Досвід національних цифрових бібліотечних проектів країн Сходу у контексті формування електронної бібліотеки «Україніка»

ЗаявникКоновал Людмила Володимирівна (Україна)
ФорумМіжнародна наукова конференція «Бібліотека. Наука. Комунікація: формування національного інформаційного простору»
ЗахідСекція 4. Інтеграція національних наукових ресурсів та інтелектуальний доступ до інформації
Назва доповідіДосвід національних цифрових бібліотечних проектів країн Сходу у контексті формування електронної бібліотеки «Україніка»
Інформація про співдоповідачів
Презентаціяне завантажено
Статтяне завантажено


Тези доповіді

Діяльність бібліотек у процесах створення, використання та поширення глобального цифрового контенту вже декілька років поспіль є однією з найпоширеніших тем для обговорення у царині бібліотекознавства та інформаційних технологій [2]. Саме бібліотека як інститут завдяки столітньому досвіду у сфері систематизації та організації інформаційних ресурсів може забезпечити зберігання, обслуговування та передачу інформації прийдешнім поколінням. Пріоритетна роль у цій діяльності належить національним науковим бібліотекам, які мають державну законодавчу та фінансову підтримку.
У процесі формування електронної бібліотеки «Україніка» актуальним є досвід провідних бібліотек світу у напрямі розробки національних цифрових проектів. Об’єктом дослідження було обрано національні цифрові проекти країн Сходу. Предметом дослідження є історія та принципи формування цифрового контенту, види цифрових колекцій, специфіка інтерфейсу цифрової бібліотеки. Мета дослідження полягає у вивченні міжнародного досвіду формування та систематизації цифрового контенту електронних бібліотек для подальшого впровадження у роботу по створенню електронної бібліотеки «Україніка». Для дослідження було обрано національні цифрові проекти Китаю, Японії, Індії.
Китай. Впровадження у 2005 році проекту Національної цифрової бібліотеки Китаю (China National Digital Library) (режим доступу: http://www.nlc.cn/newen/) ознаменувало початок нового періоду в розвитку Національної бібліотеки Китаю. Презентація проекту відбулася у 2011 році. Його відкриттю передувала кількарічна робота з підготовки цифрового контенту та декілька пробних проектів. Національна цифрова бібліотека Китаю входить до досить розвиненої мережі цифрових бібліотек, яка складається з декількох національних цифрових бібліотек, зокрема: Національна наукова цифрова бібліотека Китаю, Китайська академічна бібліотечно-інформаційна система, Цифрова бібліотека Комуністичної партії, Національна військова цифрова бібліотека. Національна бібліотека Китаю розпочала оцифрування фонду у 2000 році. У кінці 2012 року загальний об’єм цифрових ресурсів досяг 813 ТВ.
Портал Національної бібліотеки Китаю та Національної цифрової бібліотеки Китаю розміщені за однією адресою. Інтерфейс представлений двома мовами: китайською та англійською, при цьому варіанти порталу різняться інтерфейсом. На порталі діє принцип «єдиного вікна» для пошуку у всіх ресурсах. За типами ресурсів весь цифровий контент поділено на: книги, періодичні видання, газети, дисертації, стародруки, відеоматеріали, музичні файли, мікроформи. Кожен тип ресурсів поділяється на колекції за тематичними, хронологічними та географічними параметрами.
Японія. Національна цифрова бібліотека (режим доступу: http://dl.ndl.go.jp/) створена та підтримується Національною парламентською бібліотекою Японії. Перші «пілотні» проекти цифрової бібліотеки були розпочаті у 1994 р. Повноцінна робота над створенням цифрових колекцій розпочалося після 2000 р. Під час вибору матеріалу для оцифровування орієнтуються, перш за все, на унікальність видання, його фізичний стан, інформаційний попит на нього.
Цифрові колекції згруповані за типами ресурсів:
― книги до 1968 р., що включають також законодавчі матеріали та дитячу літературу, – 900 тис.,
― періодичні видання до 2000 р. становлять найбільшу частину цифрової бібліотеки – 1,235,000 одиниць,
― стародруки та рідкісні книги – 90 тис.,
― докторські дисертації, захищені між 1991-2000 рр. – 140 тис.,
― газети від 1883 до 1952 р. – 20 тис.,
― колекція історичних звукозаписів 1900-1950 років – 50 тис.,
― аудіо- та відеоматеріали.
Загальний обсяг цифрового контенту у березні 2016 р. становив 2,5 млн.
Інформаційні ресурси, на які не поширюється авторське право, надаються для користувачів через Інтернет у повнотекстовому доступі. Захищені авторським правом матеріали надаються безпосередньо у приміщенні Національної парламентської бібліотеки або її партнерів.
