Соціалістична революція у спорті на сторінках "Фізкультурника України" 1931 р.

Тези доповіді

УДК 94(477)
Дояр Лариса Василівна,
Кандидат історичних наук, доцент, старший науковий співробітник,
Державна наукова установа «Книжкова палата України імені Івана Федорова»,
Київ, Україна
СОЦІАЛІСТИЧНА РЕВОЛЮЦІЯ У СПОРТІ
НА СТОРІНКАХ "ФІЗКУЛЬТУРНИКА УКРАЇНИ" 1931 р.
Стаття порушує проблему політизації спорту. Спираючись на матеріали періодики УСРР, автор актуалізує принципові засади спортивного життя світової спільноти.
Ключові слова: Червоний Спортивний Інтернаціонал, Берлінська спартакіада 1931 р., Міжнародний спортивний рух
Спорт, як вагома частина життя людства, завжди зберігав свою наукову затребуваність та значущість, але за часів новітньої історії (ХХ-ХХІ ст.), перетворившись на потужний суб'єкт міжнародного розвитку, він потрапив у коло особливо актуальних тем. Карколомні зміни у спорті спричинила більшовицька 1917 р. революція в колишній Російській імперії - затвердивши радянську владу на усіх суспільних щаблях, кардинально змінивши економіку, внутрішню та зовнішню політику, соціальне обличчя та культурний розвиток суспільства, остання породила появу принципово інших підходів до теорії та практики в організації спортивного життя.
Радянський часопис "Фізкультурник України", що видавався у ювілейний (10-літній) рік від утворення Червоного Спортивного Інтернаціоналу (ЧСІ), свідчить, що трактування спорту як громадського явища, оціночні судження щодо його місця та ролі у розвитку суспільства набули виразних, раніше невідомих констатацій. По-перше, спортивне життя почало розглядатися у контексті класової боротьби, стало її логічним продовженням і запорукою перемоги над світовою буржуазією. По-друге, спортивні майданчики стали ареною запеклих змагань з представниками ревізіонізму та поступливості - утворений у липні 1921 р. ЧСІ протистояв Люцернському Спортивному Інтернаціоналу, очільники якого виступали за реформаторський шлях розвитку людства і не сприймали ідей світової пролетарської революції. По-третє, спорт почав розглядатися як додаткове підгрунтя для світової пролетарської єдності, як знаряддя у реалізації ідей інтернаціоналізму. По-четверте, соціалістична революція у спорті передбачала перехід до його масовизації шляхом поширення фізкультурного руху, у зв'язку з чим, з поняття "спорт" викорінювався фактор індивідуалізму - фактор особистого досягнення, власноздобутої перемоги, так званого, духу чемпіонства. По-п'яте, революційною інновацією спортивного змагання стало заперечення професійного спорту - прибічники утворення єдиного фронту робітничого спорту наполягали на тому, що спорт має бути справою аматорів-любителів (варто зазначити, що остання позиція зберегла своє місце у спортивному житті СРСР до останнього дня його існування - шанувальники радянських медалістів чудово розуміли, що усі свої сили і час спортсмени віддають інтенсивним тренуванням, між тим, офіційно вони перебували на армійській службі, вважалися працівниками фабрик, заводів, установ тощо).
Напередодні приходу до влади Гітлера напруження захоплюючого спортивного протистояння було остаточно делеговано банальній політичній боротьбі, акцентованій на засадах доцільності, а не спортивної честі. Особливо гострою фазою протистояння позначився 1931 рік, коли один Спортінтерн (ревізіоністський) оголосив про проведення Робітничої Олімпіади у Відні, а Червоний Спортінтерн - про підготовку Робітничої Спартакіади у Берліні. Зіткнення сторін було настільки непримиренним, що під табу потрапило історично значуще поняття "олімпіада" - інтернаціоналісти навісили на нього ярлик "буржуазності" та розколу від "соціал-фашистських поводирів" і запропонували вживати замість нього термін "спартакіада". З позицій давньогрецької історії, це було цілковите безглуздя, але, між тим, воно знайшло розуміння у тогочасному суспільстві. Журнал "Фізкультурник України", закликаючи своїх читачів до виконання рішень VI Пленуму Виконкому ЧСІ, писав про необхідність готуватися до Міжнародної Спартакіади [2, с. 3]. Редакція журналу, на честь Х-тиріччя Червоного Спортінтерну, оголосила збір коштів у Фонд Берлінської Спартакіади - першою відгукнулася Полтава, міська фізкультурна рада якої перерахувала зазначеному фонду 300 крб. [7, с. 17]. Цікаво, що "Фізкультурник України" став ініціатором даної справи, закликаючи аналогічні видання Росії ("Фізкультура і спорт" (Москва), "Спартак" (Ленінград)) та Закавказзя "За радянську фізкультуру" організувати у себе подібні фонди.
