"ЦЕРКОВНИЙ УСТАВ XVII ст. із КРЕХІВСЬКОЇ ОБИТЕЛІ"

ЗаявникВолощенко Станіслав Анатолійович (Україна)
ФорумМіжнародна наукова конференція «Бібліотека. Наука. Комунікація: формування національного інформаційного простору»
ЗахідСекція 2. Історія книжкової культури України
Назва доповіді"ЦЕРКОВНИЙ УСТАВ XVII ст. із КРЕХІВСЬКОЇ ОБИТЕЛІ"
Інформація про співдоповідачів
Презентаціяне завантажено
СтаттяЗавантажити статтю


Тези доповіді

Волощенко Станіслав Анатолійович
(Україна, м. Львів)

ЦЕРКОВНИЙ УСТАВ XVII ст. із КРЕХІВСЬКОЇ ОБИТЕЛІ

Ключовим і найвагомішим аспектом у функціонуванні будь-якої чернечої спільноти являється молитва. Її важко уявити без відповідних книг. Серед найбільш зафіксованих у інвентарних описах як монастирських, так і парафіяльних храмів, фігурують: Євангеліє, Апостол, Псалтир, Часослов, Октоїх, Мінея, Тріоді пісна та цвітна, Служебник, Требник, Ірмолой та ін. «Диригентом» цього пласту богослужбових книг слугує Церковний устав або Типік. Церковними уставами називають книги, у яких поданий чітко визначений склад, порядок і чин звершення церковного богослужіння добового кола (вечерня, повечеріє, утреня, часи, літургія), седмичного (Октоїх), місячного (Мінея), богослужінь святих Чотиридесятниці (Тріодь пісна) та П’ятидесятниці (Тріодь цвітна) [1, 763].
Церковний устав також називають єрусалимським – за місцем його первинного укладення Савою Освяченим у лаврі, поблизу Єрусалиму. Із розвитком церковного богослужіння та літургіки, устав доповнювався єрусалимським патріархом Софронієм, Іоанном Дамаскіном, Козьмою Маюмським та ін. В українських землях спершу використовувався Студійський устав (назва походить від укладача – Феодора Студита), принесений Феодосієм Печерським в ХІ ст. Був вперше запроваджений у Свято-Успенській Києво-Печерській лаврі. У XVI ст. його витісняє та набирає масового поширення єрусалимський [2, 320].
У фондах відділу рукописів Львівської національної наукової бібліотеки ім. В. Стефаника НАН України зберігається 19 списків і 1 фрагмент Церковного уставу XVI–XVIІІ ст. Нашу увагу привернув устав, що походить із Крехівського Свято-Миколаївського чоловічого монастиря, що розташований у с. Крехів Жовківського р-ну Львівської обл. (далі Крехівський устав), тому доцільно, на наш погляд, висвітлити історію її побутування, дослідити кодикологічні особливості, специфіку структури та змісту тексту пам’ятки.
Опис книги складається із зазначення шифру, місця зберігання та написання, назви кодексу, часу створення, мови, матеріалу письма, формату, водяних знаків, обсягу книги, кількості рядків на сторінці, розміру дзеркала запису, міжряддя та шрифтів; відомостей про художнє оформлення, опису змісту книги, фізичного стану збереження, оправи. Подаємо провенієнції, а також додаткові відомості про книгу. Тексти передачі кириличного письма подаємо популярним методом. Ускладненні розділові знаки не передаємо. Наші вказівки на аркуші та різноманітні коментарі, подаємо курсивом у [ломаних] дужках.
У науковий обіг Крехівський устав, вперше, ввів І. Мицько [3, 107]. Дослідник здійснив першу спробу датування книги. І. Сус згадувала особливості змісту та художнього оздоблення досліджуваного кодексу [2, 321, 323].
Рукописна книга зберігається у фонді № 3: «Монастир василіан» під номером 78. На каталожній картці зазначено, що книга писана у 1718 р. Це, на наш погляд, не відповідає як палеографічним, так і філігранологічним даним [4].
