Збереження наукової спадщини корифеїв вітчизняної медицини – історична місія сучасної бібліографії. (До 145-річчя від дня народження визначного львівського гістолога, керівника кафедри гістології та ембріології Львівського університету Владислава Шимонови

ЗаявникНадрага Марта Степанівна (Україна)
ФорумМіжнародна наукова конференція «Бібліотека. Наука. Комунікація: формування національного інформаційного простору»
ЗахідСекція 5. Біографіка, біобібліографія та біографістика в науково-комунікаційному просторі незалежної України
Назва доповідіЗбереження наукової спадщини корифеїв вітчизняної медицини – історична місія сучасної бібліографії. (До 145-річчя від дня народження визначного львівського гістолога, керівника кафедри гістології та ембріології Львівського університету Владислава Шимонови
Інформація про співдоповідачівВасільєва Світлана, завідувач сектором інформаційно-бібліографічного відділу НБ ЛНМУ імені Данила Галицького
Презентаціяне завантажено
СтаттяЗавантажити статтю


Тези доповіді

Збереження наукової спадщини корифеїв вітчизняної медицини – історична місія сучасної бібліографії.
(До 145-річчя від дня народження визначного львівського гістолога, керівника кафедри гістології та ембріології Львівського університету Владислава Шимоновича)

Марта Надрага, Світлана Васільєва

Наукова бібліотека Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького,вул. Cічових Стрільців, 6, м. Львів, 79000, Україна,тел.: (032) 260-15-04

