Документи про вшанування пам’яті М. С. Грушевського в особовому архівному фонді члена-кореспондента НАН України П. С. Соханя

ЗаявникБулгаков Юрій Володимирович (Україна)
ФорумМіжнародна наукова конференція «Бібліотека. Наука. Комунікація: формування національного інформаційного простору»
Захід• Семінар: Архівна спадщина в інформаційному просторі: традиції, інновації, перспективи
Назва доповідіДокументи про вшанування пам’яті М. С. Грушевського в особовому архівному фонді члена-кореспондента НАН України П. С. Соханя
Інформація про співдоповідачів
Презентаціяне завантажено
Статтяне завантажено


Тези доповіді

2016 рік є непересічно багатим на ювілеї визначних дат в історії української історичної науки, зокрема археографії. Так, 29 вересня 1866 р., 150 років тому народився видатний український історик, археограф, громадський та політичний діяч, академік АН УРСР та АН СРСР Михайло Сергійович Грушевський (1866–1934). А через 60 років, 18 листопада 1926 р., тобто 90 років тому, народився інший відомий український історик, член-кореспондент НАН України, засновник та директор Інституту української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України Павло Степанович Сохань (1926–2013), який брав безпосередню участь у вшануванні пам’яті свого видатного попередника. В Інституті архівознавства Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського сформовано особовий архівний фонд П. С. Соханя, у якому відклався значний масив документів, що висвітлюють історію вшанування пам’яті М. С. Грушевського наприкінці 1980-х – в середині 2000-х рр.
У фонді представлено документи про діяльність спеціальної комісії з вивчення творчої спадщини М. С. Грушевського, створеної за рішенням республіканської наради «Українська археографія: сучасний стан і перспективи розвитку», яка відбулась у грудні 1988 р. у м. Києві. У статті Г. В. Боряка «Повернути народові наукову спадщину М. С. Грушевського» (1989) йдеться про перше засідання цієї комісії та зафіксовані розроблені нею першочергові заходи щодо вшанування пам’яті М. С. Грушевського: перевидання «Історії України–Руси»; підготовка колективної монографії про життя та історичні погляди М. С. Грушевського; укладання повної бібліографії праць вченого. З порядку денного засідання комісії від 4 липня 1989 р. дізнаємося, що до вказаних заходів додались: репринтне видання «Ілюстрованої історії України»; підготовка до публікації епістолярної спадщини М. С. Грушевського з його фамільного архіву.
В основу підготовки багатотомного видання «Вибраних праць» М. С. Грушевського було покладено перевидання «Історії України–Руси» та «Історії української літератури». Відомості про підготовку цього видання містить Постанова Президії АН УРСР (1990), листування між академіками АН УРСР В. В. Скопенком та Ю. Ю. Кондуфором (1989), листи П. С. Соханя до академіка АН УРСР В. Г. Бар’яхтара (1989), виконавчого директора Міжнародного благодійного фонду Михайла Грушевського Л. В. Решодька до Президента України Л. М. Кравчука і до в. о. Прем’єр-міністра України Ю. Л. Звягільського (1993), П. С. Соханя та Л. В. Решодька до Прем’єр-міністра України В. А. Масола та ін., що зберігаються у фонді.
В результаті роботи упорядників та видавців з’явився проект перевидання праці «М. Грушевський. Історія України–Руси. Т. 1–10. Репринтне видання» (1989). Інформацію про реалізацію цього проекту містить графік підготовки перевидання, проекти зворотів видавничих титулів 1-го, 3–5-го томів, планова калькуляція (1994) та звіти про благодійні пожертви на видання 5-го тому, документи про презентацію 1-го – 8-го томів (запрошення, 3 статті), договір про перевидання 10-го тому (1997), рекламний проспект «Вибраних праць» М. С. Грушевського англійською мовою, почесна грамота Спілки письменників України видавництву «Наукова думка» (1993). Процес підготовки перевидання «Історії України–Руси» знайшов відображення на сторінках періодичної преси, у статтях Л. Копань, Е. Тищенко, І. Ізотової, О. О. Мавріна, які також зберігаються у фонді, тощо.
Окремі документи особового фонду П. С. Соханя проливають світло на підготовку й інших видань, присвячених М. С. Грушевському: проект змісту праці «Михайло Грушевський. Життя і наукова творчість» (1989), пропозиції до складання збірника «Життя Михайла Грушевського: документи і матеріали (1866–1934 рр.)» (1992) р., плани-проспекти книг «М. Грушевський в діалогах з сучасниками» та «М. С. Грушевський – в світлі документів», бібліографічного покажчика «Михайло Сергійович Грушевський».
У фонді відклалися документи про підготовку до відзначення 125-річного та 130-річного ювілеїв від дня народження М. С. Грушевського, серед яких: Указ Президента України (1995), Постанова Кабінету Міністрів України (1996), Постанова Президії АН УРСР (1991), Розпорядження Президії НАН України (1996), пропозиції НАН України до програми заходів (1996), рішення Організаційного комітету з підготовки та відзначення 130-річчя від дня народження М. С. Грушевського (1996), пропозиції та попередній персонально-тематичний план виступів на радіо співробітників Інституту української археографії та джерелознавства НАН України, пропозиції Інституту історії України НАН України, кошториси витрат на проведення Міжнародної наукової конференції, присвяченої 130-річчю від дня народження М. С. Грушевського (1995), програма конференції «Михайло Грушевський – історик, політик, громадянин» та проект програми конференції «Михайло Грушевський і сучасна історична думка» (1996), статті у періодичній пресі (1991).
