ЦИФРОВІ ТЕХНОЛОГІЇ В АМЕРИКАНСЬКИХ БІБЛІОТЕКАХ: СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ

Тези доповіді

УДК 021 + 004.9 (73)
Філіпова Людмила Яківна
ORCID: https://orcid.org/0000-0003-0273-7922?lang=ru
доктор педагогічних наук, професор,
професор кафедри інформаційних технологій
Харківська державна академія культури
Харків, Україна
е-mail: flyak@ukr.net

ЦИФРОВІ ТЕХНОЛОГІЇ В АМЕРИКАНСЬКИХ БІБЛІОТЕКАХ:
СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ

Розглянуто вплив інформаційно-комунікаційних технологій на діяльність бібліотек США та охарактеризовано головні напрями їх адаптації до викликів сучасного цифрового суспільства.

Ключові слова: цифрові технології, бібліотеки США, бібліотечні фахівці.

Комп’ютерні технології забезпечили відкритий доступ всіх американців до цифрової культури, де провідна роль належить публічним бібліотекам країни. Сучасні бібліотеки США, зокрема, публічні та академічні, вважаються ключовим елементом в цифровий інфраструктурі цієї країни, яка включає доступ в Інтернет, цифрові книги, аудіозаписи, зображення, бази даних, електронні довідково-інформаційні служби, а також професійних бібліотекарів, які підтримують ці ресурси і допомагають користувачам орієнтуватися в цифровому світі. Всі публічні бібліотеки країни надають доступ в Інтернет, а більшість з них є єдиним провайдером безкоштовного доступу до мережевих ресурсів в місцевих громадах. Це стало можливим завдяки фінансовій підтримці з боку меценатів, держави, а також сприяння місцевих громад.
За даними щорічних звітів з питань впливу та переваг вільного доступу до Інтернета та інформаційних технологій (ІТ) в публічних бібліотеках, зокрема дослідження, проведеного Школою інформатики Вашингтонського університету та за фінансової підтримки Інституту музейних і бібліотечних служб і Фонду Білла і Мелінди Гейтс (1) констатовано, що тільки у 2008 р двоє з трьох американців отримували доступ до електронних ресурсів, користуючись комп’ютером в публічній бібліотеці або через її веб-сайт, а один з кожних трьох користувався комп’ютером або бездротовою мережею в публічній бібліотеці, щоб отримати доступ в Інтернет.
У іншому щорічному звіті про стан бібліотек США за 2020 р. Американської бібліотечної асоціації (ALA) серед багатьох питань показана значна роль бібліотеки у вирішення соціальних і суспільних проблем (2). Серед них наступні.
Просування цифрової грамотності, тобто «здатність використовувати інформаційні та комунікаційні технології для пошуку, оцінки, створення і передачі інформації, що вимагає як когнітивних, так і технічних навичок» (2).
Подолання цифрового розриву, з яким стикаються сім'ї, що зіштовхуються з економічними проблемами і не мають доступу до сучасних ІТ. Бібліотечна модель загальнодоступних технологій вигідно відрізняється від інших провайдерів відкритого доступу в Інтернет, таких як центри зайнятості та інтернет-кафе, внаслідок присутності бібліотекарів, які виступають в ролі консультантів та можуть навчити і надати допомогу з навігації по Інтернету, тим самим допомагаючи не тільки в подоланні цифрової нерівності, а й в оволодінні навичками цифрової грамотності.
Залучення до освітніх програм не тільки молодих користувачів, а й їх батьків з метою зменшення розриву в грамотності між дітьми, чиї матері мають різні рівні освіти.
Надання різних послуг з медичної грамотності і інформування населення: про здоровий спосіб життя, мультимедіа з інструкціями по фізичним вправам і матеріали по психічному здоров'ю для самодопомоги тощо.
Надання економічних можливостей користувачам через пропонування програм навчання цифрової грамотності для складання резюме та пошук роботи, безкоштовні послуги для малих підприємств і підприємців (надання доступу до баз даних про тенденції ринку, проведення уроків бізнес-коучингу, участь у конкурсах бізнес-планів тощо) (2).
