Київський часопис «Марки» (1896-1901) - перший філателістичний журнал в Російській Імперії

ЗаявникКлимчук Андрій Миколайович (Україна)
ФорумМіжнародна наукова конференція «Бібліотека. Наука. Комунікація: формування національного інформаційного простору»
ЗахідСекція 2. Історія книжкової культури України
Назва доповідіКиївський часопис «Марки» (1896-1901) - перший філателістичний журнал в Російській Імперії
Інформація про співдоповідачів
Презентаціяне завантажено
СтаттяЗавантажити статтю


Тези доповіді

Російській Імперії
Цікаву і малодосліджену сторінку історії російської та української преси складають філателістичні періодичні видання. Спеціалізованих, ґрунтовних досліджень з цього питання не було. Свого роду бібліографічний довідник по українській філателії склав канадський дослідник, за походженням українець, Олександр Малицький [3]. Крім журналів в його довідник включені рубрики з не філателістичних періодичних видань, які, однак, були присвячені філателії. Чимало відомостей по українській філателістичній пресі є у фундаментальній праці «Начерк історії української філателії» Романа Бишкевича [1]. Вперше українську філателістичну пресу почав вивчати Климчук Андрій-Аскольд Миколайович [2].
Перші нотатки про марки з’явилися незабаром після випуску першої поштової марки у Великобританії. Захоплення збирання марок з часом охопило і Російську Імперію, в 1880-х роках тут з’являються перші збирачі марок, які об’єднуються в гуртки. У той час, коли деякі журнали для філателістів виходили 10 і більше років, в Росії за видання подібних періодичних видань ніхто не брався. Але, слід сказати, що вже в західній Україні в кінці XIX – початку ХХ ст. існувало кілька досить непоганих журналів для колекціонерів марок [1 , 11-15].
На землях Російської Імперії вперше в березні 1896 р. в Києві вийшов у світ журнал «Марки». Це був, як зазначалося на його обкладинці, «Перший російський ілюстрований щомісячний журнал для любителів і збирачів поштових та інших марок». У перший рік видання він випускався російською та французькою мовами форматом 220х300 мм. З 1897 р. журнал почав виходити в половинному розмірі і вже тільки російською мовою.
Засновником журналу був Сергій Данилович Соломкін – секретар Київської повітової поліцейської управи. Судячи з його численних оголошеннях на сторінках журналу, він би серйозним філателістом. В першому номері журналу «Марки» бачимо кілька оголошень з пропозиціями обміну й інших збирачів. Від моменту заснування в редакції журналу також були і свої агенти: Ед. Д. Хіссард (Константинополь, Туреччина), Х. Л. Шлаттерер (Женева, Швейцарія ), І. Ц. Чіарді (Санкт-Петербург), І. Парес-Лелаураїн (Париж) і Н. Аксюк (Одеса). Очевидно, саме ці люди і деякі інші були кореспондентами С. Д. Соломкіна. Цікаво, що розраховуватися за підписку на журнал «Марки» редактор пропонував марками. Це ще раз доводить, що його цікавило в першу чергу не отримання прибутку, а поповнення власної колекції.
Редакція журналу «Марки» містилася в Києві по Бульварно-Кудрявській вулиці, 23, пізніше цей будинок отримав № 25 (тепер вул. Воровського). З 1900 р. редактором і видавцем журналу став Г. А. Шулькевич. Редакція журналу розміщувалася в його квартирі по вулиці Госпітальній, 10.
У перші роки журнал «Марки» (з № 3 1896 р. за № 13 1897 р.) вважався органом Московського товариства збирачів поштових марок. Потім став органом Київської гуртка збирачів поштових марок.