Крехівський устав переписаний із першого видання «Устав, сирѣч око церковное», виданого в Москві Онисимом Радишевським 25.IV.1610 р.
Устав написаний церковно-слов’янською мовою на ганчірковому папері F° (310 х 195 мм). На папері виявлено філіграні: 1) голова єдинорога в круглому картуші з написами, який подібний до Каманін, Вітвіцька, № 1114 (1636 р.) [5]; Дианова, Костюхина, № 285 (1638 р.) [6]; 2) голова бика в декорованому картуші – подібний до Каманін, Вітвіцька, № 1194 (1637 р.) [5].
У книзі відсутня первинна фоліація. Очевидно, що при опрацюванні пам’ятки, працівниками відділу рукописів, було здійснено фоліацію олівцем у правому верхньому куті кожного з аркушів, від 1 до 805 арк. При цьому два аркуші не було пронумеровано (805+367а+473а), тому фактична кількість становить 807 арк. Аркуші згруповано у 97-м зошитів. Сигнатура під титлом на першому, а з 13-го зошита й на останньому аркуші кожного зошита внизу на зовнішньому березі.
Розмір дзеркала запису складає 235 х 125 мм. На сторінці розміщено 27 рядків, висота рядкових літер 3 мм, виносних угору 2–3 мм, униз 3–5 мм, міжряддя становить 6 мм, ширина вузьких літер 2–3 мм, а широких 4–7 мм.
Книга ошатно прикрашена ілюстраціями, заставками, кінцівками, оформленням ініціалів та заголовків. Ілюстрацій у тексті дві – Хрест на Голгофі (у кибалковому картуші; коричневий атрамент) на арк. 69 і на 734 (у кибалковому картуші; кіновар, чорнило). Заставок у Крехівському уставі 8 рукописних та 11 дереворитних. На арк. 1, 88, 235 заставки широкі, рослинні з виносними елементами вгору та боки (коричневий атрамент); на арк. 282 – вузька, плетінчасто-сітчаста з виносними елементами вгору та боки (кіновар, чорнило); на арк. 321зв., 803зв. – плетінчасто-дугасті з виносними елементами вгору та боки (кіновар, чорнило). Особливістю Крехівського уставу являється наявність 11-ти дереворитних заставок із 8-ми дощок (арк. 367а зв., 407, 450, 473, 499, 519, 554, 582, 612, 651, 734). Ті ж самі були використані у виданні Апостола 1574 р. Івана Федоровича. Кінцівок нараховується 8-м. На арк. 202, 367а, 805 (втрачена, відбиток атраменту на арк. 804зв.) кінцівка у вигляді руки, яка тримає розквітлу стилізовану квітку (коричневий атрамент); на арк. 234зв. – дугоподібна (коричневий атрамент); на арк. 281зв. – лик ангела з крилами (чорнило); на арк. 321 – рослинна, з хрестиками вгорі та знизу (коричневий атрамент); на арк. 406зв. – рослинно-геометрична (чорнило); на арк. 802 – плетінчаста, з хрестиками по боках (чорнило). Ініціал декорований рослинним орнаментом, заввишки у 5-ть рядків – на арк. 803зв. Заголовки (в’яззю) та заголовні літери писані кіновар’ю, а основний текст – чорнилом.
