Ретроспективна конверсія ресурсу бібліотечного каталогу як засіб введення у науковий обіг персонального доробку вчених України

ЗаявникШекера Павло Іванович (Україна)
КонференціяМіжнародна наукова конференція «Бібліотека. Наука. комунікація: актуальні тенденції у цифрову епоху» (2019)
ЗахідСекція 3. Наукові бібліотеки в дослідницькій інфраструктурі України
Назва доповідіРетроспективна конверсія ресурсу бібліотечного каталогу як засіб введення у науковий обіг персонального доробку вчених України
Інформація про співдоповідачів
Презентаціяне завантажено
СтаттяЗавантажити статтю


Тези доповіді

Шекера Павло Зав. ВКОД НБУВ м. Київ
УДК 025.354-048.75]:001(477)

Ретроспективна конверсія ресурсу бібліотечного каталогу як засіб введення у науковий обіг персонального доробку вчених України
Retrospective conversion of a library catalog resource as a means of introducing the personal achievements of Ukrainian scientists

Розглянуто варіанти ретроспективної роботи в цілому і зокрема в Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського. Вказано шляхи вирішення питань рекаталогізації та ретроспекції на прикладі видатних вчених України – засновників Академії наук та Бібліотеки.
The variants of retrospective work in general and in particular in the Vernadsky National Library of Ukraine are considered. The ways of solving the issues of recatalysis and retrospection on the example of prominent scientists of Ukraine - founders of the Academy of Sciences and the Library are indicated.

Ключові слова : ретроспекція, карткові каталоги, інформаційний ресурс, бібліографічний опис. Індексація, електронний каталог