Журнал «Марки» цілком відповідав потребам філателістів Росії. Видавець в першу чергу вирішив подавати на сторінках свого журналу свіжу й актуальну інформацію про випуски нових марок у всьому світі. Не забивав С. Д. Соломкін і про нові випуски російської пошти, в кожному номері журналу вівся каталог земських поштових марок. Така практика подавати інформацію про зарубіжні і вітчизняні випуски марок присутній і в сучасних філателістичних журналах. Крім ведення каталогу марок, починаючи з 1897 р. на сторінках журналу почали подаватися каталоги ілюстрованих листівок.
С. Д. Соломкін розумів важливість донесення до філателістів-початківців азів колекціонування марок. Для цієї мети вже з першого номера журналу він почав подавати статті відповідного напрямку. У кількох номерах друкувалася стаття «Настанови бажаючим поштові марки» (1896. – № 1. – С. 8-9, № 3. – С.52-55, № 5. – С.73-74). З інших статей цього ж напрямку можемо відзначити: «Марки. Етимологія та походження» (1897. – № 14.– С.237-238), «Філателія. Загальний огляд науки, її користь і деякі зауваження» (1899. – № 9. – С. 4-5); «Про збирання цілих листів і конвертів» (1900. – № 8. – С. 1-2) і т. д.
Вже в цей час філателія починала виходити на науковий рівень. Нам вдалося виявити в журналі «Марки» одну публікацію відомого філателіста зі світовим ім’ям – Самуеля Копровского. Його публікація стосується пароплавної пошти в Російській імперії. Раніше було відомо, що він видав каталог земських марок і що був співробітником львівського філателістичного журналу «Filatelista».
Кілька статей журналу «Марки» розповідали про відомих філателістів або були некрологами, очевидно, колег С. Д. Соломкіна. У першу чергу це стаття «Його Імператорська Високість великий князь Олексій Михайлович» (1896. – № 1. – С. 7) і «Жан Баптист Моенс» (1896. – № 8. – С. 106).
Редакція журналу намагалася тримати своїх читачів у курсі світових філателістичних новин, інформуючи про з’їзди, виставки і т.д. З публікацій такого плану можемо відзначити : «Виставка в Женеві 1896 р.» (1896. – № 1. – С.7); «VIII -й Німецький з’їзд філателістів в Кельні на Рейні» (1896. – № 5. – С. 74); «Міжнародна маркова виставка в Гаазі» (1896. – № 6-7. – С. 89); «Паризька маркова біржа» (1896. – № 9 . – С. 129) та інші. При цьому інформації про філателістичної життя в самій Російській Імперії було небагато. Журнал інформував головним чином про збори Московського філателістичного гуртка. Про одеських філателістів читаємо передрук з «Одеського листка» під назвою «Те ж "суспільство"». Тут автор з іронією відгукується про нове захоплення деяких одеситів. В цей же час було створено товариство в Гельсінкі (Гельсінгфорсі), про нього є коротка замітка в № 6-7 за 1896 рік (С. 88).
До вельми солідних наукових статей журналу «Марки» можна віднести: «Німецький поштовий музей», «Пошта в Китаї», «Історія марок Великобританії», «Про старі марки Нового Південного Валліса», «Австрійські передруки, їх випуски і відмінні ознаки», «Всесвітні поштові марки», «Пошта і телеграф в Японії», «Абісинська пошта», «До історії земської пошти в Росії», «Морська голубина пошта», «Різновиди Бельгійських марок». Всі ці статті друкувалися в кількох номерах журналу.
Журнал «Марки» намагався бути цікавим всім без винятку збирачам, від гімназиста до чиновника. На його сторінках можемо побачити ребуси, анекдоти короткі кумедні історії. У № 2 за 1896 р., наприклад, було надруковано опис оригінального конверта з малюнком станції Проскурів (тепер – Хмельницький) з поїздом, що зупинився біля залізничної платформи та адресою у формі вірша.
Напевно, з метою пробудження в філателістів-початківців інтересу до цього хобі чи заради реклами власного журналу, С. Д. Соломкін вклеював майже в кожен номер по дві марки. В одному випадку замість марок було запропоновано читачу спеціальний аркуш паперу для наклеювання марок.