Спогади про першого українського академіка-фізика Й. Й. Косоногова (за документами Інституту архівознавства НБУВ)

ЗаявникКіржаєва Ірина Григорівна (Україна)
ФорумМіжнародна наукова конференція «Бібліотека. Наука. Комунікація: формування національного інформаційного простору»
Захід• Семінар: Архівна спадщина в інформаційному просторі: традиції, інновації, перспективи
Назва доповідіСпогади про першого українського академіка-фізика Й. Й. Косоногова (за документами Інституту архівознавства НБУВ)
Інформація про співдоповідачів
Презентаціяне завантажено
Статтяне завантажено


Тези доповіді

Майже сторіччя тому у складних історичних умовах було створено Українську академію наук, у витоків якої стояли непересічні особистості – еліта нашої нації. Серед них Йосип Йосипович Косоногов (1866–1922) – вчений у галузі фізики, геофізики, метеорології, ординарний професор Київського університету (1904), академік ВУАН (1922). Про науковий і життєвий шлях, а також психологічний портрет особистості Й. Й. Косоногова розповідають самовидці тих часів з оточення вченого. Ці документальні свідоцтва зберігаються в Інституті архівознавства Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (ІА НБУВ), у особовому архівному фонді вченого (№ 202).
Фонд академіка складається зі 133 справ за 1852–1947 рр. Берегинею рукописів, наукових праць, особових документів, фотографій, листів Й. Й. Косоногова була дружина вченого – Ксенія Михайлівна Роздольська-Косоногова, яка більш ніж на 50 років пережила його. Після її смерті у 1975 р. цей спадок потрапив до ІА НБУВ.
Спогади про Й. Й. Косоногова сформовано у шість справ за 1922–1947 рр. Це типографські відбитки та рукопис, які висвітлюють його різнобічну наукову та педагогічну діяльність і містять цікаві подробиці біографії, починаючи з дитячих років.
Некролог з приводу раптової і передчасної смерті Й. Й. Косоногова у 1922 р. було опубліковано колегою-фізиком П. С. Тартаковським на сторінках «Киевского медицинского журнала». У жалобному тексті було шанобливо згадано про талановитого вченого і чуйну людину. Петро Савич охарактеризував чотири етапи наукового сходження майбутнього академіка, а саме вивчення властивостей діелектриків, оптичного резонансу, дослідження електролізу за допомогою ультрамікроскопу та вивчення явища дифузії газів крізь пористі тіла. Автор зазначив, що «лікарська сім’я також втратила талановитого вчителя…», адже Й. Й. Косоногов викладав і на медичному факультеті Київського університету та слухачам Фізико-медичного товариства (справа № 73, аркуш 40зв).
Відгукнулись на смерть академіка у журналі «Природа» (1922 р.) публікацією учня Й. Й. Косоногова – П. Г. Лапинського «Потери науки». Автор ділиться з читачами знайомими йому біографічними подробицями з життя вчителя: про його походження, дитячі роки, початкове навчання і студентство, в період яких небагатий юнак вимушений був займатись репетиторством і матеріально підтримувати себе і батьків. Звичка працювати з дитинства сформувала наполегливість і працелюбність, без чого в подальшому було б складно досягти наукових успіхів і визнання. Лапинський П. Г. розповідав про жертовність вченого, який свідомо ризикував здоров’ям у шкідливих умовах лабораторних досліджень з ультрамікроскопом. Учень охарактеризував Й. Й. Косоногова як «…не тільки блискучого лектора і наукового працівника, але й людину з широким самостійним мисленням, і особливою чуйністю як по відношенню до людей, так і стосовно нових ідей і наукових течій» (справа № 74, аркуші 31а–32).
В один голос з попереднім автором висловлюється ще один учень Й. Й. Косоногова – метеоролог М. І. Данилевський. «Певний сили свого могутнього духу, небіжчик разом з тим далекий був від честолюбних змагань, а тим більше від погорди до менших за нього. Сам завжди сягаючи далеко по за позирні межі, що визначуються «сучасним станом науки», він завжди підтримував вільний льот думки своїх учнів і співробітників і ніколи в жодному разі не гнобив їхньої вільної творчої ініціативи», – пише він у «Інформаційному бюлетені Укрмет’а» за березень 1922 р. (справа № 75, аркуші 1–2).
Метеорологія, як згадано вище, була одним з наукових напрямків діяльності різнобічного вченого. Він очолював Метеорологічну обсерваторію Київського університету, був керівником Наддніпрянської сільськогосподарської метеорологічної сітки та організатор Цукрово-бурякової частини при ній. Через сім років по смерті Й. Й. Косоногова у 1929 р. на березневих сторінках «Календаря Укрмету» було вміщено спомин про видатного вченого (справа № 76, аркуш 11).
У «Наукових записках Київського державного університету. Ювілейному збірнику» за 1936 р. була опублікована стаття академіка О. Г. Гольдмана «Фізика за сто років у Київському університеті». Гольдман О. Г., з когорти учнів Й. Й. Косоногова, оповідає про педагогічну діяльність професора фізико-математичного факультету університету: лектора, керівника фізичної лабораторії, автора підручників для вищої і середньої шкіл. У публікації звучить повага автора до вченого і вдячність за його людяність, який «умів притягувати до себе молодь, підбадьорював її та підтримував її ініціативу; невтомний експериментатор, що майже як поет захоплювався красою спостережених явищ, він передавав своє захоплення і молоді, яка гуртувалася навколо нього; щодня, годинами працюючи в своїй лабораторії, він власним прикладом навчав упертій, витривалій роботі в науковому дослідженні; чутливим ставленням до своїх співробітників він завойовував їх тривалі симпатії». У статті перелічені прізвища вчених, шлях яким у науку відкрив професор Й. Й. Косоногов, це – О. М. Зарубін, П. Я. Харченко, П. Г. Лапинський, С. О. Каляндик, М. П. Рашевський (переїхав до США), Б. М. Раєвський (переїхав до Франкфурта-на-Майні), В. П. Лінник, Б. М. Янкович та ін. (справа № 77, аркуші 5зв–7).
Серед учнів видатного вченого О. Г. Гольдман також називає К. М. Роздольську-Косоногову. Спочатку вихованка Й. Й. Косоногова на Вищих жіночих курсах, потім – його дружина і колега. Так, Ксенія Михайлівна активно допомагала Йосипу Йосиповичу в організації та роботі рентгенологічних кабінетів в роки Першої світової війни, коли київські госпіталі були переповнені пораненими воїнами. Після смерті чоловіка К. М. Роздольська-Косоногова займалась виданням його неопублікованих праць. Відомо, що у 1936 р. вона була доцентом Київського медичного інституту. До 25-річчя з дня смерті Й. Й. Косоногова вона написала доповідь, оповівши біографію вченого від дитинства до академіка. Це емоційний, докладний текст з подробицями, які відомі лише близькій людині. На рукописі цієї доповіді є напис, що його було читано у 1947 р. в Москві (справа №78 на 34 аркушах).
Всі вищенаведені документи, як вже згадувалося, зберігаються в Інституті архівознавства. Деякі дослідники архівної спадщини вченого, зокрема Л. П. Пономаренко та А. Є. Лень, фрагментарно використовували ці документи у своїх публікаціях. Тому, вважаємо, що така комплексна інформація про відгуки на наукову діяльність і біографічний портрет першого українського академіка-фізіка Й. Й. Косоногова низки інших вчених буде цікава і корисна як фахівцям в галузі фізики і історії науки, так і українській громадськості. Багатий документний фонд Й. Й. Косоногова чекає на своїх дослідників і популяризаторів.