Репрезентація профілів фахових видань у реферативних базах даних

Тези доповіді

УДК 004.65:014.3]:[004.77:316.77]+001.8:004.891
Гриценко Наталія Олексіївна,
ORCID 0000-0002-8653-6345,
молодший науковий співробітник,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна,
e-mail: nataolekss@ukr.net

Клюшнікова Олена Валентинівна,
ORCID 0000-0002-6827-955X,
молодший науковий співробітник,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна,
e-mail: klushnikova@nbuv.gov.ua

Сандул Оксана Георгіївна,
ORCID 0000-0003-3305-9319,
молодший науковий співробітник,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна,
e-mail: sandul@nbuv.gov.ua

РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ ПРОФІЛІВ ФАХОВИХ ВИДАНЬ У РЕФЕРАТИВНИХ БАЗАХ ДАНИХ

Розглянуто функціонування профілів наукових фахових видань у цифровому середовищі. Проаналізовано критерії оцінки наукової періодики, визначені провідними світовими наукометричними платформами. Обґрунтовано роль електронної реферативної інформації у процесах цифрової наукової комунікації.

Ключові слова: наукова періодика, наукометрія, реферативна інформація, цифрова наукова комунікація

Бурхливий розвиток цифрової наукової комунікації, що характеризується появою нових інформаційних каналів, спеціалізованих соціальних мереж та засобів електронного зв'язку, не похитнув позицій фахової періодики як основної форми оперативного інформування про результати наукових досліджень. Наукові фахові видання органічно інтегрувалися до новітніх інформаційних потоків та активно використовують засоби цифрової комунікації.
Питання вимог та критеріїв оцінки наукового періодичного видання вирішується в світі по-різному: деякі країни беззастережно орієнтуються на рейтинги глобальних наукометричних баз даних, деякі формують національні індекси цитування або визначають сталі пріорітети наукових досліджень, незалежні від мінливої кон'юнктури економіки знань. Одностайними, втім, усі науковці є щодо таких критеріїв якості наукового періодичного видання як об'єктивність, достовірність, академічна доброчесність тощо. В Україні 15 січня 2018 року було затверджено Порядок формування Переліку наукових фахових видань України, де національна складова оцінки наукового періодичного видання лишається пріорітетною, проте очевидним є акцент на входження вітчизняної фахової періодики до глобального наукового середовища та гра за його правилами. Питання критеріїв, що висуваються міжнародними наукометричними сервісами, та загалом слушності застосування наукометрії як єдиної методики оцінки ефективності наукового дослідження, неодноразово порушувалося у публікаціях вітчизняних науковців [1, 3, 4].
Станом на липень 2020 року Перелік наукових фахових видань України (категорія «А» та «Б») налічує 1125 назв видань. До категорії «А» (тобто проіндексованих у Web of Science Core Collection та/або Scopus) належить 126 видань, що становить тільки 11% від загальної кількості.
Репрезентація профілів фахових видань здійснюється переважно у реферативних базах даних, і це слушно, адже саме вони завдяки сконденсованому характеру подання інформації витримують необхідний у науковій комунікації баланс між розкриттям змісту дослідження та дотриманням інтелектуальних прав його авторів (практика оприлюднення повних текстів публікацій у вільному доступі залишається не надто поширеною). Бібліографічні бази даних, електронні каталоги можуть сприяти науковому пошуку, проте справді релевантним та продуктивним робить його розкриття змісту публікації у рефераті.
Аналіз профілів вітчизняних фахових видань дозволяє зробити висновок щодо їх широкої репрезентації у наукометричних сервісах. Окрім визначених Переліком пріорітетних баз даних, вітчизняні журнали індексуються у низці галузевих баз даних та систем аналітики цитувань. Ось найпоширеніші з них: CrossRef, Index Copernicus, ERIH PLUS, Google Scholar, DOAJ, EBSCO, BASE, Zenodo, PubMed, Polish Scholarly Bibliography, Journals Impact Factor, Academic Research Index, Scientific Indexing Services, CiteFactor, Journal Factor, AKSTEM, Global Impact Factor, Ulrich’s Periodicals Directory, Academic Keys, EconBib тощо. Подібна політика одночасної індексації у низці міжнародних, національних, галузевих баз є обґрунтованою і через розшарування аудиторії цих сервісів, і через різні функціональні можливості ресурсів. Кожна з цих баз даних має власні специфічні інструменти та метрики, проте здебільшого всі вони зосереджені на визначенні імпакт-факторів (коефіцієнтів впливовості) видання, що відображають кількість цитувань статей з журналу за останні два роки, наявності алгоритмізованих інструментів аналізу ефективності на кшталт InCites та SciVal, цифрових ідентифікаторів на кшталт DOI (для публікацій) чи ORCID (для авторів) та зовнішньому рецензуванні (існує навіть спеціалізована наукова соцмережа для рецензентів – Publons).
Розглянемо, якими інструментами може оперувати Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського у контексті окреслених тенденцій. Загальнодержавна реферативна база даних «Україніка наукова» сформувала потужний масив аналітико-синтетичної інформації щодо вітчизняних наукових публікацій за останні 20 років – більше 700 тисяч рефератів книжкових та періодичних видань України. «Наукова періодика України» є найбільшим повнотекстовим зібранням статей з вітчизняних фахових журналів (більше 1 мільйона одиниць). Активно розвивається веб-портал «Наука України: доступ до знань», і зокрема, його складова – національний реєстр «Науковці України», що містить близько 146 тисяч профілів учених. Інтеграція цих ресурсів, що здійснюється на засадах вільного доступу, створює потенціал для якісної репрезентації та об'єктивної оцінки наукового доробку вітчизняних науковців, а отже, й усебічного поступу української науки.

