СПЕЦФОНД КНИЖКОВОЇ ПАЛАТИ УКРАЇНИ: КНИГОЗНАВЧЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ВИДАНЬ ПІСЕННОГО ФОЛЬКЛОРУ 1919—1921 РОКІВ

Тези доповіді

УДК 025.17:[002.1:398.8]]"1919/1920"(043.2)
Хайло Альона Сергіївна,
ORCID: https://orcid.org/0000-0002-1216-7399,
науковий співробітник відділу ретроспективної бібліографії
Книжкової палати України ім. І. Федорова,
м. Київ, Україна
e-mail: ria14@ukr.net

СПЕЦФОНД КНИЖКОВОЇ ПАЛАТИ УКРАЇНИ: КНИГОЗНАВЧЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ВИДАНЬ ПІСЕННОГО ФОЛЬКЛОРУ 1919—1921 РОКІВ

Розглянуто видання пісенного фольклору 1919—1921 рр., котрі зберігаються у спецфонді Книжкової палати України. Крім того, враховуючи особливості досліджуваного періоду, також розглянуто пісенники, тексти яких можна назвати "фейклором" або псевдофольклором.
Ключові слова: пісенний фольклор, спецфонд Державного архіву друку, пісенники, фейклор, народнопісенні тексти.

Збірки пісенних фольклорних текстів, що були видані в 1919—1921 рр. й нині зберігаються у спецфонді Книжкової палати України, на сьогодні є недослідженими. Зокрема, йдеться про 17 збірок пісенних текстів, серед яких лише 3 назви присвячено традиційному українському фольклорові: "Десіть українських народних пісень: з супроводом фортеп'яну" (1921), аранжовані Ф. Блумендфельдом; збірка "Українські народні пісні (a capella): на мішаний хор" (вип. 4, 1920), складена й аранжована П. Бойченком, та "Шкільна збірка українських народних пісень для початкових шкіл" (1919), складена С. Дремцовим. Решта 14 примірників — збірки революційних і робітничих пісень: 3 видання "Боевых песен коммунистов" (усі 1919); "Песни борьбы до конца" (1919); "Робітничі визвольні пісні" (1919); "Песни Революции" (1919); "Боевые песни революции" (імовірно, 1919); "Боевыя пђсни коммунистов" (імовірно, 1919); "Сборник революционных песен" (1920); "Революційні пісні" (1921, 2-ге видання); "Під червоним прапором: робітничі революційні пісні" (1920). Усі видання надруковано без зазначення імен упорядників чи укладачів, і лише два містять такі відомості: "Революційні пісні" (1920) — тексти зібрав Ів. Ливень (справжнє ім'я І. Клочко), та "Червона сурма" (1921) — зібрав І. Ткачук.
Збірка "Десіть українських народних пісень: з супроводом фортеп'яну" вийшла друком 1921 р. у Всеукраїнському державному видавництві, що було засновано 1919 р. у Києві при ВУЦВК як Всеукраїнське видавництво (Всевидав), а від січня 1920 р. діяло вже як Всеукрвидав. Тексти пісень збірки аранжував Ф. Блумендфельд (або Ф. Блюменфельд) (1863—1931) — піаніст, диригент, композитор і педагог. До видання увійшли 10 різножанрових народнопісенних текстів, серед яких веснянки, жниварські, весільні та купальські пісні [1].
Друге видання саме традиційних пісень — "Шкільна збірка українських народних пісень для початкових шкіл", упорядкована композитором, педагогом та фольклористом С. Дрімцовим (у виданні — С. Дремцов). Збірка вийшла друком у 1919 р. у видавництві "Союз" Харківського кредитового союзу кооперативів у серії "Шкільна й позашкільна бібліотека" (виходила під редакцією педагога Д. Панадіаді та мовознавця О. Синявського). Діяльність С. Дрімцова була тісно пов'язана з фольклором: йому належить низка музично-педагогічних праць і музикознавчих досліджень, присвячених народній творчості. Крім того, С. Дрімцов проводив збиральницьку діяльність, а записані тексти впорядковував та видавав. У досліджуваному ж виданні С. Дрімцов звернувся до творчого доробку М. Лисенка, Л. Косач, К. Стеценка, О. Кошиця, Ф. Колесси. Частину текстів він також зібрав та опрацював сам [2]. Усього збірка містить 43 пісенних тексти, розподілених відповідно до зростання складності музичного та вокального виконання.
Третя збірка з традиційними фольклорними текстами "Українські народні пісні (a capella): на мішаний хор" була складена та аранжована диригентом і композитором П. Бойченком. Видання вийшло друком 1920 р. У ньому зазначено, що це 4-й випуск, однак інформацію щодо інших номерів віднайти не вдалося, як, власне, і досліджень, присвячених П. Бойченку. Ім'я диригента здебільшого трапляється лише в розвідках, присвячених життю та діяльності відомої української театральної акторки й співачки О. Петрусевич, чоловіком та вчителем якої і був П. Бойченко. Надруковане видання Мистецьким товариством ім. М. Старицького в Херсоні. Складається збірка з п'яти жартівливих народних пісень: "Хата моя рубленая", "Кулик чайку любив", "Ой посіяв мужик…", "Чумарочка рябесенька", "Пісня про Купер'яна".
Пісенні тексти збірок так званих "революційних" пісень активно поширювали більшовицька преса й видавництва. Також увійшло у вжиток поняття "радянський фольклор" — офіційно нав'язане фольклористиці ідеологічними радянськими чинниками за аналогією до терміна "радянська література" [3]. Саме так називали народну, а насправді — псевдонародну творчість, що "оспівувала "щасливе" й "вільне" життя під зорею "радянської влади", патріотичні почуття громадян "соціалістичної вітчизни", возвеличувалися Комуністична партія, її ідеали і вожді". [там само]. Більшість текстів цього "фольклору" — штучно створені й стилізовані під народну словесність утворення, що всіляко (морально та матеріально) підтримували більшовицький режим, водночас забороняючи й переслідуючи справжню народну словесність (пісні, частівки, оповідання, прислів'я, приказки, анекдоти тощо). Поняття "радянський фольклор" побутувало у 30-х рр. ХХ ст., проте такі тексти, як бачимо, можемо віднайти й значно раніше, на початку 20-х рр. ХХ ст. (можливо, лише з тією відмінністю, що тексти не стилізували чи менше стилізували під справжню народну творчість).
Частина творів із досліджуваних більшовистських збірок — авторські (здебільшого без зазначення імен автора чи перекладача, тобто можемо говорити про народні пісні літературного походження), частина не має автора. Якщо говорити про варіативність текстів (одна з ключових ознак фольклору), то тексти одних і тих самих пісень у різних збірках певним чином відрізняються. Точно відповісти на питання, чи можна зараховувати ці пісенні тексти до фольклору, важко, й вірогіднішою є думка про штучність текстів. Проте ці пісенні видання неможна оминати, адже у сучасній фольклористиці досліджується також і "фейклор" та "фольксінес", або, простіше, псевдофольклор, — штучно створені чи сфабриковані тексти, що наслідують народну творчість чи стилізовані під неї. Пісенні тексти в усіх таких збірках повторюються, а автентичних текстів, що наявні лише в одному виданні й відсутні в інших, дуже мало. Збірки українською мовою, за нашими спостереженнями, містять більше назв творів, тоді як російською повторюються з книги в книгу з певними змінами. Окрім цього, можна зробити висновок, що частину пісень більшовистські видання "запозичили" з українських патріотичних збірок, адаптуючи тексти під свою ідеологію.
Дослідивши частину спецфонду Книжкової палати України, котру складають зразки пісенного фольклору, можна зробити висновок, що в період 1919—1921 рр. відчутно скоротилася кількість видань традиційного українського пісенного фольклору, тоді як обсяги пропагандистської та ідеологічної більшовицької літератури, навпаки, стрімко зростали.

