Вебліографія як засіб орієнтування читача в масиві електронних текстових ЗМІ

ЗаявникСоколова Ірина Василівна (Україна)
ФорумМіжнародна наукова конференція «Бібліотека. Наука. Комунікація: формування національного інформаційного простору»
ЗахідСекція 3. Бібліотека в структурі сучасних інформаційних комунікацій
Назва доповідіВебліографія як засіб орієнтування читача в масиві електронних текстових ЗМІ
Інформація про співдоповідачів
Презентаціяне завантажено
Статтяне завантажено


Тези доповіді

Використання комп’ютерної техніки розширило можливості бібліотек у роботі з друкованою періодикою, а поява бібліотечних сайтів зробила можливим надавати інформаційні послуги через мережу, охоплюючи значно більшу кількість читачів. На сьогодні робота бібліотекаря з періодичними виданнями спирається на традиційну методику з використанням нових можливостей електронного комп’ютерного середовища. Електронні технології у роботі з друкованою періодикою дозволили полегшити значну частину операцій з обробки літератури і обслуговування читачів, при цьому докорінно змінився алгоритм виконання окремих операцій бібліотечної роботи.
Саме залучення комп’ютерної техніки зробило можливим створення електронного каталогу, кооперацію зусиль бібліотек в аналітичній обробці газет і журналів для ведення картотек статей з метою уникнення дублювання, оцифровку періодики минулих років і формування електронних колекцій літератури, відкриття доступу читачам до аналітично-бібліографічних продуктів за матеріалами преси через бібліотечний сайт, інформування в мережі про нові надходження, книжкові виставки, масові заходи для читачів тощо. Завдяки активному обміну інформацією в Інтернет між бібліотечними закладами регіону стала можливою кооперативна обробка періодичних видань. Простота роботи і широкі можливості комп’ютерних програм дозволяють будь-якій бібліотеці створювати електронні бібліографічні ресурси, доступні в стінах бібліотеки або через Інтернет.
Щоб допомогти читачам зорієнтуватися у колі електронної періодики, бібліотеки складають вебліографічні списки, які розміщують на своїх веб-сторінках. Це новий напрямок роботи, який активно розвивається. Вебліографічні списки і посібники складаються із згрупованих у розділи чи розташованих у довільному порядку переліків адрес електронних ресурсів. Основним завданням укладачів вебліографічних списків є відбір і систематизація найцінніших ресурсів Інтернету. В залежності від завдань, поставлених кожною конкретною бібліотекою, цей ресурс відрізняється за напрямком, тематикою і призначенням, читацькою аудиторією.
На сьогодні бібліотеки пропонують українському читачу електронні списки всеукраїнських газет і журналів, регіональних ЗМІ, тематичні і універсальні підбірки періодики. Лише ретельний аналіз та відбір джерел працівниками бібліотек дає змогу сформувати необхідний перелік інтернет-ресурсів з якісним контентом.
Прикладом вебліографічного списку може слугувати веб-сторінка Кіровоградської ОУНБ «Преса в Інтернет». Ця сторінка відкриває доступ читачу до найвідоміших загальноукраїнських електронних ЗМІ, електронної періодики Кіровоградцини, літературних видань України. Усі позиції в списку мають вигляд гіпертексту і дають змогу перейти безпосередньо до видання. Надзвичайно корисним для читача є список електронних журналів з різних галузей знання, який підготувала бібліотека. На сторінці зазначається: «У зв’язку з різними причинами, передплата періодичних видань останніми роками скоротилася. Та ми підготували список журналів – біля 180 джерел, які наша бібліотека не отримує, але ви можете прочитати у всесвітній мережі Інтернет он-лайн (повнотекстові версії)». Окремі позиції в списку мають пояснювальну записку, у якій вказано періодичність виходу видання, його спрямування.
Центрами зі створення вебліографічних списків є провідні бібліотеки України, що мають доступ до глобальної мережі. Рекомендаційні списки електронних ЗМІ пропонують читачам ряд обласних наукових бібліотек (Вінницька, Дніпропетровська, Херсонська, Івано-Франківська, Чернігівська та ін.), публічні, відомчі бібліотеки.
