Оцінка потенційної міцності матеріальної основи різних документів під час довготривалого зберігання

ЗаявникЗатока Любов Петрівна (Україна)
ФорумМіжнародна наукова конференція «Бібліотека. Наука. Комунікація: формування національного інформаційного простору»
Захід• Семінар: Збереження бібліотечних фондів: традиції, інновації, перспективи
Назва доповідіОцінка потенційної міцності матеріальної основи різних документів під час довготривалого зберігання
Інформація про співдоповідачів
Презентаціяне завантажено
Статтяне завантажено


Тези доповіді

Серед більше шестисот видів паперу, що насьогодні виробляє світова паперова галузь, і які залежно від цільового призначення поділяються на дев’ять груп та відповідні підгрупи, працівників бібліотеки цікавлять, насамперед, особливості виготовлення та перспективи якомога довшого зберігання підгрупи паперу для друку. Адже до цієї підгрупи належать ті види паперу, які переважно і застосовані у якості матеріальної основи бібліотечних документів. Це газетний, друкарський, офсетний, для глибокого друку, ілюстраційний, обкладинковий, форзацний, картографічний види паперу. Ознаки природного старіння тобто зменшення потенційної міцності документів, для яких у якості матеріальної основи використано наведені види паперу, зовнішньо проявляються стосовно двох факторів  механічного та біологічного. Однак, основою цих процесів є суто хімічні реакції. Вважається, що одною з причин зменшення потенційної міцності паперу є поглинання шкідливих домішок з повітря, зокрема, диоксиду сірки та двоокису азоту. Накопичення в папері сульфатів та вільної сірчаної кислоти внаслідок каталітичного окислення під дією кисню повітря призводить спочатку до погіршення зовнішнього вигляду паперу, а за певних обставин – до руйнації [1]. Найбільше сульфатів накопичується по периметру аркушів, тобто в доступних для атмосферного повітря місцях. Цей висновок з літературних джерел підтверджено також і нами під час регулярних науково-прикладних обстежень фондів Бібліотеки. Наступним чинником прискореного старіння паперу вважається світло. Енергія прямого світлового випромінювання є достатньо високою для того, щоб безпосередньо впливати на структуру паперу, погіршуючи його структуру. Термічна деструкція паперу пов’язана зі зменшенням її міцності та призводить до значних змін хімічних властивостей. Величина цих змін залежить не тільки від температури, а також від терміну її впливу та складу навколишнього середовища. Слід зазначити, що підвищення температури найбільше впливає на такі показники довговічності паперу як білість та опір зламові.
Накопичений досвід зі збереження фондів, відображений у літературі та підтверджений практикою бібліотечної роботи, свідчить, що шляхи підвищення довговічності паперу залежать від багатьох як взаємозалежних, так і незалежних факторів. Серед них на аспекти збереження документів на папері найбільше впливають: довговічність застосованих матеріалів, тривалість впливу умов зберігання та навколишнього середовища, ступінь зносу в процесі використання, поводження з фондами співробітників та користувачів, біотичні та абіотичні фактори середовища та ін. Перелік цих факторів не залишається незмінним, з часом він постійно оновлюється та розширюється. Разом з тим знання цих факторів уможливлює розробку не лише загальних принципів та підходів збереження фондів, а й визначає конкретні способи для забезпечення довговічності матеріальної основи конкретних документів під час довготривалого зберігання. Можна стверджувати, що потенційна міцність документів на папері пропорційно залежить від довговічності застосованих матеріалів. Отже найперші операції щодо стабілізації матеріальної основи окремих бібліотечних документів, які безперечно впливають на їх подальше зберігання та використання, здійснюються уже на стадії виготовлення паперу. З літературних джерел відомо, що за опором проти старіння волокна можна навести у такій послідовності – бавовна, льон, коноплі, сульфітна та натронна целюлоза, целюлози з соломи, деревна маса. Щодо вибілених волокон, то за опором проти старіння їх можна розмістити в наступний ряд – бавовна, льон, сульфатна целюлоза, сульфітна целюлоза [1–2]. Беручи до уваги наведену інформацію, можна припустити, що за нормативних умов зберігання найменш проблемними щодо довговічності стосовно механічного та хімічного факторів будуть документи на ганчір’яному папері з рослинних і тваринних полімерів – льону, бавовни, шерсті, а також видання на картографічному та офсетному паперах. Найбільш проблемним є газетний папір, адже його композиція містить значну кількість деревної маси. Газетний папір є найменш