ОБРАЗ УКРАЇНИ НА СТОРІНКАХ РОСІЙСЬКИХ ГАЗЕТ: КОНТЕНТ-АНАЛІТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ

ЗаявникПольовик Світлана Миколаївна (Україна)
ФорумМіжнародна наукова конференція «Бібліотека. Наука. Комунікація: формування національного інформаційного простору»
ЗахідСекція 3. Бібліотека в структурі сучасних інформаційних комунікацій
Назва доповідіОБРАЗ УКРАЇНИ НА СТОРІНКАХ РОСІЙСЬКИХ ГАЗЕТ: КОНТЕНТ-АНАЛІТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ
Інформація про співдоповідачів
Презентаціяне завантажено
СтаттяЗавантажити статтю


Тези доповіді

В останні роки тема України займає перші шпальти провідних світових видань. У зарубіжних ЗМІ образ нашої держави формується у двох площинах. По-перше, це позитивний імідж, сформований в основному західними ЗМІ. І по-друге, негативний образ, створений недругами України, серед яких провідну роль відіграють російські ЗМІ.
Проблематика статті спрямована на дослідження аналітики зарубіжних авторів щодо політичного та економічного розвитку України, суспільно-політичних подій, які відбуваються у нашій країні на даному етапі, висвітлених на сторінках російських газет «Известия», «Коммерсантъ», «Российская газета» як джерел формування інформаційно-бібліографічного бюлетеня «Україна у відгуках зарубіжної преси» Фонду Президентів України Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського.
У ході дослідження було переглянуто 24 випуски інформаційно-бібліографічного бюлетеня, до якого увійшли матеріали названих видань. Для контент-аналізу були використані аналітичні статті про Україну, опубліковані в інтернет-версіях російських газет «Известия», «Коммерсантъ», «Российская газета» протягом 2015 р.
Досліджуваний період було умовно розділено на три частини з метою вивчення динаміки формування російськими журналістами відповідних іміджевих характеристик України. Перший період (січень – квітень) означений реакцією російських ЗМІ на визнання Верховною Радою України Росії як країни-агресора. Другий період (травень – серпень) обумовлений широким обговоренням на шпальтах російських газет питань щодо запровадження українською владою декомунізаційного закону. Третій період (вересень – грудень) характеризує реакція російських ЗМІ на введення Україною масштабних санкцій проти Росії.
Аналіз публікацій дозволяє констатувати, що провідними на сторінках російських видань є рубрики «Критика владних структур України» (30 %), «Українсько-російські відносини» (28 %), «Міжнародна політика» (24 %), «Новини зі стану сепаратистів» (18 %). Серед інших рубрик слід виокремити такі як «Проблеми газопостачання», «Крим», «Національна політика», «Верховна Рада», «Політична боротьба», «Проблеми біженців» та ін.
Як свідчить контент-аналіз, більшість публікацій спрямована на критику української влади. Якщо протягом першого (12 %) і третього (14 %) досліджуваних періодів рубрика «Критика владних структур України» представлена майже однаковою кількістю статей, то другий період означений збільшенням повідомлень щодо української влади та критичних зауважень на її адресу (17 %). Це, перш за все, зумовлено зростанням уваги російських видань до таких подій в Україні як затвердження урядом розширеного списку санкцій проти Росії та ухвалення декомунізаційного пакету.
Популярною серед російських видань є рубрика «Українсько-російські відносини». Протягом всього досліджуваного періоду можна помітити динаміку зростання інтересу до цієї тематики. Якщо кількість статей у першому та другому періоді склала відповідно 10 % та 12 %, то третій період відзначено збільшенням наповнення даної рубрики до 17 %. Актуалізація висвітлення українсько-російських відносин на сторінках газет в останній період нашого дослідження зумовлена, перш за все, реакцією Росії на запровадження Україною масштабних санкцій.
Примітно, що рубрика «Міжнародна політика», яка було ключовою у першому періоді (13 %), протягом наступних двох (відповідно 11 % і 10 %) має тенденцію до втрати лідируючих позицій щодо висвітлення на шпальтах російських газет. Представлена динаміка характеризується тим, що на перший досліджуваний період припадає підписання «нормандською четвіркою» Мінської угоди, що, у свою чергу, викликало широкий резонанс на сторінках російських видань.
У ході контент-аналізу встановлено, що на шпальтах російських газет досить докладно висвітлювалася рубрика «Новини зі стану сепаратистів». Слід відмітити нерівномірність її представлення на сторінках видань, що є свідченням відповідної інформаційної реакції російськими ЗМІ на події, які відбувалися на сході України. Зокрема, перший досліджуваний період характеризується широким представленням повідомлень щодо самопроголошених республік (11 %), зумовлений активними бойовими діями в районі Дебальцеве і Донецького аеропорту. Протягом другого періоду російські газети приділили даній рубриці лише 5 % своєї уваги. На кінець року прослідковується зростання кількості публікацій (8 %), причиною чого стало поширення заяв російських посадовців про порушення Україною Мінських угод.
Аналізуючи характер відображених у російських виданнях процесів розвитку України за 2015 р., треба відмітити, що більшість матеріалів має переважно критичний зміст. Зокрема, на сторінках «Российской газеты» та «Известий» повідомлення щодо України досить однобічні. Ключові позиції на шпальтах цих видань займають рубрики «Критика владних структур України» (26 %), «Українсько-російські відносини» (21 %), «Новини зі стану сепаратистів» (12 %). Примітно, що газета «Коммерсантъ», деякою мірою, зберігає незалежність, намагаючись досить об'єктивно писати про ситуацію в Україні. Здебільшого на шпальтах цієї газети детально висвітлюються в інформаційному ключі такі рубрики як «Українсько-російські відносини» (31 %) та «Міжнародна політика» (24 %).
Таким чином, сьогодні наша держава має імідж прозахідної країни, який на жаль, не підтримується проаналізованим нами виданням. Російські газети «Известия», «Коммерсантъ», «Российская газета» подають переважно однобічну та заангажовану інформацію про міжнародне становище, суспільно-політичне, економічне та культурне життя сучасної України. Очевидно, що нинішній міжнародний імідж України не завжди відповідає реальному стану справ. Проведений контент-аналіз підтвердив думку про те, що моніторинг російських газет зумовлює повноту та всебічність інформаційного наповнення бюлетеня «Україна у відгуках зарубіжної преси», матеріали якого сприяють діяльності органів державної влади України у визначенні шляхів просування позитивного образу нашої держави до світового інформаційного простору. Вважаємо наше дослідження лише постановкою актуальної проблеми, розвиток наукового її вивчення має полягати у подальшому багатоаспектному та комплексному аналізі іміджевих характеристик України у зарубіжних ЗМІ.