Особливості представлення бібліотек у соціальних медіа

ЗаявникСтрунгар Валерія Валеріївна (Україна)
ФорумМіжнародна наукова конференція «Бібліотека. Наука. Комунікація: формування національного інформаційного простору»
ЗахідСекція 3. Бібліотека в структурі сучасних інформаційних комунікацій
Назва доповідіОсобливості представлення бібліотек у соціальних медіа
Інформація про співдоповідачів
Презентаціяне завантажено
Статтяне завантажено


Тези доповіді

Сьогодні бібліотеки дедалі більше нарощують присутність у інтерактивному середовищі мас-медіа – у блогосфері, соціальних мережах, інших інтерактивних майданчиках, причому роблять це настільки активно, що вже можна говорити про формування системи представлення бібліотек у соціальних медіа. Відповідно, цей процес потребує детального аналізу. Представленість і досвід активності бібліотек у соціальних медіа дають змогу говорити про формування бібліотечної роботи в соціальних медіа, її планування, здійснення й узагальнення потребує спеціальних методик досліджень контенту, технологій подачі публікацій, аудиторії бібліотечних сторінок у соціальних медіа.
Доцільним видається оцінити публікації, що розміщені на сторінці бібліотеки в соціальній мережі за інтерактивністю, це дає можливість оцінити ступінь взаємодії бібліотечної публікації в соціальній мережі з користувачами. Оскільки різні соціальні мережі мають різні можливості для інтерактивної взаємодії, цей критерій охоплюватиме вподобання (Likes), коментарі й репости (шейри, поширення, ретвіти, інші форми інтеракції залежно від мережі). При цьому інтерактивність може бути оцінена як для окремої публікації, так і визначений усереднений похідний показник, за потреби може бути визначено показник окремих взаємодій, так і їх співвідношення (уподобання як відмітка «прочитав, підтримую»; поширення – «рекомендую до ознайомлення своїм друзям/читачам»; коментар – «маю власну думку з цього приводу»).
За отриманими показниками як окремі публікації в соціальній мережі, так і сторінки можуть бути ранжовані, як такі що мають високу/низьку інтерактивність. Для обґрунтування відповідних оціночних суджень доцільно визначати середньостатистичний показник, відносно якого описуватиметься рівень інтерактивності. У випадку дослідження бібліотечних сторінок слід враховувати, що досить часто йдеться про офіційне інформування, що за визначенням не передбачає бурхливої комунікації. Водночас визначення тих типів комунікацій і тематики, що здатні активізувати зворотний зв’язок, видається перспективним для вибудовування комунікації в соціальних мережах.
Результат таких досліджень дасть змогу розробити методики аналізу, за якими бібліотеки змогли б виявити успішні стратегії, недоліки і, відповідно, коригувати тактику комунікації. При порівнянні різних бібліотечних сторінок найбільш перспективним видається структурувати публікації за усередненим коефіцієнтом інтерактивності, тому що цей показник, на нашу думку, є найбільш показовим.
Іншими важливими показниками аналізу публікації на сторінці бібліотеки є тематична спрямованість і спрямованість за аудиторією, які також можна аналізувати на предмет кореляції між собою.
Виходячи з тематичної різноманітності публікацій бібліотек у соціальних медіа і враховуючи різноманітність функцій, що їх бібліотеки реалізують у інтерактивному просторі, досить затребуваними й перспективними в бібліотекознавчих дослідженнях виявляється аналіз змістовного наповнення бібліотечних сторінок.
Визначальною в загальному аналізі публікації бібліотечної сторінки в соціальних медіа є інформаційно-комунікаційна складова, що описує її наповнення, виходячи із функцій сторінок: інформування, посередництва, продукування, акумуляції, сприяння, комунікації.
Тому можна ранжувати публікації бібліотечної сторінки в соціальних медіа за представленими функціями, що надасть уявлення про стратегію формування і представлення контенту бібліотеки в соціальній мережі, тобто від інформаційного забезпечення до творення чи сприяння комунікації.
