Соціально-культурологічні процеси у вітчизняному інформаційному просторі в умовах глобалізації

Тези доповіді

УДК 004.77:316.77]:316.47–029:17
Берегельська Альона,
мол. наук. співроб.,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Україна, Київ

Соціально-культурологічні процеси у вітчизняному інформаційному просторі в умовах глобалізації

У роботі розглядаються проблеми утвердження художньої інформації в умовах розвитку електронних інформаційних технологій як важливого чинника утвердження гуманістичних моральних принципів взаємовідносин в інформаційному суспільстві.
Досліджено процеси, зокрема світової глобалізації, їх вплив на розвиток націй і держав, на моральний клімат в умовах інформаційного суспільства, що супроводжують інтенсивний ріст науково-технічного прогресу. Розглянуто основні причини відставання художньо-естетичної компоненти в процесі розвитку електронних інформаційних технологій.

Ключові слова: внутрішньо суспільні інформаційні обміни, духовні цінності, моральний клімат, культурний розвиток, художня творчість, розвиток суспільної моралі

Соціально-культурна трансформація, якої зазнає Україна, пов’язана з процесом становлення постіндустріального суспільства. Вона обумовлює створення нових механізмів гуманізації людських відносин, заснованих на повазі до природи, загальних прав людини, національної безпеки.
Наявність спільної системи духовних цінностей, спільних пріоритетів у сфері суспільного розвитку також є важливою опорою для вивільнення творчого потенціалу народу, розвитку його інтелектуального потенціалу. Висловлюючись мовою спеціалістів, цю систему можна віднести до елементів спеціальної операційної системи внутрішньо суспільного обміну інформацією. Вона має сприяти цьому обміну, прискорювати його.
Важливою умовою реалізації цілей, що стоять перед нашим суспільством на нинішньому етапі, є створення відповідного загальносуспільному розвитку морального клімату. У зв’язку з цим заслуговує на увагу така думка українських дослідників: «Факт, що найважчою, але поширеною формою суспільної кризи є кризовий стан інформаційно-морального середовища, тільки починає усвідомлюватися навіть розвинутими країнами» [1]. Розвиток електронних інформаційних технологій, активні процеси суспільної інформатизації загострюють дану проблему. Всезростаючі масиви нових інформаційних ресурсів за своїм основним змістом відображають актуальну економічну, політичну тематику, присвячуються розвитку розважально-ігрових проектів, побутових інформаційних обмінів. І в цьому процесі значно відстає відображення змісту культурологічних процесів, розвитку сучасного мистецтва.
При всьому цьому незадіяний потенціал можливостей електронних інформаційних технологій в популяризації мистецтва, у розвитку культурного виховання суспільства навіть сьогодні вже є значним. Його використання актуалізується стрімким розвитком глобалізаційних процесів. У зв’язку з цим даний процес потребує державної підтримки, в освітній та культурноосвітній сферах. Має бути ефективно задіяна програма відповідних наукових досліджень, розробка методичних матеріалів вдосконалення культурно-освітньої роботи, якісна організація навчального процесу в усіх видах навчальних установ.
В цілому, всі ознаки і критерії розвитку суспільства, перш за все таки, як економічний, політичний, державний свідчать про рівень здобутків у сфері духовно-культурних цінностей, нагромаджених суспільством. Реалізація принципів справедливого, демократичного суспільного і державного устрою має опиратися на міцний фундамент справді гуманістичних цінностей духовної культури – культури свого народу і культури інших народів, культури загальнолюдської» [2]. Будівництво соціально-культурних відносин глобалізованого інформаційного суспільства, таким чином, обумовлює необхідність дотримання в оптимальному, достатньому для подальшого розвитку співвідношення глобальної, заснованої на загальносуспільних здобутках, і національної, що розвивається на базі позитивного історичного досвіду конкретної соціальної структури, тенденцій. Слід підкреслити, що в суспільстві, заснованому на пріоритеті інформаційних процесів, дотримання вказаного співвідношення вже не може здійснюватись стихійно, в сліпій залежності від різноманітних ситуативних чинників – так відбувалося раніше, коли прогресивні тенденції розвитку продиралися крізь негативні. Теоретичне осмислення розвитку суспільних процесів знаходить свої витоки, здобуває певний рівень розвитку ще в індустріальному суспільстві. Але зі специфікою розвитку інформаційних процесів, ролі наук, особливо гуманітарних, в цьому суспільстві вони мали обслуговуюче значення.
В інформаційному суспільстві трансформаційні процеси мають поступово підпорядковуватись свідомій організації розвитку. Ця свідома організація має передбачати баланс інтересів суб’єктів розвитку, сприяти вивільненню їх творчого потенціалу, створювати необхідний консенсус при оптимізації соціальної структури суспільства і процесу його розвитку. Саме науково обґрунтована теорія суспільного розвитку має стати основою.
