РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ ПРОФІЛІВ ФАХОВИХ ВИДАНЬ У РЕФЕРАТИВНИХ БАЗАХ ДАНИХ

Тези доповіді

УДК 004.65:014.3]:[004.77:316.77]+001.8:004.891
Гриценко Наталія Олексіївна,
ORCID http://orcid.org/0000-0002-8653-6345,
молодший науковий співробітник,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна,
nataolekss@ukr.net
Клюшнікова Олена Валентинівна,
ORCID http://orcid.org/0000-0002-6827-955X,
молодший науковий співробітник,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна,
klushnikova@nbuv.gov.ua
Сандул Оксана Георгіївна,
ORCID http://orcid.org/0000-0003-3305-9319,
молодший науковий співробітник,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна,
sandul@nbuv.gov.ua

РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ ПРОФІЛІВ ФАХОВИХ ВИДАНЬ У РЕФЕРАТИВНИХ БАЗАХ ДАНИХ

Розглянуто функціонування профілів наукових фахових видань у цифровому середовищі. Проаналізовано критерії оцінки наукової періодики, визначені провідними світовими наукометричними платформами. Обґрунтовано роль електронної реферативної інформації у процесах цифрової наукової комунікації.

Ключові слова: наукова періодика, наукометрія, реферативна інформація, цифрова наукова комунікація

Бурхливий розвиток цифрової наукової комунікації, що характеризується появою нових інформаційних каналів, спеціалізованих соціальних мереж та засобів електронного зв'язку, не похитнув позицій фахової періодики як основної форми оперативного інформування про результати наукових досліджень. Наукові фахові видання органічно інтегрувалися до новітніх інформаційних потоків та активно використовують засоби цифрової комунікації.
Питання вимог та критеріїв оцінки наукового періодичного видання вирішується в світі по-різному: деякі країни беззастережно орієнтуються на рейтинги глобальних наукометричних баз даних, деякі формують національні індекси цитування або визначають сталі пріорітети наукових досліджень, незалежні від мінливої кон'юнктури економіки знань. Одностайними, втім, усі науковці є щодо таких критеріїв якості наукового періодичного видання як об'єктивність, достовірність, академічна доброчесність тощо. В Україні 15 січня 2018 року було затверджено Порядок формування Переліку наукових фахових видань України, яким визначено, зокрема, таку політику щодо індексації вітчизняної наукової періодики у базах даних:
- обов'язковим для внесення у Перелік (незалежно від подальшого присвоєння категорії «А», «Б» чи «В») є «розміщення на платформі «Наукова періодика України» в Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського ... а за умови розповсюдження за передплатою – повного бібліографічного опису та анотації до статей, які розміщуються у відповідних номерах видань, для формування реєстру академічних текстів» [6];
- присвоєння найвищої категорії «А» можливе тільки виданням, включеним до міжнародних наукометричних баз даних Web of Science Core Collection та/або Scopus.
Таким чином, можемо зробити висновок, що національна складова оцінки наукового періодичного видання лишається пріорітетною, проте очевидним є акцент на входження вітчизняної фахової періодики до глобального наукового середовища та гра за його правилами. Питання критеріїв, що висуваються міжнародними наукометричними сервісами, та загалом слушності застосування наукометрії як єдиної методики оцінки ефективності наукового дослідження, неодноразово порушувалося у публікаціях вітчизняних науковців [1, 4, 7, 8].
Станом на липень 2020 року Перелік наукових фахових видань України (категорія «А» та «Б») налічує 1125 назв видань. До категорії «А» (тобто проіндексованих у Web of Science Core Collection та/або Scopus) належить 126 видань, що становить тільки 11% від загальної кількості.
