Колекція стародруків латинською і польською мовами в бібліотеці василіанського монастиря у Варшаві: провенієнційні студії

ЗаявникАльмес Іван Іванович (Україна)
ФорумМіжнародна наукова конференція «Бібліотека. Наука. Комунікація: формування національного інформаційного простору»
ЗахідСекція 2. Історія книжкової культури України
Назва доповідіКолекція стародруків латинською і польською мовами в бібліотеці василіанського монастиря у Варшаві: провенієнційні студії
Інформація про співдоповідачів
Презентаціяне завантажено
Статтяне завантажено


Тези доповіді

Важливу роль для вивчення історії книжкових зібрань ранньомодерного часу відіграють провенієнційні студії. Виявлення, відчитання та трактування різноманітних маргінальних записів, власницьких знаків тощо дозволяють реконструювати історію бібліотечних зібрань XVII-XVIII ст., в тому числі монастирських книгозбірень, які зазвичай не збереглись до сьогодні як цілісні книжкові зібрання. Відповідно архівна, книжкова евристика в сучасних бібліотечних зібраннях не лише України, але і Польщі, Литви тощо дозволяє більш цілісно вивчати історію втрачених монастирських книжкових зібрань ранньомодерного часу.
В рамках ІХ конкурсу Стипендії музею історії Польші (Stypendium Muzeum Historii Polski) було проведено історико-книгознавче вивчення частини колекції латино- і польськомовних стародруків бібліотеки ОО. Василіан у Варшаві. Монастир Успення Пресвятої Богородиці було засновано у 1720-х роках завдяки київському унійному митрополиту Леву (Кишці) і це був найзахідніший монастир Святопокровської провінції Чину Святого Василія Великого (далі – ЧСВВ). Закриття монастиря відбулось в 1872 р. До Варшави василіяни повернулися в 1929 р., а цілісно перебралися в 1936 р. Сьогодні у монастирі знаходиться осідок Протоігумена Чину Св. Василія Великого в Польщі, Новіціят та осередок студій. Міститься у монастирі і бібліотечне зібрання.
Загалом небагато відомо про історію монастирської бібліотеки. Станом на 1888 р. бібліотека обителі поміщалась в одній шафі. У 1947 р. до відновленого монастиря перевезли частину книг з Кристинопільського монастиря. Сьогодні у Варшавському монастирі зберігаються колекції кириличних та латиничних стародруків. Зокрема було опубліковано каталог кириличних стародруків із описами 146 друків у 211 примірниках (Katalog druków cyrylicznych XVI – XVIII wieków w zbiorach biblioteki klasztoru oo. Bazylianów w Warszawie / Opracował Roman Lepak. – Warszawa, 2013. – 234 s. (Bazyliańskie Studia Historyczne. – T. III)).
За даними молодого дослідника Олексія Содомори, у Варшавській бібліотеці зберігається 1212 некириличних стародруків. З них 595 томів латиною, 143 – німецькою, 98 – польською, 36 – французькою тощо. Ці стародруки зберігаються в шафах, поділених за алфавітним принципом (A, B, C, G, H, I, J). Кожен том має свій шифр. Найстарша книга з цієї колекції – це інкунабула з 1480 р. Найбільше видань теологічного змісту, особливо з моральної теології.
Вдалося здійснити історико-книгознавче вивчення 30 латино- і польськомовних стародруків з фондів бібліотеки Варшавського монастиря. Друків, які походять з типографій таких міст: німецьких – Аугсбург, Кельн, Мюнхен, Нюрнберг; італійських – Венеція та Рим; чеських – Літомержіце та Оломоуц; а також – Париж, Відень, Краків, Львів, Перемишль.
Перш за все привертали увагу стародруки, які походять з василіанських монастирів Святопокровської провінції XVIII ст. Зокрема, у Варшавській бібліотеці є друки, які походять з таких монастирів на Поділлі як Барський та Шаргородський, а також Варшавського, Бучацького, Добромильського, Кристинопільського, Лаврівського, Львівського. Переглядаючи колекцію de visu було виявлено власницькі записи, екслібриси, суперекслібриси, книжкові знаки, маргіналії (дарчі й купівельні записи) не лише українських монастирів східного обряду, але і кляшторів католицьких чернечих орденів. Зокрема виявлено провенієнції єзуїтських монастирів зі Львова, Кросна та Уґерске Ґрадіште (Чехія).
Одним із джерел комплектування монастирської бібліотеки у Варшаві були приватні книжкові зібрання, в тому числі ченців-василіан. Наприклад, деякі книги потрапили із зібрання настоятеля Бучацького монастиря у 1750-1760-х роках Ієроніма Нерезія (Hieronymo Nereziusz), про що свідчать рукописні екслібриси – «Ex libris P. Hieronymi / Nereziusz O.D.BM: / Rectoris […] Buczacens […]». А також інших василіанських ченців, здебільшого чернечої верхівки – Якова Козмінського, Амвросія Ридошевського, ЙосифаТарчановського, Ісидора Ямьолковського, Сосипатра Цимборського.
Потрапили до Варшавської монастирської бібліотеки і книги із інституційних бібліотек. Наприклад, з бібліотеки філософських студій провінції Спасителя ЧСВВ («Bibliotheca stud. Phil. Prov. ss. Salvatoris Ordinis basil. s-ti Josaphat»), греко-католицької семінарії у Відні («Seminar. et Convent. Vienna 1780»), бібліотеки теологічних студій Руської провінції ЧСВВ («Bibliotheca Stud. Theol. O.S.Bas.M. Congr. Ruth.») тощо.