ЦИФРОВІЗАЦІЯ В УКРАЇНІ: НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ. Підвищення кваліфікації в Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського в умовах цифровізації.

Тези доповіді

УДК 330.341.2
Іванова Майя Вікторівна,
ORCID 0000-0003-0243-3478
науковий співробітник,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
е-mail: ivanova@nbuv.gov.ua

ЦИФРОВІЗАЦІЯ В УКРАЇНІ: НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Розкрито поняття «цифровізація». Окреслено основні принципи цифровізації в Україні. Визначено роль вітчизняних бібліотек у цифровізації українського суспільства.
Ключові слова: цифровізація, бібліотека, цифрове суспільство.

Організацією Об’єднаних Націй 12.12.2003 р. була прийнята Декларація принципів «Побудова інформаційного суспільства – глобальне завдання у новому тисячолітті» (далі Декларація), в якій проголошено, що освіта, знання, інформація і спілкування є основою розвитку, ініціативності та благополуччя людської особистості. Де б особа не знаходилася, вона повинна мати можливість брати участь в інформаційному суспільстві, її не можна позбавити пропонованих цим суспільством переваг. Величезний вплив, практично, на всі аспекти нашого життя мають інформаційні та комунікаційні технології, стрімкий прогрес яких відкриває абсолютно нові перспективи досягнення більш високих рівнів розвитку на благо мільйонів людей у всіх куточках земної кулі. Здатність сучасних технологій надає можливість людству послабити вплив багатьох традиційних перешкод, особливо пов’язаних із часом та відстанню [1]. Про скорочення «цифрової прірви» та забезпечення гармонійного, справедливого і рівноправного розвитку для всіх, а також формуванню комплексного інформаційного суспільства проголошується в Декларації ЮНКТАД XI (2004) (ЮНКТАД – Конференція ООН з питань торгівлі та розвитку, англ. United Nations Conference on Trade and Development (UNCTAD)) [2].
Інтеграція України до європейських і глобальних систем та інфраструктури є результатом свідомого та повноцінного впровадження інформаційно-комунікаційних та цифрових технологій. Основними завданнями України на шляху до її цифровізації є корегування ринкових механізмів, подолання інституційних та законодавчих бар’єрів, започаткування проектів цифрових трансформацій національного рівня та залучення інвестицій, стимулювання розвитку цифрових інфраструктур, формування потреб у використанні цифрових технологій громадянами відповідних цифрових компетенцій.
В останні часи, в Україні, розвиток новітніх інформаційно-комунікаційних технологій (далі ІКТ) набув актуальності в усіх сферах суспільного життя та визначається одним із пріоритетних напрямів державної політики щодо прагнення побудувати орієнтоване на інтереси людей, відкрите для всіх і спрямоване на розвиток інформаційне суспільство, в якому кожен міг би створювати і накопичувати інформацію та знання, мати до них вільний доступ, користуватися і обмінюватися ними.
З метою прискореного розвитку інформаційного суспільства в державі був прийнятий Закон України «Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007–2015 роки» від 9 січня 2007 р. № 537-V (далі Закон) [3]. У Законі визначені передумови формування сприятливих економічних умов розвитку інформаційного суспільства, поступовим переходом від індустріальної економіки до економіки знань, розвитку загальнодоступної інформаційної інфраструктури, повсюдного доступу до телекомунікаційних послуг та інформаційних ресурсів, створення загальнодоступних електронних інформаційних ресурсів, збільшенню різноманітності та кількості електронних послуг тощо. Завдяки функціонуванню електронно-цифрових пристроїв, засобів та систем, інформаційні ресурси генеруються та забезпечують електронно-комунікаційну взаємодію в сфері життєдіяльності, що є основною метою цифровізації.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 р. № 67-р було схвалено «Концепцію розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018–2020 роки» (далі Концепція) [4], в якій зазначається, що цифровізація – це насичення фізичного світу електронно-цифровими пристроями, засобами, системами та налагодження електронно-комунікаційного обміну між ними, що фактично уможливлює інтегральну взаємодію віртуального та фізичного, тобто створює кіберфізичний простір. Цифровізація є визнаним механізмом економічного зростання завдяки здатності технологій позитивно впливати на ефективність, результативність, вартість та якість економічної, громадської та особистої діяльності.
Концепцією сформульовані основні принципи цифровізації України, а саме: 1) цифровізація повинна забезпечувати кожному громадянинові рівний доступ до послуг, інформації та знань, що надаються на основі інформаційно-комунікаційних та цифрових технологій; 2) цифровізація повинна бути спрямована на створення переваг у різноманітних сферах повсякденного життя; 3) цифровізація здійснюється через механізм економічного зростання шляхом підвищення ефективності, продуктивності та конкурентоздатності від використання цифрових технологій; 4) цифровізація повинна сприяти розвитку інформаційного суспільства та засобів масової інформації; 5) цифровізація повинна орієнтуватися на міжнародне, європейське та регіональне співробітництво з метою інтеграції України до ЄС, виходу на європейський і світовий ринок; 6) стандартизація є основою цифровізації, одним із головних чинників її успішної реалізації; 7) цифровізація повинна супроводжуватися підвищенням рівня довіри і безпеки; 8) цифровізація як об’єкт фокусного та комплексного державного управління.
В умовах цифровізації, зберігається традиційна роль бібліотек: створення, збирання, обробка, накопичення та збереження інформації, вільний та рівноправний доступу до інформації користувачів бібліотек. У сучасному світі бібліотеки відіграють важливу роль у забезпеченні універсального доступу до інфраструктури ІКТ і послуг інформаційного суспільства. Цифрові технології є основою інноваційної діяльності виробничих стратегій та повинні створюватися на умовах стабільності, передбачуваності та добросовісної конкуренції, забезпечення нових робочих місць, відкриття перспектив в науковому світі.