У подальшому пропонуємо аналізувати бібліотечні сторінки за використовуваними технологіями та змістом. У першому випадку визначальними виступатимуть показники ефективності просування контенту і установи в інтерактивному середовищі мас-медіа. Змістовний аналіз дозволяє зрозуміти, які смисли та ідеї транслює бібліотека. Тобто, необхідно чітко розмежувати завдання: з’ясувати технологічні умови ефективності (тип, посилання, розміри, тематика) та проаналізувати зміст контенту (з’ясувати завдання, функції та інфостратегію сторінок).
За типом контенту публікації можуть характеризуватись як загальний текстовий контент, мультимедійний контент (фотографії, відео, аудіо), лінки (гіперпосилання на власні, спільні та національні бібліотечні продукти та послуги, традиційні засоби масової інформації, інші посилання), такі специфічні тексти, як опитування чи події.
У результаті, можна досліджувати, чи існує залежність вибору того чи іншого типу контенту і змісту з його ефективністю, що цілком статистично визначається через таку характеристику інтерактивного контенту, як взаємодія та на підставі зроблених висновків і узагальнень надавати рекомендації співробітникам, що адмініструють бібліотечні сторінки.
Змістовний аналіз публікацій можна здійснити за допомогою автоматичного й ручного моніторингу. Змістовний аналіз публікацій можна проводити, виявивши ключові слова та частоту їх використання, для того щоб виявити трансльовані смисли публікацій та описати політику просування їх у інтерактивному середовищі мас-медіа. Визначивши ключові слова, які вживаються в бібліотечній публікації, їх можна співвіднести з інтерактивністю: за сформованим списком ключових слів доцільно перевірити показники взаємодії, з’ясувавши, таким чином, які саме теми, трансльовані сторінкою, викликають дієвий інтерес користувачів.
За змістом бібліотечні публікації можна аналізувати за наявності хештегів, які найбільш часто вживаються бібліотекою. Виявлення хештегів у публікаціях бібліотечної сторінки можна здійснювати за допомогою автоматичного та ручного пошуку. У такому разі вибірка може визначатись з тегуванням або без тегування представленої публікації.
Оскільки в соцмережах користувачі публікують не лише власні дописи, а і зовнішню, створену іншими користувачами або ЗМІ інформацію, користуючись технологією гіперпосилань, створений гіпертекст (сукупність текстів і посилань) є, на нашу думку, досить перспективним простором для аналізу.
Фейсбукери стверджують, що ідеальна публікація для просування контенту в інтерактивному середовищі мас-медіа – це досить короткий пост. Такі пости, як правило, отримують більшу кількість уподобань і коментарів, іншими словами, велику реакцію і залученість читачів. Тому можна впевнено стверджувати, що ідеальний пост бібліотечної сторінки – це короткий, чіткий, зрозумілий і простий допис.
Дуже важливою складовою аналізу сторінки є періодичність оновлення й подальший аналіз зв’язку цього показника з інтерактивністю та загальною популярністю сторінки. Це може бути інструментом коригування стратегії наповнення бібліотечної сторінки в соціальних медіа.
Дуже цікавим аспектом дослідження бібліотечної сторінки є також аналіз аудиторії за географічною, професійною, віковою (за можливості) складовою та порівняння аудиторій офіційного сайту й інтерактивних представництв.
Цікавим видається аналіз дописів читачів за їх наявності на сторінці бібліотеки в соціальній мережі як важливого способу зворотного зв’язку і складової комунікації бібліотека – користувач. Дописи, у свою чергу, можна аналізувати за реакцією читачів та бібліотеки (уподобаннями, коментарями й репостами). За потреби можна аналізувати коментарі бібліотеки: «надала відгук», «видалила допис» і «не взяла до уваги», час відповіді на заявлений допис читача, а також періодичність написання дописів читачами.
Отже, основними напрямами дослідження контенту бібліотечних сторінок у інтерактивному медіа-середовищі можна назвати cтатистичний метод, контентний і метод дискурс-аналізу, які покликані з’ясувати технологічні та змістовні умови ефективності контенту. Відповідно, показовими критеріями вивчення бібліотечного представництва в соціальних медіа можна вважати ефективність сторінки, рівень взаємодії сторінки, змістовне наповнення сторінки.