Широким спектром документів у фонді П. С. Соханя представлена діяльність Міжнародного благодійного фонду Михайла Грушевського. Питання організаційного оформлення Фонду розкривають свідоцтво про реєстрацію Фонду та його статуту (1993), статут Фонду у редакціях 1993 р. та 1998 р., інформація про Фонд, список національних програм Фонду та зразок заяви про вступ до Фонду, порядок денний засідання Ради співзасновників Фонду, заява Інституту археографії АН України про вступ до Фонду. Про створення Міжнародного благодійного фонду Михайла Грушевського йдеться у листах директора Українського наукового інституту Гарвардського університету (США) Р. Шпорлюка до Г. В. Боряка, директора Центру досліджень історії України імені Петра Яцика при Канадському інституті українських студій Альбертського університету (Канада) Ф. Є. Сисина до П. С. Соханя (1993), Л. В. Решодька до Президента України Л. Д. Кравчука, до П. С. Соханя (1993, 1998), Президента України Л. Д. Кучми до Л. В. Решодька та статтях голови Ради співзасновників Фонду М. Г. Жулинського та М. Некрасової.
Одним із завдань Фонду було сприяння організації Історико-меморіального музею М. С. Грушевського, що було зафіксовано у статуті Комітету сприяння Історико-меморіальному музею Михайла Грушевського (1993), листах директора Музею історії міста Києва Т. Є. Хоменко до М. Г. Жулинського та М. Г. Жулинського до П. С. Соханя (1993), а також у пакеті документів про необхідність реставрації будинку музею у 1997–1998 рр.
Фонд активно домагався встановлення у м. Києві пам’ятника М. С. Грушевському та бюста вченого, про що свідчать: калькуляція на бронзовий бюст (1994), креслення до проекту пам’ятника роботи народного художника України І. В. Макогона (1994), лист Л. В. Решодька до академіка НАН України В. А. Смолія (1998), статті Л. В. Решодька у періодичній пресі, відкритий лист «Усьому своє місце. Пам'ятнику Грушевському – теж!».
У досліджуваному фонді вченого містяться документи про підтримку з боку Міжнародного благодійного фонду Михайла Грушевського присвоєння Інституту української археографії АН України імені М. С. Грушевського – це лист Л. В. Решодька до Президента АН України Б. Є. Патона (1993), стаття Л. В. Решодька та Г. В. Боряка «Грушевський повернувся до академії» (1995). В архіві П. С. Соханя збереглись документи про вшанування пам’яті вченого у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка: положення про стипендію М. С. Грушевського для студентів, доповідна записка Л. В. Решодька академіку НАН України, ректору університету В. В. Скопенку про доцільність прийняття М. С. Грушевського у якості почесного члена до викладацького колективу.
Окрім перевидання опублікованих праць М. С. Грушевського в середині 1990-рр. набула розвитку ідея публікації невиданих творів, щоденників та епістолярної спадщини вченого, яка знайшла відображення у листах голови Українського історичного товариства (США) Л. І. Винара до П. С. Соханя (1995–1998), І. Б Гирича (1995), О. Кучерука (1997) та листах П. С. Соханя до Л. І Винара (1997) та М. Г. Жулинського.
Для проведення заходів із вшанування пам’яті М. С. Грушевського була створена Рада з питань вивчення наукової спадщини та політичної діяльності М. Грушевського при Президентові України. Питання організаційного оформлення Ради висвітлюються в Указах Президента України (1998), проектах та затвердженому варіанті положення про Раду (1998), складі Ради (1997, 1998), рішеннях засідань Ради (1998), обговорюються у листах Л. В. Решодька, П. С. Соханя та академіка НАН України П. Т. Тронька до Президента України Л. Д. Кучми (1997), Міністерства юстиції України до НАН України (1998), академіка НАН України В. А. Смолія до П. С. Соханя (1998), Міністерства інформації України до В. А. Смолія (1998).
Саме завдяки діяльності Ради став можливим початок реалізації видання «Повного зібрання творів» М. С. Грушевського, репрезентований в особовому фонді П. С. Соханя дорученням Президента України Л. Д. Кучми І. Ф. Драчу та І. О. Мітюкову (2001), листуванням П. С. Соханя з міністерствами економіки та фінансів України (1998), листами Державного комітету телебачення і радіомовлення до видавництва «Світ» (2003) та Інституту української археографії і джерелознавства імені М. С. Грушевського (2003), планами проспектами, кошторисом необхідних витрат на видання (1998), проектами титулу (2002), матеріалів до презентації перших томів (2002, 2005).
Таким чином, в архівному фонді П. С. Соханя представлено документи про організацію основних заходів, спрямованих на вшанування пам’яті М. С. Грушевського: про створення та діяльність спеціальної комісії з вивчення творчої спадщини вченого, Міжнародного благодійного фонду Михайла Грушевського, Ради з питань вивчення наукової спадщини та політичної діяльності М. Грушевського при Президентові України, видання та перевидання його наукової спадщини, створення музею М. С. Грушевського, встановлення йому пам’ятника, відзначення ювілеїв від дня народження вченого та організацію наукових конференцій з їх нагоди тощо.