УДК 004.91
Іванова Майя Вікторівна,
ORCID 0000-0003-0243-3478
науковий співробітник,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
е-mail: ivanova@nbuv.gov.ua

ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ В НАЦІОНАЛЬНІЙ БІБЛІОТЕЦІ УКРАЇНИ ІМЕНІ В. І. ВЕРНАДСЬКОГО В УМОВАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ

Висвітлено основні напрями та форми системи підвищення кваліфікації в Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського в умовах цифровізації. Акцентовано на важливості вивчення питань права інтелектуальної власності в порядку підвищенні кваліфікації працівників.
Ключові слова: підвищення кваліфікації, бібліотека, цифровізація, Національна бібліотек України імені В. І. Вернадського.

Діяльність Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (далі НБУВ) у сучасних умовах цифровізації в державі щодо підвищення кваліфікації працівників, збереження і нарощування інтелектуального потенціалу установи визначається актуальними завданнями розвитку цифровізації інформаційної, бібліотечної та архівної справи і можливостями бібліотеки, відбувається комплексно і спрямована на формування професійних мережевих зв’язків і обмін досвідом у рамках створеного в установі цифрового науково-інформаційного середовища управління знаннями. Ефективність адаптації бібліотеки до реалій, пов'язаних із впровадженням цифрових технологій, значною мірою визначається наявністю в бібліотечного персоналу необхідних знань і навичок. У зв'язку з цим набувають актуальності питання організації в бібліотеках підвищення кваліфікації працівників і поширення відповідного досвіду. Тож пропонована наукова розвідка присвячена розкриттю специфіки організації системи підвищення кваліфікації в НБУВ протягом 2004 - 2019 рр.
Напрями і тематичний зміст підвищення кваліфікації НБУВ визначались загальними тенденціями розвитку цифровізації бібліотечної справи в Україні і внутрішніми потребами адаптації бібліотеки до цих тенденцій. Комплексна структура системи підвищення кваліфікації в НБУВ будувалася з урахуванням контингенту слухачів, рівня їхньої професійної підготовки, досвіду роботи і включала загально-бібліотечні форми (науково-практичні конференції, постійно діючі проблемні семінари), функціонально-прикладне навчання у структурних підрозділах та самоосвіту (огляди фахової літератури, нових надходжень тощо). Щорічно в НБУВ організовується в середньому близько 50 заходів, під час яких розглядаються актуальні питання з пріоритетними завданнями розвитку цифровізації бібліотечної справи, суспільними завданнями національних бібліотек, розвитком електронної науки, впровадженням у бібліотечну практику комп’ютерних та інтернет-технологій, зарубіжним бібліотечним досвідом. Згідно із затвердженими планами, підвищення кваліфікації співробітників НБУВ здійснювалося за такими основними тематичними напрямами: «Бібліотечна справа: світовий досвід», «Пріоритетні напрями розвитку бібліотек за кордоном», «Стратегія діяльності національної бібліотеки в інформаційному суспільстві», «Національна бібліотека та її роль у суспільстві знань», «Перспективи розвитку електронних технологій у НБУВ», «Електронні ресурси на службі науки», «Комп’ютерні технології в бібліотеках» і т. ін.
Заходи у системі підвищення кваліфікації мали загальногалузевий характер, у них брали участь представники бібліотек різного відомчого підпорядкування – членів Асоціації бібліотек України, Української бібліотечної асоціації, бібліотек науково-дослідних установ Національної академії наук України (далі НАН України), Державної наукової установи «Книжкова палата України імені Івана Федорова», Представництва ООН в Україні, Гете-Інституту, Асоціації «Інформатіо-Консорціум», провідних вітчизняних книгозбірень, тощо.
