Бібліотечний аналіз соціально-комунікативних аспектів функціонування української економіки в умовах міжнародних криз

Тези доповіді

УДК 027.021:025.5:355.451:33
Кулицький Сергій Петрович,
https://orcid.org/0000-0001-5388-1807
кандидат економічних наук, доцент, старший науковий співробітник, Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Київ, Україна
е-mail: kulitskysp@ukr.net
БІБЛІОТЕЧНИЙ АНАЛІЗ СОЦІАЛЬНО-КОМУНІКАТИВНИХ АСПЕКТІВ ФУНКЦІОНУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЕКОНОМІКИ В УМОВАХ МІЖНАРОДНИХ КРИЗ
Наведено соціально-психологічну специфіку економічних криз. Представлено можливості наукових бібліотек для аналізу соціально-комунікативних аспектів цих криз.
Ключові слова: економіка, економічна криза, наукова бібліотека, ринок, соціально-комунікативні аспекти.
Світовий досвід свідчить, що на перебіг економічних криз, включаючи міжнародні, доволі сильно впливають соціально-комунікативні чинники. Великі наукові бібліотеки мають значний потенціал для аналізу цих проблем. Такими кризами ознаменувався і 2020 р.: кризою світової економіки під впливом пандемії коронавірусу COVID-19 і глобальною нафтовою кризою. У механізмах суспільного сприйняття цих криз існують суттєві відмінності. По-перше, вони пов’язані зі ступенем новизни ситуації, у якій опинилось суспільство в результаті розгортання зазначених криз. По-друге, є суттєві відмінності у соціально-психологічних оцінках загроз обумовлених цими кризами. З коронавірусними інфекціями світ вже стикався у 2002 – 2003 рр. і у 2012 р. Але складність лікування і масштаби нинішньої коронавірусної інфекції більші за попередні аналоги. Нафтові кризи, аналогічні нинішній, з початку 70-х років минулого століття повторювались неодноразово. Тому в світі накопичено доволі значний досвід їх подолання.
Відмінності у ступені новизни цих подій вплинули на перебіг соціально-психологічних оцінок їх загроз з боку фахівців, політиків і пересічних громадян. Суттєві відмінності у сприйнятті криз, пов’язані з психологічними настановами загалу. Спочатку пандемія COVID-19 сприймалась як загроза здоров’ю та життю людей. Нафтова криза могла впливати лише на доходи і статки людей. Пандемія COVID-19 зачіпала значно важливіші настанови життєдіяльності суспільства, ніж події, обумовлені нафтовою кризою.
Значний вплив на формування й зміни соціально-психологічних оцінок наслідків пандемії коронавірусу COVID-19 і нафтової кризи у світі мала діяльність ЗМІ. Конкуренція між ЗМІ за сенсації іноді стимулює їх до подачі змістовно незбалансованої чи некоректної інформації щодо перебігу пандемії COVID-19. Можливості ЗМІ продукувати «сенсаційні» матеріали про кризу на нафтовому ринку були менші через меншу соціальну чутливість цього явища.
Для пояснення механізму вплив соціально-комунікативного чинника на поведінку суб’єктів економіки доцільно використати теорію рефлективності, сформульовану Дж. Соросом. Основні її положення наступні. Люди діють на підставі своїх уявлень про ситуацію. Ці уявлення можуть відрізнятись від реальності та спричиняти неоптимальну їх реакцію. Помилковість сприйняття та дій можуть посилюватися, а їх результат – накопичуватися. Уявлення суб’єктів про реальний стан речей, що не відповідають дійсності, можуть існувати доволі довго. Настає момент, коли помилковість поглядів соціальних процесів стають очевидними. Відбувається зміна поглядів і поведінки суб’єктів та ряду параметрів суспільного процесу [1].
Ця теорія пояснює поведінку суб’єктів економіки за умов пандемії COVID-19. Причому виключний вплив на функціонування української економіки мають уявлення представників органів державного управління. Тому для поліпшення якості аналітичної продукції з міжнародно-економічної проблематики дуже важливий доступ відповідних підрозділів бібліотек через Інтернет до першоджерел міжнародної статистичної інформації.
Через свою новизну коронакриза мала характер рефлективного процесу з радикальною зміною уявлень суб’єктів економіки про неї. Криза ж нафтового ринку має підпорядкований характер по відношенню до коронакризи і є більш передбачуваною. Для подальшої адаптації української економіки до умов пандемії COVID-19 органи державної влади однаково значну увагу мають приділяти соціальним комунікаціям з бізнесом і населенням. А для адаптації економіки до умов нафтової кризи акцент слід робити на комунікації уряду з бізнесом. Відповідно мають будуватись і стратегічні комунікації органів державної влади. для подальшої адаптації української економіки до нових умов.

Список використаної літератури
1. Сорос Дж. Алхимия финансов. Рынок: как читать его мысли. Москва, 1996. 416 с.
References
1. Soros G. (1996). Alhimija finansov. Rynok: kak chitat' ego mysli [The Alchemy of Finance: Reading the Mind of the Market]. Moscow. [In Russian].
UDC 027.021:025.5:355.451:33
Sergii Kulytskyi, Senior Researcher, Ph.D. in Economics, Associate Professor,
V. I. Vernadsky National Library of Ukraine
https://orcid.org/0000-0001-5388-1807
V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
е-mail: kulitskysp@ukr.net
LIBRARY ANALYSIS OF SOCIAL-COMMUNICATIVE ASPECTS OF THE FUNCTIONING OF THE UKRAINIAN ECONOMY IN THE CONDITIONS OF INTERNATIONAL CRISES
The socio-psychological specifics of economic crises are considered. The possibilities of scientific libraries for the analysis of social-communicative aspects of these crises are demonstrated.
Keywords: economy, economic crisis, market, scientific library, social-communicative aspects.