SCOPUS ТА WEB OF SCIENCE: ПЕРСПЕКТИВИ ДЛЯ ФАХОВОЇ НАУКОВОЇ ПЕРІОДИКИ ГУМАНІТАРНОГО ПРОФІЛЮ

Тези доповіді

УДК 001.891:004.659(083.13)
Кудименко Лілія Григорівна,
ORCID 0000-0002-2322-3173,
молодший науковий співробітник,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
е-mail: kudymenko@nbuv.gov.ua

SCOPUS ТА WEB OF SCIENCE: ПЕРСПЕКТИВИ ДЛЯ ФАХОВОЇ НАУКОВОЇ ПЕРІОДИКИ ГУМАНІТАРНОГО ПРОФІЛЮ

Висвітлено основні проблеми реєстрації видань гуманітарного профілю у Scopus та Web of Science та наведено шляхи їх вирішення.

Ключові слова: бази даних, фахові періодичні видання.

Розвиток високих технологій докорінно змінив світ, автоматизувавши всі процеси життєдіяльності. В науковій сфері різноманітні інформаційні інструменти використовуються не тільки для визначення ефективності проведених досліджень, а й для оцінки якості їх оприлюднення. Ресурс повинен бути доступним та цікавим широкому колу вітчизняних і зарубіжних науковців, тобто мати певний рейтинг серед світової наукової спільноти.
На сьогодні головна роль у вирішенні цього завдання відведена міжнародним базам даних. Адже одним із важливіших показників значущості журналу чи збірника праць є його реєстрація в таких БД, а особливо – щорічна індексація: оцінка якості контенту та оформлення статей та сайту видання з визначенням імпакт-фактору за минулий рік. Також до уваги приймається і наявність цифрових ідентифікаторів публікацій – DOI (Digital Object Identifier) та авторських ідентифікаторів – ORCID, ResearcherID тощо.
А згідно до Наказу МОН України від 15.01.2018 р. № 32 «Про затвердження порядку формування Переліку наукових фахових видань України» до Переліку фахові видання зараховуються за трьома категоріями:
– А: фахові видання, включені до міжнародних наукометричних баз даних Web of Science Core Collection та/або Scopus.
– Б: має 8 пунктів вимог, серед яких:
- п.3. фахові видання та публікації повинні мати міжнародний цифровий ідентифікатор DOI, тобто зареєстровані в Crossref;
- п. 6. якісне незалежне рецензування публікацій повинно проводитися профільними вченими, які мають за останні три роки не менше однієї публікації у виданнях, включених до Web of Science та/або Scopus;
- п. 7. наявність у складі редакційної колегії не менше семи вчених, які мають науковий ступінь за однією із профільних спеціальностей та мають не менше трьох публікацій за останні п’ять років щонайменше у двох різних виданнях, включених до Web of Science та/або Scopus;
- п. 8. включення до профільних міжнародних наукометричних баз.
– В: всі наукові фахові видання, включені до Переліку на день затвердження Порядку, а також:
- видання, що були виключені з категорії «А» або категорії «Б».
Але якщо за 2 роки видання не отримує права на присвоєння категорії «А» чи «Б», то виключається з Переліку без права поновлення [2, 3].
Отже, за 2 роки виданню потрібно, враховуючи всі вимоги, піднятися до рівня міжнародних стандартів та отримати спочатку хоча б категорію «Б».
Та існує думка, особливо серед науковців технічних та природничих напрямків, що видання гуманітарного профілю мають низьку імовірність щодо включення до найпрестижніших Web of Science та Scopus, адже на їх сторінках як правило розглядаються питання регіонального значення. Експерти Scopus серед основних причин відмови називають саме цей фактор. Можливо, тому Scopus і надає змогу надіслати попередню заявку, щоб оцінити перспективи успішної реєстрації. Заявку розглядають і за певний час надсилають резюме із зазначенням недоліків. А це означає, що при фіксації цих недоліків, шанси є незалежно від профілю видання.
Останнім часом кількість публікацій гуманітарного напряму і в таких системах збільшується. У 2015 р. до основних трьох баз на платформі WoS додали четверту – Emerging Sources Citation Index (ESCI), яка індексує журнали і регіонального рівня. І, як стверджують фахівці WoS, перевага буде надаватися журналам саме гуманітарного та соціального профілів, оскільки вони мало представлені у цій БД. Розміщення у ESCI – тимчасове, але журнали включаються у Master Journal List. Протягом двох років здійснюється аналіз цитувань, і за умови високих показників видання переводять до однієї або декількох профільних баз – AHCI (Art and Humanities Citation Index) та / або Social Sciences Citation Index (SSCI). Варто зазначити, що для видань бази AHCI імпакт-фактор також не визначається, зважаючи на специфіку даної галузі, та підрахунок цитувань здійснюється.
Тож думку про обмежені можливості гуманітарних видань можна спростувати та для початку відправити запити до інших не менш авторитетних баз, які мають більш лояльні вимоги, тим самим підвищити видимість журналу.
Так, науковці Інституту інформаційних технологій Національної бібліотеки України імені Вернадського постійно проводять моніторинг таких ресурсів. [1]. Відмінним результатом є індексування трьох збірників праць: «Рукописна та книжкова спадщина України», «Українська біографістика», «Наукові праці Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського» та журналу «Бібліотечний вісник» у найпрестижніших базах, зокрема, DOAJ, Crossref, WorldCat, BASE, Index Copernicus.
А 2020 року збірник праць «Рукописна та книжкова спадщина України» зараховано до Master Journal List у Web of Science Core Collection.
Отже, фахові періодичні видання гуманітарного напряму займають гідне місце серед видань інших галузей та можуть успішно реєструватися в найавторитетніших міжнародних системах.

