Критерії визначення національного сегменту інтерактивного інформаційно-комунікаційного простору

ЗаявникПоловинчак Юлія Миколаївна (Україна)
ФорумМіжнародна наукова конференція «Бібліотека. Наука. Комунікація: формування національного інформаційного простору»
ЗахідСекція 3. Бібліотека в структурі сучасних інформаційних комунікацій
Назва доповідіКритерії визначення національного сегменту інтерактивного інформаційно-комунікаційного простору
Інформація про співдоповідачів
Презентаціяне завантажено
Статтяне завантажено


Тези доповіді

Критерії визначення національного сегменту інтерактивного інформаційно-комунікаційного простору

Розвиток цифрового суспільства, особливо під впливом поширення технологій Web 2.0 – безкоштовних програмних продуктів, що дають змогу користувачам Інтернету без знання мови HTML створювати, розміщувати й підтримувати контент у Мережі, змінює – більше або менше – усі сфери людської діяльності: політику, економіку, науку та освіту, мистецтво й дозвілля тощо. Чи не найсерйозніші трансформації під впливом новітніх інформаційно-комунікаційних технологій торкнулися масової комунікації – фактично експерти сьогодні ведуть дискусії про перспективи витіснення чи принаймні відтіснення з передових позицій традиційних засобів масової інформації так званими «соціальними медіа». Зростання як кількості, так і значення соціальних медіа, сукупність яких формує інтерактивний інформаційно-комунікаційний простір, за два останні десятиліття актуалізували необхідність практичного вивчення відповідних інформаційних процесів і наукового осмислення цього явища в контексті комунікативістики.
Дослідження специфіки комунікації в інтернет-просторі є актуальним завданням в досить широкому полі соціокультурних досліджень, пов’язаних із аналізом функціонування інформаційного поля та з точки зору бібліотекознавчих студій як їх складової. Такі рефлексії мають теоретичне значення для сучасної інфогуманітаристики загалом – мовознавчої, культурологічної, політичної, соціальної – і бібліотеки здатні виступати тими науковими центрами, що інтегрують відповідні міждисциплінарні дослідження. Водночас вони корисні в прикладних розвідках власне бібліотечних досліджень, в силу того, що описувані закономірності функціонування інформаційного поля є дієвими для роботи в сучасному інфопросторі і бібліотек. Вироблені підходи залишаються актуальними для вимірювання охоплення і результативності бібліотечних сторінок у соціальних мережах чи спеціальних досліджень у інтерактивному просторі інформаційно-аналітичних підрозділів бібліотек – в силу тих завдань, що стоять перед дослідниками-бібліотекознавцями.
Важливо, що попри те, що Інтернет є глобальною мережею, особливості національних процесів інформатизації, а також специфіка політичного, економічного, культурного життя в різних країнах дає змогу говорити про формування національних сегментів інформаційного простору, у якому функціонують ресурси з достатньо вираженими національними особливостями. З’ясування специфіки розвитку українського інтерактивного простору потребує чіткого окреслення предмета аналізу, і відповідно – визначення його меж.
Одним із ключових показників національного простору в мережі Інтернет виступає мова, відповідно, серед окремих українських блогерів і дослідників побутує думка, що український сегмент соціальних медіа та Інтернету загалом має визначатися за мовною ознакою. За цією ж логікою російські дослідники представляють українську блогосферу частиною загальноросійської, з огляду на домінуючу в ній російську мову.
Утім, для досліджень специфіки українських масових комунікацій виокремлення національного інформаційного простору за мовною ознакою не може вважатися репрезентативним, оскільки в умовах білінгвізму в Україні продукується як російськомовний, так і україномовний контент, паралельно з публікаціями іншими мовами.
Отже, мовний, як і географічний (розташування хостингу, що визначається переважно фінансовими чи безпековими чинниками) підхід до визначення національних сегментів інфопростору в українських реаліях не може вважатися ефективним.