Змістова частина Крехівського уставу складається із основних розділів («Устав Црковней Службе иж во Ієрслиме Свтыя лавры прпдбнаго и бгоноснаго отца ншег савы…» [арк. 1–80зв.]; «Маркові глави» [арк. 81–202]; «Сказаніе извѣстно главам иже о храмѣх стго. или стей…» [арк. 213зв.–234зв.]; Місяцеслов [арк. 235–650зв.]; Пісна тріодь [арк. 651–733зв.]; Цвітна тріодь [арк. 734–777зв.]; Піст святих апостолів [арк. 778–783]) та додаткових («Указ о стыхъ великихь имущи полиелеос. іли бдѣнїе всенощное. иже ввелицей росїи, новых чюдотворцевъ празднуемых» [арк. 202зв.–213]; «Указ, оставшим апслом, іевгліямъ, не празднуемым стымъ» [арк. 783–787зв.]; «Тропри, въскрсны, іпакои. и прокимны въскрсны. на утрени, пред евглїем. і инїи прокимны, апсломъ въскрсны. іаллвгїа, іевглїя, на литорїях, ндлных. осми гласов» [арк. 787зв.–791зв.]; «Тропари, ікодкы, и свѣтилны, дневныя. исказанїе, иже на литргїях, прокимном, і апслом, іаллїлуйярем, іевгалїем, и причастном, всея седмицы» [арк. 791зв.–794зв.]; «Бгородичны. поемыя на и, гласов, наслв, і ннѣ. потропрѣхъ стым. противу, гласа, тропрю. такожъ і крстобогородичны» [арк. 794зв.–796]; «Пѣнїя трочна, на осмь, гласовъ» [арк. 796–798]; «Подобаетъ вѣдати. како должно естъ іерею отпусты творити на кїйждо днь чрез всю ндлю інапраздники всего лѣта» [арк. 798зв.–802:] та Покажчик воскресних євангелій на утрені [арк. 802зв.–803зв.]. Завершується книга післямовою [арк. 803зв.–805зв.].
Стан збереження: примірник повний; без тексту арк. 87зв., 472–472зв., 581зв., 611зв.; незначні втрати частин аркушів, розриви; відокремлені від книжкового блоку арк. 12–15, 24–25, 36; загальне поверхневе забруднення, плями від вологи, воску, коричневого атраменту, чорнила, жиру; дірки від горіння; сліди шкідників. Покриття оправи має незначні втрати шкіри, наявні розриви у ділянці корінця вгорі та внизу, незначні потертості, полущення; ураження шкідниками. Обріз забруднений, затертий; втрачено вільні аркуші форзаців і застібки.
Рукопис має первинну оправу XVIІ ст. Вона суцільнокрита, шкіряна з тисненням. Шиття блоку на 4-х подвійних шнурах; обріз золочений із залишками рослинного тиснення. Каптали прості, плетені, із прямим розташуванням стібків, нитками жовтого та червоного кольорів на тканинній смужці, серцевина капталу зі шнура. Корінець глухий, каширований; форзаци приклейні, із ганчіркового паперу світлого кольору. Дошки (335 х 210 мм) з кантами та рантами, поволочені шкірою чорного кольору, оздобленою тисненням. Дві застібки на накладний пробій (два пробої та фрагмент шкіряного ременя).
Оздоблення оправи: тиснення золотом (обидві дошки) та блінтове (корінець та ранти). Тиснення зберіглося частково, але схему його розміщення на дошках видно добре. Вона однакова на обох дошках, різні тільки сюжети середників та розміри дзеркал: центральне дзеркало верхньої дошки (290 х 160 мм) обмежене рамкою, утвореною накаткою № 1, що облямовується з боку подвійною лінією дорожника, позаду якого відтиски рамок утворених накатками № 2, 3, 1, облямованих дорожником. У внутрішніх кутах на обох дошках відтиснуті кибалкові сюжетні косинці з євангелістами (кліше № 3), тло між ними заповнене сюжетними кліше, простір між якими щільно заповнений рослинно-квітчастим басмами. Центральне дзеркало нижньої дошки (235 х 130 мм) у центрі кліше № 2, зверху від нього № 4, знизу № 5. На корінці бинти віджаті з боків дорожником і накаткою № 1, які ділять корінець на п’ять проміжків. У проміжках відтиски широких рослинно-квітчастих басм завширшки 25 мм. Вздовж рантів йде орнаментальна накатка № 3.