Дослідники з цього питання відмічають, що вебліографічна діяльність характеризується неузгодженістю, відсутністю координації, дублюванням інформації при створенні вебліографічних джерел. Наголошується на необхідності узгодженя дій зі створення таких ресурсів з метою покращення їх якості. Зауважимо також, що цей напрямок роботи ще тільки розвивається, а вебліографічні списки вітчизняної періодики відсутні на багатьох сайтах українських бібліотек.
Важливою умовою ефективного використання вебліографічних списків є актуалізація наведеної в них інформації. Електронний простір дуже рухливий отже вебліографія потребує постійної уваги, уточнення і доповнення. Крім пильної уваги до якості цього ресурсу з боку укладачів вебліографічних списків, у цій роботі значну допомогу можуть надавати самі користувачі, які через мережу мають можливість повідомляти про знайдені неточності або недіючі посилання.
Одним з наслідків комп’ютеризації бібліотек було відкриття при бібліотеках інтернет-центрів, велика кількість яких почала діяти завдяки міжнародній програмі «Бібліоміст». Інтернет-центри є додатковим майданчиком для роботи читача, зокрема, і з електронними періодичними виданнями.
Водночас відмітимо, що комп’ютеризовані форми роботи з періодичними виданнями та використання електронних технологій на сьогоднішній день не доступні для переважної більшості українських публічних бібліотек. Ступінь комп’ютеризації бібліотечної галузі на сьогоднішній день ще досить низький Так, в Україні послуги читачам у 2014 р. надавало 16 тис. публічних бібліотек, з яких лише кожна четверта була оснащена комп’ютерною технікою. Загалом ситуація на селі гірша, ніж в містах. 83 % публічних бібліотек в Україні працює у сільській місцевості (13,2 тис.), при цьому – ступінь комп’ютеризації бібліотек на селі становить лише 13 %. Зауважимо, що не всі бібліотечні закладі, які мають у своєму розпорядженні комп’ютерну техніку, підключені до мережі Інтернет. В цілому по країні станом на 2014 р. до Інтернет було підключено 20,7 % публічних бібліотек, у сільській місцевості цей доступ мали 11 % закладів. Ці дані свідчать про те, що в Україні процес включення бібліотечної мережі до Інтернет-середовища перебуває в стадії становлення і ще далекий до завершення. Також зауважимо, що, не зважаючи на складну економічну ситуацію, цей процес триває і кількість бібліотек, які оснащені комп’ютерною технікою, з року в рік збільшується.
Спостерігається зростання популярності і затребуваності електронних бібліотечних сервісів у читачів, а також збільшення звернень на веб-сайти публічних бібліотек майже у всіх регіонах України. У 2014 р. було зафіксовано 13,3 млн звернень до послуг бібліотек за допомогою мережі Інтернет. Порівняння показника відвідування веб-сайтів ОУНБ, міських і сільських бібліотек свідчить, що найбільш активно читачі користуються інформацією саме з сайтів обласних універсальних бібліотек. Кількість звернень до інформації, яка розміщена на сайтах 21 ОУНБ становить майже 4 млн од. Найменше відвідувань сайтів сільських бібліотек, хоча залучення читачів і до цього ресурсу з року в рік збільшується.
Отже, процеси бібліотечної роботи, які здійснюються з застосуванням нових комп’ютерних технологій вивели на новий рівень роботу з читачем, дозволяють більш повно розкрити фонд друкованої періодики, надавати читачу допомогу під час пошуку джерел у надзвичайно великому масиві електронних текстових ЗМІ.
Бібліотека, яка отримала конкурента в інформаційному просторі у вигляді Інтернет-мережі, протягом останніх двох десятиріч перестроює свою роботу. Якісний рівень ресурсу, викладеного на бібліотечному сайті, – важливий критерій, який обумовлює відвідуваність і популярність сайту, інтенсивність звернень користувачів залежить від повноти та якісного наповнення сайту.
Відмітимо, що бібліотечні сайти загалом дуже відрізняються за своїм інтерфейсом, назвою рубрик, розтушуванням матеріалу. Практика показує, що на бібліотечному сайті під час важко знайти вебліографію періодики. Уніфікація базового рубрикатора бібліотечного сайта, простота назв, максимальна відповідність назви рубрики змісту розміщеного на ній матеріалу – шлях до покращення бібліотечного обслуговування і інформування населення.