ПОЛІТЕЙНМЕНТ У СТРУКТУРІ ПОЛІТИЧНИХ КОМУНІКАЦІЙ

Тези доповіді

УДК 32.019.5
Закіров Марат Борисович,
https://orcid.org/0000-0003-4897-4325
доктор політичних наук, доцент, завідувач відділу політологічного аналізу,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
e-mail: marat65@ukr.net
ПОЛІТЕЙНМЕНТ У СТРУКТУРІ ПОЛІТИЧНИХ КОМУНІКАЦІЙ

Розглянуто політейнмент у політичній комунікації як сукупність емоційного сприйняття створеного іміджмейкерами образу та якості підготовленого режисерами політичного шоу.

Ключові слова: інфотейнмент, політейнмент, маніпуляція, комунікація

Розвиток цифрових технологій сприяв виникненню нових, синтетичних форм діяльності мас-медіа, зокрема, інфотейнменту. Термін інфотейнмент створений сполученням двох слів information (англ. Інформація) та entertainment (англ. Розвага). Тобто, у такій формі комунікації інформація подається у розважальній формі, що значно підвищує ефективність її засвоєння, оскільки суттєво зростає емоційний компонент сприйняття. Крім того, вже накопичений досвід засвідчує, що інфотейнмент має універсальний характер і з успіхом може використовуватися в культурі, освіті, політиці тощо.
Зокрема, використання зазначеної технології у подачі політичної інформації призвів до виникнення феномену політейнменту, який у сучасному світі стрімко розвинувся до основного інструменту боротьби за прихильність виборців і засіб просування та відстоювання політичних інтересів.
Проте, слід зауважити, що згадуваний вище емоційний компонент інтелектуальної діяльності у випадку політейнменту несе чималий шкідливий і навіть деструктивний потенціал. Так, засноване саме на емоційному сприйнятті явище персоналізації політики, що протягом десятиліть притаманне українській реальності, орієнтує на зовнішній чинник особистої привабливості лідера і відводить на другий план зміст політичних програм. Унаслідок цього головними діючими особами є не політичні партії з чітко визначеними економічними і світоглядними принципами, а їхні лідери, здебільшого орієнтовані на власні амбіції і кон’юнктурні інтереси.
Дослідження, проведене аналітиками «Інтерньюз-Україна» засвідчило, що відеосатира, блоги та селфі політиків, їхня «приземлена» поведінка не менш ефективні у залученні електорату, ніж традиційна політична реклама [1].
Унаслідок розповсюдження технології політейнменту, у боротьбі за владу вирішальним стає не об’єктивна оцінка особистості кандидатів, не їхній життєвий бекґраунд, а емоційне сприйняття створеного талановитими іміджмейкерами образу і якість підготовленого професійними режисерами політичного шоу.
У вітчизняному медіа-просторі політейнемент вже виходить за рамки ток-шоу, передвиборчих відеороликів, дебатів кандидатів тощо. Останнім часом спостерігається тенденція перетворення програм новин, що йдуть у прайм-тайм по деяким основним каналам українського телебачення, на своєрідні політейнмент-платформи. Тенденційність у поданні окремих матеріалів, щоденні інформаційні блоки, присвячені або безапеляційній критиці, або безмежному вихвалянню, запрошення для інтерв’ю чи розгорнуті репортажі виключно з обраними, привабливими для певних груп впливу політичними фігурами, останнім часом стають звичною практикою роботи теленовин.
Розважальний формат транслювання політичної інформації, звернення до емоцій, розпорошення уваги електорату на витівки шоуменів від політики заважає критичному мисленню і відволікає від виявлення істинних намірів конкретних державних діячів, політиків і політичних партій.
Звернення до підсвідомого, тенденційне висвітлення неоднозначних питань, скандальні заяви й епатажні вчинки завжди приносили дивіденди популістам в усьому світі, а політейнмент дозволив їм піднятися на новий рівень. В Європі зростає вплив правих партій. Великобританія виходить з ЄС, незважаючи на загрозу шотландського сепаратизму. Постає питання про перспективи збереження Європейського Союзу. Керівництво США, під виборчим лозунгом президента Д. Трампа «Америка – насамперед», намагається скоротити участь у глобальних гуманітарних і військових проектах, обмежити імміграцію тощо.
Разом з тим, політейнмент може слугувати і цілком конструктивним цілям. Широке використання соціальних мереж, сучасних прийомів створення і транслювання контенту сприяє залученню в активну політику молоді, надає політичному процесу динамізму, відкриває нові можливості суспільної комунікації, що у сукупності із розвитком загальної медіа грамотності громадян здатне перетворитися на ефективний інструмент оновлення політичних еліт.
Список використаної літератури
1. Матвіїшин І. Мемократія: як соцмережі впливають на політику в Україні. Рубрика. 11 грудня 2019. URL: https://rubryka.com/article/yak-sotsmerezhi-vplyvayut-na-polityku-v-ukrayini/ (Дата звернення: 16.07.2020).
References
1. Matviishyn, I. (2019). Memokratiia: yak sotsmerezhi vplyvaiut na polityku v Ukraini. Rubryka. Retrieved from: https://rubryka.com/article/yak-sotsmerezhi-vplyvayut-na-polityku-v-ukrayini/ [in Ukrainian].
UDC 32.019.5
Zakirov Мarat,
https://orcid.org/0000-0003-4897-4325
Doctor of Political Sciences, Associate Professor,
Head of Department,
V. I. Vernadsky National Library of Ukraine
e-mail: marat65@ukr.net

POLITENIMENT IN THE STRUCTURE OF POLITICAL COMMUNICATIONS
Politainment in communication is considered as a set of emotional perception of the image created by image makers and the quality of the political show prepared by the directors.

Keywords: infotainment, politainment, manipulation, communication