Вона повинна враховувати:
• загальноцивілізаційні закономірності розвитку;
• специфіку національної еволюції;
• економічні, політичні, культурні та інші особливості даного етапу розвитку, в якості загальносуспільного орієнтиру [3].
Слід зазначити, що зменшення культурної компоненти в продукованих сьогодні масивах інформації створює все більш відчутну небезпеку для розвитку суспільства. В мові за поняттям «культурна людина» закріпився зміст, який має на увазі дотримання людиною зводу правил, норм, соціальних установок, що визначають її поведінку в с суспільстві, які людство нагромаджувало протягом віків, передавало з покоління в покоління.
Вимоги до культурного розвитку сьогодення мають сприяти формуванню особистості певного типу, якій мають бути притаманні моральні якості, світоглядні орієнтири, рівень інтелектуального розвитку, естетичні уподобання.
В процесі розвитку інформатизації, доступу до інформаційних ресурсів, людина одержала небачені раніше можливості для формування себе в процесі своєї діяльності. Культура сьогодні є надважливою мірою людського в людині характеристикою розвитку людини як суспільної істоти . При цьому суспільство має повернутись до організації широкого естетичного виховання, організації систематичного цілеспрямованого впливу на особистість, орієнтованого на формування сучасних естетичних ідеалів, смаків і потреб, на вироблення здатності сприймати, переживати й оцінювати прекрасне у природі, житті, мистецтві і праці у всіх категорій сучасних громадян, на пробудження і розвиток їх творчих здібностей.
Негативне значення сучасних глобальних інформаційних впливів при пасивності українського суспільства в розвитку вітчизняної інформаційної сфери , загроза інформаційної уніфікації звужує можливості багатоваріан-тного інформаційного виробництва, заснованого на регіональній, націона-льній специфіці, збіднює можливості національного культурного розвитку, у кінцевому підсумку обмежує розвиток суспільного прогресу єдиною кон-цепцією, універсальною культурою і мораллю, відірваною від реалій національного розвитку. До негативних впливів слід віднести також конце-нтровані інформаційні атаки на той чи інший регіон, на ту чи іншу країну ТНК, могутніх наднаціональних економічних структур, що формують у певних країнах сприятливу для своєї діяльності громадську думку, здійс-нюють відповідний вплив на діючу правову базу, нейтралізують опір міс-цевих конкурентів. Із вдосконаленням цих технологій розвиваються мето-дики ведення інформаційних воєн – здійснення спеціально орієнтованих впливів на інформаційний простір об’єкта агресії, враження інформаційної основи його діяльності, дискредитація і знищення його духовно ціннісних орієнтирів.
У даній ситуації забезпечення національного інформаційного сувере-нітету для України і як для об’єкта глобальних інформаційних впливів, і як для повноправного суб’єкта міжнародної діяльності, міжнародних інфор-маційних обмінів має надзвичайно велике значення.
Як зазначає академік О. С. Онищенко, “за цих обставин найраціональніший шлях – звертання до першооснов народної моралі... Українська народна мораль пройшла тисячолітнє випробування, зберегла націю у найжахливіших соціальних потрясіннях. Вона орієнтує на працелюбство, совісність, чесність, благородство, щирий патріотизм.” [4].
Українське мистецтво, представлене в фондах НБУВ, якраз і є художнім відображенням першооснов народної моралі.
Робота з введення в суспільний обіг матеріалів національних інфор-маційних фондів, в тому числі вітчизняного мистецтвознавства. Бібліо-течні, архівні, музейні та інші центри зберігання інформаційних ресурсів удосконалюють роботу, пов’язану з введенням в обіг дедалі більш широк-их пластів своїх інформаційних фондів у середовищі потенційних кори-стувачів, започатковують різноманітні форми реферативної продукції. Сайти провідних бібліотек сьогодні все ширше використовують зображувальні можливості нових технологій для ілюстрування поширюваної мистецтвознавчої інформації, організації навколо неї інтерактивних форм роботи серед зацікавлених користувачів.
Поступово в сучасній інформаційній сфері здійснюється модернізація центрів збереження і використання інформаційних ресурсів розвитку, а також розвитку технологій вдосконалення системи соціальних інформаційних комунікацій. Відповідно, сьогодні в бібліотечних та інших інформаційних центрах провадиться робота по оцифруванню інформації, в тому числі й художньої на паперових та інших носіях, створюється можливість використання комп’ютерних методів управління інформацією, можливості оперативної доставки її користувачу з допомогою електронних комунікацій [5].
Однак, паралельно з цим, вітчизняні бібліотечні установи поки що не виробили усталених технологій аналізу, відбору, комплектування фондів кращими зразками сучасного вітчизняного мистецтва, слабо координують цей вид діяльності з музейними установами. Такий стан справ може сприяти ослабленню національних художніх традицій, ослабити традиції української моральності, негативно впливатиме на мистецький розвиток.