Величезний інтерес до біографічних досліджень в Україні в останні роки робить все більш актуальними проблеми інформаційно-бібліографічного забезпечення цієї ділянки вітчизняної науки. Тому одним з основних напрямів роботи інформаційно-бібліографічного відділу Наукової бібліотеки Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького залишається пошук та упорядкування інформації для створення біобібліографічних ресурсів, що розкривають постаті відомих лікарів та науковців, котрі зробили вагомий внесок у розвиток української та світової медицини.
У 2016 р. інформаційно-бібліографічний відділ завершив тривалу та кропітку роботу над укладанням біобібліографічного покажчика, присвяченого 145-річчю від дня народження визначного львівського гістолога, вченого зі світовим ім’ям, автора одного з найкращих підручників з гістології, професора і керівника кафедри гістології та ембріології, декана медичного факультету Львівського університету Владислава Шимоновича. Це далеко не повний перелік професійних заслуг цієї непересічної особистості, жертовна праця якого сприяла становленню слави Львова як одного із провідних європейских університетських центрів.
Владислав Шимонович народився 21 березня 1869 р. в місті Тернополі, що на той час входило до складу Австро-Угорської імперії, у змішаній вірмено-польській родині. Навчався у львівській гімназії імені Франца Йосифа І. У 1887 р. вступив на медичний факультет Ягеллонського університету у Кракові. Вже з четвертого курсу він починає виконувати обов’язки асистента у професора Наполеона Цибульського – керівника кафедри фізіології університету. У березні 1893 р. Владислав Шимонович отримує диплом доктора медицини. У 1895 р. проходить стажування у Берліні, де працює в лабораторії професора Оскара Гертвіга над вивченням структури і походження дотикових тілець Меркеля. Після повернення до Кракова викладає гістологію у Ягеллонському університеті. У 1896 р. В. Шимонович проходить габілітацію як доцент гістології цього університету. Отримавши премію Снядецьких, вчений того ж року вдруге виїжджає на стажування до Берліна [2, 3].
У лютому 1897 р. Владислава Шимоновича обирають надзвичайним професором гістології та ембріології новоствореного медичного факультету Львівського університету, а з 1 квітня 1898 р. він посідає посаду керівника цієї кафедри та робить перші кроки в організації навчального процесу, накопичення наукового матеріалу та навчання персоналу [6].
Упродовж 40 років професор Владислав Шимонович незмінно очолював кафедру гістології та ембріології Львівського університету, плідно працюючи на терені виховання молодих спеціалістів і розвитку гістологічної науки.
Наукова спадщина Владислава Шимоновича – це вагомий внесок у розвиток світової медичної науки та освіти [2, 3]. Професор Шимонович був автором близько 50 наукових праць, серед яких особливе місце належить опублікованому в 1901 р. підручнику з гістології та мікроскопічної анатомії тіла людини включно з гістологічною технікою. Упродовж наступних 30 років цей підручник витримав п’ять перевидань німецькою мовою, двічі був опублікований польською мовою, перекладений та перевиданий у США англійською мовою. Польські біобібліографічні джерела вказують також на існування його перекладів на італійську, іспанську та японську мови. Це свідчить про загальноєвропейське і світове визнання дидактичного доробку львівського вченого.
Свої перші наукові дослідження Владислав Шимонович присвятив вивченню кінцевих нервових закінчень вібрис білої миші. Наступні праці стосувалися морфології та розвитку нервових закінчень шкіри, мікроскопічної будови дентину, гістофізіології всмоктування жирів у товстій кишці. І хоч упродовж усього творчого життя предметом зацікавлення Владислава Шимоновича залишалися чутливі нервові закінчення, найбільшої слави йому як науковцю принесли проведені під керівництвом Наполеона Цибульського дослідження гістофізіології наднирників [5, 6].
Звіт про дослідження, внаслідок яких було виявлено виділення адреналіну наднирниками, був складений у 1894 р. Подібні роботи велися одночасно у Лондоні фізіологами Шафером (Schafer) та Олівером (Oliver), які опублікували свої дані в 1894 р. у Працях Лондонського інституту фізіології. Незважаючи на те, що результати англійських дослідників були оприлюднені дещо раніше, у світовій літературі імена Шимоновича і Цибульського стоять поруч з іменами Шафера і Олівера як першовідкривачів функції надниркових залоз [5, 6, 7].
Творчий доробок Владислава Шимоновича не обмежувався переліком його наукових та навчальних публікацій. Він був також автором низки науково-популярних видань, знавцем і поціновувачем творів мистецтва. Упродовж усього творчого життя багато уваги Владислав Шимонович приділяв вихованню молодих лікарів та науковців, частина з яких згодом очолили університетські кафедри. За свою наукову та викладацьку кар’єру вчений підготував 5 професорів [4, 6].
11 перевидань книги на п’яти європейських мовах – це унікальний випадок за більш як 230 років існування Львівського університету, що незаперечно свідчить про фахову майстерність і авторитет її автора. На пошану цієї непересічної особистості на кафедрі гістології та ембріології Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького встановлена меморіальна дошка, а у кабінеті професора створено меморіальну бібліотеку-музей Владислава Шимоновича, з колекцією його книг, публікацій, мікроскопів та інших артефактів того часу.
Наукова бібліотека Львівського національного медичного університету долучилася до вшанування пам’яті визначного вченого створенням біобібліографічного покажчика. Дане видання присвячене 120-річчю кафедри гістології та ембріології Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького [1].
Наукові праці професора Шимоновича, репрезентовані в покажчику, охоплюють період з 1891 до 1938 рр. Окремими розділами подано літературу та електронні ресурси довідкових джерел, які відображають життєвий та творчий шлях Владислава Шимоновича. Усі матеріали у покажчику розташовані у хронологічному порядку, а в межах років – у алфавітному. Бібліографічний опис рецензій на публікації вченого наведений після назви праці та виділений курсивом. Видання за своєю повнотою не є вичерпним та в подальшому, в міру віднайдення додаткових матеріалів, його буде доповнено та уточнено. При підготовці видання було використано архівні і музейні документи та матеріали з бібліотеки кафедри гістології та ембріології, а також фонди Наукової бібліотеки Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького.
Попри інтенсивне опрацювання всіх доступних джерел інформації, низка питань все ж продовжує залишатися відкритою. Зокрема, укладачам покажчика не вдалося віднайти італійських, іспанських та японських видань підручника, про які згадують польські біобібліографічні джерела.
Таким чином, біобібліографічний покажчик праць відомого вченого ЛНМУ імені Данила Галицького має велике значення для популяризації медичної науки, відображає науковий та культурний рівень нашого суспільства та дає змогу сучасникам заглибитися у деякі сфери медичного життя через його окремі особистості.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Владислав Шимонович – визначний львівський гістолог, керівник кафедри гістології та ембріології Львівського університету : біобібліографічний покажчик / уклад. М. С. Надрага, С. В. Васільєва, О. М. Кріль ; наук. ред. О. Д. Луцик ; Львів. нац. мед. ун-т імені Данила Галицького, Наукова бібліотека, Кафедра гістології, цитології та ембріології. – Львів, 2016. – 76 c.
2. Луцик О. Д. Владислав Шимонович (1869–1939) – визначний львівський гістолог. До 100-річчя кафедри гістології та ембріології Львівського медичного університету / О. Д. Луцик // Acta Medica Leopoliеnsia=Львівський медичний часопис. – 1995. – № 2–3. – С. 98–101.
3. Луцик О. Шимонович (Szymonowicz) Владислав / О. Луцик // Encyclopedia. Львівський національний університет імені Івана Франка : в 2 т. Т. ІІ : Л–Я. – Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2014. – С. 678.
4. Луцик О. Шимоновіч Владислав / О. Луцик // Зіменковський Б. C. Професори Львівського Національного медичного університету імені Данила Галицького : 1784 – 2009 / Зіменковський Б. С., Гжегоцький М. Р., Луцик О. Д. – Львів : Наутілус, 2009. – С. 355–356.
5. Jalowy B. Dr. Władysław Szymonowicz : Profesor Histologji i Embrjologji Uniwersytetu Jana Kazimierza 1896–1936 (Z okazji czterdziestoletniej dzjałalności naukowej) / Bołeslaw Jałowy // Polska Gazeta Lekarska. – 1936. – 19 lipca (№ 28–29). – S. 525–527.
6. Jałowy B. Śp. Prof. Dr Władysław Szymonowicz (1896–1936) / Bolesław Jałowy // Polska Gazeta Lekarska. – 1939. – 2 kwietnia (№ 14). – S. 297–298.
7. Nadraga M. Szymonowicz Władyslaw d. J. / Nadraga M., Lutsyk A. // Österreichisches biographisches lexikon 1815–1950. – Wien : Verlag der Österreichischen Akademie der Wissenschaften, 2013. – Bd. 14. – S. 180.