У межах загально-бібліотечної системи підвищення кваліфікації, з метою вдосконалення методів управління, значна увага, приділялася вивченню інноваційних технологій, організації бібліотечної діяльності зарубіжних бібліотек: президентських бібліотек США, музею Ліндона Джонсона (США, Техас, м. Остін); Центру інформаційних ресурсів Посольства США в Україні; національних та наукових бібліотек вищих навчальних закладів Франції та Республіки Білорусь; наукових бібліотек Ісламської Республіки Іран.
Важливим елементом системи підвищення кваліфікації в НБУВ є між інституційна співпраця. В умовах цифровізації та поширення електронних технологій, одним із пріоритетних напрямів підвищення кваліфікації працівників, стала взаємодія з Науково-учбовим центром прикладної інформатики НАН України (НУЦПІ НАНУ), на базі якого проведено цикл лекцій і тренінгів за спеціалізованими навчальними програмами з основ інформатики, комп’ютерної техніки та інтернет-технологій: «Основи створення та розміщення веб-сайтів», «Інформатика та Інтернет-технології для науковців», «Користувач комп’ютера», «Програма MS Power Point», «Програма MS Excel», «Програма MS Access», «Програма MS Word», «Програма Internet Explorer», «Опанування операційного системного забезпечення Windows XP». Спільно з компанією Thomson Reuters проведений семінар ознайомлення з її інформаційними продуктами, зокрема науко метричною базою даних Web of Science. Спільно з Інститутом проблем реєстрації інформації НАН України в НБУВ започатковано корпоративний проект щодо реферативної бази даних «Україніка наукова», «Наука України: доступ до знань». У межах внутрішньо-бібліотечної системи підвищення кваліфікації, Інститутом інформаційно-комунікаційних технологій проводилися тематичні семінари з опанування новітніми бібліотечно-інформаційними технологіями програмним забезпеченням «ІРБІС-64»; з досвіду адаптації бібліотек до роботи в електронному середовищі тощо.
З розвитком цифрових технологій у державі постала потреба у бібліотечному фахівці нового покоління з навичками роботи з інтернет-ресурсами й інформацією в цифровому форматі. Останніми роками, з розвитком цифровізації суспільства, в рамках підвищення кваліфікації підвищена увага приділяється дотриманню права інтелектуальної власності в діяльності бібліотек. Проводились семінари: «Журнали відкритого доступу: концепції, проблеми і переваги впровадження», «Практика застосування авторського права в бібліотеках», «Перспектива використання електронних книг та електронних журналів у читальному залі бібліотеки». Спільно з Асоціацією «Інформатіо-Консорціум», за ініціативою Всесвітньої організації інтелектуальної власності, увага зосереджувалася проблематиці публікацій відкритого доступу, щодо відкритих українських журналів із наукометричних баз даних, переваги й недоліки публікацій для авторів у журналах відкритого доступу.
У контексті системи підвищення кваліфікації нових співробітників бібліотеки було ознайомлено з основами бібліотечно-інформаційної діяльності в НБУВ, для них проводились екскурсії-лекції, організовувались робочі стажування у суміжних відділах бібліотеки. Розвитку комунікативних зав'язків та обміну професійним досвідом було присвячено цикл екскурсій щодо основних напрямів роботи та вивчення цифрових інновацій провідних бібліотек Києва. Для молодих учених проводилися Дні аспіранта, в рамках яких відбулися семінари-практикуми з основ бібліотечно-бібліографічних знань. Продовжується співпраця НБУВ із Київською МАН для учнів старших класів, створені проекти: «Юні науковці – агенти позитивних змін в Україні», «Інтелект майбутнього». Бібліотека є базою для проходження практики студентами спеціальності «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа» вищих навчальних закладів Києва.
Ефективною формою підвищення кваліфікації наукової комунікації в галузі бібліотечної справи є участь фахівців НБУВ у різних заходах – міжнародних, всеукраїнських та регіональних наукових конференцій, семінарів, наукових читань, круглих столів та інших.