Література
1. Глобальні трансформації і стратегії розвитку / [керівник авт. кол. і наук. ред. О. Г. Білорус] ; Національна академія наук України, Інститут світової економіки і міжнародних відносин. – Київ : [б. в.], – 1998. – 415 с.
2. А. Майхрович. Идеология: сущность, назначение, возможности / Майхрович А. // Мн.: Издательство «Право и экономика». – 2001. – С. 5–6.
3. Особливості інформаційного забезпечення національного консенсусу в сучасній Україні / [В. І. Попик (керівник проекту); Онищенко О. С., Горовий В. М. та ін.] ; НАН Укра¬ї¬ни, Нац. б-ка Укра¬ї¬ни ім. В. І. Ве¬р-над¬сь¬ко¬го. – Київ : НБУВ, 2016. – С. 24–25.
4. Онищенко О. С. Громадянське суспільство: тенденції і проблеми становлення в Україні [Текст] / О. С. Онищенко // В кн.: М. Плав'юк: Україна – життя моє. – Київ. – 2002. – с. 349
5. Горовий В. М. Соціальні інформаційні комунікації, їх наповнення і ресурс: монографія / [В. М. Горовий ; наук. ред. Л. А. Дубровіна] ; НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського. – Київ. – 2010 ; Лобузіна К. Технології організації знаннєвих ресурсів у бібліотечно-інформаційній діяльності : монографія / [К. Лобузіна ; відп. ред. О. С. Онищенко] ; НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського. – Київ. – 2012. Гранчак Т. Бібліотека в інформаційному супроводі управління суспільними процесами: політико-комунікаційний аспект : монографія / Т. Гранчак ; НАН України, нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського. – Київ. – 2014.

References
1. Hlobalni transformatsii i stratehii rozvytku [Global transformations and development strategies] ; kerivnyk avt. kol. i nauk. red. O. H. Bilorus. Natsionalna akademiia nauk Ukrainy, Instytut svitovoi ekonomiky i mizhnarodnykh vidnosyn. Kyiv : [b. v.] ; 1998. 415 p. [in Ukrainian].
2. Majhrovich, А. ( 2001). Ideologija : sushhnost, naznachenie, vozmozhnosti [Ideology : essence, purpose, opportunities]. Mn.: Izdatelstvo «Pravo i jekonomika». pp. 5–6 [in Russian].
3. Osoblyvosti informatsiinoho zabezpechennia natsionalnoho konsensusu v suchasnii Ukraini [Features of information support of national consensus in modern Ukraine] ; V. I. Popyk (kerivnyk proektu) ; Onyshchenko O. S., Horovyi V. M. ta in. ; NAN Ukrainy, Nats. b-ka Ukrainy im. V. I. Vernadskoho. Kyiv : NBUV, 2016, pp. 24–25 [in Ukrainian].
4. Onyshchenko, O. S. (2002). Hromadianske suspilstvo : tendentsii i problemy stanovlennia v Ukraini [Civil society : trends and problems of formation in Ukraine]. V kn.: M. Plaviuk: Ukraina – zhyttia moie. Kyiv, 349 p. [in Ukrainian].
5. Horovyi, V. M. (2010). Sotsialni informatsiini komunikatsii, yikh napovnennia i resurs: monohrafiia [Social information communications, their content and resource: a monograph ] V. M. Horovyi ; nauk. red. L. A. Dubrovina ; NAN Ukrainy, Nats. b-ka Ukrainy im. V. I. Vernadskoho. – Kyiv ; Lobuzina, K. (2012). Tekhnolohii orhanizatsii znannievykh resursiv u bibliotechno-informatsiinii diialnosti : monohrafiia [Technologies of organization of knowledge resources in library and information activity : monograph] ; K. Lobuzina ; vidp. red. O. S. Onyshchenko ; NAN Ukrainy, Nats. b-ka Ukrainy im. V. I. Vernadskoho. Kyiv ; Hranchak, T. ( 2014). Biblioteka v informatsiinomu suprovodi upravlinnia suspilnymy protsesamy : polityko-komunikatsiinyi aspekt : monohrafiia [Library in the information support of public process management : political and communication aspect: monograph] ; NAN Ukrainy, nats. b-ka Ukrainy im. V. I. Vernadskoho. Kyiv [in Ukrainian].

Berehelska Alona,
Junior Research Fellow,
V. I. Vernadsky National Library of Ukraine,
Ukraine, Kyiv

The work deals with the problems of the approval of artistic information in the development of electronic information technologies as an important factor in the establishment of humanistic moral principles of relations in the information society.
The processes, in particular, of world globalization, their influence on the development of nations and states, on the moral climate in the conditions of information society, accompanying the intensive growth of scientific and technological progress, are investigated. The main reasons for the lag of the artistic and aesthetic component in the process of development of electronic information technologies are considered.
Key words: intra-social information exchanges, spiritual values, moral climate, cultural development, artistic creativity, development of social morality.