Слід додати ще й зростаючий вплив на діяльність бібліотек Інтернету другого покоління - «Веб 2.0», засоби якого стимулюють ведення діалогу в віртуальному просторі, і бібліотекарі повинні знайти способи участі в цьому діалозі. Використання технологій Веб 2.0 (або соціального Веба, або «mash up», тобто змішування контенту, технологій та сервісів для створення нового електронного продукту), сприятиме глибоким і змістовним змінам розвитку бібліотек (3).
Щодо інших майбутніх тенденцій цифровізації американських бібліотек, то в них вже розроблюються проекти впровадження технологій штучного інтелекту (ШІ) в діяльність бібліотек, які мають адаптувати свою роботу відповідно до нових технологій. Такі проекти вже використовуються, переважно в академічних бібліотеках. Наприклад, в Массачусетському технологічному інституті ведеться робота зі створення технічної інфраструктури, щоб бібліотечні колекції могли користовуватися алгоритмами машинного навчання й читалися за допомогою інструментів ШІ. Інші нові розробки включають використання ботів в академічних бібліотеках, наприклад, у бібліотеці Університету Оклахоми чат бот допомагає студентам з питаннями щодо пошуку у предметних БД. Хоча безумовно фахівці занепокоєні, чи не призведе така технологія до того, що бібліотекарів-людей замінять їх технологічні аналоги (3).
Таким чином, завдяки ІТ та Інтернету бібліотеки стали очолювати реалізацію електронних послуг в сферах: освіти, підприємництва, здоров'я та профілактики, у громадському житті та соціальних зв'язків тощо. Відповідно й бібліотекарі підвищують свою професійну майстерність в роботі з комп'ютерами і ресурсами Інтернету - розширюється функціонально-професійна орієнтація бібліотечних фахівців, які стали виконувати функції неформальних консультантів з питань працевлаштування та навчання в коледжі, наставників при підготовці до тестування, а також інструкторів з цифрової грамотності для все зростаючого числа користувачів, що займаються пошуком роботи, фінансової підтримки і освітніх можливостей.
Тож досвід американських бібліотек демонструє позитивні тенденції у напрямі адаптації бібліотечної діяльності до викликів цифрового суспільства. Не тільки від фінансування, але й від професійного потенціалу бібліотечних працівників залежить майбутнє бібліотек. Як зазначила колишній президент ALA Лойда Гарсія-Фебо (2019 р.): бібліотечні фахівці повинні бути на передньому краї розвитку суспільства, щоб підтримувати спільноти, оскільки цифрові технології перетворюють наш світ.
Список використаної літератури
1. Opportunity for All How the American Public Benefits from Internet Access at U.S. Libraries (2010). Відновлено з https://www.imls.gov/assets/1/AssetManager/OpportunityForAll.pdf
2. State of America's Libraries Report 2020. Відновлено з http://www.ala.org/news/state-americas-libraries-report-2020
3. Web 2.0 & libraries, part 2: trends and technologies (2007). Libr. technology reports. Vol. 43, N 5. P. 7 – 78.

References
1. Opportunity for All How the American Public Benefits from Internet Access at U.S. Libraries (2010). https://www.imls.gov/assets/1/ AssetManager/OpportunityForAll.pdf
2. State of America's Libraries Report 2020. http://www.ala.org/news/state-americas-libraries-report-2020
3. Web 2.0 & libraries, part 2: trends and technologies (2007). Libr. technology reports. Vol. 43, N 5. P. 7 – 78.

UDC 021 + 004.9 (73)
Filipova Liudmyla
ORCID: https://orcid.org/0000-0003-0273-7922?lang=ru
Doctor of Pedagogical Sciences, Professor,
Professor of the Department of Information Technologies
Kharkiv State Academy of Culture
Kharkiv, Ukraine
e-mail: flyak@ukr.net

DIGITAL TECHNOLOGIES IN AMERICAN LIBRARIES:
CURRENT TRENDS OF DEVELOPMENT

The influence of information and communication technologies on the activity of US libraries is considered and the main directions of their adaptation to the challenges of modern digital society are characterized.

Key words: digital technologies, US libraries, librarians.