Редагування інформаційного масиву РБД «Україніка наукова» з урахуванням нового правопису

Тези доповіді

УДК 808.2:81'35:[004.65:014.3]:070(477)
Ейсмонт Юлія Володимирівна,
молодший науковий співробітник,
ORCID 0000-0002-3203-8471,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна

РЕДАГУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОГО МАСИВУ РБД «УКРАЇНІКА НАУКОВА» З УРАХУВАННЯМ НОВОГО ПРАВОПИСУ

Розкрито значення реферативної бази даних (РБД) «Україніка наукова» у вітчизняному та світовому інформаційному просторі. Наголошено на редагуванні електронних реферативних ресурсів НБУВ з урахуванням нових правил чинного правопису. Увагу приділено найбільш дискусійним змінам в новій редакції «Українського правопису».

Ключові слова: чинний правопис, іншомовні компоненти, фемінітиви, запозичення, реферативний текст, РБД «Україніка наукова».

Мета дослідження – вивчення і всебічний аналіз змін нової редакції чинного «Українського правопису». Основним завданням є шляхи удосконалення редагування інформаційного масиву Реферативної бази даних «Україніка наукова» (далі – РБД «Україніка наукова»), яка є національним електронним реферативним ресурсом НБУВ і на сьогодні не має аналогів в Україні.
РБД «Україніка наукова» відіграє велику роль у активному пропагуванні наукових досягнень українських учених, наданні оперативної інформації про наукові дослідження та розробки, допомагає орієнтуватися у масивах наукової літератури при пошуку необхідної оперативної та ретроспективної інформації. Що ж до тематичного розподілу, то найбільша кількість публікацій, відображених в РБД «Україніка наукова», стосується соціальних і гуманітарних наук, друге місце посідають реферати публікацій з технічних і сільськогосподарських, третє – природничих, четверте – медичних наук [1]. Головним завданням створення, поповнення та функціонування «Україніки наукової» є досягнення повного відображення друкованих наукових праць вітчизняних вчених з усіх галузей наук.
Наукове редагування інформаційного масиву РБД «Україніка наукова» вимагає дотримання вітчизняних і міжнародних стандартів до подачі інформації. Неприпустимим є ігнорування таких головних етичних принципів редактора, як прискіплива і ретельна перевірка за першоджерелами правильності написання наведених цифрових даних, науково-технічних термінів, одиниць виміру, використання імен і дат, оформлення довідкового апарату видання, відповідність наведених символів позначенням, установленим стандартам, або прийнятим у науковій та нормативній літературі. При редагуванні потрібно послуговуватися лише академічними словниками останніх років видання і дотримуватися правил чинного правопису. Ухвалення нової редакції останнього у 2019 р. викликало численні дискусії як у колі мовознавців, так і серед тих, кому небайдужий розвиток української мови в цілому. Зокрема, відомий вітчизняний мовознавець, директор Інституту української мови НАН України П. Гриценко, який входив до складу Української національної комісії з питань правопису, зауважив, що головною засадою видозмін українського правопису є повернення до українськоцентризму української мови, відкидання роками впроваджуваних форм, правил, які не є за суттю українськомовними, а були накинені українському суспільству задля наближення до мови російської, розмивання індивідуальних рис української мови [2]. Вітчизняний мовознавець, доктор філологічних наук О. Пономарів, також підтримує окремі позитивні зміни нового правопису, оскільки, за його словами, ці зміни, хоч і частково, але повертають нашому правописові його національне обличчя. Серед позитивних змін учений відзначив наступні: написання разом слова «пів», цим установлено єдине правило написання замість використовуваних досі трьох: півгодини, пів-Києва, пів-яблука; нарешті усунено усталену помилку: пишемо ін’єкція, об’єкт, суб’єкт, траєкторія, тож і однокореневе проєкт запропоновано писати саме так, а не проект [3].
Принагідно зауважимо, що новий правопис має дуже велику кількість винятків. На жаль, таке явище лише заплутує тих, хто пише за правилами. Найбільше дискусій викликали зміни у написанні зазначених вище складних слів. Так, за традицією пишемо слова контр-адмірал, де-юре, де-факто, статус-кво, карт-бланш тощо. Крім того, в Головному Законі – Конституції України – передбачена посада віце-прем’єр-міністр. Оскільки змінювати Основний Закон має повноваження лише Верховна Рада, то у написанні виникне різнобій.
Варто також відзначити, що окремі питомо українські аспекти у новому правописі не відображені. Так, іншомовні іменники на -о, зокрема, метро, бюро, радіо залишилися невідмінюваними.
Основні зміни у новій редакції українського правопису торкнулися і фемінітивів. Нині їх узаконено. Утворення жіночих форм іменників, які раніше існували в чоловічому роді, тепер стало правилом.
Слушно зауважити, що багато новацій чинного правопису викликали низку критичних зауважень. Насамперед, навіть українським мовознавцям важко зрозуміти навіщо запроваджено таку велику кількість варіативних випадків написання слів, які лише заплутують, а не вносять ясність. У першу чергу, мова йде про написання таких слів, як кров, осінь, ім’я тощо, які можна писати крові [крови], осені [осени], імені [імени] тощо.
Мовознавці сподіваються, що більшість новацій, запровадження яких не має наукового обґрунтування, у майбутньому будуть переглянуті та скасовані.
Висновки. Вивчення і аналіз змін нової редакції чинного «Українського правопису» дозволили удосконалити редагування інформаційного масиву РБД «Україніка наукова». Професійне заповнення вітчизняного інформаційного простору якісними реферативними текстами позитивно вплине на оперативність їх пошуку читачами і підвищить наукову цінність електронних реферативних ресурсів НБУВ в цілому.
Постійне підвищення кваліфікації; участь у тематичних засіданнях круглих столів з питань наукового редагування та коректури; вивчення та дослідження усталеної і новітньої наукової термінології; дотримання при редагуванні інформаційного масиву РБД «Україніка наукова» правил нового правопису забезпечує виконання робочих завдань на належному професійному рівні.