довговічним папером, з часом швидко жовтіє та стає крихким. Тож актуальними є різноманітні способи стабілізації газетних матеріалів (зміцнення, нейтралізація), а для збереження інформації виготовлення та використання їх електронних версій. Відбирання та встановлення першочерговості реалізації стабілізаційних операцій стосовно як газетних матеріалів, так і інших видів документів, здійснюється за результатами детальних науково-прикладних обстежень з використанням відповідних методів. Інтенсивне використання документа читачами, невідповідність умов зберігання нормативним параметрам у книгосховищах, постійно зростаюче техногенне навантаження навколишнього середовища призводять в кінцевому результаті до необхідності проведення комплексу стабілізаційних операцій, які направлені на уповільнення старіння та упередження механічного пошкодження паперу.
Доцільно більш детально зупинитись також на стабілізації матеріальної основи документів на паперових носіях стосовно біологічного фактора. Одним із основних завдань у напрямку збереження документів на паперових носіях стосовно біологічного фактора є недопущення їхнього мікологічного пошкодження. Вирішальну роль у цьому відводиться моніторингу мікологічного стану фондів, адже саме моніторинг – це аналіз, оцінка та прогнозування змінюваності стану об’єкта, спостереження з метою запобігання виникнення критичних ситуацій, небезпечних для фондів та здоров’я працюючого персоналу. Зазвичай на будь-якому матеріалі чи об’єкті, на разі й на папері, знаходяться спори мікроскопічних грибів, оскільки вони завжди присутні в атмосферному повітрі [3]. На поверхню паперу документів спори осідають разом з пилом, що і створює потенційну небезпеку мікологічного пошкодження для бібліотечних фондів. За нормативних умов зберігання фондів – температура (18+2)°С і відносна вологість повітря (55+5)%, гриби знаходяться у неактивному стані. В рамках науково-дослідних робіт, що виконуються у відділі наукових технологій збереження фондів НБУВ, здійснені експериментальні дослідження з вивчення грибостійкості різних видів паперу, оброблених водними і спиртовими розчинами різноманітних сучасних дезінфектантів. Експериментальні дослідження проводились на модельних зразках, що відображають широкий спектр паперів, які можуть бути використані у якості матеріальної основи бібліотечних документів. Ці види паперів різні за часом виготовлення і за композиційним складом, починаючи від ганчір’яного – з натуральних бавовняних або льняних волокон ручного виготовлення XVII ст., до сучасного – безперервного машинного виробництва паперу, композиція якого може містити до 75% деревної маси. Адже якщо відносно механічної міцності документів під час довготривалого зберігання спостерігається наведений вище ряд, то стосовно біологічної довговічності матеріалів прогнозується дещо інша залежність. Найменше схильні до впливу біологічного фактора види паперу з бавовняних волокон, деревної маси, вибіленої хвойної целюлози. Вважається, що найменшою біостійкістю характеризуються форзацний, друкарський папери, а найбільшою – папір для каталогів та картотек, крейдований офсетний та картографічний папери. За однакових умов виготовлення біостійкістю паперу підвищується під час проклеювання та наповнення паперової маси [3]. Отримані результати виконаних експериментальних досліджень модельних зразків ганчір’яного, друкарського, газетного та офсетного паперів також можна використати для прогнозування довговічності матеріальної основи різних документів стосовно біологічного фактора під час довготривалого їх зберігання у Бібліотеці. Під час дослідів було виявлено, що відсутність росту мікроміцетів спостерігалась на необроблених зразках офсетного паперу (0 балів), на друкарському – міцелій і спороношення ледь помітні, але добре видно під мікроскопом (3 бали), відповідно на газетному папері неозброєним оком добре помітно розвиток грибів, яке покриває менше 25% площі зразка (4 бали). Найвищий бал (5 балів) мав ганчір’яний папір, на якому неозброєним оком добре помітно розвиток грибів, що покривають більше 25% площі зразка. Таким чином, отримані дані експериментальних досліджень та інформація з літературних джерел вкрай важливі для оцінки потенційної міцності паперу з метою вибору технологічного циклу консервації документів.


Використана література:
1. Иванов Г. А. Старение бумаги / Г. А. Иванов, Д. М. Фляте. – М. : Изд-во «Лесная промышленность», 1971. – 25 с.
2. Фляте Д. М. Свойства бумаги / Д.М. Фляте. – М. : Изд-во «Лесная промышленность», 1976. – 648 с.
3. Нюкша Ю.П. Биологическое повреждение бумаги и книг / Ю.П. Нюкша—
СПб.: РАН, 1994. – 233 с.