Каталоги видань, надрукованих латинським шрифтом: сучасний стан і перспективи

ЗаявникШекера Павло Іванович (Україна)
ФорумМіжнародна наукова конференція «Бібліотека. Наука. Комунікація: формування національного інформаційного простору»
ЗахідСекція 4. Інтеграція національних наукових ресурсів та інтелектуальний доступ до інформації
Назва доповідіКаталоги видань, надрукованих латинським шрифтом: сучасний стан і перспективи
Інформація про співдоповідачів
Презентаціяне завантажено
Статтяне завантажено


Тези доповіді

Стрімкий потік інформаційного прогресу вимагає від пошукувачів все нових і нових засобів пошуку та застосування. До пошукових елементів можна віднести і бібліотеку, яка слугує водночас інформаційним центром. Осучаснена книгозбірня це не лише фонд у певній кількості книг, але й місце, звідки користувач може взяти водночас значну кількість інформаційних джерел.
Як відомо, пошук цих інформаційних джерел ведеться за допомогою каталогу та довідкового апарату, де сконцентровано й акумульовано стислий зміст ресурсів. Осучаснений читач все рідше звертається до карткових каталогів, відвідує бібліотеки, користується читальними залами. Але, на відміну від таких заперечень, увага до документного бібліотечного ресурсу не спадає.
Ми можемо стверджувати, що читач вимогливий та прискіпливий. Підтвердженням цьому є показники відвідування бібліотечних інтернет-ресурсів. І, підсумовуючи сказане, є достатньо основ стверджувати, що конкурентна боротьба за знання, інформацію, швидкість та доступність ставить перед бібліотеками неабиякі завдання. До категорії бібліотек, які мають достатній документний ресурс, слід віднести крупні національні бібліотеки, адже у порівняльному аспекті їх ретроспективний базис важко з чим порівняти. Однією з таких можна вважати Національну бібліотеку України імені В. І. Вернадського (НБУВ).
Фонд, що вміщує в собі понад 15 мільйонів, є доступним кожному користувачеві. Доступ цей здійснюється за допомогою деяких важелів й очікуваний результат залежить також від швидкості, достовірності, змісту.
Першим і основним кроком до використання інформаційного потенціалу будь-якої бібліотеки є і залишаються каталоги, яких в НБУВ є багато різних видів (службові, читацькі та спеціальні (окремих залів, кабінетів, відділів).
Так звана читацька зона передбачає доступ читачеві до каталогів різних напрямів, як тематичних (систематичний), так і алфавітних в залежності від сфери пошуку. Щодо алфавітної частини слід зупинитись на каталозі видань, друкованих латинськими літерами. Спробуємо розібратись чому саме цей каталог є не менш перспективний.
Каталог іноземних видань складає групу Генеральних каталогів НБУВ і на відміну від Генерального каталогу кириличним шрифтом є водночас читацьким та службовим. Його поява тісно пов’язана з зародженням та становленням бібліотеки, адже формування фонду йшло паралельно різними мовами. Структура на наповнення залишається незмінна. А саме, книги, брошури, дисертації, автореферати, підручники, електронні носії, мікрофіші тощо, починаючи з 19-го століття до сьогодення, в мові яких використовується латинська графіка та описана за перекладом (при описі кирилицею відповідно це джерело отримає місце в каталозі кириличної графіки). Цікаво зазначити, що цей каталог немає копії у вигляді імідж-каталогу, який мають каталоги кириличної графіки.
Перегляд всіх процесів, що не дають змоги здійснити сучасний інформаційний пошук наштовхує на думку про зміни в підходах, про використання сучасних методів машиночитаної каталогізації, тощо. Процес бібліографічного опису в електронному вигляді в НБУВ розпочинає свою історію з 1996-го року. Практично водночас це було здійснено і з надходженнями латинської графіки. Паралельно йшла і ведеться робота з включення карток в каталог, його редагування. Сказати що це раціональне використання матеріальних затрат некоректно. Наразі прийнято рішення щодо консервації традиційних каталогів, переймаючи досвід провідних бібліотек, які вже давно провели такі роботи.