Репрезентація профілів фахових видань здійснюється переважно у реферативних базах даних, і це слушно, адже саме вони завдяки сконденсованому характеру подання інформації витримують необхідний у науковій комунікації баланс між розкриттям змісту дослідження та дотриманням інтелектуальних прав його авторів (практика оприлюднення повних текстів публікацій у вільному доступі залишається не надто поширеною). Бібліографічні бази даних, електронні каталоги можуть сприяти науковому пошуку, проте справді релевантним та продуктивним робить його розкриття змісту публікації у рефераті.
Аналіз профілів вітчизняних фахових видань дозволяє зробити висновок щодо їх широкої репрезентації у наукометричних сервісах. Окрім визначених Переліком пріорітетних баз даних, вітчизняні журнали індексуються у низці галузевих баз даних та систем аналітики цитувань. Ось найпоширеніші з них: CrossRef, Index Copernicus, ERIH PLUS, Google Scholar, DOAJ, EBSCO, BASE, Zenodo, PubMed, Polish Scholarly Bibliography, Journals Impact Factor, Academic Research Index, Scientific Indexing Services, CiteFactor, Journal Factor, AKSTEM, Global Impact Factor, Ulrich’s Periodicals Directory, Academic Keys, EconBib тощо. Подібна політика одночасної індексації у низці міжнародних, національних, галузевих баз є обґрунтованою і через розшарування аудиторії цих сервісів, і через різні функціональні можливості ресурсів. Кожна з цих баз даних має власні специфічні інструменти та метрики, проте здебільшого всі вони зосереджені на визначенні імпакт-факторів (коефіцієнтів впливовості) видання, що відображають кількість цитувань статей з журналу за останні два роки, наявності алгоритмізованих інструментів аналізу ефективності на кшталт InCites та SciVal, цифрових ідентифікаторів на кшталт DOI (для публікацій) чи ORCID (для авторів) та зовнішньому рецензуванні (існує навіть спеціалізована наукова соцмережа для рецензентів – Publons). Досить неоднозначна колізія виникає через суворі вимоги більшості баз даних до представництва редакційних колегій журналів, коли титулованість та залучення окремих науковців до престижних метрик превалює при оцінці видання над його змістовим наповненням. У підсумку саме ці індекси цитувань та коефіцієнти впливовості, розподіл журналів за квартилями та інші суто статистичні методи часто абсолютизуються чиновниками при оцінці ефективності наукової роботи та призводять до галузевого дисбалансу, коли «модні» напрями досліджень мають суттєво вищі показники затребуваності, ніж дослідження перманентні, спрямовані на стале функціонування науки як складного комплексу дисциплін. До негативних наслідків подібної гонитви за рейтингами належать також надмірне авторство (hyperauthorship), взаємне та самоцитування, залучення журналами «рейтингової» автури та ігнорування початківців. Важливим нюансом також є платний доступ до багатьох ресурсів (навіть реферативної інформації), що ставить у нерівні умови науковців з різних країн та галузей знань.
Розглянемо, якими інструментами може оперувати Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського у контексті окреслених тенденцій. Загальнодержавна реферативна база даних «Україніка наукова» сформувала потужний масив аналітико-синтетичної інформації щодо вітчизняних наукових публікацій за останні 20 років – більше 700 тисяч рефератів книжкових та періодичних видань України. «Наукова періодика України» є найбільшим повнотекстовим зібранням статей з вітчизняних фахових журналів (більше 1 мільйона одиниць). Активно розвивається веб-портал «Наука України: доступ до знань», і зокрема, його складова – національний реєстр «Науковці України», що містить близько 146 тисяч профілів учених. Інтеграція цих ресурсів, що здійснюється на засадах вільного доступу, створює потенціал для якісної репрезентації та об'єктивної оцінки наукового доробку вітчизняних науковців, а отже, й усебічного поступу української науки.

