Життєвий цикл метаданих цифрового проекту наукової бібліотеки

ЗаявникЛобузін Іван Володимирович (Україна)
ФорумМіжнародна наукова конференція «Бібліотека. Наука. Комунікація: формування національного інформаційного простору»
ЗахідСекція 4. Інтеграція національних наукових ресурсів та інтелектуальний доступ до інформації
Назва доповідіЖиттєвий цикл метаданих цифрового проекту наукової бібліотеки
Інформація про співдоповідачів
Презентаціяне завантажено
Статтяне завантажено


Тези доповіді

Метадані є необхідним елементом організації структурованих цифрових колекцій, з метою підтримки зручного пошуку, тривалого збереження, і взаємодії в інтернет-масштабі.
Загалом, для всіх інформаційних цифрових об'єктів, незалежно від фізичної або інтелектуальної форми, прийнято визначати три основних атрибути: зміст, контекст і структура. Саме ці атрибути необхідно відобразити через метадані:
• зміст відповідає за змістове наповнення інформаційного об’єкта, його інформаційні властивості.
• контекст вказує на ті аспекти, хто, що, чому, де і яким чином пов'язаний зі створенням об'єкта та зовнішніми чинниками по відношенню до інформаційного об'єкта.
• структура містить формальний набір атрибутів взаємозв’язків між елементами всередині інформаційного об'єкта або різних інформаційних об’єктів.
Від якості системи метаданих, її продуманості та відповідності міжнародним стандартам залежить успіх та інтероперабельність цифрового проекту наукової бібліотеки. Як показує міжнародний досвід процес вивчення, відбору та розвитку системи метаданих цифрового фонду є складним і відповідальним, і відповідно поділяється на декілька етапів: 1) вивчення основних потреб в метаданих; 2) розгляд та аналіз вже існуючих стандартів і проектів; 3) підготовка специфікації метаданих та розробка системи метаданих; 4) підготовка нормативно-методичної документації; 5) навчання співробітників та утримання служби метаданих.

