. їдиш). Сефардський канон. (Бердичів, 5688 [1927—1928]). — Бердичів, 1928. — 418 с. — 2000 прим. (21,4x14,5). — Друкарня Поліграфтресту Бердичівщини. (Іврит, їдиш). [1928-5426]