Інструменти тиснення:
кліше
кибалкове
1) «Розп’яття з чотирма предстоячими»;
2) «Печерська Богородиця» – Одигітрія на престолі з предстоячими Антонієм та Феодосієм Києво-Печерськими;
3) чотири євангелісти з символами;
овальне
4) «Богородиця Одигітрія»;
5) «Богородиця на престолі з Еммануїлом»;
контурне
6) Ісус Христос з розпростертими руками в боки, які благословляють (повнофігурне зображення);
7) Ісус Христос із знаменом воскресіння (повнофігурне зображення);
штампи
1) розета квітчаста, 5-ти пелюсткова;
2) розета порожниста;
3) квітчастий;
накатка
1) поверхничка (4 мм);
2) квітчаста (6 мм);
3) орнаментальна (5 мм);
Провенієнції:
[арк. 1–3, коричневий атрамент, низом, скоропис, почерком XVIII ст.:] Сїя Книга рекомая, устав, которій Приналежит Служити Подклятвою Стых оцъ, триста, и осмъ надесят
[арк. 1, штамп, овальний, синього кольору:] МОНАСТЫРЪ КРЕХОВСКІЙ С. ВАС.
[арк. 1, штамп, червоного кольору:] ЦЕНТРАЛЬНИЙ ВАСИЛІЯНСЬКИЙ / АРХІВ І БІБЛІОТЕКА / ЛЬВІВ І, ЖОВКІВСЬКА 36
Наліпки:
[на верхній дошці та на корінці, паперова, прямокутна (25 х 46 мм), із друкованим текстом шифру книги:] Львівська бібліотека / АН УРСР / ВІДДІЛ РУКОПИСІВ / МВ – 78
Одним із жанрів церковних книг є Церковний устав, який подає чітко-визначений склад, порядок і чин звершення церковного богослужіння добового, седмичного, місячного кіл, богослужінь святих Чотиридесятниці та П’ятидесятниці. Церковний устав був укладений Савою Освяченим поблизу Єрусалиму, з часом доповнювався новими рубриками. В українських землях списки Єрусалимського уставу масово поширюються на поч. XVI ст. Одним із таких списків був Крехівський устав переписаний у 1-ій третині XVII ст. із першого друкованого Уставу, виданого в Москві Онисимом Радишевським 1610 р. За обсягом рукопис чималий, тест розміщений на 807 арк. Книга прикрашена ілюстраціями, заставками, кінцівками, оформленням ініціалів та заголовків. Особливістю Крехівського уставу являється наявність 11-ти дереворитних заставок використаних у виданні Апостола 1574 р. Івана Федоровича, що дозволяє зробити припущення що рукопис був переписаний у Львові. Змістова частина Крехівського уставу складається із основних розділів та додаткових, які доповнюють основні. Книга має первинну оправу, яку можна датувати 1-ю пол. XVIІ ст. Вона суцільнокрита, шкіряна з тисненням. Особливістю оздоблення оправи є відтиски повнофігурних контурних кліше, які досить рідко зустрічаються на оправах.
Кодикологічне та джерелознавче вивчення списків цього типу книг дозволить уніфікувати структуру змісту, простежити наповнення рубрик, а також виявити локальні традиції у звершенні богослужінь літургічного року.

1. Полный церковно-славянскій словарь / Григорій Дьяченко, свящ. – Репр. воспроизведение изд. 1900 г. – Москва, 1993. – XXXVIII, 1120 c.
2. Сус І. Єрусалимські церковні устави / Ірина Сус // Рукописна україніка у фондах Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника НАН України та проблеми створення інформаційного банку даних: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції 20–21 вересня 1996 року. – Львів, 1999. – С. 319–326.
3. Мицько І. З. Ідеологічна боротьба на Україні в XVII ст. і формування та склад бібліотек / І. З. Мицько // Бібліографічна інформація і сучасність: збірник наукових праць. – Київ, 1981. – С. 104–111.
4. Львівська національна наукова бібліотека ім. В. Стефаника НАН України, відділ рукописів. – Ф. 3: Монастир василіан. – Спр. 78: Устав Сави Сербського. – 1718. – 2° (310 х 190 мм). – 805 арк.
5. Каманін І. Водяні знаки на папері українських документів XVI і XVII в. в. (1566–1651) / О. Вітвіцька, І. Каманін. – Київ, 1923. – 30, 144 c.
6. Водяные знаки рукописей России XVII в.: по материалам Отдела рукописей ГИМ / Сост. Т. В. Дианова, Л. М. Костюхина. – Москва, 1980. – 172, [1] с.