Список використаної літератури
1. Кудименко Л. Г. Інтеграція бібліотечних видань до світового наукового простору: основні аспекти. Бібліотека. Наука. Комунікація: 100-річчя Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського: матеріали Міжнар. наук. конф. (Київ, 6-8 лист. 2018 р.) / НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Асоц. б-к України, Рада дир. б-к та інформ. центрів – членів МААН. Київ, 2018. С. 375 – 379.
2. Про затвердження Порядку формування переліку наукових фахових видань України: Наказ МОН від 15 січня 2018 р. № 32. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0148-18. (дата звернення: 25.07.2020).
3. Самохіна Н., Кудименко Л., Мартинюк О. Бібліотечні наукові видання в системі унікальних цифрових ідентифікаторів. Наукові праці Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. 2019. Вип. 56. С. 317 – 331.

References
1. Kudymenko, L. (2018, November). Intehratsiia bibliotechnykh vydan do svitovoho naukovoho prostoru: osnovni aspekty. [Integration of library editions to the world scientific space: main aspects]. In Library. Science. Communication. Proceedings of the International Scientific Conference (pp. 375–379). Kyiv, Ukraine. [In Ukrainian].
2. Kabinet Ministriv Ukrainy (2018). Pro zatverdzhennia Poriadku formuvannia pereliku naukovykh fakhovykh vydan Ukrainy: Nakaz MON vid 15 sichnia 2018 r. Nо. 32 [On Approval of the Procedure for Forming the List of Scientific Professional Editions of Ukraine: Ministry of Education and Science of Ukraine of January 15, 2018 Nо. 32]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0148-18. [In Ukrainian].
3. Samokhina N., Kudymenko L., & Martyniuk O. (2019). Bibliotechni naukovi vydannia v systemi unikalnykh tsyfrovykh identyfikatoriv. [Library Scientific Issues in the System of Unique Digital Identifiers]. Academic Papers of Vernadsky National Library of Ukraine, 56, 317–331. [In Ukrainan].

UDC 001.891:004.659(083.13)
Liliia Kudymenko,
ORCID 0000-0002-2322-3173,
Junior Research Associate,
V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
е-mail: kudymenko@nbuv.gov.ua

SCOPUS AND WEB OF SCIENCE: PROSPECTS FOR PROFESSIONAL SCIENTIFIC PERIODICALS OF THE HUMANITARIAN PROFILE

Mandatory conditions for inclusion of scientific periodicals to the List of scientific professional publications are reviewed. The main problems of registration of humanitarian publications in Scopus and Web of Science are highlighted and ways to solve them are given.

Keywords: databases, professional periodicals.