Відповідно до цих рекомендації провідних бібліотек у Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського (НБУВ) було здійснено низку досліджень та розробок у напрямі забезпечення цифрового проекту якісною та розвинутою системою метаданих. сформований в НБУВ цифровий ресурс має свої специфічні особливості: полідокументність (рукописні та архівні документи, стародруки та більш сучасні книги, ноти, образотворчі матеріали, карти, періодичні видання і газети тошо), полілінгвістичність (різними мовами, у тому числі, давніми), політематичність (широкий тематичний та інформаційних спектр ресурсів різних галузей знання), поліформатність (різні розміри документів, шрифтів, зображень та широка варіабельність їх якості та чіткості). Крім того цифровий фонд НБУВ вирішує два різних завдання: створення страхового фонду цифрових копій документів та формування загальнодоступної цифрової бібліотеки історико-культурної спадщини.
Виходячи із цих принципових особливостей та завдань для опису та атрибуції цифрових об’єктів в НБУВ була розроблена оригінальна система метаданих, яка ґрунтується на загальноприйнятих міжнародних стандартах (адміністративних, технічних, збереження та описових). Запропонована система метаданих вирішує як технологічний супровід всіх технологічних ланок формування цифрового фонду, так і забезпечує доступ до цифрових ресурсів на порталі НБУВ та інтеграцію метаданих до міжнародних цифрових проектів.
Адміністративні метадані забезпечують управління цифровою колекцією: права відтворення і доступу, місцезнаходження документа та його копії, приналежність до колекції, критерії відбору для оцифровки, призначення копії (довгострокове збереження або користувацький доступ) тощо.
Технічні метадані характеризують апаратні засоби і програмне забезпечення, формати даних, характеристики зображень, ключі шифрування, паролі.
Метадані збереження документують фізичний стан ресурсів, вжиті заходи для збереження фізичних і цифрових версій ресурсів, інформацію про носії та дату збереження цифрових ресурсів.
Описові метадані відповідають за змістові характеристики ресурсу та контекст його створення, вони включають каталожні записи, спеціалізовані тематичні інструменти та індекси, гіперпосилання та відносини між ресурсами, анотації та зміст.
В НБУВ процес оцифрування документів супроводжується формуванням відповідних метаданих цифрового ресурсу у службовій базі даних «SCAN». Записи бази даних дають змогу слідкувати за всіма етапами поповнення електронного фонду: від виготовлення зображень до запису на диск UDO, створення і публікації електронної версії видання. Основними структурними елементами запису є: замовлення (стан виконання, дати (початок – кінець), № диска UDO, підрозділ НБУВ або установа / організація; замовник, примітка, тип замовлення, текст замовлення, підстава виконання, призначення копії, найменування проекту або колекції, вид документу, обсяг сторінок); опис (стислий бібліографічний опис документа з необхідними ідентифікаторами: місце зберігання, фонд / колекція, шифр, інвентарний номер, посилання до електронної версії видання); виконання замовлення (обладнання, проведені роботи, дата виконання, виконавець); обсяг робіт (назва папки / файлу, кількість файлів, обсяг у байтах, формат файлів, роздільна здатність, колір, глибина кольору). Для розробки структури записів бази даних «SCAN» було використано рекомендації стандарту із збереження цифрових даних PREMIS (Preservation Metadata: Implementation Strategies), який включає всю необхідну інформацію щодо збереження цифрового об’єкта: формат, структуру і використання цифрового ресурсу, історію всіх операцій, проведених над об'єктом збереження, в тому числі будь-які зміни, автентичність, технічну історію, історію зберігання, відповідальність, права, пов'язані зі збереженням тощо. Для довготривалого збереження цифрових об'єктів необхідно, щоб метадані зберігалися окремо від об'єктів, в системі, незалежної від тієї, яка була використана під час їх створення. Описова частина метаданих включає опис як бібліотечних документів, так і документів архівних фондів. У структурі опису документів, там де це доцільно, врахований зв’язок між бібліографічним та архівним описом на рівні основних елементів: автор, назва (заголовок), місце видання (написання), дата публікації (створення), країна (локалізація), мова документу, розмір, формат, розділ знань, предметна рубрика тощо. Організація такого зв’язку забезпечує єдиний пошуковий апарат на рівні основних точок доступу для інформаційних ресурсів цифрового фонду. Записи бази даних надають також можливість отримувати різнопланову звітну документацію: облік робіт (за обладнанням, проектами, замовниками, типом ресурсів), акти передавання цифрових копій замовникам, списки оцифрованих документів, описи одиниць зберігання страхового фонду, індивідуальні звіти з оцифрування та опрацювання цифрових копій.
Після завершення технологічного циклу створення та збереження цифрової копії документа наступає етап публікації її для вільного доступу у цифровій бібліотеці історико-культурної спадщини. Кожна цифрова бібліотека, зорієнтована на свою аудиторію користувачів. Для наукової бібліотеки основна потреба в метаданих має бути спрямована, в першу чергу, на задоволення потреб наукового пошуку інформації. Тому проект наукової бібліотеки не може обмежуватись лише спрощеною схемою метаданих на рівні основних атрибутів (наприклад, п’ятнадцять основних елементів схеми метаданих Dublin Core). Цифрові об’єкти наукової бібліотеки мають бути забезпечені в першу чергу розширеним спектром елементів опису змісту та контексту створення інформаційних об’єктів, що є критично важливою інформацією для наукових дослідників.
Тому на етапі публікації цифрового ресурсу найбільшої уваги потребують описові метадані, які у більшості випадків є єдиними точками доступу до контенту, за умов того, що більшість цифрових копій не мають розпізнаного текстового шару і зберігаються у форматі зображень. Серед головних елементів, які визначають рівень та якість описових метаданих слід виділити такі: розробка типології цифрових колекцій, тематичне упорядкування ресурсів, забезпечення пошуку через авторитетні файли (імен осіб та назв колективів), хронологічні та географічні характеристики документів, мова тексту, введення анотацій, історичних довідок та змісту документів.
Для успішного представлення проекту користувачам, необхідно також налагодити тісну взаємодію між різними спеціалістами бібліотеки: дизайнерами і розробниками інформаційної системи, спеціалістами з метаданих, експертами-документознавцями. Як свідчить досвід цифрового проекту НБУВ, популярність цифрових ресурсів напряму залежить від якості описових метаданих, їх реалізації в інтерфейсі користувача, реклами і популяризації нових надходжень до цифрової бібліотеки.