"ЦЕРКОВНИЙ УСТАВ XVII ст. із КРЕХІВСЬКОЇ ОБИТЕЛІ"

ЗаявникВолощенко Станіслав Анатолійович (Україна)
ФорумМіжнародна наукова конференція «Бібліотека. Наука. Комунікація: формування національного інформаційного простору»
ЗахідСекція 2. Історія книжкової культури України
Назва доповіді"ЦЕРКОВНИЙ УСТАВ XVII ст. із КРЕХІВСЬКОЇ ОБИТЕЛІ"
Інформація про співдоповідачів
Презентаціяне завантажено
Статтяне завантажено


Тези доповіді

Волощенко Станіслав Анатолійович
(Україна, м. Львів)

ЦЕРКОВНИЙ УСТАВ XVII ст. із КРЕХІВСЬКОЇ ОБИТЕЛІ

Ключовим і найвагомішим аспектом у функціонуванні будь- якої чернечої спільноти являється молитва. Її важко уявити без відповідних книг. Серед найбільш зафіксованих у інвентарних описах як монастирських, так і парафіяльних храмів, фігурують: Євангеліє, Апостол, Псалтир, Часослов, Октоїх, Мінея, Тріоді пісна та цвітна, Служебник, Требник, Ірмолой та ін. «Диригентом» цього пласту богослужбових книг слугує Церковний устав або Типік. Церковними уставами називають книги, у яких поданий чітко визначений склад, порядок і чин звершення церковного богослужіння добового кола (вечерня, повечеріє, утреня, часи, літургія), седмичного (Октоїх), місячного (Мінея), богослужінь святих Чотиридесятниці (Тріодь пісна) та П’ятидесятниці (Тріодь цвітна).
Церковний устав також називають єрусалимським – за місцем його первинного укладення Савою Освяченим у лаврі, поблизу Єрусалиму. Із розвитком церковного богослужіння та літургіки, устав доповнювався єрусалимським патріархом Софронієм, Іоанном Дамаскіном, Козьмою Маюмським та ін. В українських землях спершу використовувався Студійський устав (назва походить від укладача – Феодора Студита), принесений Феодосієм Печерським в ХІ ст. Був вперше запроваджений у Свято-Успенській Києво-Печерській лаврі. У XVI ст. його витісняє та набирає масового поширення єрусалимський.
У фондах відділу рукописів Львівської національної наукової бібліотеки ім. В. Стефаника НАН України зберігається 19 списків і 1 фрагмент Церковного уставу XVI–XVIІІ ст. Нашу увагу привернув устав, що походить із Крехівського Свято-Миколаївського чоловічого монастиря, що розташований у с. Крехів Жовківського р-ну Львівської обл. (далі Крехівський устав), тому доцільно, на наш погляд, висвітлити історію її побутування, дослідити кодикологічні особливості, специфіку структури та змісту тексту пам’ятки.