ІНТЕРПРЕТАЦІЯ СВЯТОГО ПИСЬМА У ПРИМІРНИКУ ОСТРОЗЬКОЇ БІБЛІЇ КИР.4476п НБУВ (ГЛ.21-23 КНИГИ ВИХІД)

Тези доповіді

ІНТЕРПРЕТАЦІЯ СВЯТОГО ПИСЬМА У ПРИМІРНИКУ ОСТРОЗЬКОЇ БІБЛІЇ КИР.4476п НБУВ (ГЛ.21-23 КНИГИ ВИХІД)
Примірник Кир.4476п містить маргіналії, що репрезентують спробу власника книги перекласти важливі біблійні поняття з церковно-слов’янської на «просту мову».
Ключові слова: Слов’янські біблійні переклади, ранньо-модерна історія, маргіналії, Київ.
Кожен примірник стародрукованої пам’ятки має свою історію побутування, нерідко зберігає імена попередніх власників у записах, штампах, печатках та інших особливостях. Багаті на провенцієнції і збережені примірники Острозької Біблії 1581 р. Крім того, тексти Святого Письма нерідко містять авторські сліди роботи з текстом – підкреслення і закреслення, виділення, потекстові коментарі. Здебільшого такі коментарі анонімні, проте іноді історія доносить імена давніх тлумачів-коментаторів. Досліджуваний примірник Острозької Біблії Кир.4476п (далі: ОБ) побутував на Волині, потім був у власності Іоаникія Сенютовича (?-1729), який обіймав посади намісника Києво-Софійського монастиря, 1713–1715 рр. – ігумена Київского Михайлівського Золотоверхого монастиря, з 1715 р. – архімандрита Києво-Печерської лаври, від нього залишився у лаврській книгозбірні. Детально він описаний серед інших в каталозі Н.П Бондар «Видання Івана Федорова та Петра Мстиславця з фондів Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського» 2012 р. Примірник містить на форзацах нотатки богословського змісту латиною, грекою та кирилицею. Крім того, по тексту впродовж усієї книжки вміщено вставки слів, підкреслення та коментарі на полях, а біблійний текст розділений вручну на окремі версети, виконані напевне, його рукою.
Записи на берегах переважно є спробою перекладу важливих для власника книги понять з церковно-слов’янської на «просту мову» (староукраїнську в даному разі), або ж спробами витлумачити текст, що виявився для нього темним. Таким чином, дослідження цього надзвичайно цікавого примірника заторкає багато питань на стику історії та філології, що стосуються розуміння у Києві наприкінці ХVІІ – початку ХVІІІ ст. Святого Письма та розвитку староукраїнської мови. Зокрема привертають увагу коментарі до так званих «правд» у главах 21-23 Книги Вихід. Ця дiлянка називається «правди» через назву в давніх копіях (яка висходить, судячи з текстології, до початкового перекладу Книги Вихід): Вих.21.1 и сия правды положи пред нимъ . – у пізній групі Руської редакції та в ОБ на цьому місці «И сiя оправданiа и соуды положи пред ними», ОБ арк.34с.
Глави 21-23 внаслідок свого специфічно юридичного змісту ніколи не звучали на службах й не увійшли до Паримійника. Їх мова складна, оскільки йдеться про давньоболгарський в основі переклад з грецької Х ст., зроблений доволі буквалістично, але з використанням тодішніх правових формул. Часом навіть простежується віддалена спорідненість з «Руською правдою». Крім усього іншого, текст у процесі трансмісії був кілька разів звіреним (в т.ч. під час підготовки власне ОБ), тобто, він переданий у пізніших копіях. Господар книги схоже, був юридично підкованим, і його спеціально цікавили юридичнi казуси. Загалом «правди» Книги Вихiд обіймають арк.34с-36б. Звернемося до кількох прикладів цих записів на берегах, зосередившися на тих, де витлумачення церковно-слов’янського тексту писцем виявилося не цілком вірним. Нижче пунктиром позначені вирази, які коментуються у даному примірнику (у тексті вони відзначені кількома рисками чи «галочками» над відповідними словами), курсивом й заливкою – коментарі.
Зокрема, обговорюються казуси умисного убивства. Див. Вих.21.14 аще ли кто приложитъ оумисне оубити ближнего своего отаи . прибeгнетъ къ олтарю . и отъ олтаря моего възмется оумрeти. Переклад не цілком вірний, «приложити» означає ‘додати, застосувати, зробити повторно’. Однак, можливо, володар примірника знав інші біблійні переклади (див. https://biblehub.com/exodus/21-14.htm).
Привернув його увагу запис про шкоду, заподiяну вагiтнiй. Вих.21.22 аще ся биюще два моужи . и оуразита женоу непраздноу . изыдеть младенець єя . не обличенъ перш датим на ню a sama zywo zostanie vodli czy szkodzio . желeдбою да жьлeдетъ . якоже задежет моужъ жены . с подобою да отъдасть цeноу . 21.23 аще ли обличенъ смерт за тим на ню пришла боудеть . то дасть дшоу за дшоу. Коментується покарання (в оригiналi йшлося про штраф чи смертну кару), однак підкреслено рідкісне «обличенъ / необличенъ», причому в обох випадках трактовка невiрна. «Обличенъ» означає ‘плод, в якому вже вгадується лице’.
Шкода, заподiяна майну, довіреному другом. Вих.22.8(7) аще ли не обрящется тать . да прiидеть гсднъ домоу пред бга . да ся кленетъ . аще самъ его не корыстовалъ и не лоукавъствова роуки не тягал , на все положенiє дроужне . 22.9(8) По семоу словеси въ крывиноу в оучиненю зради о теляти и осляти . и овцы и о риѕe . и о всеи погибели . еяже именоуетъ своею прeнiе справа оубо да есть пред бгмъ , да прiидетъ соудъ обою . кого соуда повинит’ да тяжит нагородит . соугоубо оу ближнего. «Кривина» означає будь-яку кривду, не обов’язково зраду, а «тяжити» - ‘купити, сплатити’. Цiкаво, що вище слово було витлумачене правильно, пор. Вих.22.6(5) Аще исшедъ огнь и обрящетъ трънiе . и запалитъ гоумно . или стог . или нивоу . и тяжит заплатит . яже възгнeщъ огнь.
У будь-якому разі, йдеться про вірні здогадки власника цього примірника ОБ, чи про похибки витлумачення та перекладу, маємо надзвичайно важливі знахідки, що потребують подальшого дослідження. Співавтори: Бондар Наталія Петрівна освітила історію книги та біографічні відомості щодо власника; Вілкул Тетяна Леонідівна – текстологію біблійного тексту.