Книгознавчий аналіз зібрання книг фундаментальної бібліотеки Подільської духовної семінарії

Тези доповіді

УДК 027.7:2-23(2-28)
Беба Алла Михайлівна,
ORCID 0000-0002-3704-1653,
молодший науковий співробітник
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
е-mail: charrado2017@ukr.net

КНИГОЗНАВЧИЙ АНАЛІЗ ЗІБРАННЯ КНИГ ФУНДАМЕНТАЛЬНОЇ БІБЛІОТЕКИ ПОДІЛЬСЬКОЇ ДУХОВНОЇ СЕМІНАРІЇ

Розглянуто питання розстановки та тематики книжкового зібрання бібліотеки Подільської духовної семінарії. Простежено шляхи надходження книжок до книгозбірні семінарії.
Ключові слова: Подільська духовна семінарія, бібліотека, стародруки, провенієнції.

У відділі бібліотечних зібрань та історичних колекцій Інституту книгознавства Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського зберігаються 950 примірників книг з історичної бібліотеки Подільської духовної семінарії. Ця семінарія існувала з 1797 до 1920 р. у м. Шаргород, згодом її було переведено до Кам’янець-Подільського. При Подільській семінарії існували дві бібліотеки: фундаментальна та учнівська. Характерною ознакою фундаментальної бібліотеки є паперова наліпка на корінцях книжок та на внутрішній частині палітурки, з друкованим написом по краю наліпки: «Фундаментальная библиотека Подольской духовной семинарії». Центральна частина наліпки має також друковані написи: «Разряд». «Отделение», «Название», «Том», «Шкаф», «Полка», «Книга на полке», які заповнювалися відповідальною особою власноручно. Ще однією ознакою книг бібліотеки є штамп з написом «Фундаментальная библиотека Подольской духовной семинарии», але, на відміну від наліпки, його проставлено не на всіх примірниках.
Колекція фундаментальної бібліотеки зберігається за старими шифрами відповідно до нумерації на паперовій наліпці. Із семи перерахованих позицій в переважній більшості бібліотекарем заповнювалися лише чотири: «Разряд», «Отделение», «Название» та «Том».
Зібрання фундаментальної бібліотеки починаються з книжок довідкового характеру, що відповідає «Разряду А» – це бл. 40 примірників, серед яких проекти статутів навчальних закладів, звіти біблійних товариств. «Разряд I. Изъяснение Св. Писания ветхого и нового завета» складався з шести відділень, на даний час бл. 70 примірників. Одним з найбільших є «Разряд II. История церкви вообще и российской в отдельности», що має сім відділень, де зібрано праці з історії церков: римської, візантійської, протестантської; містить близько ста одиниць зберігання. «Разряд III. Богословие: основное, догматическое и нравственное» складається з п’яти відділень. Це найбільший за чисельністю книг розділ, бл. 150 примірників. «Разряд IV. Практическое пастырское руководство» складається з двох відділень, на даний час містить лише 40 од. зберігання. «Разряд V. Гомилетика» поділяється на три відділення, серед яких твори про науку красномовства та християнського церковного проповідництва, складається з 80 примірників. «Разряд VI. Литургика» об’єднує книги, предметом вивчення яких є християнське православне церковне богослужіння. Поділяється на чотири відділення, бл. 30 од. зберігання.
«Разряд VII. Русская словесность с историей русской литературы» поділено на чотири відділення. До першого увійшли книги з риторики, яка тісно зв’язана з мистецтвом християнської проповіді, та книги з класичної філології, що становить близько 50 примірників. «Разряд VIII. Гражданская история: всеобщая и русская» – це зібрання книг з всесвітньої історії, а також історії держави російської, має близько 60 одиниць зберігання.
Разряд IX. Математика, алгебра, геометрия, плоская тригонометрия и основания пасхалии» – один із найменш збережених за кількістю примірників: хоча поділявся на чотири відділення, зараз в наявності лише 11 книжок. «Разряд X. Физика и начала коссмографии» налічує лише вісім примірників.
