Теорія книгознавства на початку ХХІ століття

ЗаявникШатрова Марина Борисівна (Україна)
ФорумМіжнародна наукова конференція «Бібліотека. Наука. Комунікація: формування національного інформаційного простору»
ЗахідСекція 2. Історія книжкової культури України
Назва доповідіТеорія книгознавства на початку ХХІ століття
Інформація про співдоповідачів
Презентаціяне завантажено
Статтяне завантажено


Тези доповіді

Сьогодні набули актуальності теоретичні питання книгознавства в розрізі нового підходу як до назви, так і до змісту самої наукової дисципліни.
На порозі ХХ—ХХІ століття виникає потреба у новітньому підході до розуміння книгознавства та його складових. У процесі розвитку науки про книгу теорія книгознавства, що раніше об’єднувала у своєму складі бібліотекознавство, бібліографознавство, едиціологію (науку про редакційно-видавничу справу) та бібліополістику, сьогодні розглядає переважно теоретичні проблеми едиціології [1] та бібліополістики [2]. Бібліотекознавство та бібліографознавство, розвиваючись та видозмінюючись в нових реаліях інформаційного суспільства, поступово від’єдналися та існують як самостійні наукові дисципліни, лише частково перетинаючись із книгознавством.
Достатньо обґрунтованим є дослідження Г. М. Швецової-Водки щодо теоретичних проблем книгознавства (бібліології) [3, 4]. Вчена пропонує повернути назву науки про книгу і замінити її з «книгознавства» на «бібліологію», а також позначити «бібліософію» як наукову дисципліну узагальнювального характеру, яку раніше називали «загальною теорією книгознавства» (А. І. Барсук) або «загальним книгознавством» (А. О. Беловицька).
Г. М. Швецова-Водка у своєму дослідженні наочно показує структуру інформології та місце бібліології у ній. Окремо в дослідженні розглянуто стуктуру бібліологічного знання, що у своєму складі містить часткові наукові дисципліни загальнотеоретичного значення, з яких складається бібліософія та спеціальна бібліологія.
Поступове використання терміна «бібліологія» бачимо у деяких достідженнях сучасних провідних науковців України: монографії Таїсії Ківшар «Бібліологічна спадщина Степана Сірополка (1872—1959)» (Київ, 2015), начальному посібнику Наталії Черниш «Основи бібліології» (Київ, 2014).
Дослідження Г. М. Швецової-Водки є одним із основоположних в галузі теорії книгознавства сучасного періоду, на яке важливо спиратися при формуванні нового стандарту спеціальності 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа».

Список використаної літератури

1. Шатрова М. Едиціологія – дисципліна книгознавчого циклу / Марина Шатрова // Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. – 2011. – № 3. – С. 59–62.
2. Шатрова М. Наука про книготорговельну справу в системі книгознавства / Марина Шатрова // Вісн. Львів. ун-ту. Сер. Книгознавство, бібліотекознавство та інформ. технології. – Львів, 2012. – Вип. 7. – С. 117–121.
3. Швецова-Водка Г. М. Розвиток теорії книгознавства у другій половині ХХ — на початку ХХІ століття / Г. М. Швецова-Водка // Вісн. Кн. палати. — 2013. — № 2. — С. 28—31.
4. Швецова-Водка Г. Місце бібліології в системі наукового знання / Галина Швецова-Водка // Бібл. вісн. – 2013. – № 4. – С. 3–9.