Наразі мова не йде про економічний ефект. Справа в іншому. Як передати читачеві цей безцінний і унікальний бібліотечний ресурс в онлайновому режимі. Як в короткі строки відкрити ті бази знань, що є недоступними для світової спільноти. В цю тезу включено і мовний аспект, адже світ читає окрім своєї рідної мови, мовами міжнародного спілкування, тому і не зменшується інтерес до книгозбірні, а проведення роботи з рекаталогізації в електронному вигляді, лише підвищить імідж бібліотеки.
Один із шляхів доступу до світової, а в майбутньому, до міжнародної корпоративної каталогізації є ретроспекція в широкому розумінні цього слова. Чому в широкому, адже досвід багатьох бібліотек зарубіжних та вітчизняних показав, що єдиного методу переведення каталожних даних в електронну форму не існує. Проте існують досить вдалі шляхи, кроки, способи подолання і прискорення цього питання. Досить зупинитись на двох з них, а саме: сканування існуючого масиву каталожних карток, зберігаючи автентичність записів та зовнішній вигляд (до речі, це сприятливо і доцільно робити при консервації карткового каталогу) і метод рекаталогізації, під час якого вноситься запис з каталожної картки у відповідні поля, доповнюється за можливістю, вносяться корективи та редагується, як за допомогою сучасних ДСТУ (ГОСТів), яких вже за час існування каталогів та опрацювання надходжень було декілька, так проводиться звірка de vizu. Це дасть змогу звірити фонд на наявність відповідного джерела, «осучаснити» каталог та відкрити доступ користувачам всього світу.
Одним з не малозначимих питань при передачі та збереженні інформації є транслітерація, основним принципом якої є передача однієї писемності літерами іншої. Наскільки це є практичним – засвідчує масив надходжень до Бібліотеки документів різними мовами світу. Частина мов Близького та Далекого Сходу описуються за перекладами, частка припадає на грецькі оригінали, де доводиться застосовувати транслітерацію для передачі латинськими літерами букв грецького алфавіту. Значення транслітерації набуває при бібліографічному описі вітчизняних авторів. Написання прізвищ та імен мусить бути зведена до єдиного цілого згідно Постанови Кабміну України від 2010 року №55 «Про впорядкування транслітерації українського алфавіту латиницею». Машиночитана каталогізація має значно більші можливості викладу назви чи автора в аспекті мовного написання, хоча для пошукового аспекту авторитетний запис, має також бути доповнений і транслітеровано формою імені. Це забезпечить уніфіковану точку доступу для пошуку робіт певного автора.
В бібліотеці Вернадського з 2010-го року впроваджена система «ІРБІС». Масив, який був опрацьований до цього часу за допомогою програми «Allegro», конвертований і влитий в загальний масив електронного каталогу НБУВ. Щодо процесу конвертування слід зазначити, що очікувані результати не завжди були виправдані. Тому і підхід до досконалості та витонченості ЕК залишається відкритим. Постійне редагування записів, точок доступу, звірка з фондом тощо робить функціональне наповнення машиночитаного каталогу ще кращим.
НБУВ – наукова установа, неможливо обминути надбання, зроблені вченими України. Недарма, нині започаткований проект «Наука України: доступ до знань», який освітить багато лакун та надасть доступ до надбання вітчизняної науки на світовому рівні. Який це має зв’язок з іноземним каталогом? Певно що прямий, адже праці багатьох відомих людей України, які знаходяться у фондах НБУВ, так і не мають доступу до широкого користувача, до вченого, який володіє лише іноземною. Пройшовши довгий і такий потрібний шлях перетворення в іншу форму доступу та викладу інформації наукова бібліотека зможе представити свій ресурс на міжнародному рівні.