У ході підготовки до Всесвітньої Робітничої Спартакіади відбувалися численні сутички у різних регіонах планети. Так, учасників конгресу червоних спортсменів Рурського краю побила кийками місцева поліція, а мітинг французьких спортсменів, присвячений "боротьбі з імперіалізмом і обороні СРСР", відбувся лише завдяки тому, що його організатори зуміли збити поліцію "з пантелику" [4, с. 16]. На зборах у німецькому Галлі бокс та боротьба джіу-джітсу були визнані "засобами боротьби проти нападів фашистів" [4, с. 16].
Відповідальний редактор "Фізкультурника України" І. Нейфах підкреслював, що "буржуазний, соціал-фашистський спорт творять єдину справу - рятують капіталізм і готують інтервенцію проти СРСР" [5, с. 11].
На відміну від індивідуалізму буржуазного спорту, робітничий спорт має позбавитися будь-яких ознак самовтішання та ореолу особистої слави [3, с. 13]. Лектор Л. Венедіктов, високо оцінюючи спортивні якості фінляндського бігуна Нурмі, дорікав йому за одноосібність та приховану професіональну підготовку до змагань [1, с. 17].
Визначальним напрямком у розвитку теорії робітничого спорту було визнано його збагачення "марксистським обгрунтованням" [6, с. 14].
Отже, виходячи з аналізу джерел, періодика УСРР зафіксувала факт і перебіг "соціалістичної революції у спорті".
Список використаних першоджерел:
1. Венедіктов Л. Нурмі/ Л. Венедіктов// Фізкультурник України. - 1931. - № 3. - С. 17.
2. Готуйтесь до святкування 10-річчя ЧСІ та до Всесвітньої спартакіади ЧСІ// Фізкультурник України. - 1931. - № 2. - С. 2-3.
3. Застеленко Ю. З корінням вирвати дух "чемпіонства"/ Ю. Застеленко// Фізкультурник України. - 1931. - № 3. - С. 13.
4. Міжнародний спортрух// Фізкультурник України. - 1931. - № 5. - С. 16.
5. Нейфах І. Силу та розмах радянської фізкультури загонам ЧСІ/ І. Нейфах// Фізкультурник України. - 1931. - № 4. - С. 11.
6. Стремовський М. Історії фізкультури - марксистське обгрунтовання/ М. Стремовський// Фізкультурник України. - 1931. - № 3. - С. 14.
7. Утворимо фонд Берлінської спартакіади// Фізкультурник України. - 1931. - № 5. - С. 17.
References:
1. Venediktov L. Nurmi / L. Venediktov // Sportsman of Ukraine. - 1931. - № 3. - P. 17.
2. Get ready to celebrate the 10th anniversary of the PEA and the World Spartakiad of the PEA // Sportsman of Ukraine. - 1931. - № 2. - P. 2-3.
3. Zastelenko Y. To uproot the spirit of "championship" / Y. Zastelenko // Sportsman of Ukraine. - 1931. - № 3. - P. 13.
4. International sports movement // Sportsman of Ukraine. - 1931. - № 5. - P. 16.
5. Neifakh I. The strength and scope of Soviet physical culture detachments of the Private Enforcement Agents / I. Neifakh // Sportsman of Ukraine. - 1931. - № 4. - P. 11.
6. Stremovsky M. Histories of physical culture - Marxist rationale / M. Stremovsky // Sportsman of Ukraine. - 1931. - № 3. - P. 14.
7. Let's create a fund of the Berlin Olympics // Sportsman of Ukraine. - 1931. - № 5. - P. 17.
Spysok vykorystanykh pershodzherel:
1. Venediktov L. Nurmi/ L. Venediktov// Fizkulʹturnyk Ukrayiny. - 1931. - № 3. - S. 17. 2. Hotuytesʹ do svyatkuvannya 10-richchya CHSI ta do Vsesvitnʹoyi spartakiady CHSI// Fizkulʹturnyk Ukrayiny. - 1931. - № 2. - S. 2-3.
3. Zastelenko YU. Z korinnyam vyrvaty dukh "chempionstva"/ YU. Zastelenko// Fizkulʹturnyk Ukrayiny. - 1931. - № 3. - S. 13.
4. Mizhnarodnyy sportrukh// Fizkulʹturnyk Ukrayiny. - 1931. - № 5. - S. 16.
5. Neyfakh I. Sylu ta rozmakh radyansʹkoyi fizkulʹtury zahonam CHSI/ I. Neyfakh// Fizkulʹturnyk Ukrayiny. - 1931. - № 4. - S. 11.
6. Stremovsʹkyy M. Istoriyi fizkulʹtury - marksyst·sʹke obhruntovannya/ M. Stremovsʹkyy// Fizkulʹturnyk Ukrayiny. - 1931. - № 3. - S. 14.
7. Utvorymo fond Berlinsʹkoyi spartakiady// Fizkulʹturnyk Ukrayiny. - 1931. - № 5. - S. 17.

UDC 94(477)
Doіar Larysa,
Candidate of Sciences, Associate Professor,
Senior Research Fellow,
Book Chamber of Ukraine named after Ivan Fedorov,
Kyiv, Ukraine
SOCIALIST REVOLUTION IN SPORT
ON THE PAGES OF " SРОRTSMAN OF UKRAINE" 1931
The article raises the issue of politicization of sports. Based on the materials of the periodicals of the USSR, the author actualizes the basic principles of sports life of the world community.
Keywords: Red Sports International, Berlin Olympics 1931, international sports movement