Інформаційні масиви, які з кожним роком збільшуються, змушують шукати більш сучасні підходи для вирішення питання пошуку та зберігання інформації. Мова йде перш за все про безпосереднього хранителя – бібліотеку та каталоги. Одним з таких підходів є ретроспективна робота вже існуючого ресурсу, який не відображений у цифрових носіях та інтернеті.
Сучасна бібліотека не може бути предствалена без електронних ресурсів, електронного каталога, онлайн доступа тощо. Постає питання, як доповнити сучасне до того, що надбано, каталогізовано і збережено до моменту електронної ери. Відповідь знайдено уже понад чотири десятиліття і поступово впроваджується кожною країною в життя. Вона отримала назву ретроспективна каталогізація існуючого фонду та традиційних каталогів.
Варто нагадати, що процес ретроспеккції, або ж ретроспективної конверсії традиційних карткових каталогів – це переопрацювання карткових каталогів в машиночитану форму з ціллю створення чи поповнення вже існуючих електронних масивів. Згідно з енциклопедичним словником ретроспектива (від лат. retrospectare – погляд назад) – погляд в минуле, огляд подій, які пройшли. До ретроспективної частини відносяться ті видання та джерела, які надійшли в бібліотеку до того, як почали вводитися в електронний каталог бібліографічні записи про нові надходження.
Світова практика ретроспективної роботи дає підстави зробити висновки, що одночасно весь масив карткових каталогів перевести в машиночитану форму зробити неможливо. Ця можливість є лише у публічних, вузівських та невеликих бібліотеках, фонд яких нараховує до 300-500 тис. Книгозбірні, з фондом понад зазначеної кількості, зокрема Національна бібліотека України ім.. В.І.Вернадського з інформаційним ресурсом понад 15 млн., необхідно знаходити свої шляхи і способи прискорення цього процесу.
Повертаючись до світової практики, зокрема Бібліотеки Конгресу США, європейської когорти з великими масивами літератури можна зазначити декілька дійових способів вирішення цих актуальних питань, як от:
1. сканування існуючого ресурсу традиційних карткових каталогів
2. введення інформації в ЕК з каталогізаційної картки і переведення в машиночитану форму
3. повторний більш детальний бібліографічний опис кожного джерела за сучасними правилами каталогізації, тобто шляхом de-visu
4. запозичення з інших електронних каталогів бібліотек світу повних біб записів, корегуючи лише певні поля
Зупинимось на деяких з цих питань, які можуть слугувати основою і бути домінуючими в процесі ретроспективної каталогізації традиційних карткових каталогів.
Відсканований традиційний картковий каталог Генерального алфавітного каталогу НБУВ, або ж імідж-каталог, існує і функціонує понад 13 років. Недосконалість і обмеження функцій як каталогу в цілому, певно, помічав не один користувач. Назвати справжнім доповненням Електронного каталогу бібліотеки його не можна. З ряду об’єктивних причин. Головною з них є невідповідність вимогам читача у плані пошуку і оперативності. Досить влучна назва цьому, як збереження традиційного алфавітного каталогу у вигляді відсканованих знімків.
Питання механічного перепису інформації з каталожної картки в комп’ютер розглядалось в Бібліотеці неодноразово. Цьому спонукало і недосконалість сканованого імідж-каталогу і підсилення фугкціональних можливостей ретро ресурсу Бібілотеки. Електронний каталог НБУВ ведеться з 1996 року. Всі записи, які були створені до цього року підпадають у розряд ретроспекції. Якщо піти шляхом прискореного опрацювання вищезазаначеного ресурсу, то проблем виникати не буде. Для цих процесів достатньо задіювати і некаталогізаторів. Співрорбітнии інших підрозділів, студенти-практиканти, люди, які знаходяться на законному відпочинку. В даному випадку постає питання логічне – доцільність такої роботи, коли запис буде зроблено на автоматі в скороченому вигляді, обмений в розширених функціях, з непроставленими індексами УДК та за Рубрикатором НБУВ. Така інформація попадає в ЕК. Корристувач автоматично нею скористається і знайде масу помилок чи недоліків, або ж не знайде необхідне з цього джерела. Бо книга описана і знаходиться у фондах ще з 30-х років ХХ століття. Бібілографічний опис був зроблений згідно відповідних Правил того часу, індекс пошуковий і предметний також проставлений не за сучасними таблицями УДК та ББК тощо. Тобто, є два варіанти розв'язання цієї проблеми і ми поступово переходимо до наступного питання щодо щляхів вирішення ретроспекції у великих книгозбірнях.
Книга, як джерело для подальшої каталогізаційної роботи є основою для каталогізатора чи систематизатора, який, отримуючи інформаційний масив у вигляді карти, нот, DVD, MFi, дисертації, плаката, відео тощо, має зробити бібліографічний опис. Або ж проставити відповідний індекс Рубрикатора НБУВ чи УДК. Що, власне і здійснюється. Лише після такого повноцінного опрацювання можна стверджувати, що це джерело поповнило ЕК. Якщо опис здійснюється за картковим записом, вірогідність заповнити необхідні обов’яхкові поля зменшується. І, відповідно, зменшується шанс оперативного пошуку в електронному каталозі. Доповнити і змінити будь-який знак чи літеру неможливо без оригіналу. Тобто, ми повертаємось до попереднього.
Як доповнення до тези про опис з картки каталожної варто зазначити, що для повноцінного проставлення індексу УДК та за Рубрикатором НБУВ іза назвою чи двома словами інколи неможливо з каталожної картки. Ось чому систематизатори відділу комплексного опрацювання документів НБУВ ретельно вивчають будь-яке джерело, яке надходить до Відділу.
Відсутність кадрів, нендостатнє фінансування та недосконалість комп/ютерної техніки змусило прийняти рішення щодо роботи в ретроспективному плані в Бібліотеці за наступними напрямками:
1. відбір за традиційними каталогами осіб, які потребують бібліографічного опрацювання
2. отримання книг для опрацювання de-vizu
3. повний бібліографіний опис кожної без винятку, ретроспективної літератури, сюди вораховано і проставлення нових індексів, анулювання старих, існуючих
4. сканування титульної сторінки кжного джерела для наповнення ретроспективної бази ЕК НБУВ
5. одночасна звірка з фондом з відповідними діями щодо уточнення в разі відсутності данного інформаційного джерела
6. внесення змін в описі на каталожній картці в разі потреби, або ж вилучення картки з каталогу при відсутності книги
7. наповнення авторитетної бази на песоналії ЕК НБУВ
Пілотний проект «Вчені України – засновники Академії наук та Бібліотеки» набув свого розвитку і вдало продовжує існувати, як подальша робота по наповненню електронної бази про українських вчених, зокрема до 100-річчя Академії наук України та Націоанльної бібліоткеки України ім. В. І. Вернадського. За основу взято корифеїв української науки, засновників НБУВ, академіків і вчених, які своїми здобутками склали гідну піднооснову для життєдайності та становлення найбільшої книгозбірні України. До них ввійшли В. І. Вернадський, Д І. Багалій, М. Ф.Кащенко, Ф. В.Тарановський, М. І. Петров, С. П. Тимошенко, А. Ю. Кримський та багато інших. Фізично масив праць цих та інших видатних постатей не відображений повноцінно в електронному каталозі НБУВ. При повторному бібліографічному опрацюванн виявлено цілу низку нових інформаційних новинок як для користувачів так і дослідників даних осіб.
Наразі внесено понад 300 бібліографічних записів на вчених України, які діяли в часи стіорення АН та Укранської книгозбірні, праці яких зберігаються у фондах Бібліотеки. Одночасно йде опрацювання творчих здобутків цих наукових діячів і мовами світу, якщо такі зустпічаються. Розмаїття каталогів НБУВ може надати широкий спектр для підбору бібіографічних даних.
Традиційні карткові каталоги НБУВ, а їх понад півтора десятка, не поповнююються з 2017 року. Нині вся інформація одразу йде до електронної бази даних. Тому, проводячи роботу з ретроспективним опрацюванням літератури, співробітники відділу комплексного опрацювання документів НБУВ в співпраці з Інститутом інформаційних технологій вионують одночасно декілька фукцій, про які зазаначалось вище. Основною і домінуючою складовою цієї роботи є ретроконверсія каркового каталогу та ретроспекція існуючого фонду.
Користувач, знайшовши відповідну інформацію будь-якого характеру в імідж-каталозі Бібліотеки автоматично отримує повний бібліографічний опис даного джерела. Або, навпаки, бо наразі цей запис є в пощуковій базі ЕК. Щодо предметних рубрик пошуку за цією схемою, картина осучаснена і не потребує коментарів. Онлайн доступ до джерел здійснюється в однаковому режимі: як до нових надходжень, так і до книг, які вже мають історичне значення про творців епохи того часу
Щодо останнього пункту першочергових завдань по ретроспективній каталогізації, а саме – запозичення інформації з інших електронних каталогів бібліотек України та світу, на сьогоднішній день невизначено. Передумовою є корпоративна каталогізація, уніфікація форматів тощо. Тому прийнято рішення не залучати до бібліографічного опрацювання ретроспективної літератури інші джерела інформації.
Каталогізаційна картка на сьогодні є лише картинкою і носієм інформації для користувача, який безпосередньо працює з нею в каталозі. Розширення функцій цієї картки та інформаційне забезпечення про джерело, яке вказано в данному бібілографічному описі, може бути досягнуто лише завдяки ретроспективній роботі. Варіантиі способи досягнення результатів, як відомо, є декілька, але вони можуть принести користь не лише електронному каталогу будь-якої бібліотеки, але й інформаційному наповненню загальної світової електронної бази знань.