ПРОФЕСІЙНІ КОМУНІКАЦІЙНІ КОМПЕТЕНЦІЇ БІБЛІОТЕКАРЯ-ЖУРНАЛІСТА

ЗаявникКривецький Олег Павлович (Україна)
КонференціяМіжнародна наукова конференція «Бібліотека. Наука. комунікація: актуальні тенденції у цифрову епоху» (2019)
ЗахідСекція 4. Розвиток соціально-інформаційних комунікацій в умовах інформатизації
Назва доповідіПРОФЕСІЙНІ КОМУНІКАЦІЙНІ КОМПЕТЕНЦІЇ БІБЛІОТЕКАРЯ-ЖУРНАЛІСТА
Інформація про співдоповідачів
Презентаціяне завантажено
Статтяне завантажено


Тези доповіді

Кривецький Олег Павлович, головний редактор НЮБ Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського

Проаналізовано вплив web-середовища на професійні комунікаційні компетенції бібліотекаря-журналіста, висвітлено особливості сприйняття читачами мережевого тексту, акцентовано увагу на необхідності навчання бібліотекарів основам журналістики та безперервного підвищення рівня медіаграмотності.
Ключові слова: бібліотечна журналістика, інтернет-журналістика, медіаграмотність, підвищення кваліфікації.

Сучасна бібліотека, трансформуючись в інформаційно-культурний центр, приділяє велику увагу організації не лише реального бібліотечного простору, але й простору віртуального. Бібліотекарі активно впроваджують інноваційні технології масових комунікацій, які розкривають можливості сучасної бібліотеки та її потенціал, формують її образ, використовуючи різні канали інформаційного представництва бібліотеки. Як один з провідних виробників інформаційних послуг, що вимагають дієвих і ефективних способів популяризації, бібліотека активно розширює зв'язки з громадськістю, розвиває соціальне партнерство, впроваджує рекламу, паблик рилейшнз. Опанування інтернет-технологій та сервісів значно розширює можливості бібліотек, дозволяючи просувати інформаційні продукти і послуги віддаленим користувачам. Більшість вітчизняних бібліотек позначили свою присутність у мережі Інтернет створенням власних веб-сайтів, які зазвичай виконують лише інформаційно-презентаційні функції і недостатньою мірою реалізують можливості інтернет-комунікації для просування інформаційних продуктів і послуг до цільової аудиторії.
Одна з причин недостатньої ефективності інформаційної діяльності сучасних бібліотек - несистемність застосування усього комплексу можливостей мережевих комунікаційних засобів і каналів. Окрім цього, бібліотечний професіонал сьогодні недостатньо володіє теоретичними знаннями і практичними навичками підготовки інформації в різних жанрах комунікаційної журналістики.
Традиційно жанри поділяються на інформаційні (звіт, анонс, прес-реліз, інформаційні лист, інтерв'ю), аналітичні (коментар, рецензія, стаття, огляд) та художньо-публіцистичні (есе, етюд, памфлет тощо). Бібліотека як ЗМІ використовує усі три різновиди жанрів. Створюються анонси заходів, прес-релізи новин, надаються коментарі, проводиться оцінка подій, друкуються статті, в яких аналізується робота. У бібліотечних блогах публікуються огляди, рецензії, есе тощо. Тому розвиток бібліотечної журналістики, як принципово нового напряму діяльності бібліотек, набуває останнім часом все більшого значення. Використовуючи усі доступні форми навчання і самоосвіти, бібліотекарі постійно науково розвиваються, освоюють нові WEB-технології та сервіси, вдосконалюють свої професійні комунікативні навички. Формування розгалуженої структури інформаційного представництва сучасної бібліотеки ставить співробітників бібліотеки перед необхідністю вивчення специфіки мережевих каналів поширення інформації й освоєння компетенцій професії журналіста.
Успішному бібліотечному журналістові сьогодні вкрай потрібні такі якості, як:
- прагнення до самоосвіти, пізнання нового;
- бажання освоювати нові інформаційно-комунікаційні технології та використовувати їх у роботі;
- володіння іноземною мовою для повноцінного використання ресурсів Інтернету та включення у світовий інформаційний простір;
- здатність аналізувати і структурувати величезні масиви інформації;
- мати критичне мислення та володіти навичками перевірки інформації на достовірність.
Бібліотечний журналіст має постійно освоювати нові інформаційні ресурси, створювати “майданчики” бібліотеки використовуючи різні інформаційно-комунікаційні засоби, активно взаємодіяти зі ЗМІ. Фахівець у цій галузі повинен постійно підвищувати свою кваліфікацію, вивчаючи, у першу чергу, еволюцію комунікації, зміну характеру читання, структуру мережевого тексту.
Бібліотечний журналіст має збагачувати текст гіперпосиланнями надаючи йому інтерактивності, об'ємності й авторитетності. Посилання акцентують увагу читача на окремих компонентах змісту, та слугують початком навігаційного шляху до інших текстів.
Аби правильно розпочати написання матеріалу з метою зацікавлення читача інформацією, встановлення з ним комунікативного WEB-зв’язку, треба спочатку виділити головне питання, від якого залежить основний акцент у ліді (перший абзац) і статті загалом. За цього, заголовок має складатися зі стислих словосполучень, з використанням дієслів, і розкривати тему, а лід повинен містити важливу інформацію та ключові слова. Цей заголовочний комплекс статті є своєрідним анонсом, мета якого - стисло подати інформацію, що передається текстом, привернути увагу читача, налагодити з ним комунікативний зв'язок у WEB-середовищі та спонукати його переходу на наступний рівень сайта, де саме розташовано текст повідомлення. Це важливо тому, що у більшості веб-видань використовується багаторівнева система організації інформації, коли основний зміст мережевого новинного тексту розподіляється на декілька веб-сторінок. До речі, відмінність виконуваних функцій анонса і самого повідомлення допускає використання різної стилістики. Офіційні сайти, звичайно, дотримуються стилістики, характерної для традиційної преси, проте і їм, можливо, варто було б відмовитися від "мови партійних з'їздів" і виробити деяку невимушеність інтонації, що не зовсім доречна на папері, але виглядає природною на екрані комп'ютера. Особливо це стосується соцмереж і блогів.
Одним із важливих аспектів досягнення ефективності комунікаційної бібліотечної роботи є необхідність прийняти користувацько-орієнтовану точку зору. Крім того, перспективною сферою застосування бібліотечної журналістики є бібліотечна адвокація, лобіювання інтересів сучасної бібліотеки в суспільстві. Журналістська діяльність бібліотекарів популяризує читання, залучає нових користувачів, налагоджує комунікацію з партнерами бібліотеки, і, як наслідок, призводить до формування позитивного іміджу бібліотек у сучасному інформаційному світі.