Бібліотечно-інформаційна термінологія: сучасні тенденції
Заявник | Зоріна Наталія Євгенівна (Україна) |
---|---|
Конференція | Міжнародна наукова конференція «Бібліотека. Наука. Комунікація. Розвиток бібліотечно-інформаційного потенціалу в умовах цифровізації» (2020) |
Захід | Секція 1. Сучасні виклики та завдання бібліотек в умовах цифровізації |
Назва доповіді | Бібліотечно-інформаційна термінологія: сучасні тенденції |
Інформація про співдоповідачів | |
Презентація | не завантажено |
Стаття | Завантажити статтю |
Тези доповіді
УДК УДК 02:001.4](477)
Зоріна Наталія Євгенівна,
ORCID: orcid.org/000-0001-7627-7805
науковий співробітник,
Державна науково-педагогічна бібліотека України імені В. О. Сухомлинського,
Київ, Україна
е-mail: n.zorina@i.ua
БІБЛІОТЕЧНО-ІНФОРМАЦІЙНА ТЕРМІНОЛОГІЯ: СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ
Розглянуто деякі питання української бібліотечно-інформаційної термінології у контексті реформування бібліотечної галузі в умовах переорієнтації її на електронне середовище.
Ключові слова: бібліотечно-інформаційна термінологія, термінологічна культура, каталогізація, стандартизація.
Одним з важливих складників професійної підготовки фахівця будь-якого профілю є його мовно-комунікативна підготовка, зокрема формування термінологічної культури, що передбачає знання галузевої термінології і володіння нею на високому професійному рiвнi. З огляду на трансформації, які відбуваються сьогодні у бібліотечно-інформаційній сфері діяльності, питання термінологічної компетентності є актуальним для фахівців галузі. Cтрімкий розвиток і активне впровадження інформаційних технологій і засобів у процеси бібліотечної роботи спричиняє істотні зміни й поповнення у термінології бібліотечно-інформаційної сфери. Усе це вимагає від фахівців бібліотечної галузі постійного професійного розвитку, удосконалення й самовдосконалення, зокрема й формування їх термінологічної культури.
Питання сучасної термінології, розвитку понятійного апарату бібліотекознавства та бібліографознавства належать до пріоритетних у наукових дослідженнях ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського. У ході виконання наукового дослідження „Інформаційні ресурси освітянських бібліотек у розвитку педагогіки, психології та освіти” (2020-2022; наук. кер. – Л. О. Пономаренко, канд. наук. із соц. комунікацій) актуалізовано проблему створення довідкового видання „Каталогізування документів: короткий термінологічний словник”. У процесі роботи над цим словником виникла низка питань, пов’язаних якраз із тими змінами, які відбуваються у бібліотечно-інформаційній сфері, і, відповідно, у термінології, зокрема, термінології каталогізації. Термінологія будь-якої галузі науки має відповідати сучасному рівню її розвитку, тож цілком зрозуміло, що реформування бібліотечно-інформаційної галузі призводить до перегляду деяких вже сформованих термінів і формування нових термінів і терміносистем. Змістове наповнення кожного терміна впливає на зміст процесів, дій, засобів, методів тощо, які описані за допомогою цих термінів, тож зрозуміло, що точне й чітке визначення термінів є важливим чинником їх правильного розуміння і застосуванння.
Каталогізація є одним з найбільш важливих і розвинутих напрямів бібліотечно-бібліографічної діяльності. Термінологія сучасної каталогізації поєднує у собі практичний досвід багатьох поколінь каталогізаторів і термінологію суміжних галузей знань. Технологічна революція у бібліотечній сфері, спричинена впровадженням інформаційно-комунікаційних технологій, торкнулася насамперед процесів каталогізування. Починаючи з другої половини XX ст. термінологія наукового опрацювання документів, передусім каталогізації й систематизації, зазнала відчутних змін, істотно оновилася й збагатилася значною кількістю нових термінів, пов’язаних із застосуванням комп’ютерних технологій, сучасних методів каталогізування [1].
Робота з упорядкування терміновживання є одним з головних завдань стандартизації у бібліотечно-інформаційній галузі. Інтеграція інформаційних ресурсів вітчизняних наукових бібліотек до світового інформаційного простору, зокрема співпраця у сфері електронної каталогізації, потребує нормативного регулювання бібліотечно-інформаційної сфери відповідно до міжнародних стандартів, розроблення, узгодження та впровадження уніфікованої наукової термінології.
Після отримання Україною незалежності у напрямі стандартизації в бібліотечно-інформаційній сфері відбулися суттєві зрушення й зміни, проте й досі є певна кількість невирішених питань, серед яких і проблема узгодженості з міжнародними стандартами. Було прийнято низку стандартів Міжнародної організації зі стандартизації (ISO). Разом з тим, найвідомішим нині міжнародним стандартом є „Опис та доступ до ресурсу” (Resource Description and Access - RDA), призначений для електронного середовища, розроблений у співпраці основних англо-американських каталогізаційних спільнот. В основу RDA покладено низку документів (FRBR, FRAD та FRSAD), розроблених робочими групами ІФЛА. RDA упроваджено у багатьох бібліотеках Європи та світу, національних, університетських та ін. [2]. Щодо термінології, RDA містить термінологію FRBR, яка має свої особливості, є новою й доволі складною, і викликає неоднозначне ставлення і дискусії у зарубіжних фахівців. Адаптування фахівців до нової й дещо незвичної термінології потребує зміни мислення, розуміння змістового наповнення кожного терміна.
Отже, гармонізація і впровадження в Україні міжнародних стандартів, зокрема узгодження української бібліотечної термінології з міжнародними стандартами є важливим чинником на шляху входження України до єдиного європейського і світового інформаційного простору. Під впливом інформатизації бібліотечно-інформаційної галузі і переорієнтації її на електронне середовище, відбуваються істотні зміни у теорії та методиці каталогізації, що, у свою чергу призводить до постійного поповнення і збагачення бібліотечної термінології новими термінами.
Список використаної літератури
1. Добко Т. До питання розвитку термінології бібліотечно-інформаційної сфери. Вісник Книжкової палати. 2011. № 8. С. 1-4.
2. Стрішенець Н. Стандартизація в діяльності сучасних бібліотек. Наукові праці Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Київ, 2017. Вип. 48. С. 92-99.
References
1. Dobko T. (2011). Do pytannia rozvytku terminolohii bibliotechno-informatsiinoi sfery [On the development of terminology of the library and information sphere]. Visnyk Knyzhkovoi palaty, 8, pp. 1-4.
2. Strishenets N. (2017). Standartyzaciya v diyalnosti suchasnykh bibliotek [Standardization in the Activities of Modern Libraries]. Naukovi praci Nacionalnoyi biblioteky Ukrayiny imeni V. I. Vernadskogo, 48, pp. 92-99.
UDK 02:001.4](477)
Zorina Nataliya Yevhenivna,
ORCID: orcid.org/000-0001-7627-7805
Research Fellow,
V. O. Sukhomlynskyi State Scientific and Pedagogical Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
е-mail: n.zorina@i.ua
ON THE QUESTION OF TERMINOLOGY IN THE FIELD OF CATALOGING
Some issues of Ukrainian library terminology in the context of reforming the library industry in terms of its reorientation to the electronic environment are considered.
Key words: library and information terminology, terminological culture, cataloging, standardization.
Ми в соціальних мережах