Список використаної літератури
1. Блумендфельд Ф. Десіть українських народних пісень: з супроводом фортеп'яну / [аранж.] Фелікс Блумендфельд. — Київ : Всеукр. держ. вид-во, 1921. — 16 с. : нот. іл.
2. Дремцов С. П. Шкільна збірка українських народних пісень для початкових шкіл / С. П. Дремцов [тобто С. П. Дрімцов]. — Харків : Союз, 1919. — 26, [2] с. : іл., нот. іл. — (Шкільна й позашкільна бібліотека / під ред. Д. Г. Панадіади та О. Н. Синявського).
3. Кирчів Р. Радянський фольклор / Р. Кирчів // Українська фольклористика : словник—довідник / уклад. та заг. ред. М. Чорнопиский. — Тернопіль : [б. в.], 2007. — С. 360.

References
1. Blumendfeld F. (1921). Desit ukrayinskih narodnih pisen: z suprovodom fortep'yanu. Kyiv: Vseukr. derzh. vid-vo.
2. Dremcov S. P. (1919). Shkilna zbirka ukrayinskih narodnih pisen dlya pochatkovih shkil. Harkiv: Soyuz.
3. Kirchiv R. (2007). Radyanskij folklor. Ukrayinska folkloristika : slovnik—dovidnik. — Ternopil: [b. v.]

UDC 025.17:[002.1:398.8]]"1919/1920"(043.2)
Khailo Alona
ORCID: https://orcid.org/0000-0002-1216-7399
Senior Researcher in the Retrospective bibliography department
The Book Chamber of Ukraine named after Ivan Fedoriv
Kyiv, Ukraine
e-mail: ria14@ukr.net

SPECIAL FUND OF THE BOOK CHAMBER OF UKRAINE: BIBLIOLOGICAL RESEARCH OF FOLKLORE SONGS’ EDITIONS 1919-1921 YEARS

The folklore songs’ editions of 1919-1921, which are stored in the special fund of the Book Chamber of Ukraine, are considered. In addition, taking into account the peculiarities of the period under study, songs which can be called "fake" or pseudo-folklore are also considered.
Keywords: folklore song, special fund of the State Archive of Printing, songbooks, fakelore, folk lyrics.