Список використаної літератури
1. Зайченко Н. Я., Ейсмонт Ю. В., Сандул О. Г. Український реферативний журнал «Джерело»: 20 років служіння науці. Бібл. вісн. 2015. № 5. С. 34 – 37.
2. Мікрореволюція у мові. Павло Гриценко: Український правопис має бути таким, щоб ним міг користуватимя не тільки професор-мовознавець [Електронний ресурс] Інтернет-ресурс газети «Галичина». URL: https://galychyna.if.ua/analytic/mikrorevolyutsiya-u-movi/ (дата звернення: 23.04.2020).
3. Пономарів О. Д. Український правопис: зміни майже без змін. Теле- та радіожурналістика. 2019. Вип. 18. С. 323 – 324.
4. Український правопис. Київ : Наук. думка, 2019. 392 с.

References
1. Zaichenko, N. Ya., Eysmont, Yu. V. & Sandul, O. H. (2015). Ukrainskyi referatyvnyi zhurnal «Dzherelo»: 20 rokiv sluzhinnia nautsi [Ukrainian abstract journal "Dzherelo": 20 years of devotion to science]. Library Herald, 5, 34 – 37. [In Ukrainian].
2. Mikrorevoliutsiia u movi. Pavlo Hrytsenko: Ukrainskyi pravopys maie buty takym, shchob nym mih korystuvatymia ne tilky professor-movoznavets [Microrevolution in language]. [Electronic resource] Internet-resource of magazine «Halychyna». Retrived from https://galychyna.if.ua/analytic/mikrorevolyutsiya-u-movi/ [In Ukrainian].
3. Ponomariv, O. D. (2019). Ukrainskyi pravopys: zminy maizhe bez zmin [Ukrainian spelling: changes almost unchanged]. TV and radio journalism, 18, 323 – 324. [In Ukrainian].
4. (2019) Ukrainskyi pravopys [Ukrainian spelling]. Kyiv, Ukraine: Naukova dumka. [In Ukrainian].

UDC 808.2:81'35:[004.65:014.3]:070(477)
Yuliya Eysmont,
Junior Researcher,
ORCID 0000-0002-3203-8471,
V. I.Vernadskyi National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine

EDITING THE INFORMATION ARRAY OF DB «UKRAINIKA SCIENTIFIC» TAKING INTO ACCOUNT THE NEW CURRENT SPELLING

The significance of the abstract database «Ukrainika scientific» in the domestic and world information area is revealed. Emphasis is placed on editing the electronic abstract resources of the Vernadsky National library of Ukraine, taking into account the new rules of current spelling. Attention is paid to the most controversial changes in the new version of the «Ukrainian spelling».

Keywords: new current spelling, foreign language components, femininities, borrowing, abstract text, DB «Ukrainika scientific».