Цифрова бібліотека представлена на порталі Національної парламентської бібліотеки Японії окремим розділом, а також окремим сайтом. Окрім японської мови існує підтримка англомовної версії інтерфейсу. Навігаційно-пошукова система досить детально розроблена та дозволяє здійснювати як простий пошук, так і розширений з вибором декількох параметрів: назва колекції, тип ресурсу, умови доступу, рік видання, розділ знань. Під час перегляду результати пошуку можна деталізувати додатково за країною та мовою.
Індія. Електронна бібліотека Індії (режим доступу: http://www.new.dli.ernet.in/) є, мабуть, винятком із загальнопоширеної у світі практики, коли національна бібліотека є головним куратором національної цифрової бібліотеки. Процес оцифрування у Національній бібліотеці Індії розпочато у 1998 р., але навігаційно-пошукова система для оцифрованих документів не здатна задовольнити інформаційні запити користувачів. Крім того, для перегляду цифрового контенту бібліотеки необхідна складна реєстрація на сайті. Все це створює неприємне враження від порталу Національної бібліотеки Індії.
Задовольнити інформаційну потребу користувачів у цифрових ресурсах Індії цілком може проект Digital Library of India (DLI). Координатором проекту є Інститут науки Індії, участь у ньому приймає 21 центр оцифрування та наукові інститути. Проект підтримується та фінансується Департаментом електроніки та інформаційних технологій, Міністерством зв’язку та інформаційних технологій, урядом Індії.
Електронна бібліотека Індії є цифровою колекцією рідкісних книг, зібраних з різних бібліотек в Індії. Проект DLI розпочався на початку 2000 року. Його місією є зібрання в архіві всіх важливих літературних, художніх та наукових праць людства і збереження їх в цифровому форматі для вільного доступу кожній людині через Інтернет задля освіти, навчання, передачі майбутнім поколінням. Першим кроком у реалізації цієї місії є створення цифрової бібліотеки з мільйонною колекцією книг, головним чином на індійських мовах.
Цифровий контент DLI згрупований за типово-тематичним поділом: колекції книг, періодичних видань, газет та стародруків розподіляються за тематикою. Простий пошук передбачений за назвою, автором, роком, темою та мовою видання. Інтегрований пошук дозволяє поєднати ці параметри для уточнення пошукового запиту.
Станом на червень 2016 року DLI має 537 тис. документів та 187,656 млн. оцифрованих сторінок. Більшість документів (288 тис.) є англомовними. Як бачимо, проект DLI досяг екватору першого етапу свого розвитку та впевнено набирає оберти. Наступним кроком проекту має стати розпізнавання текстів та реалізація повнотекстового пошуку.
Таким чином, створення національних цифрових проектів є необхідною та важливою умовою для збереження культурної та наукової спадщини кожного народу.
Створення національного цифрового проекту, який акумулюватиме всю культурну, наукову та літературну спадщину українського народу, є актуальною та надзвичайно важливою місією сучасного суспільства. Представлення на веб-порталах цифрових копій рідкісних друкованих творів, рукописів, музейних експонатів і т.д. дозволяє зберегти оригінали для наступних поколінь. Центром бібліотечних електронних ресурсів і технологій Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського розпочато формування фундаментального науково-інформаційного проекту електронної бібліотеки «Україніка». Враховуючи світовий досвід, реалізація проекту здійснюється у двох основних напрямах:
― формування загальнонаціонального порталу «Наука України : доступ до знань»;
― формування інтегрованої електронної бібліотеки «Цифрова україніка».
Платформою для організації науково-інформаційного проекту електронної бібліотеки «Україніка» має стати онлайновий реєстр видань україніки, авторизовану участь у якому можуть прийняти на добровільній кооперативній основі наукові обласні універсальні бібліотеки, наукові бібліотеки вищих навчальних закладів, бібліотеки та експерти різних галузей знань наукових установ України [1].

Список використаної літератури
1. Лобузіна К. В. Фундаментальна електронна бібліотека «Україніка»: технологічна організація та основні принципи управління інформаційними ресурсами [Електронний ресурс] / К. В. Лобузіна // Бібліотека. Наука. Комунікація : матеріали міжнар. наук. конф. (Київ, 6-8 жовт. 2015 р.). – Режим доступу : http://conference.nbuv.gov.ua/report/view/id/656
2. Мар’їна О. Ю. Бібліотека у процесах формування цифрового контенту [Електронний ресурс] / О. Ю. Мар’їна // Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. – 2012. – № 2. – С. 41-46. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bdi_2012_2_6.
3. Digital Library of India [Electronic resource]. – Access mode : http://dli.gov.in/. – The name of the screen.
4. National Diet Library Digital Collection [Electronic resource]. – Access mode : http://dl.ndl.go.jp/?__lang=en. – The name of the screen.
5. National Library of China / China National Digital Library [Electronic resource]. – Access mode : http://www.nlc.cn/newen/. – The name of the screen.