Список використаної літератури
1. Бессараб А. О. Вимоги до періодичних наукових фахових видань в умовах глобалізації. Держава та регіони. Сер. Гуманіт. науки. 2011. Вип. 2. С. 124–129.
2. Гарагуля С. С. Інтелектуальні технології організації електронних реферативних ресурсів. Бібліотека. Наука. Комунікація: матеріали Міжнародної наукової конференції (Київ, 8–10. 10. 2019) С. 268–274.
3. Дубровіна Л. А., Лобузіна К. В. Створення національної системи наукометричної інформації та Українського національного індексу цитування: перспективи консолідації ресурсів. Бібліотечний вісник. 2019. № 6. С. 3–9. DOI: https://doi.org/10.15407/bv2019.06.003
4. Зайченко Н. Я., Сандул О. Г. Бібліометричний напрям розвитку реферативної бази даних «Україніка наукова». Наукові праці Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. 2017. Вип. 45. С. 156–169.

References
1. Bessarab, A. O. (2011). Vymohy do periodychnykh naukovykh fakhovykh vydan v umovakh hlobalizatsii [Requirements for periodical scientific professional papers in the context of globalization]. State and Regions, 2, 124–129. [In Ukrainian].
2. Harahulia, S. S. (2019). Intelektualni tekhnolohii orhanizatsii elektronnykh referatyvnykh resursiv [Intelligent technologies of organization of electronic abstract resources]. In Library. Science. Communication. Proceedings of International Science Conference (Kyiv, 8–10.10.2019). Pp. 268–274. [In Ukrainian].
3. Dubrovina, L. A. & Lobuzina, K. V. (2019). Stvorennia natsionalnoi systemy naukometrychnoi informatsii ta Ukrainskoho natsionalnoho indeksu tsytuvannia: perspektyvy konsolidatsii resursiv [On the Way to Create a National System of Scientific Information and the Ukrainian National Citation Index: Prospects for Consolidation of Resources]. Library Journal, 6, 3–9. [In Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.15407/bv2019.06.003
4. Zaichenko, N. Ya. & Sandul, O. H. (2017). Bibliometrychnyi napriam rozvytku referatyvnoi bazy danykh «Ukrainika naukova» [Bibliometric direction of the development of abstracts database «Ukrainika scientific»]. Academic Papers of Vernadsky National Library of Ukraine, 45, 156–169. [In Ukrainian].

UDC 004.65:014.3]:[004.77:316.77]+001.8:004.891
Nataliia Hrytsenko,
ORCID 0000-0002-8653-6345,
Junior Researcher,
V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
e-mail: nataolekss@ukr.net

Olena Kliushnikova,
ORCID 0000-0002-6827-955X,
Junior Researcher,
V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
e-mail: klushnikova@nbuv.gov.ua

Oksana Sandul,
ORCID 0000-0003-3305-9319,
Junior Researcher,
V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
e-mail: sandul@nbuv.gov.ua

REPRESENTATION OF PROFILES OF PROFESSIONAL EDITIONS IN ABSTRACT DATABASES

The functioning of profiles of scientific professional editions in the digital environment is considered. The criteria for evaluation of scientific periodicals, determined by the world's leading scientometric platforms, are analyzed. The role of electronic abstract information in the processes of digital scientific communication is substantiated.

Keywords: scientific periodicals, scientometrics, abstract information, digital scientific communication.