Найбільш показовим критерієм для визначення Укрнету видається контекстний, до якого можна застосувати критерії, розроблені у документознавстві для створення «україніки» як українського національного бібліографічного репертуару творів, що безпосередньо або непрямо стосуються всіх сторін життя України, документів з української тематики, що виникли і побутували за її межами [1].
Щодо пропонованого поняття Укрнету як мережевої україніки, показовим видається висновок дослідження російськомовної блогосфери Центром Беркмана при Гарвардському університеті 2010 р., основаного саме на мовному критерії, про слабкість якого йшлося вище. Його результати фіксують, що аналізовані «регіональні блогери з України», що розглядаються як учасники російської блогосфери, пишуть в абсолютній більшості (84 %) в Україні, використовуючи переважно українські зовнішні посилання [2, с. 23, 55]. Відповідно, логічним було б говорити не про «регіональних учасників російської блогосфери», а про українську блогосферу, що об’єднує блогову україніку – публікації, цитати, мультимедійний контент, пов’язані гіперпосиланнями та коментарі веб-сторінок (блогів), створені українськими користувачами, з українським хостингом, що стосуються українських реалій; при цьому жоден із критеріїв не може вважатися абсолютним.
Такий підхід логічно поширювати на весь контент і визначати Укрнет як сукупність усіх ресурсів і дискурсів, створених українцями, українською та іншими мовами, що прямо чи опосередковано стосуються української тематики. Включення до переліку не лише ресурсів і контенту, а і дискурсу, пов’язане з такою важливою характеристикою інтернет-комунікації, як інтерактивність – участь користувачів у творенні контенту. Тобто, якщо російський (чи будь-який інший) журналіст, блогер, політик на російському ресурсі висловлює власну (російську, відповідно) точку зору щодо української проблематики – йдеться про російський інтернет-дискурс лише до того моменту, коли українські користувачі включаються в обговорення, створюючи через коментарі значимий (тут йдеться про зміст і кількість інформації) контент. Відповідно, дискурсивний акт, для якого неукраїнська публікація стала лише інформаційним приводом, створює тред коментарів, посилань тощо, які включають дане повідомлення в український дискурс.
Характерним прикладом може бути обговорення так званих «декомунізаційних» законів навесні-влітку 2015 р. Зміни, обов’язкові до внесення в інформаційний і символічний простір України є досить дискусійними, як серед фахівців, так і пересічних громадян. Парадоксально, але для дослідження дискусій української Фейсбук-спільноти більш перспективною видається сторінка російського каналу «Дождь», аніж Українського інституту національної пам’яті. Остання об’єднує швидше однодумців, що підтримують рішення, позиція противників представлена слабо. В обговореннях проблеми на Фейсбук-сторінці російського ресурсу представлено максимально широкий набір аргументів як російських, так і українських користувачів, причому говорити, що останні опинилися в меншості не випадає.
Відповідно, вироблення ефективних, коректних та оптимально інформативних індикаторів для досліджень соціальних медіа як дискурсивного простору, застосування та осмислення запропонованих маркерів науковцями різних галузей, що працюють в інтерактивних мережах, є завданням, вирішення якого сприятиме ефективним науковим рефлексіям щодо нової інформаційної, відтак – соціокультурної реальності.

Література
Україніка як загальноцивілізаційний культурний феномен // Національний інформаційний комплекс і його роль у глобальному інформаційному просторі: монографія / О. Онищенко, В. Горовий, В. Попик. – К., 2014. – С. 36-60.
Этлинг Б. Публичный дискурс в российской блогосфере Public Discourse in the Russian blogosphere / Б. Этлинг, К. Алексанян, Д. Келли [и др.] // The Berkman Center for Internet & Society at Harvard University. – 2010. – 60 р.
Wolsey, T.D. Literature discussion in cyberspace: Young adolescents using threaded discussion groups to talk about books // Reading Online, (2004, January/February). № 7(4). Available: http://www.readingonline.org/articles/art_index.asp?HREF=wolsey/index.html