Список використаної літератури
1. Бессараб А. О. Вимоги до періодичних наукових фахових видань в умовах глобалізації. Держава та регіони. Сер. Гуманіт. науки. 2011. Вип. 2. С. 124–129.
2. Гарагуля С. С. Інтелектуальні технології організації електронних реферативних ресурсів. Бібліотека. Наука. Комунікація: матеріали Міжнародної наукової конференції (Київ, 8–10. 10. 2019). С. 268–274.
3. Діденко Ю. В. Реферативна база для гуманітарних і соціальних наук ERIH PLUS. Наука України у світовому інформаційному просторі. 2018. Вип. 15. С. 66–69. URL: http://akademperiodyka.org.ua/en/books/ science_ukraine_gis/15/7
4. Дубровіна Л. А., Лобузіна К. В. Створення національної системи наукометричної інформації та Українського національного індексу цитування: перспективи консолідації ресурсів. Бібл. вісник. 2019. № 6. С. 3–9. DOI: https://doi.org/10.15407/bv2019.06.003
5. Зайченко Н. Я., Сандул О. Г. Бібліометричний напрям розвитку реферативної бази даних «Україніка наукова». Наук. праці Нац. б-ки України ім. В. І. Вернадського. 2017. Вип. 45. С. 156–169.
6. Про затвердження Порядку формування Переліку наукових фахових видань України. Наказ Міністерства освіти і науки України від 15.01.2018 № 32. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0148-18#Text
7. Самохіна Н. Ф., Кудименко Л. Г., Мартинюк О. М. Бібліотечна фахова періодика України в цифрових наукових комунікаціях. Бібл. вісник. 2020. № 1. С. 33–39. DOI: http://doi.org/10.15407/bv2020.01.033
8. Сівова Т. Ю. Міжнародне наукове співробітництво України: періодичні видання НАН України в світових наукометричних базах. Наука та інновації. 2020. Т. 16, № 3. С. 15–26. DOI: https://doi.org/10.15407/scin16.03.015
References
1. Bessarab, A. O. (2011). Vymohy do periodychnykh naukovykh fakhovykh vydan v umovakh hlobalizatsii. [Requirements for periodical scientific professional papers in the context of globalization]. State and Regions, 2, 124–129. [In Ukrainian].
2. Harahulia, S. S. (2019). Intelektualni tekhnolohii orhanizatsii elektronnykh referatyvnykh resursiv. [Intelligent technologies of organization of electronic abstract resources]. Library. Science. Communication. Proceedings of International Science Conference (Kyiv, 8–10.10.2019). Pp. 268–274. [In Ukrainian].
3. Didenko, Yu. V. (2018). Referatyvna baza dlia humanitarnykh i sotsialnykh nauk ERIH PLUS. [Abstract database for humanities and social sciences ERIH PLUS]. Science of Ukraine in the World Information Space, 15, 66–69. Retrieved from http://akademperiodyka.org.ua/en/books/ science_ukraine_gis/15/7
4. Dubrovina, L. A. & Lobuzina, K. V. (2019). Stvorennia natsionalnoi systemy naukometrychnoi informatsii ta Ukrainskoho natsionalnoho indeksu tsytuvannia: perspektyvy konsolidatsii resursiv. [On the Way to Create a National System of Scientific Information and the Ukrainian National Citation Index: Prospects for Consolidation of Resources]. Library Journal, 6, 3–9. [In Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.15407/bv2019.06.003
5. Zaichenko, N. Ya. & Sandul, O. H. (2017). Bibliometrychnyi napriam rozvytku referatyvnoi bazy danykh «Ukrainika naukova». [Bibliometric direction of the development of abstracts database «Ukrainika scientific»]. Academic Papers of Vernadsky National Library of Ukraine, 45, 156–169. [In Ukrainian].
6. Pro zatverdzhennia Poriadku formuvannia Pereliku naukovykh fakhovykh vydan Ukrainy [On approval of the formation of the list of scientific professional editions of Ukraine]. Order No. 32 of the Ministry of Education and Science of Ukraine. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0148-18#Text
7. Samokhina, N. F., Kudymenko, L. H. & Martyniuk, O. M. (2020). Bibliotechna fakhova periodyka Ukrainy v tsyfrovykh naukovykh komunikatsiiakh. [Ukrainian Library Professional Periodicals in the Digital Scientific Communications]. Library journal, 1, 33–39. [In Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.15407/bv2020.01.033
8. Sivova, T. Yu. (2020). Mizhnarodne naukove spivrobitnytstvo Ukrainy: periodychni vydannia NAN Ukrainy v svitovykh naukometrychnykh bazakh. [International scientific cooperation of Ukraine: periodicals of the National Academy of Sciences of Ukraine in world scientometric databases]. Science and Innovations, 16(3), 15–26. DOI: https://doi.org/10.15407/scin16.03.015

UDC 004.65:014.3]:[004.77:316.77]+001.8:004.891
Hrytsenko Nataliia,
ORCID http://orcid.org/0000-0002-8653-6345,
Junior Researcher,
V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
nataolekss@ukr.net
Kliushnikova Olena,
ORCID http://orcid.org/0000-0002-6827-955X,
Junior Researcher,
V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
klushnikova@nbuv.gov.ua
Sandul Oksana,
ORCID http://orcid.org/0000-0003-3305-9319,
Junior Researcher,
V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
sandul@nbuv.gov.ua
REPRESENTATION OF PROFILES OF PROFESSIONAL EDITIONS IN ABSTRACT DATABASES

The functioning of profiles of scientific professional editions in the digital environment is considered. The criteria for evaluation of scientific periodicals, determined by the world's leading scientometric platforms, are analyzed. The role of electronic abstract information in the processes of digital scientific communication is substantiated.

Keywords: scientific periodicals, scientometrics, abstract information, digital scientific communication