«Разряд XI. Из философии: логика, психология, обзор философских учений и педагогика» було поділено на 7 відділень, на даний час, близько 40 примірників. «Разряд XII. Древние и новые языки: латинский, греческий, французский, немецкий»» мав 13 відділень. Переважають книги латинською мовою з творами давньоримських поетів та істориків. «Разряд XIII» один з найбільш представлених, має десять відділень, включає в себе книги з правознавства, економіки та господарювання, посібники з рослинництва та тваринництва, медичну літературу, покажчики, календарі та наукові записки університетів. Книги з церковного співу віднесено до «Разряду XIV», в якому лише 3 примірники.
Вивчаючи зібрання фундаментальної бібліотеки Подільської духовної семінарії, можемо констатувати, що це переважно видання стародрукованих книг XVII та XVIII ст., які було видано друкарнями різних країн Європи: Польщі, Литві, Німеччині, Англії, Франції, Нідерландах, Бельгії, Італії, Греції та які, судячи з власницьких написів, належали, у свій час, різним католицьким монастирям, після закриття яких потрапили до фундаментальної бібліотеки Подільської семінарії. Так, з переходом Шаргородського уніатського василіанського монастиря у православне підпорядкування, скоріш за все, книги його бібліотеки стали частиною фундаментальної бібліотеки новоствореної духовної семінарії. Про це свідчить напис «Ex Bibliot. Szarogroden. Bazyl. Monastyr.». Інший напис – «Bibliot. Colleg. Bragil. Ord. PPP. Trinitatis» – вказує на приналежність деяких книжок монастирю католицького жебрачого чернечого ордену Пресвятої Трійці (Ordo Sanctissimae Trinitatis), що знаходився в містечку Браїлов на Вінничині. Внаслідок польського повстання 1830–1831 католицький монастир було закрито. Зараз він відомий як Троїцький Браїловський жіночий монастир. Ще один напис («De Libris Bibliot. contus Janoviensis Patrum Bernardinow») свідчить про приналежність цих книг монастирю отців бернардинів, який знаходився у містечку Янів (нині Іванів, Калинівського р-ну Вінницької обл.). Його закриття відбулося у 1832 р. після Листопадового повстання.
Особливістю видань XVIII ст. є те, що багато з них вийшли з українських друкарень, які були при монастирях: Бердичівського босих кармелітів, Почаївського, який належав греко-католицькому василіанському ордену, та православної Києво-Печерської Лаври. Також є невелика кількість книжок, виданих у Львові, Харкові та Богуславі.
Видання XIX ст. – це переважно книги, видані на території колишньої Російської імперії: в Москві, Санкт-Петербурзі, а також зустрічаються видання Казанського Імператорського університету, Губернської друкарні Мінська, друкарні Іркутська та Рязані.
Вивчаючи питання долі бібліотеки семінарії після революційних подій 1917 р., з’ясувалось, що у 1919–1920 р. значна частина зібрання увійшла до складу бібліотеки Кам’янець-Подільського державного українського університету. Свідченням цього слугує відповідний штамп: «Бібліотека Кам’янець-Подільського Державного Українського Університету 1919». Після його реорганізації в 1921 р. тут було створено Інститут народної освіти, на що вказує новий штамп: «Бібліотека Інституту Народньої Освіти Кам'янець на Поділлю» та «Бібліотека Кам'янець-Подільського Інституту Народної освіти», до книгозбірні якого влилась незначна кількість книг бібліотеки семінарії. Інформацію про передачу чи вивезення книг фундаментальної бібліотеки Подільської духовної семінарії з Кам’янця-Подільського до Києва знайти не вдалося, проте на деяких книгах є напис «Всенародня бібліотека України ВУАН».
Бібліотека Подільської духовної семінарії є цінним джерелом знань з історії церкви, освіти та науки на Правобережній Україні. Маргіналії та провенієнції на книгах потребують більш досконалого дослідження.

UDC 027.7:2-23(2-28)
Beba Allа,
ORCID 0000-0002-3704-1653,
junior researcher
V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
е-mail: charrado2017@ukr.net

Book science analysis book collection of the fundamental library of the Podolsk Theological Seminary

The arrangement and topics of the book collection of the fundamental library in accordance with the educational process are studied. The marginalia were studied and the ways of getting books to the book collection seminary were traced.
Keywords: Podolsk Theological Seminary, library, old prints, provenances.